«Дронізація» білоруського військпрому: все для фронту, все для Росії

У зведеннях про перебіг російсько-української війни ми щодня читаємо про атаки безпілотників. Через масштабне застосування БПЛА у цьому воєнному конфлікті виявляються ґрунтовно замішаними і країни, які їх виробляють або здійснюють постачання. Наприклад, Іран чи Білорусь. Режим Лукашенка, який і без того надає військово-технічне та інше сприяння Росії, схоже, не проти використати момент для «дронізації» свого військовопрому. Які у цьому напрямі перспективи у влади республіки? І зокрема, наскільки реальний там запуск виробництва іранських дронів, що наробили військово-політичного шуму?

На початку травня у Збройних Силах України заявили про можливе перенесення до Білорусі виробництва іранських дронів «Shahed», які активно використовуються Росією у конфлікті. За словами спікера Повітряних сил Юрія Ігната, як варіант, може йтися про збирання готової продукції. Мовляв, Ірану це потрібно, щоб уникнути західних санкцій та тиску з боку інших країн.

До речі, раніше циркулювала інформація про можливе виробництво БПЛА цієї марки у самій Росії. Зокрема, у татарстанській Єлабузі. Як писало видання The Wall Street Journal, там може бути запущений завод з потужністю випуску до 6 тисяч дронов-камікадзе на рік. Причому швидших і далекобійніших, ніж «Shahed». У Єлабугу навідувалась представницька делегація з Ірану, у тому числі бригадний генерал Абдолла Мехрабі, який очолює Військово-повітряні сили в Корпусі вартових ісламської революції, та Гасем Дамавандян, виконавчий директор компанії Quds Aviation Industry – ключового розробника та виробника бойових дронів у країні.

Зрозуміло, якщо такий завод почне функціонувати, то суворо у секретному режимі. Москва і Тегеран довгий час взагалі заперечували факт постачання «шахедівських» дронів для російської армії. Зрештою, іранська сторона визнала, що поставки таки здійснювалися, але з застереженням, щодо початку конфлікту. Тож засекреченим фактом стане й можливий запуск такого виробництва у Білорусі. Але ціла низка подій останнього часу свідчать про те, що організація такого підприємства практично повного циклу або складання в країні можлива з високим ступенем ймовірності. Причому у досить короткостроковій перспективі.

По-перше, Білорусь в останній рік серйозно мілітаризується сама та активно допомагає Росії. Зокрема, логістикою, навчанням мобілізованих росіян, медичною допомогою для них та озброєнням. Як було заявлено на лютневій колегії Державного військово-промислового комітету Білорусі, «пріоритетним напрямом взаємодії з іншими державами у 2022 році став розвиток військово-технічного співробітництва з Російською Федерацією, який відповідає національним інтересам Республіки Білорусь». А у вересні 2022 року було підписано угоду між урядами щодо реалізації Програми військово-технічного співробітництва до 2025 року: «У рамках цієї співпраці реалізуються нові проекти, які мають важливе значення для забезпечення національної безпеки Союзної держави».

По-друге, створення саме безпілотників та засобів боротьби з ними – один із пріоритетних напрямків білоруського військовопрому тут і зараз. Його особисто займається Олександр Лукашенко. За останні півроку він із півдесятка разів лише публічно спілкувався на цю тему з військовими та фахівцями-розробниками.

Наприклад, у жовтні 2022 року Лукашенка на загальновійськовому полігоні Обуз-Лісновський у Брестській області продемонстрували бойові можливості білоруських дронів та андидронових установок:

«Ти ж не просто показуєш у єдиному екземплярі зразок. Будь-який зразок зараз на фронт, і він воює? – уточнив тоді Лукашенко у голови Держкомвійськпрому Дмитра Пантуса. – Хто купує – тому й продаватимемо. Небажано, звісно, ​​щоб наші зразки воювали в Україні: таки свої люди».

Але головний попит на дрони та засоби боротьби з ними якраз йде з Росії. Немає диму без вогню: ще восени минулого року поширилася інформація про те, що іранські дрони поставляються до Білорусі, де на Гомельському радіозаводі їх доукомплектовують, перефарбовують і перемарковують як нібито російські. У результаті українські військові збивають копії іранських дронів уже з кириличною назвою «Герань-2».

На нараді з питань фінансування закупівель продукції військового призначення взимку цього року Лукашенко, до речі, заявив, що незважаючи на те, що Білорусь є одним із світових лідерів у сфері розробки та виробництва засобів боротьби з безпілотниками, із випуском ударних дронів у військпрому республіки проблема:

«Сучасні ударні безпілотні літальні апарати ми, на жаль, робимо на низькому рівні. Освоюючи виробництво безпілотної авіації, ми приділяємо велику увагу протидії такій зброї».

Зрештою, у березні Лукашенко зустрічався у Тегерані з президентом Ірану Ебрахімом Раїсі. Як повідомила прес-служба керівника Білорусі за підсумками переговорів, «на особливу увагу заслуговує науково-технічна співпраця. Напрацювання мають стати гарною основою для поглиблення контактів і трансформуватися в перспективні комерційні проекти».

За словами фахівців, деякі розробки ударних дронів у Білорусі пристойного рівня, проте є труднощі з їхнім серійним виробництвом. Білоруський військовий експерт Олександр Алесін в інтерв’ю урядовому інформагентству БЕЛТА, зокрема, звернув увагу на протитанкові безпілотники «Літаюча труба», «Квадро-400», «Квадро-1600» та проблему їхнього серійного провадження внаслідок санкцій:

«У нас дуже багато зразків безпілотних літальних апаратів. В нас було організовано своєрідне змагання. Це спеціальний центр Національної академії наук та Військової академії, Мінський завод цивільної авіації, 558-й авіаційний ремонтний завод та низка інших.Це змагання дозволило вибрати зразки, придатні для налагодження серійного виробництва. Але навіть якщо є просунуті зразки, серійне виробництво – це окрема велика проблема. Потрібні комплектуючі, які багато в чому були західні чи китайські: двигуни, акумулятори, системи автопілота і багато іншого. Тому необхідно підготувати власні комплектуючі, щоби налагодити серійне виробництво. Я не відкидаю, що наші моделі безпілотних літальних апаратів будуть запущені в серію на російських підприємствах».

Наголосив експерт і на такій розробці, як дрон-імітатор, який вже може застосовуватися російською армією в Україні:

«Безпілотник радіоелектронної боротьби «Кондор». Він приймає радіолокаційний сигнал від супротивника, додає туди перешкоду та повертає назад. В результаті перешкоди натомість маленького безпілотника у РЛС складається враження, що там летить слон, цілий бомбардувальник. Можна імітувати. Один “Кондор” може імітувати атаку цілої групи бойових літаків. І в результаті засоби ППО противника виявляються дезорієнтовані, і ракета йде в молоко. Це дуже цікава розробка і, як на мене, вже застосовується в Російській Федерації».

До речі, прямо зараз, 17-20 травня 2023 року, у Мінську триває традиційна виставка озброєнь «MILEX-2023», начебто представлені навіть нові розробки білоруських БПЛА.

Експерт українського Інституту майбутнього Ігор Тишкевич вважає, що білорусько-іранське виробництво озброєнь можливе, якщо воно буде схвалено Китаєм, який серйозно впливає на економіки обох країн.Аналітик зазначає, що іранський візит Лукашенка — це скоріше «китайський», ніж російський трек:

«Півтора роки тому Китай оголосив про досить велику програму з модернізації іранської економіки, там понад 400 млрд. доларів. Для Білорусі іранський ринок є надзвичайно важливим».

Ігор Тишкевич нагадує, що Іран – це четверта економіка ісламського світу після Індонезії, Саудівської Аравії та Туреччини:

«Іран — це надзвичайно сильна з огляду на обсяги економіка, але вона під санкціями, вона в режимі технологічного голоду. Іранський ринок може стати для Білорусі якоюсь заміною українського ринку, де купували не лише сировинну продукцію, а й продукцію з великою доданою вартістю: верстати, вироби з металу, продукцію машинобудування та інше».

Зацікавлений може бути Китай і у військово-технічній співпраці Ірану та Білорусі, у тому числі щодо безпілотників:

«Тим більше, що він знає, як працює білоруські засоби радіоелектронної боротьби. За допомогою станції радіоелектронної боротьби «Гроза», до речі, Китай і вкрав два американські безпілотники, які потім послужили прототипами іранських».

Таким чином, є всі передумови для того, щоб Білорусь за участю Ірану тією чи іншою мірою активізувала свій військовий пром у справі провадження безпілотників. Попит на них є як зараз, так і, напевно, високим він буде в майбутньому, враховуючи те, як високотехнологічно ведуться сучасні війни.