Як в Україні на «скручуваннях» ПДВ державний бюджет недоотримує десятки мільярдів гривень. Частина 2

Михайло Фрадкін – журналіст, один з авторів нашого проекту, надалі  розповідає про розслідування Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України та правоохоронних органів про «скручування» ПДВ та інші корупційні дії посадових осіб, які призвели до суттєвих втрат дохідної частини бюджету. Що таке «скручування» ПДВ і чому цими аферами зацікавилися не лише в ЗМІ, а й на державному рівні, докладніше можна прочитати в першій частині нашого розслідування: «Як в Україні на «скручуваннях» ПДВ під дахом податківців держбюджет втрачає мільярди гривень».

Виконуючий обов’язки голови Державної податкової служби Євген Олейніков на одному з останніх засідань слідчої комісії систематизує види махінацій з фіктивним відшкодуванням ПДВ:

«Перший випадок – це класична схема спроби відшкодування ПДВ за сумнівними товарними залишками, і для цього використовуються судові рішення. На жаль, нормативна база прописана так, що податкова служба обмежена термінами – 60 днів з моменту подачі декларації. Якщо протягом цього періоду не висунути підозри щодо сумнівних операцій, то заявка на відшкодування подається автоматично і оминає нас, саме цим і користуються суб’єкти господарювання, що показують імпортний товар або залишки продукції за минулий рік, які знаходяться на складах.

В Одеській області ми намагалися отримати підтримку правоохоронних органів і нам відповідали, що у випадках, коли є судові рішення – зробити будь-що неможливо, поки ці рішення не спростовані в апеляції, але ми прагнемо вирішити ці негаразди. Зараз включилися ДБР, НАБУ, і з’явилися результати обшуків, які підтвердили – товарів немає, і відшкодування ПДВ було фіктивним. Це перша робота майже на мільярд гривень»

Подібна схема працює не тільки з номінальним товаром. Зінакшений механізм махінації використовується також в енергетичній галузі:

«Відбувається приховане формування податкового кредиту, яке не  відслідковується безпосередньо до експортера. Для розуміння: податковий кредит  – це гроші, які підприємець вносить на окремий рахунок в податковій службі, як гарантію подальшої сплати ПДВ.

У липні 2020 роки ми проаналізували постачання енергетичних ресурсів в тому числі з наших шахт на непідконтрольних територіях, які за документами оформлені. наче імпортне вугілля, а потім експортуються. Заявка на відшкодування ПДВ з цих підприємств зменшилась в 2,5 рази.

Ми подивилися, скільки вугілля використовується кінцевим споживачем – промисловими підприємствами, що споживають і частково виробляють електроенергію, наприклад, ТЕЦ – вони використовують кам’яне вугілля, як  сировину. Починаємо аналізувати, звідки це вугілля з’явилось, виявилось, частина надійшла з шахт, інша частина це імпорт. Склали перше і друге, і зрозуміли, що обсяги не збігаються. І не з шахт і не за імпортом. Тобто, вже на цьому етапі починається «скручування» податкового кредиту, сформованого виробниками електроенергії для промислових споживачів.

Фактично, ми граємо з нашими опонентами в шахи і намагаємось за допомогою  повноважень цивільного органу протистояти протиправним діям, які  легалізуються. Нам потрібно довести, що в документи внесена брехлива інформація»

На думку виконуючого обов’язки голови Податкової служби підозрілим є і невідповідність, що через фінансову кризу, яку викликала пандемія, купівельна спроможність і податкові відрахування зменшуються, а обсяги «скручувань» в той же час збільшуються:

«Обсяги надходжень ПДВ за січень поточного року – це фактично результати продажів за грудень минулого року – 29,3 мільярди гривень. Для порівняння: в попередній аналогічний період ця сума становила 24,9 мільярди гривень. Спираючись на ці цифри, ми повинні або припустити, що на тлі кризи раптом «несподівано» збільшився споживчий оптимізм, і люди стали купувати більше товарів, або визнати, що об’єм продажів реальний, але через бездіяльність відповідних органів гроші не потрапляли в бюджет, а залишались компаніям «скручувальникам»

Редактор українського сайту розслідувань корупційних схем з використанням бюджетних коштів «Наші гроші» Олексій Шалайський в коментарі для нашого матеріалу розповів, тему «скручувань» ПДВ він вивчає вже кілька років, і почав цікавитися цими аферами ще до минулорічного скандалу, якому дав хід колишній міністр фінансів України Ігор Уманський:

«Ринок конвертаційних фірм – «скручувальників» всі ці роки розподілявся на дві частини: «легальний» – низку компаній, відомих податковій службі і «партизанський»- компанії, що існують самі по собі нетривалий час, а потім швидко згортають свою діяльність. Якщо термін життя «партизан» не перевищував місяці, то «легальні» фірми активно вели свою діяльність близько півроку. «Наглядачі» з податкової служби відкрито попереджали таких «діячів» про те, що їх «прикриють» через кілька місяців, а до цього моменту вони можуть безперешкодно прокручувати оборудки, виводити гроші і ділитися з тими, хто їх «кришує». Тож, коли я дізнаюсь, що якийсь конвертаційний центр проіснував вже півроку – чітко розумію, його діяльність контролювалась ДПС.  До речі, «наглядачі» не обов’язково чиновники топ-рівня. Ці афери прокручують здебільшого  фахівці середньої ланки податкової служби»

Наш колега з певною іронією і сарказмом ставиться до популістських заяв податківців і чиновників Державної фіскальної служби щодо активної боротьби своїх відомств з порушниками:

«Держава чинить опір далеко не усім фирмам «скручувальникам», скоріше на правопорушення ловлять тих, хто не платить хабарі в податкові органи. «Фірми -партизани», яких не «кришує» Державна податкова служба, пропонують компаніям, які бажають «скручучвати» ПДВ, набагато кращі умови, що обумовлено відсутністю мзди. І саме тому ДПС в першу чергу і закриває таких «підприємців», встановлюючи монополію на послугу, щоб в першу чергу бажаючі зверталися до компаній, які «кришує» подактова служба.

Наприклад, два роки тому ми спостерігали, що після виявлення конвертаційного центру, де вилучили мільйон гривень готівкою, силовики в ході розслідування дійшли висновку, ці гроші якийсь товариш керівника фірми приніс готівкою на зберігання. Після чого діяльність компанії відновили, а вона сплатила малий штраф  всього в еквіваленті 100 доларів США».

Щодо ситуації з виявленням центрів конвертацій, які «скручують» ПДВ охочим до цього компаніям, в Офісі генерального прокурора у відповідь на наш журналістський запит підсумували:

«З метою руйнування схем незаконного формування ПДВ слідчими та оперативними шляхами перевіряються факти, які вказано в матеріалах Тимчасової слідчої комісії, на даний час вже накладено арешти на рахунки 20 підприємств, задіяних у діяльності «транзитно-конвертаційних груп», а також арештовано понад 75 мільйонів гривень. Окрім того, вилучено відомості руху грошових коштів по банківських рахунках більш ніж 50 суб’єктів господарювання, причетних до діяльності «конвертаційних груп»

Окрім того, результатами роботи на цьому напрямі стало закінчення досудового розслідування у 21 кримінальному провадженні за ст. 205-1 КК України підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців.

Ми дослідили результати звітів Тимчасової слідчої комісії парламенту, які опубліковані на сайті Верховної Ради України.

В одній з таблиць під назвою «Додаток 8 від 23.04.2020» представлений список фірм платників податків, які мали незначну суму ліміту в системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ на дату визнання відповідними критеріями ризиковості протягом 2020 року (у відповідності до вимог Постанови Кабінету міністрів України від 11.12.2019 № 1165).

Ми звернули увагу на кілька фірм, які використовували більшу частину податкового кредиту, поки Державна податкова служба не зазначила іх діяльність, як  ризиковану.

Наприклад, однією з таких фірм можна назвати київську компанію «Лко Груп» (код ЄДРПОУ 40762306). Згідно з інформацією з сайтів про юридичних осіб, фірма займається різними видами діяльності: від продажу напоїв до монтажу водопровідних мереж. Сума ПДВ по зареєстрованим податковим накладним на дату встановлення відповідності критеріям ризикованості склала 2 мільярди 712 мільйонів гривень. Однак, 15 червня 2020 року для ТОВ «Лко Груп» було встановлено відповідність критеріям ризикованості, а фінальний ліміт в системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ склав 6 мільйонів 198 тисяч гривень.

Як заявляв Ігор Уманський в першій частині нашого розслідування, і як вище вже «висловився» редактор сайту «Наші гроші» Олексій Шалайський: компаніям, які мають підозрілі ризики в операціях з ПДВ представники Державної податкової служби дають можливість використовувати більшу частину грошей податкового кредиту, і тільки потім блокують їх діяльність.

Приблизно така ж ситуація спостерігається  стосовно львівської фірми «Еко-Трейд Захід», (код ЄДРПОУ 41438881), яка займається вирощуванням зернових, бобових і насіння олійних культур, вирощуванням ягід і фруктів, і іншими видами діяльності, пов’язаними з сільськогосподарськими роботами. Сума ПДВ по зареєстрованим податковим накладним на дату встановлення відповідності критеріям ризикованості склала 856 мільйонів 384 тисячі гривень. А 21 вересня 2020 «Еко-Трейд Захід» була визначена податковими органами, як підприємство з критеріями ризику по відшкодуванню ПДВ.

Правда, це зовсім не завадило львівської компанії практично повністю вибрати весь податкової кредит, нагадаємо, це 856 мільйонів гривень. До моменту зупинення діяльності в ліміті на відшкодування залишилося всього 15 тисяч гривень.  На цей момент, на сайті youcontrol є інформація, що «Еко-Трейд Захід» знаходиться в процесі ліквідації з 19 червня 2020 року. Цей той випадок   коли компанія самоліквідується, попередньо використавши і «скрутивши» свій ліміт ПДВ.

Ще один подібний приклад фірма – «Смм Груп» (код ЄДРПОУ 40746310), яка  здійснювала діяльність в галузі оптової торгівлі деталями для автотранспортних засобів, зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин. Сума ПДВ по зареєстрованим податковим накладним на дату встановлення відповідності критеріям ризикованості склала 648 мільонів гривень. 24 квітня 2020 Державною податковою службою було визначено, що компанія належить до групи ризику по відшкодуванню ПДВ.

Також, як і «Еко – Трейд Захід», «Смм Груп» практично повністю використовувала свої 648 мільйонів гривень на відшкодування ПДВ за податковими накладними. На момент блокування діяльності компанії у неї залишалася можливість відшкодування ПДВ всього на 11 тисяч гривень. Крім того, обидві юридичні особи об’єднує і те, що вони нині перебувають в процесі ліквідації. Процедуру припинення діяльності «Смм Груп» почало 21 квітня 2021. Тобто, це відверті факти махінацій з ПДВ і швидкого приховування слідів злочинів.

Юридичний помічник Ярослава Юрчишина – першого заступника комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, адвокат Максим Костецький, оголосив прізвище конкретного чиновника в керівництві Державної податкової служби, який на його думку має величезний вплив на роботу системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. І їм виявилася Наталія Калєніченко, яка працювала з реєстром податкових накладних.

Незважаючи на те, що  Калєніченко була фігурантом низки скандалів, сьогодні Наталія вже заступник Начальника Податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та інформатизації. Її посада дозволяє контролювати компанії «скручувальників» ПДВ, і отримувати від цього свою користь.

На думку Костецького єдина можливість втручання – це наявність інструментів впливу на функціонування системи збоку чиновників. Якщо сам підприємець не може втрутитися ззовні, єдиний логічний висновок в цій ситуації, що службовець, який опікується цією системою, може якимось чином вплинути на результат або прибрати в системі ці червоні позначки з податкових операцій, які відмічають підозрілі операції по товарам і видам діяльності фірми, з метою отримання незаконних виплат з відшкодування ПДВ.

Але, не тільки Наталія Калєніченко впливає на кришування «скручувань». На думку колишнього міністра фінансів України Ігоря Уманского в афері задіяні десятки чиновників:

«Якщо звернути увагу на компанії, що роблять «скручування» ПДВ за десять днів до моменту, як вони вичерпали свій ліміт по відшкодуванню ПДВ, то в автоматизованій системі одразу можна побачити, з якого комп’ютера до СЕА заходили і переглянути історію операцій. І за нашими даними в минулому році конкретні службовці Податкової служби України вчинили 72 сумнівні операції.

Навіть, якщо ці підозрілі операції не блокували на рівні обласних податкових управлінь, то сигнал про них в автоматизованій системі спалахує червоним кольором і  одразу це бачать в центральному офісі Податкової служби. У всіх цих випадків є конкретні прізвища бездіяльних службовців податкових органів.

І весь цей час керівники Державної податкової служби проводили засідання комісій, узгоджували безвідповідальні колегіальні рішення і не зупиняли тих, хто був у змові з компаніями-«скручувальниками». Тому що нагорі цього ланцюга знаходяться керівники тих, хто дозволив існувати цим махінаціям, а саме очільники ДПС »

Не все оптимально і в роботі ТСК Верховної Ради з питань розслідування «скручувань» ПДВ, а також в діяльності правоохоронних органів. На думку директора інформаційного агентства «Єдина служба правової допомоги» Дениса Осмоловського прогалини в законодавстві дозволяють компаніям, діяльність яких заблокували, поновлювати свою роботу через суд:

«Керівництвом Державної податкової служби не забезпечено своєчасне  оформлення нормативних документів у відповідність до вимог Податкового кодексу, а керівництвом Мінфіну не забезпечений належний контроль за дотриманням законодавства збоку ДПС і ДФС. І це спричинило протягом 2018-2020 років безпідставні порушення прав платників податків і відновлення реєстрації податкових накладних в судовому порядку, в тому числі, підприємствами, які за даними органів досудового слідства мають  певні ознаки фіктивності та здійснюють формування незаконного податкового кредиту з ПДВ.

Тимчасова слідча комісія парламенту під керівництвом Крулько не зробила висновків щодо результативності контрольно-ревізійної роботи податкової служби у справах про донарахування ПДВ «вигодонабувачам». Масові перевірки ДПС без перспективи їх реалізації в судових інстанціях тільки погіршують становище. Члени ТСК досі не розуміють, що проблема не в повноваженнях ДФС влаштовувати подібні перевірки, а в реальних можливостях довести протиправні схеми з ПДВ»

Такі ситуації відбувалися з декількома фірмами. Зокрема, у справі 640/8951/19 – позовом київської фірми «Експера Трейдинг», сфера діяльності якої є  неспеціалізована оптова торгівля а також вантажний транспорт, Окружний адміністративний суд Києва задовольнив вимоги компанії і визнав дії органу Державної фіскальної служби України протиправними саме через відсутність нормативно визначених підстав для призупинення реєстрації податкових накладних. Реєстрацію накладних зупинили тільки на підставі листів ДФС,  які визначали відповідні критерії. Суд зобов’язав зареєструвати 114 податкових накладних та стягнути з органу ДФС судовий збір в розмірі майже 218 994  гривень.

Апеляційним судом Києва рішення суду першої інстанції теж було залишено в силі. Також при поданні апеляційної скарги Головним управлінням ДФС в Києві було сплачено ще 328,5 тисяч гривень бюджетних коштів. В той же час, за даними слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Києві, «Експера Трейдинг» відноситься до підприємств з ознаками «фіктивності», яке було створено з метою мінімізації сплати податкових зобов’язань.

Подібна ж ситуація сталася і в справі 826/13054/18 – позовом ще однієї київської компанії «Максимус Лайт», яка здійснює оптову торгівлю металами і рудою. Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позовні вимоги підприємства і визнав дії органу ДФС протиправними за подібною причиною, що і в попередньому випадку. І знову, в результаті, суд зобов’язав зареєструвати 7 податкових накладних та стягнути з органів ДФС судовий збір в розмірі 22 334 гривень.

У той же час, відділенням Податкової служби в Печерському районі столиці і Головним управлінням  ДФС в Києві було встановлено, що ТОВ «Максимус Лайт» разом з іншими підприємствами транзитно-конвертаційною групи створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов’язань, які  підлягають сплаті до бюджету, і вони сприяли навмисному ухиленню від сплати податків.

Ідентичний випадок спостерігаємо і з відомою компанією з торгівлі тютюновими виробами ТОВ «Тедіс Україна». В справах 420/6041/19, 420/6039/19 підприємство виступало позивачем проти Офісу великих платників податків Державної податкової служби. У першій інстанції справа слухалася в Окружному адміністративному суді Одеси, а потім апеляцію розглядав Касаційний адміністративний суд Верховного Суду України.

При дослідженні взаємовідносин «Тедіс України» з контрагентами-покупцями щодо подальшої реалізації тютюнових виробів встановлені ймовірні ризикові операції, за якими в подальшому відслідковується  припинення  постачань між фірмами постачальниками і покупцями. Компанію включили до переліку ризикових з подальшим призупиненням реєстрації податкових накладних,  втім Одеський окружний адміністративний суд скасував рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Своєю чергою, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду України відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про продовження терміна призупинення реєстрації податкових накладних компанії «Тедіс Україна».

Навіть незважаючи на проблеми, що заблоковані фірми, які причетні до «скручувань» ПДВ, через суди відновлюють свою діяльність, голова Тимчасової слідчої комісії парламенту Іван Крулько відзначає значний прогрес в роботі ТСК щодо виявлення фірм «скручувальників»:

«Завдяки роботі нашої ТСК вдалося змінити алгоритм роботи в базі Податкової служби України, і це  спричинило, що за минулий рік ми отримали додаткові надходження до державного бюджету – 40 мільярдів гривень, і це в рік пандемії і COVID 19, коли економіка були в кризі.

 Також нам вдалось виявити організації, які не тільки є «скручувальниками» тобто середньою ланкою схеми, вини купують документи і перепродають їх вигодонабувачам. Ми визначили відомі споживачам компанії, які користувалися роботою цих прокладок. Ось п’ять великих фірм, які отримали сумнівну податкову вигоду з ПДВ із серпня 2019 року по березень 2020 року:

    • ТОВ «Сільпо – Фуд» 843 мільйони гривень;

    • ТОВ «Окко – Ритейл» – 385 мільйонів гривень;

    • ТОВ «Кернел – Трейд» – 330 мільйонів гривень;

    • АТ «Державна продовольча зернова корпорація України» – 289 мільйонів гривень;

    • ПП «Окко – Бізнес Контракт» – 267 мільйонів гривень»

Наш автор отримав відповідь від Державної фіскальної служби на журналістський запит щодо розслідування  «скручувань» ПДВ і топ-компаніям-вигодонабувачам, які оголосив Іван Крулько:

«ДФС та її територіальними органами в 2021 році спрямована до Державної податкової служби та її територіальних органів інформація про встановлені факти здійснення ризикових операцій 543 суб’єктами господарювання, задіяних у формуванні схемного податкового кредиту ПДВ.

Загальна сума наявного ліміту системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ в зазначених 543 підприємствах на момент направлення відповідної інформації становила понад 2 мільярди 185 мільйонів 500 тисяч гривень.

Крім того, підрозділами ДФС встановлено одне з підприємств, яке тривалий час здійснювало фальсифікацію номенклатури товарів на загальну суму ПДВ понад 214 мільйонів гривень.

Також повідомляємо, що діяльність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ТОВ «Сільпо – Фуд», ТОВ «Окко-Рітейл», ТОВ «Кернел – Трейд», АТ «Державна продовольчо – зернова корпорація України», ПП «Окко – Бізнес Контракт» дійсно розслідуються в рамках низки кримінальних проваджень»

Іван Крулько розповідає і про новий напрямок, яке виявила ТСК, і це вже не «скручування» ПДВ: «Це прямі крадіжки з бюджету – компанії подавали на відшкодування ПДВ і отримували гроші, в тих випадках, коли вони навіть не мали на це законних підстав. Фірми здійснювали фіктивні операції експорту за кордон лише «на папері» і це також завдає збитків бюджету».

У додатку номер 9 в супровідних документах звіту Тимчасової слідчої комісії від 26 квітня 2021 років є таблиця під назвою «Перелік підприємств, які отримали бюджетне відшкодування по сумнівних операціях за 2020 рік».  Вона  відображає ці крадіжки з бюджету, про які  зазначав глава ТСК парламенту.

Розберемо, про які компанії і розмір грошей йдеться в цьому документі. Дивлячись на таблицю, можна побачити, що з-понад 35 підприємств є три фірми, які ошукали податкові органи на чималі суми і отримали в 2020 році з бюджету грошове відшкодування в розмірі понад 100 мільйонів гривень.

Більше за усіх, а саме 138 мільйонів 360 тисяч гривень з лютого по жовтень 2020 року отримало київське підприємство «Агрест» (код ЄДРПОУ 42885987), основним видом діяльності якого є переробка та консервування риби, ракоподібних та молюсків.

107 мільйонів 800 тисяч гривень з серпня по жовтень 2020 року незаконно отримало ТОВ «Візард – Лайт» (код ЄДРПОУ 43576716), чия основна діяльність посередництво в торгівлі одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами.

А київське підприємство «Заграва» (код ЄДРПОУ 42876878), яка виробляє одяг і аксесуари, з січня по жовтень 2020 року фіктивно отримало з держбюджету відшкодування на 100 мільйонів 402 тисячі гривень.

Також Іван Крулько оголосив і нову резонансну інформацію, що стосується несплати податків однією з найбільших компаній України НАК «Нафтогаз України»:

«На засіданні очільників депутатських фракцій і спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова обговорили пропозицію, що Тимчасова слідча комісія може взяти до свого розгляду розслідування недоотримання доходів держбюджетом України від корупційних дій НАК «Нафтогаз України». Ми отримали  висновок Державної аудиторської служби, що сума недоотримання коштів бюджетом від несплати податків компанією НАК «Нафтогаз України» складає 75 мільярдів гривень»

А вже 11 червня цього року слідчі ДФС провели обшуки в офісі НАК «Нафтогаз України». На своєму сайті Державна фіскальна служба зазначила: з жовтня 2015 по теперишній час посадові особи АТ НАК «Нафтогаз України» не завершили процедуру митного оформлення газу, придбаного у ПАТ «Газпром» (Російська Федерація). В результаті до державного бюджету не надійшло 2,7 мільярда гривень ПДВ.

Загалом за період розслідування співробітники Державної фіскальної служби зібрали достатньо доказів, які можуть свідчити  про  факти ухилення від сплати податків. Отримано докази, що посадові особи НАК «Нафтогаз України» не надали до Енергетичної митниці ДФС повний пакет документів, на підставі якого Митний орган України міг би  зробити оподаткування природного газу.

Виконуючий обов’язки голови Державної податкової служби Євген Олейников в ексклюзивному коментарі нашому виданню після засідання ТСК парламенту підкреслив, що гучний корупційний скандал зі «скручуваннями» ПДВ ініціював зміни в роботі податкової:

«Вже навесні минулого року ми почали процес модернізації та вдосконалення системи електронного адміністрування (СЕА) податкових накладних. Проблема не в тому, щоб виявити «скручування», головне, потім відстояти це в суді. В вересні минулого року рівень надходжень з ПДВ перевищив річні очікувані скориговані надходження до бюджету, що заклали на весь рік. В жовтні 2020 надходження від ПДВ перевищили весь 2019 рік.

Якщо нам допоможуть правоохоронні органи, думаю, надходжень від ПДВ буде ще більше. Є пропозиції розробити додаткові нормативні зміни і документи, але, на нашу думку, потрібно максимально використовувати вже існуючі акти. є зворотній бік медалі нововведень – тиск на платників податків. Нас можуть звинуватити в розширенні повноважень і закручуванні гайок малому та середньому бізнесу і створенні неконтрольованого інструменту тиску»

Колишній міністр фінансів України Ігор Уманський іронічно і скептично ставиться до розслідування Тимчасової слідчої комісії парламенту щодо виявлення «скручувань» ПДВ:

«Незважаючи на розслідування ТСК Верховної Ради, відкриті кримінальні справи НАБУ, ГБР, Генпрокуратурою, СБУ і САП, розслідування ДФС і Міністерства фінансів та Податкової служби, чимала частина суддів і представників правоохоронних і фіскальних органів лише збагатилися. І  це не дивно, це українські реалії.

Настільки великий об’єм «скручувань» ПДВ  стався за останні 2-3 роки. Раніше вони були, як статистична похибка і на це менше звертали увагу. Якщо визначати по регіонам України, то «скручування» відбуваються далеко не скрізь, найбільше в Києві та Київській області. Але, є і такі регіони, де нараховується  не більше двох «скручувань» на місяць.

Значний обсяг махінацій відбувався в Донецькій, Харківській, Львівській, Одеській, Житомирській областях. І там досі найбільше «скручувань» ПДВ. На  даний момент  це понад 5 мільярдів гривень в місяць.

Ще рік тому я казав не  лише про злочини, які стались до того, як мене призначили міністром. Вже тоді йшлося про схеми, які існували прямо на той час. Втім, незважаючи на розслідування, і те, що частина чиновників Податкової служби та ДФС звільнились зі своїх посад, корупційні схеми існують дотепер»

Підсумовуючи роботу ТСК парламенту за рік, Іван Крулько зазначає, до держбюджету вдалося повернути чималі суми грошей:

«Ми разом з Податковою службою та СБУ провели зміни в цифровому алгоритмі системи електронного адміністрування (СЕА) податкових накладних. Після цього виправлення ми збільшили надходження до бюджету податків на 40 мільярдів гривень від сплати ПДВ. Це конкретні результати.

Ми не є слідчим органом в класичному розумінні, не можемо будь-кого заарештувати і посадити за грати, але зробили величезну роботу. Ці гроші, які повернулись до бюджету, підуть на виплату пенсій, соціальні виплати, розвиток інфраструктури.

Ми спрямували до парламенту ініціативу, щоб ТСК дозволили працювати більше, ніж рік, і плануємо продовжити нашу роботу. Вважаємо, додатково бюджет може доотримувати від роботи Податкової служби ще 50 мільярдів гривень щороку. Також плануємо зробити розслідування по митниці і встановити електронні сканери на пунктах митниці, і як зазначив голова Митної служби України Павло Рябікін – бюджет додатково може отримувати через оптимізовану роботу митниці  ще 100 мільярдів гривень щороку»

У третій заключній частині нашого матеріалу ми розповімо про ще один окремий напрямок, який розслідувала Тимчасова слідча комісія Верховної Ради. Це корупційна схема продажу так званої сірої сільськогосподарської продукції на експорт і виведення валютної виручки в офшорні зони за допомогою цих афер. За словами Івана Крулько за 2019 рік і частину 2020 року через ці махінації в державний бюджет недоотримав близько 10 мільярдів гривень.