To reset your password, please enter your email address or username below.

Небезпечна підтримка: як Польща допомагає Україні

Україну вже досить довгий час так чи інакше підтримують країни НАТО, проте завжди складалося відчуття, що серед усіх виділяється Польща. Можливо, відіграє роль спільне радянське минуле, а можливо, банальна стратегія Альянсу – через найближчу сусідку розширити сферу впливу. При цьому навіть початок воєнних дій на території України ситуацію ніяк не змінив. Польща продовжує надавати допомогу, причому за різними напрямками.

Безумовно, не можна сказати, що потік мігрантів із країн СНД – це щось незвичне для Польщі. Тут, здається, давно звикли до білорусів, українців, росіян, які приїжджають у пошуках якісніших умов для життя, перспективнішої роботи або ж використовують країну як стартовий майданчик для початку «підкорення Європи». Проте буквально за якихось два роки Польща перетворилася на справжнісінький притулок, куди прагнуть усі, кому на батьківщині загрожують серйозні санкції аж до великих кримінальних термінів. І ось тепер до так званих «політичних» додалися ще й люди, які шукають порятунку від війни.

Точних даних про те, скільки українців переїхали до країни-сусідки з 24 лютого, немає. Однак, навіть виходячи з тих даних, які періодично з’являються в інтернеті, рахунок йде на мільйони (наприклад, на початку квітня йшлося про 2,5 мільйони). Проте, вже через два місяці з початку військового конфлікту прикордонники стали констатувати, що з кожним днем ​​відсоток мігрантів знижується. Понад те, певна частина людей вже повертаються назад.

До речі, про тих, хто вирішив не залишатись у Європі, варто сказати окремо. Їдуть додому зовсім не тому, що в Польщі якось «нестерпно», «ніхто нікому не потрібний» тощо, тут якраз навпаки.

Польська влада зробила все, щоб приїжджим українцям було максимально комфортно перебувати в країні, щоб вони не відчували себе людьми другого сорту, які з одного стресу опиняються в іншому, нехай потенційно не небезпечному для життя, як на батьківщині, але не менш ускладнює існування.

Так, Польща надала можливість українцям отримати всю потрібну медичну допомогу, оформити страховку, працевлаштуватися. Для сімей з дітьми було призначено виплати дитячої допомоги. Також біженці спочатку отримували «вітальні» 70 євро. Звичайно, не величезні суми, але все ж таки краще, ніж взагалі нічого. При цьому все, що необхідно було зробити для того, щоб зібрати всі ці блага – оформити номер PESEL. Для справедливості варто відзначити, що саме з цим найзаповітнішим номером і виникли проблеми. Людей виявилося забагато, зареєструвати кожного в найкоротші терміни не вдалося. Дехто буквально застряг на значний термін, не маючи можливості зайнятися налагодженням побуту. До того ж, величезні незручності зазнала і сторона, що приймає, оскільки співробітникам довелося працювати в умовах неймовірного навантаження. І не всі виявилися цьому раді, що в принципі нормально і зрозуміло.

Можливо, і ця ситуація спровокувала сплеск повернень в Україну, коли в деяких її регіонах почала встановлювати більш-менш стабільну обстановку (якщо взагалі така характеристика застосовується в умовах війни). Ще однією причиною виїхати з Польщі назад, окрім, звичайно, дикого бажання багатьох українців перебувати все-таки в рідній країні та робити хоч щось для її відновлення та підтримки ЗСУ, це мовне питання. Так, польська дуже схожа на українську, проте все одно це інша мова. І не кожен здатний відразу його швидко почати приймати, а потім і застосовувати для повсякденного спілкування. Таким чином, частина людей зіткнулися з тим, що просто не можуть продовжувати вибудовувати кар’єру, вчитися, працювати у тій сфері, в якій були зайняті вдома, та й що там казати, банально в побуті було дуже непросто.

І знову ж таки, варто сказати, що переважна більшість українців змогли адаптуватися і вбудуватися в польську систему.

Говорячи про біженців, не можна не згадати і практично скандал, який потихеньку назріває щодо Польщі. Справа в тому, що ще живі спогади про попередню хвилю мігрантів. І правозахисники з Amnesty International наголошують, що стосовно тих біженців польський прийом був зовсім не привітний:

«Польська влада довільно затримала майже дві тисячі прохачів притулку, які потрапили на територію країни з Білорусі в 2021 році, і піддали багатьох із них жорстокому поводженню, у тому числі обшукам з роздяганням у переповнених, не відповідальних санітарним вимогам центрах утримання під вартою; у деяких випадках застосовувалися навіть електрошок та примусова седація»,заявили в організації. Там зазначили, що це дуже контрастує з тією привітністю, яка виявляється щодо українських мігрантів зараз.

Amnesty International продовжує збирати факти жорсткого ставлення до тих, хто втік із боку Білорусі. І, мабуть, незабаром стане ясно, чи це виборче ставлення за національною ознакою чи все-таки Польща переглянула свої погляди на вимушених нелегалів.

Перейдемо тепер до іншої статті допомоги Україні – економічної. Йдеться про санкції. Чомусь досі вважається, що такі обмежувальні заходи здатні на щось вплинути. Занадто скептичне ставлення? Ну, як інакше. Кількість «пакетів» вже навіть нецікаво рахувати. Сталося те, що ще кілька років тому було навіть подумати страшно (наприклад, відключення SWIFT), але об’єктивно, ефекту від цього всього такого, глобального, досі немає. Так, незручно, так, багато хто в Росії, м’яко кажучи, відчуває деякі незручності, але, на так звану спецоперацію нічого не побажало.

Як би там не було, Польща, ясна річ, вітає всі ембарго, які вводяться з боку і США, і Євросоюзу. Більше того, наприкінці квітня країна запровадила власні обмежувальні заходи. І, слід сказати, досить жорсткі.

Зокрема, вони торкнулися цілої низки російських бізнесменів та пов’язаних з ними компаній. У списку опинилися «Газпром», НОВАТЕК та СУЕК, які мають активи у Польщі, а також засновники компаній Kaspersky та Wildberries. За даними Коммерсант, санкції включають заморожування активів на території Польщі, а для фізичних осіб також заборона на в’їзд. Крім того, видання пише, що польська сторона має намір також провести конфіскацію майна, але поки що жодних законних підстав для цього немає.

Варто також зазначити, що польська влада вважає, що санкційний тиск на Росію необхідно посилювати. Так, за словами прем’єра Матеуша Моравецького, курс карбованця зараз повернувся до рівня, який був до нападу РФ на Україну. На підставі цього політик робить висновок, що «всі економічні заходи – мікроекономічні, макроекономічні, фінансові, бюджетні та монетарні – не спрацювали так, як хотілося б». Більше того, Моравецький наголошує, що деякі чиновники в деяких країнах ЄС вже навіть заговорили про те, що відносини з Росією можуть повернутись до довоєнного стану. Із чим він категорично не згоден.

Також прем’єр-міністр запропонував заборонити видачу шенгену російським громадянам, обмежитися виключно гуманітарними, та й лише для тих, хто хоче покинути РФ.

Треба сказати, що якщо інші європейські країни, хай і приєднувалися до санкцій проти РФ, але без особливих емоцій, плюс, ходять чутки, що вкрай не впевнено, побоюючись, що самі ж від них і постраждають. То Польща буквально пішла «в усі тяжкі», роблячи одні, то інші «шокуючі» пропозиції. У тому числі, наприклад, абсолютне блокування торгівлі між ЄС та РФ, а також заяву про готовність розмістити у себе ядерну зброю США або в найкоротші терміни включити Україну до ЄС (також НАТО зможе повноцінно вступити у війну) або намір відмовитися від російських енергоносіїв .

До речі, можливо, що така підвищена активність пов’язана з тим, що проти Варшави також діють європейські санкції. І це хіба що прагнення «вислужитися», завоювати прихильність і цим врятувати себе. Хто знає…

Деякі експерти вважають, що Польща не просто так «вписується» в український військовий конфлікт. Більше того, висловлюються припущення, що країні вигідна його ескалація та розширення. А причина всього досить проста, нібито Польщі не дає спокою колишня слава і міць, і ось сучасні політики, як і раніше, не втрачають надії відродити Річ Посполиту. Ходять чутки, що план здійснити реально, потрібно лише якимось чином підключити США і НАТО до «прямої дії», а далі «збирати території».

Мілітаристські настрої Польщі вкотре підтверджує те, що країна стала другою після США (!) за ступенем надання військової підтримки України.Так, наприклад, 2 травня стало відомо, що українській стороні від республіки було передано чергову партію військової техніки: 232 танки Т-72М1, крім того — реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), безпілотники та самохідні. гаубиці.

Також не варто забувати і заяву голови Бюро міжнародної політики при президенті Польщі Анджеї Дуді Якуба Кумоха про те, що країна не підтримає мирного договору між РФ та Україною, якщо в ньому йтиметься про втрату останньої деяких своїх територій.

А взагалі, навіть якщо це всі якісь «фантазії аналітиків», то не можна заперечувати той факт, що російсько-український конфлікт дав Польщі шанс зміцнити свої позиції як ключовий партнер НАТО в Європі та перестати бути своєрідним «ізгоєм» через власне консервативного уряду. Наразі ситуація виглядає так, ніби Варшава та Вашингтон стали чи не найближчими союзниками.

Звичайно, зараз зовсім не той час, щоб оцінювати «щиросердість» і «масштабність» якоїсь підтримки. Поки тривають активні бойові дії, будь-яка допомога – це чудово. Інше питання, як би в цьому прагненні допомогти Польща не зайшла за якусь червону межу, після чого ситуація загостриться настільки, що надії на повернення до нормального життя просто не залишиться.

Автор публікації

Коментарі: 1
Публікації: 119
Реєстрація: 21.10.2019