Стабільні відносини: як візит Саллівана позначиться на американсько-китайських зв’язках?

Наприкінці серпня цього року радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван прилетів із візитом до Китаю, де зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпіном. Він став першим радником американського лідера з нацбезпеки, який прибув до Піднебесної з 2016 року. Чого Саллівану вдалося домогтися під час поїздки? І як його візит відображає політику президента Байдена, що йде, щодо Китаю?

27 серпня 2024 року радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван прибув до Китаю з візитом. Під час своєї поїздки, що тривала до 29 серпня, він зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпіном, міністром закордонних справ Ван Ї, а також із заступником голови Центральної військової ради КНР Чжаном Юся.

Для Саллівана це був перший візит до Китаю як радника з національної безпеки. Крім того, він став першим радником з нацбезпеки, який прибув до КНР з 2016 року, коли Піднебесну відвідала Сьюзан Райс, яка входила в адміністрацію президента Барака Обами. За цей період відносини між двома державами серйозно ускладнилися, зокрема через взаємне шпигунство, проблеми кібербезпеки, російсько-українську війну і питання Тайваню.

Само собою, ці розбіжності не могли не зачіпатися під час візиту Саллівана. На його зустрічі з Ван І китайський міністр наголосив на важливості співіснування США і КНР, але водночас закликав Вашингтон перестати надавати Тайваню (який Китай вважає частиною своєї території) зброю, а також підтримати «возз’єднання» Пекіна з островом.

Крім того, Ван І закликав Сполучені Штати «припинити пригнічувати Китай у сфері економіки, торгівлі, науки і технологій», назвавши занепокоєння Вашингтона з приводу надлишкових виробничих потужностей Пекіна «виправданням для протекціонізму». У відповідь Салліван заявив, що США «продовжать вживати необхідних заходів для запобігання використанню передових американських технологій для підриву нашої національної безпеки», і висловив занепокоєння «несправедливою торговельною політикою» КНР.

Водночас сторонам вдалося домовитися про розвиток співпраці в таких сферах, як боротьба з наркотиками, а також безпека у сфері ШІ. «США і Китай будуть мирно існувати на цій планеті протягом тривалого часу, – сказав Салліван, – мета американської політики – знайти спосіб, який дасть змогу забезпечити сталий розвиток відносин США і КНР».

Крім того, Салліван і Ван І обговорили плани провести телефонну розмову між командувачами військ США в Індо-Тихоокеанському регіоні та керівництвом Південного і Східного військових округів КНР у рамках відновлення регулярних контактів між військовими двох країн. Це особливо актуальна тема в умовах зростаючої напруженості в Південно-Китайському морі, де триває конфронтація між китайськими та філіппінськими кораблями.

І саме її Салліван торкнувся на зустрічі з генералом Чжаном Юся. Він також назвав зустріч з одним із керівників Центральної військової ради КНР «рідкісною» подією, і наголосив, що обидві держави несуть відповідальність за запобігання переростанню конкуренції між ними в конфлікт або конфронтацію. «З огляду на ситуацію у світі та необхідність з нашого боку відповідально підходити до американсько-китайських відносин, я думаю, що це дуже важлива зустріч», – сказав він.

Не обійшлося і без обговорення проблем у відносинах. Так, Чжан звинуватив США в «змові» з Тайванем. Він заявив, що сприяння «возз’єднанню» острова з материковим Китаєм є «місією і зоною відповідальності» військових.

Салліван же, своєю чергою, застеріг КНР від продовження військового та економічного тиску на Тайвань. Він також висловив стурбованість з приводу того, що Китай надає підтримку військово-промисловому комплексу Росії, а також проводить «дестабілізуючу» політику в Південно-Китайському морі в конфлікті з Філіппінами. Зокрема, радник президента порушив питання про нещодавнє вторгнення китайського військового літака в повітряний простір Японії.

Водночас сторонам вдалося досягти важливої угоди про двосторонні військові контакти на рівні командувачів військами в Індо-Тихоокеанському регіоні, які мають відбутися «в найближчому майбутньому». Уже кілька місяців США наполягали на тому, щоб прямі переговори вели військові, які безпосередньо відповідають за безпеку в регіоні, і тепер їм, судячи з усього, вдалося домогтися успіху. Щоправда, за словами джерела CNN у Вашингтоні, конкретної телефонної розмови поки що не заплановано.

Нарешті, останнім, з ким Салліван зустрівся в Пекіні, став голова КНР Сі Цзіньпін. Під час зустрічі Салліван заявив, що президент США Джо Байден «прихильний відповідальному підходу до важливих відносин [США і Китаю], щоб конкуренція не переросла в конфлікт». Він додав, що президент із нетерпінням чекає можливості знову поспілкуватися із Сі Цзіньпіном «найближчими тижнями». Раніше в Білому домі повідомили, що лідери двох країн планують поговорити телефоном. Ба більше, сам Салліван натякав журналістам, що Байден і Сі Цзіньпін можуть провести особисту зустріч наприкінці цього року в кулуарах міжнародної конференції.

Зі свого боку Сі Цзіньпін заявив, що сподівається, що США зможуть розглядати розвиток КНР як позитивне явище і працюватимуть із нею, «щоб знайти правильний шлях для двох держав до взаєморозуміння». «Як дві великі країни, Китай і Сполучені Штати повинні нести відповідальність за історію, за людей і за світ, і повинні бути джерелом стабільності для миру в усьому світі та двигуном загального розвитку», – сказав він.

Також голова КНР наголосив, що «хоча у двох державах і в китайсько-американських відносинах відбулися великі зміни, прихильність Китаю встановленню стабільних, здорових і стійких відносин між КНР і США залишається незмінною».

На тлі переговорів з іншими китайськими чиновниками, під час яких лунали доволі різкі заяви, слова Сі Цзіньпіна виглядають примирливими та можуть вказувати на певне пом’якшення позиції Пекіна і його більшу готовність працювати спільно з Вашингтоном. При цьому експерти вважають, що наразі це в інтересах обох держав. За словами політолога Австралійського національного університету Вень-Ті Суна, «у Байдена є причини для того, щоб, ідучи з посади, залишити стосунки між двома найважливішими державами у світі на хорошій ноті, щоб зміцнити свою спадщину. У Китаю є стимул продемонструвати жест доброї волі стосовно адміністрації Байдена, що йде, в її останні дні при владі. У надії закріпити примирливий прецедент, що може обмежити можливості для наступної американської адміністрації».

Справді, коли Байден прийшов до влади 2021 року, він прагнув рівних і стабільних відносин із Китаєм після хаосу й непередбачуваності попереднього правління Дональда Трампа. Його адміністрація хотіла «відповідально управляти» суперництвом із Пекіном, демонструючи йому американську міць через обережні дії, а не гучні заяви. І після майже чотирьох років можна сказати, що, незважаючи на всі загострення відносин між двома державами і всі міжнародні кризи, їй це значною мірою вдалося.

Нині ж настав час передати відносини з Китаєм до рук наступника, оскільки нещодавно Байден несподівано прийняв рішення вийти з президентських перегонів і підтримав кандидатуру віцепрезидента Камали Гарріс. І візит Саллівана в КНР був потрібен не тільки для того, щоб обговорити розбіжності, що накопичилися, і домогтися прогресу з питань, що цікавлять, а й для того, щоб перекинути місток до наступного президента США. За словами самого Саллівана, під час візиту він сказав представникам Китаю, що Гарріс була «ключовим учасником» команди Байдена з питань зовнішньої політики, і вона відома вищому керівництву КНР, включно із Сі Цзіньпіном, із яким політикиня вже зустрічалася. Радник президента також наголосив, що Гарріс «поділяє» думку Байдена про необхідність відповідально підходити до конкуренції двох країн, щоб вона не переросла в конфронтацію, і що контакти на найвищому рівні – спосіб впоратися з цим.

Під час свого візиту до Китаю Салліван описав відносини Вашингтона і Пекіна як суміш співпраці і суперництва, що фактично і є суттю китайської політики адміністрації Байдена. І в разі перемоги Гарріс на президентських виборах у листопаді цей курс із великою ймовірністю буде продовжено. За час правління Байдена відносини двох головних світових держав значною мірою стабілізувалися, а їхня конкуренція проходить у певних рамках, не переходячи у відкрите протистояння. І в інтересах як Вашингтона, так і Пекіна, щоб нормалізація їхніх відносин тривала. Однак зараз усе залежить від результату виборів у США, оскільки в разі повернення до влади Трампа політика Америки щодо Китаю може сильно змінитися.