Сіра зона: чому Китай проводить військові навчання навколо Тайваню?

У середині жовтня китайська армія почала масштабні навчання навколо Тайваню, назвавши їх «суворим попередженням» «сепаратистським силам» на острові. Чому це сталося, і чи пов’язаний початок навчань із нещодавньою промовою президента Тайваню Лая Цінде? Як на дії Пекіна відреагував Вашингтон як головний союзник Тайбея? І як будуватимуться відносини «двох Китаїв» далі?

У середині жовтня китайська армія почала масштабні навчання навколо острова Тайвань. У навчаннях, які отримали назву «Спільний гострий меч-2024Б», взяли участь сухопутні війська, флот, військово-повітряні сили та ракетні війська.

За словами офіційного представника Східної зони бойового командування Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) Лі Сі, під час навчань китайські кораблі та літаки наблизилися до острова з різних напрямків і провели маневри зі спільного штурму за участю різнорідних ударних сил. Він підкреслив, що військові навчання стануть «суворим попередженням» «сепаратистським силам», які прагнуть до «незалежності Тайваню».

А представниця МЗС КНР Мао Нінг сказала, що «незалежність Тайваню так само несумісна з миром у Тайванській протоці, як вогонь із водою». «Провокації з боку сил, які виступають за незалежність Тайваню, безумовно, зіткнуться з відповідною реакцією», – додала вона.

Зі свого боку міністерство оборони Тайваню опублікувало заяву, в якій рішуче засудило китайські навчання як «необґрунтовану провокацію» і повідомило, що направило в район навчань тайванські збройні сили. А адміністрація президента Тайваню закликала КНР «припинити військові провокації, які підривають мир і стабільність у регіоні, а також перестати загрожувати демократії та свободі Тайваню».

Сам же глава Тайваню Лай Цінде написав у соцмережах, що «хотів би запевнити своїх співвітчизників, що влада продовжить захищати демократичну і вільну конституційну систему, оберігати демократичний Тайвань і забезпечувати національну безпеку». Крім того, він скликав Раду національної безпеки, щоб обговорити можливі кроки у відповідь на навчання КНР.

Китайські військові навчання відбулися всього через чотири дні після того, як президент Тайваню на святі Двох десяток (10 жовтня, день заснування першої Китайської Республіки в 1911 році) заявив, що КНР не має права представляти Тайвань. Крім того, Лай Цінде сказав, що буде прихильний «зобов’язанню чинити опір» анексії країни або зазіханню на її суверенітет. «Китайська Республіка [офіційна назва Тайваню] і Китайська Народна Республіка не підкоряються один одному», – додав він.

Також Лай Цінде заявив, що влада Тайваню продовжує рішуче захищати суверенітет країни. «Наші зусилля з підтримання статус-кво щодо миру і стабільності в Тайванській протоці залишаються незмінними», – сказав він.

Промова президента Тайваню передбачувано викликала різку критику з боку Пекіна. Офіційний представник Канцелярії у справах Тайваню при Держраді КНР Чжу Фенлянь заявила, що Лай Цінде «вкотре повторив свої помилки щодо «незалежності Тайваню» і розкрив «свої зловмисні плани посилити ворожість і конфронтацію».

У той самий період високопоставлений американський чиновник сказав DW, що Китай може використати події свята Двох Десяток як привід для того, щоб провести нові військові навчання. І це цілком укладається в нинішню політику КНР щодо Тайваню.

Навчання 14 жовтня стали продовженням схожих за назвою навчань «Спільний гострий меч-2024А», які Китай провів навколо Тайваню в травні цього року за кілька днів після вступу Лая Цінде на посаду президента. Представники КНР тоді назвали навчання «покаранням» за сепаратистські заяви Лая Цінде під час його інавгураційної промови. Крім того, Китай також проводив масштабні військові навчання 2022 року, імітуючи блокаду острова, після того як Тайвань відвідала тодішня спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі.

Поки що китайські навчання не перейшли межу прямого вторгнення, діючи в так званій «сірій зоні» – прикордонній зоні між війною і миром. Експерти вважають, що навчання – частина загальної стратегії КНР щодо тиску на Тайвань без необхідності вплутуватися з ним у військовий конфлікт, а також щодо нормалізації самого проведення подібних військових ігор.

Однак деякі аналітики наголосили, що нинішні китайські навчання були проведені таким чином, щоб надмірно не провокувати США як головного союзника Тайваню на тлі швидких президентських виборів в Америці. У самому Вашингтоні заявили, що стежать за навчаннями, і для їх проведення немає жодних причин після «рутинної» промови Лая Цінде на святі Двох Десяток.

«Ця операція з військового тиску є безвідповідальною і непропорційною, і дестабілізує ситуацію, – сказав представник Пентагону генерал Пет Райдер, – всі зацікавлені в мирі та стабільності в Тайванській протоці, і ми продовжуємо бачити зростання кількості країн, які прихильні збереженню миру і стабільності в регіоні. Ми закликаємо КНР діяти стримано й уникати будь-яких подальших дій, які можуть підірвати мир і стабільність у Тайванській протоці та в регіоні загалом», – коментує представник Держдепартаменту США Метью Міллер.

В умовах швидких президентських виборів у США, які відбудуться в листопаді цього року, більш масштабні китайські навчання могли б розцінити як агресію проти Тайваню, і більше виборців були б готові проголосувати за кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа, який виступає за посилення суперництва з КНР. Крім того, агресивні дії з боку Китаю могли б підштовхнути адміністрацію Байдена, за якої між двома державами склалися доволі стабільні стосунки, до відповідної ескалації, щоб відібрати у Трампа політичні очки.

За словами експертів, іншою причиною, через яку Пекін не став влаштовувати більш масштабні навчання, є економічна ситуація в самому Китаї. «Крім виборів у США, я підозрюю, що нинішня економічна ситуація не потребує подальшої ескалації, спричиненої зростаючою невизначеністю по обидва боки Тайванської протоки», – сказав аналітик Колін Кох зі Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама в Сінгапурі.

Можливо, щоб не провокувати США, КНР уже ввечері 14 жовтня оголосила про завершення навчань. Однак міністерство оборони Китаю заявило, що минулі навчання – це зовсім не повторення травневих навчань «Спільний гострий меч-2024А», а посилення тиску на Тайвань, і нові навчання можуть бути проведені в майбутньому. «Дії Народно-визвольної армії посилюватимуться з кожною провокацією з приводу «незалежності Тайваню» доти, доки тайванську проблему не буде вирішено повністю», – підкреслили у відомстві.

Однак, незважаючи на всі ці гучні слова, «вікно можливостей» щодо повернення острова, який КНР вважає частиною своєї території, закривається з кожним роком. Дедалі більше жителів Тайваню, особливо молодих, вважають себе насамперед тайванцями, а не китайцями, і не підтримують можливе приєднання свого острова до Китаю.

Крім того, президент Лай Цінде не приховує не тільки своєї прихильності суверенітету Тайваню, а й своїх планів щодо зміцнення його армії. Він пообіцяв збільшити витрати на збройні сили, продовжити будівництво підводних човнів, а також зміцнити відносини зі США, Японією і країнами Європи. А побачивши таку різку реакцію з боку Китаю на свою, за словами експертів, доволі стриману промову на святі Двох Десяток, тайванський лідер, найімовірніше, прискорить втілення цих планів у життя.

Ще до того, як Китай почав проводити навчання, експерт з Азії Ради з міжнародних відносин Девід Сакс сказав, що якщо КНР відреагує на промову Лая Цінде агресивно, то президент Тайваню «цілком може дійти висновку (не безпідставно), що стриманість мало що дасть, і може перейти до відвертішої риторики» у відносинах між «двома Китаями».

Крім того, незважаючи на доволі стабільні відносини з КНР за адміністрації Байдена, американські політики розуміють, що суперництво з Китаєм стане головним напрямком зовнішньої політики США найближчими роками. І навіть якщо на майбутніх виборах переможе не Трамп, а чинна віцепрезидентка, кандидатка від демократів Камала Гарріс, то вона однаково, скоріш за все, зміцнюватиме стосунки з Тайванем, щоб не допустити захоплення острова Китаєм.

У результаті у КНР залишається все менше часу на те, щоб її плани з приєднання Тайваню увінчалися успіхом. А це означає, що чергові китайські військові навчання все ж можуть перерости в повноцінне вторгнення на острів. Щоправда, у майбутньому це вторгнення може коштувати Китаю навіть більше, ніж зараз.