Боротьба за виживання: чи переживе новий французький уряд бюджетну кризу?

У жовтні цього року новий французький уряд Мішеля Барньє представив проєкт бюджету на 2025 рік, у якому запропонував підвищити податки і серйозно скоротити державні витрати, щоб вивести країну з боргової кризи. Однак цей проєкт не сподобався головним політичним силам у розділеному французькому парламенті. Чи зможе уряд Барньє пережити голосування з приводу бюджету? І чи зуміє прем’єр заручитися підтримкою ультраправих, щоб залишитися при владі?

З того самого моменту, як президент Франції Емманюель Макрон несподівано призначив досвідченого політика-консерватора Мішеля Барньє прем’єр-міністром у вересні цього року, першою та найголовнішою проблемою нового уряду був бюджет на 2025 рік. Особливо в умовах боргової кризи, яку Барньє успадкував від своїх попередників, і яка ще більше посилилася за час його перебування при владі.

Річ у тім, що у Франції дуже великі державні витрати, оскільки влада країни щедро витрачає гроші на соціальні пільги, охорону здоров’я та освіту. І навіть високі податки не покривають ці витрати. Понад 20 років Франція намагалася утримати дефіцит бюджету нижче цільового показника ЄС у 3% від ВВП країни.

Ситуація ще більше погіршилася під час пандемії коронавірусу, коли президент Макрон виділяв величезні кошти на підтримку громадян і компаній, включно з масштабною програмою часткового безробіття та оплачуваною відпусткою для догляду за дітьми. Після завершення пандемії уряд Франції обіцяв привести державні фінанси до ладу, але перевитрата бюджету і низькі податкові надходження завадили цьому.

Унаслідок цього дефіцит бюджету цього року може становити понад 6% від ВВП, а загальний французький держборг уже перевищив 3,2 трлн доларів, або ж 112% ВВП. Також Франція зіткнулася з тиском Євросоюзу, який вимагає від неї скоротити борг до 3% від ВВП. Брюссель уже запустив щодо неї офіційну процедуру для держав-учасниць ЄС із надмірним боргом – перший крок у тривалому процесі, під час якого такі країни повинні будуть вжити заходів для виправлення ситуації. Крім того, такий високий борг підриває репутацію Франції на фінансових ринках, через що їй доводиться брати кредити під вищий відсоток.

Виступаючи з інавгураційною промовою на початку жовтня, прем’єр Барньє закликав політичні сили в розділених після нещодавніх парламентських виборів Національних зборах поставити інтереси країни вище за ідеологію або партійні амбіції. Зараз уже не час для дрібних сварок або одержимості своєю ідеологією, сказав він. За словами прем’єра, настав час для узгоджених, загальнонаціональних дій, щоб не допустити перетворення боргової кризи на справжню катастрофу.

Тим самим Барньє показав, що добре усвідомлює всю серйозність ситуації, з якою він зіткнувся. Прем’єр також зазначив, що проєкт бюджету Франції на 2025 рік зіграє ключову роль у відновленні репутації країни на фінансових ринках, і саме від нього залежатиме, чи втримається його уряд меншості при владі.

Сам проєкт бюджету уряд Барньє представив у середині жовтня. Для початку, він запропонував підвищити і без того високі податки, зокрема, запровадивши нові податки (заявлені як тимчасовий захід) для близько 24 тис. найбагатших домогосподарств у країні, а також на прибуток сотень великих компаній. Також планується підняти податки на електроенергію, авіаперельоти й автомобілі, що забруднюють атмосферу.

Уряд також хоче скоротити державні витрати, зокрема, заморозивши пенсії на півроку 2025 року і зменшивши підтримку програм учнівства та оплачуваних контрактів. Крім того, будуть знижені компенсації за медичні витрати і виплати за лікарняними листами. За словами міністра економіки Антуана Армана, планують скоротити державні витрати на 40 млрд євро, і це торкнеться всіх міністерств.

Згодом уряд Барньє наприкінці жовтня оголосив про додаткові скорочення витрат на 5,2 млрд євро. Зокрема, буде урізано 641 млн євро на допомогу з метою розвитку і 300 млн євро на субсидії для галузі електромобілів.

Загалом уряд хоче скоротити держвидатки на 60 млрд євро, або ж на 2% від ВВП, уже 2025 року, що є безпрецедентною сумою для Франції. У результаті, за словами влади, дефіцит бюджету наступного року має знизитися до 5% від ВВП. Барньє також попросив Євросоюз відкласти на два роки крайній термін, коли Франція повинна скоротити дефіцит бюджету до необхідного показника в 3% від ВВП, який був встановлений на 2027 рік. Це має дати уряду необхідний час на втілення своїх планів у життя.

Однак головну загрозу для планів французького кабінету міністрів становить не ЄС, а невдоволення політичних сил усередині країни. Настільки амбітний і безпрецедентний за розмахом скорочень держвидатків проєкт бюджету не міг не викликати негативної реакції з усіх боків політичного спектра. Незважаючи на слова міністра Армана, що скорочення держвидатків не позначаться на домогосподарствах із середнім і низьким доходом, представники лівої опозиції, які виграли нещодавні парламентські вибори, заявили, що саме це і станеться.

«Скорочення державних витрат і соціального забезпечення має великий вплив на життя представників робітничого і середнього класу», – сказав вкрай лівий депутат, голова фінансового комітету Національних зборів Ерік Кокерель. «Тих, хто працює, і пенсіонерів знову просять платити за рахунками», – вторили йому у вкрай лівій профспілці CGT. «Це найжорсткіший план економії, який коли-небудь бачила ця країна, – заявив депутат від ліво-популістської партії «Нескорена Франція» Мануель Бомпар, – від нього постраждають усі французи».

Під час слухань у фінансовому комітеті щодо проєкту бюджету депутатка від «Зелених» Ева Сас сказала, що запропоновані скорочення держвидатків були «жорстокими і надмірними». А представник Соціалістичної партії Франції Філіп Брун підкреслив, що хоча його партія згодна з підвищенням податків для багатих, але вона виступає проти скорочення 4 тис. вчителів.

Проти проєкту бюджету, запропонованого урядом, виступили й ультраправі з партії «Національне об’єднання», розкритикувавши план заморозити підвищення пенсій на півроку, щоб заощадити 4 млрд євро. За словами представника партії Жана-Філіпа Тангі, проєкт бюджету – це «жах, вигаданий технократами з міністерства фінансів», який просто пронизаний «несправедливістю щодо податків».

Ба більше, планами Барньє виявилися незадоволені навіть пропрезидентські центристи з його власної коаліції. Зокрема, вони виступають проти підвищення податків, вважаючи їх зниження ключовою умовою для підтримки конкурентоспроможності Франції на міжнародній арені. Наприкінці вересня цього року 27 депутатів із макронової партії «Відродження» опублікували відкритий лист із попередженням проти підвищення податків.

Для того, щоб проєкт бюджету на 2025 рік пройшов голосування в Національних зборах, уряду Барньє потрібно 289 із 577 голосів депутатів, і 289 тих, хто утримався, щоб уникнути вотуму недовіри. Однак навіть якщо прем’єр зуміє подолати конфлікт у пропрезидентській коаліції з приводу підвищення податків, зараз він може розраховувати не більше, ніж на 230 голосів, включно з голосами незалежних депутатів-центристів і представників заморських департаментів. А це означає, що уряд цілком може зіткнутися з вотумом недовіри, що може ввергнути країну в серйозну політичну кризу.

Водночас у кабінету міністрів є особливі повноваження, надані конституцією, які дозволяють ухвалити проєкт бюджету без голосування в парламенті. Однак це також може призвести до проведення вотуму довіри з неясним для уряду результатом.

Оскільки на карту поставлено виживання його кабінету міністрів, Барньє, ймовірно, доведеться піти на поступки і відмовитися від частини своїх планів зі скорочення держвидатків. А оскільки ліві, незадоволені тим, що нового прем’єра обрали не з їхніх лав, хоча вони виграли вибори, навряд чи підуть на співпрацю з урядом, Барньє буде змушений покладатися на ультраправих з «Національного об’єднання», щоб зберегти владу.

Що стосується самих крайніх правих, то вони, можливо, не зацікавлені в тому, щоб уряд упав, принаймні прямо зараз. За словами джерел Politico, лідерка «Національного об’єднання» Марін Ле Пен брала активну участь у переговорах із президентом Макроном про призначення нового прем’єра, і схвалила кандидатуру консерватора Барньє.

«Барньє, судячи з усього, відповідає принаймні одному з критеріїв, які ми вимагали, а саме, щоб [прем’єром] стала людина, яка поважає різні політичні сили і може домовлятися з «Національним об’єднанням», – заявила сама Ле Пен, – це буде корисно, оскільки для розв’язання ситуації з бюджетом будуть потрібні компроміси».

За словами експерта з дослідницької організації OpinionWay Бруно Жанбара, хоча ультраправі й можуть спробувати повалити уряд Барньє, вони, ймовірно, не захочуть прискорювати розвиток ще однієї політичної кризи. «Доля уряду перебуває в їхніх руках, але я не впевнений, що в їхніх інтересах скидати його занадто швидко», – сказав він.

««Вони можуть дозволити подіям йти своєю чергою до наступних президентських виборів», – додав Жанбар, оскільки ультраправі розуміють, що «важко керувати країною, не здобувши перемогу на президентських виборах».

Тому, поки Барньє буде готовий йти на компроміс із «Національним об’єднанням», наприклад, погодившись не заморожувати пенсії і не підвищувати податки для певних категорій громадян, ультраправі можуть і підтримати проєкт бюджету під час голосування. Крім того, вони заявляють, що скоротити держвидатки можна завдяки зниженню витрат на іммігрантів і утриманню частини платежів, які Франція надсилає Євросоюзу, з чим прем’єр, який і так планує посилити обмеження для міграції, може погодитися. А досвід Барньє як колишнього головного переговірника ЄС щодо Брекзиту буде корисним для того, щоб домовитися з Брюсселем з приводу відстрочки платежів.

Виживання уряду меншості Барньє залежить від голосування щодо проєкту бюджету на 2025 рік, яке відбудеться в грудні. І якщо у прем’єра не вийде заручитися підтримкою різних політичних сил, то, як сказав один із прихильників президента Макрона, він «увійде в історію як людина, яка правила три місяці, і нічого не добилася».