Розвал коаліції: чи зможе Шольц залишитися при владі після виборів у Німеччині?

Після виходу FDP з правлячої коаліції Німеччини країна знову занурилася в урядову кризу, і незабаром на неї очікують позачергові парламентські вибори. Коли вони відбудуться, і чи є шанси у канцлера Олафа Шольца і його Соціал-демократичної партії залишитися при владі?

Після виходу Вільної демократичної партії (FDP) на початку листопада правляча коаліція Німеччини фактично розвалилася, зануривши країну в чергову урядову кризу. Тепер на неї очікують позачергові парламентські вибори, щоб сформувати новий уряд більшості. Датою проведення виборів було обрано 23 лютого, про це президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр домовився на зустрічі з лідерами двох головних політичних партій у країні – Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD), членом якої є Олаф Шольц, і правоцентристського Християнсько-демократичного союзу/Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС).

Ця дата стала результатом компромісу між опозицією, яка виступала за проведення позачергових виборів уже в січні наступного року, щоб країна не залишилася без легітимного уряду на кілька місяців, і Шольцем, який хотів провести їх у березні, щоб дати владі та партіям більше часу на підготовку.

За словами президента Штайнмаєра, він вважає 23 лютого «реалістичною» датою для проведення виборів. Президент також заявив, що «нашій країні потрібен уряд, здатний діяти». «Ось чому ми не повинні втрачати часу зараз. Ми повинні знайти відповіді на питання, як ми можемо зробити нашу державу більш здатною до дії», – сказав Штайнмаєр.

«Тепер ми можемо нарешті залишити позаду ці виснажливі суперечки щодо дати проведення виборів і зосередитися на тому, що справді важливе для нашої країни, – заявив лідер фракції SPD у парламенті Рольф Мютценіх, який брав участь у зустрічі зі Штайнмаєром, – я вірю, що це допоможе нам нарешті зосередитися на головному питанні: хто є найкращим кандидатом на посаду канцлера Німеччини?».

Розвал правлячої коаліції Німеччини (до якої входили соціал-демократи, «Зелені» та ліберали з Вільної демократичної партії) стався після того, як на початку листопада канцлер Шольц звільнив міністра фінансів і лідера FDP Крістіана Лінднера. Між учасниками коаліції вже тривалий час були серйозні розбіжності з приводу державних витрат і заходів зі стимулювання німецької економіки, яка перебуває в кризі, і Лінднер неодноразово погрожував вийти з коаліції, що призвело б до позачергових виборів. І 6 листопада Шольц випередив його, звільнивши Лінднера, внаслідок чого FDP покинула коаліцію.

Після цього Шольц заявив, що збирається провести вотум довіри своєму уряду 15 січня наступного року (який він, найімовірніше, програв би, що призвело б до проведення позачергових виборів до кінця березня), та продовжуватиме очолювати уряд меншості, в якому залишилися представники SPD і «Зелених». Однак проти одразу ж виступила опозиція.

Лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц закликав Шольца забезпечити, щоб позачергові вибори відбулися до того, як Дональд Трамп обійме посаду президента США 20 січня 2025 року, оскільки політична ситуація, що склалася, вимагає швидкої реакції. «Ми просто не можемо дозволити собі, щоб у Німеччині кілька місяців існував уряд меншості», – сказав він.

Як для Мерца, так і для Шольца за вибором дати проведення виборів стояв політичний розрахунок. ХДС виступає за те, щоб провести вибори раніше, оскільки має найбільші шанси на перемогу, і хоче скористатися своїм порівняно високим рейтингом і не дати опонентам із правлячої коаліції підготуватися до виборів. Шольцу ж, навпаки, потрібен час на те, щоб підняти популярність своєї партії, яка похитнулася, наприклад, ухваливши закони, що розширюють соціальні пільги, які підтримують багато виборців.

Але згодом канцлер все ж піддався тиску з боку опозиції, а також своїх партнерів по коаліції, що залишилися, – «Зелених», зацікавлених у якнайшвидшому проведенні виборів, і змінив свою позицію. 8 листопада він написав у соцмережах, що «хотів би провести нові вибори якомога швидше», а 10 листопада заявив, що готовий провести вотум довіри уряду до Різдва 25 грудня.

Однак обрана дата проведення виборів – 23 лютого наступного року, хоча і є результатом компромісу між двома головними партіями в Німеччині, все одно більше грає на руку опозиції, ніж Шольцу. Тепер у канцлера практично не буде часу підготуватися до виборів і підвищити рейтинг своєї партії, ухваливши закони, які підтримують виборці.

Зараз рейтинг соціал-демократів становить 16%, і вони посідають третє місце за популярністю, трохи відстаючи від ультраправих з «Альтернативи для Німеччини» («АДГ») з 18%. Ситуацію могла б виправити заміна Шольца, який, згідно з вересневим опитуванням громадської думки, є одним із найменш популярних канцлерів в історії Німеччини, на іншого кандидата, наприклад, набагато популярнішого міністра оборони Бориса Пісторіуса. Однак SPD із завзятістю, гідною кращого застосування, відмовляється від цієї ідеї, продовжуючи підтримувати кандидатуру Шольца. «Тепер ідеться про досвід і компетентність, і я впевнений, що Олаф Шольц – найкращий кандидат», – заявив із цього приводу лідер парламентської фракції SPD Рольф Мютценіх.

І це небажання соціал-демократів змінювати свою стратегію заради перемоги на виборах грає на руку опозиції, насамперед, Християнсько-демократичному союзу. ХДС лідирує в опитуваннях громадської думки з величезним відривом від SPD, набираючи 33%, і, найімовірніше, виграє вибори та формуватиме наступний уряд із Мерцем на чолі.

Однак це не означає, що соціал-демократи обов’язково втратять владу, оскільки, щоб сформувати уряд більшості, консерваторам із ХДС так само, як і їхнім попередникам, потрібно буде створити коаліцію за участю інших партій. Друге місце на виборах, найімовірніше, посяде «АдГ», однак у ХДС уже пообіцяли не вступати в коаліцію з правими радикалами. Тож цілком імовірно, що консерватори захочуть сформувати коаліцію з SPD, і її представники знову увійдуть до уряду, нехай і без Шольца як канцлера.

Водночас, з огляду на результати опитувань і дедалі більшу зростаючу політичну фрагментацію в Німеччині з появою нових радикальних партій, для формування уряду більшості ХДС і SPD, можливо, знадобиться створити коаліцію з третьою партією. Тоді головними кандидатами виступлять уже знайомі партії – «Зелені» та FDP. Однак тут у справу можуть вступити розбіжності між можливими партнерами по коаліції.

«Зелені» (з рейтингом 11%) не надто пасують консерваторам через кардинально різні позиції щодо імміграції та боротьби зі змінами клімату, а FDP – соціал-демократам через нещодавній конфлікт між Шольцем і Лінднером. Крім того, Вільна демократична партія наразі, згідно з опитуваннями, набирає лише 4% голосів, що означає, що вона цілком може не подолати п’ятивідсотковий бар’єр на виборах і не потрапити до парламенту.

Інший можливий партнер для ХДС і SPD – це ультраліва партія «Союз Сари Вагенкнехт» (BSW), яка отримала хороші результати на регіональних виборах цього року. Наразі її рейтинг становить 7%, що досить непогано для зовсім недавно створеної партії. А її участь у майбутній коаліції дасть змогу залучити голоси радикальних виборців, зокрема тих, хто підтримує «АдГ», через їхній схожий порядок денний.

Загалом після позачергових парламентських виборів у Німеччині в лютому наступного року нинішня «червоно-зелена» коаліція може залишитися при владі, нехай і з іншою партією на чолі. Однак нинішня політична криза і зростання популярності радикальних партій свідчить про те, що традиційним партіям дедалі складніше утримувати владу у своїх руках. І якщо вони не змінюватимуться слідом за думкою виборців, то наступні вибори може не пережити не лише чинна коаліція, а й сам політичний статус-кво в Німеччині.