Стабільність у спадок: які відносини з Китаєм Байден залишить своєму наступнику

У середині листопада цього року лідери США і Китаю зустрілися на полях саміту АТЕС у Перу. Це стало останньою зустріччю Сі Цзіньпіна і Джо Байдена як президента США. Які відносини між двома наддержавами сформувалися за президентський термін Байдена, і яку спадщину він залишить Трампу?

16 листопада президент США Джо Байден і голова КНР Сі Цзіньпін зустрілися на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у столиці Перу Лімі. Для Байдена це стало останньою зустріччю із Сі Цзіньпіном як американським президентом, і фактично завершенням їхніх 15-річних стосунків, початок яким було покладено ще тоді, коли Байден обіймав посаду віцепрезидента в адміністрації Барака Обами.

На початку зустрічі обидва лідери назвали відносини між їхніми державами «найважливішими» в усьому світі, зазначивши, що за неправильного підходу вони легко можуть перерости в глобальний підхід. За зачиненими дверима вони також обговорили розбіжності між країнами, які будуть залишатися актуальними і після приходу на пост президента США Дональда Трампа в січні наступного року.

Крім того, Байден і Сі Цзіньпін домовилися, що США і КНР не передаватимуть контроль над ядерною зброєю в руки штучного інтелекту, і домоглися певного прогресу в питанні звільнення двох американських громадян, що перебувають у китайській в’язниці, яких Держдепартамент вважає «затриманими незаконно».

Угода щодо ШІ стала справжнім проривом, оскільки за чотири роки президентства Байдена Вашингтон неодноразово пропонував Пекіну різноманітні ініціативи у сфері безпеки та нерозповсюдження ядерної зброї, але отримував відмову. Так, Китай у липні цього року скасував засідання робочої групи з контролю над ядерною зброєю на знак протесту проти продажу США зброї Тайваню, який Пекін вважає частиною своєї території.

За словами радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана, укладена угода зобов’язує обидві країни забезпечити, щоб «рішення про використання ядерної зброї ухвалювали люди». Він додав, що документ став важливим першим кроком для США і Китаю в усуненні стратегічного ризику в довгостроковій перспективі.

Також Байден закликав Сі Цзіньпіна, щоб той чинив тиск на Північну Корею для обмеження її підтримки Росії у війні з Україною. Оскільки зустріч двох лідерів стала останньою для нього на посаді президента США, то на ній неминуче мала зайти мова про те, які стосунки склалися між Вашингтоном і Пекіном за роки його президентства, і яку спадщину він залишить Трампу.

Так, голова КНР зауважив, що американо-китайські відносини за час президентства Байдена «пережили злети й падіння», особливо підкресливши своє невдоволення обмеженнями на експорт передових технологій, які були запроваджені адміністрацією Байдена. Вони, зокрема, зачіпають обладнання для виробництва сучасних напівпровідників і чипів, а також технологій, що використовуються в гіперзвукових ракетах і системах спостереження.

Водночас Сі Цзіньпін заявив, що стабільні відносини між Китаєм і США «мають вирішальне значення для обох країн і світу загалом». Він також наголосив, що «КНР готова працювати з новою американською адміністрацією для підтримання контактів, розширення співробітництва та розв’язання розбіжностей, щоб прагнути до плавного переходу у відносинах між двома країнами на благо їхніх народів… Мета Китаю – стабільні, здорові та стійкі відносини зі США – залишається незмінною».

Зі свого боку Байден визнав, що між ним і Сі Цзіньпіном завжди були розбіжності, але додав, що дискусії з лідером Китаю були «відвертими» і «чесними». Він також зазначив, що стратегічне суперництво між двома наддержавами не має перерости у війну. «Наші дві країни не можуть дозволити, щоб конкуренція між ними переросла в конфлікт. Це наша відповідальність, і за минулі чотири роки, я думаю, ми довели, що це можливо», – сказав президент США.

Метою Байдена під час зустрічі з Сі Цзіньпіном було наголосити на важливості стабільних відносин із КНР під час передання влади наступному американському президенту, а також спробувати закріпити успіхи, досягнуті на попередніх переговорах із лідером Китаю, зокрема й з таких питань, як боротьба з наркотиками і проблема зміни клімату. І судячи з важливої угоди про ШІ в галузі ядерної зброї, яку уклали сторони на зустрічі, йому це загалом вдалося.

Що ж до самих відносин із Пекіном, то під час президентства Байдена американська адміністрація прагнула того, щоб «відповідально контролювати» суперництво з ним після різкої ескалації протистояння за Трампа. І тут їй це теж значною мірою вдалося. Так, під час зустрічі лідери США і Китаю підкреслили, що їм вдалося досягти прогресу в зниженні напруженості з таких питань, як торгівля і проблема Тайваню.

Крім того, під час президентства Байдена двом супердержавам вдалося створити прямі канали комунікації між ними, зокрема, завдяки кільком особистим зустрічам їхніх лідерів. Під час зустрічі американський президент також підкреслив важливість таких контактів.

«Що зробило їхні стосунки [Байдена і Сі Цзіньпіна] ефективними, то це здатність бути абсолютно відвертими один з одним, навіть якщо вони розходяться в думках. Ця чесність, прямота – і навіть іноді різкість – зіграла ключову роль у тому, щоб допомогти нам подолати складні періоди», – заявив із цього приводу Джейк Салліван.

Однак із поверненням до влади Трампа в січні наступного року ситуація може змінитися. Аналітики вважають, що за його правління американо-китайські відносини знову можуть стати нестабільними, зокрема через його обіцянки підняти мита на імпорт китайських товарів.

Трамп пообіцяв ввести мита в розмірі 60% на весь імпорт із КНР. Він також заявив, що призначить на важливі пости у своїй адміністрації «яструбів» щодо Китаю. Так, новим держсекретарем при ньому має стати запеклий критик КНР Марк Рубіо, проти якого Пекін запровадив санкції, радником президента з національної безпеки – Майк Волтц, а директором ЦРУ – Джон Реткліфф (обидва також критикували Китай).

На зустрічі з Байденом Сі Цзіньпін, імовірно, як попередження майбутній адміністрації Трампа, заявив, що продуктивні відносини між США і Китаєм опиняться під загрозою, якщо одна зі сторін вживе заходів, щоб «зайнятися зловмисною конкуренцією і завдати шкоди одна одній». Також він наголосив, що «нова Холодна війна не повинна розпочатися, і в ній не буде переможців», і попередив, що «стримувати КНР – нерозумно, неприйнятно і приречено на провал».

Головна проблема, яка турбує Китай – це непередбачуваність нового президента США, від якого Пекін може очікувати чого завгодно. «Китайська влада готова до переговорів і угод, і, ймовірно, сподівається на ранній контакт з адміністрацією Трампа для того, щоб обговорити можливі угоди, – сказала керуюча директорка Індо-Тихоокеанської програми «Німецького фонду Маршалла» Бонні Глейзер, – однак, водночас, вона готова до заходів у відповідь, якщо Трамп наполягає на тому, щоб запровадити більш високі мита проти Китаю».

Вона додала, що владу КНР, можливо, також «турбує те, що в них недостатньо надійних неофіційних контактів для впливу на політику Трампа». Власне, зараз у Пекіні відкрито точаться розмови про те, чи можна буде через альтернативні канали, наприклад, через Ілона Маска, якого мають призначити главою департаменту в новій адміністрації, пов’язаного з Трампом генерального директора компанії Blackstone Стівена Шварцмана, або зятя майбутнього президента Джареда Кушнера, пом’якшити жорстку позицію Трампа щодо Китаю.

І на це є певний шанс, оскільки під час свого першого президентського терміну Трамп намагався налагодити стосунки з Сі Цзіньпіном, прагнучи укласти вигідні торговельні угоди та досягти прогресу в інших сферах співпраці. Однак цьому завадили торговельні суперечки, що переросли в повноцінну торговельну війну, а також розбіжності між США та КНР у період пандемії коронавірусу. Тож, можливо, і цього разу Трамп буде готовий домовлятися з Китаєм у тих сферах, що його цікавлять, а також не піде на різке загострення протистояння з ним, принаймні одразу.

За чотири роки свого президентства Джо Байдену вдалося сформувати стабільні відносини з КНР, у рамках яких дві наддержави змагалися одна з одною, але без різких загострень, які б загрожували перерости в повноцінний конфлікт між ними. І саме цю спадщину він передасть Трампу. Однак за нового президента американо-китайські відносини знову можуть стати нестабільними, що загрожує великими проблемами не тільки для Вашингтона і Пекіна, а й для всього світу загалом.