Прагматичний партнер: чому Велика Британія хоче відродити співпрацю з Китаєм

У середині листопада прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпіном на полях саміту G20 у Бразилії. Це стало першою зустріччю британського прем’єра з лідером Китаю за минулі шість років. Про що вони домовилися під час зустрічі, і чому Велика Британія хоче налагодити відносини з КНР?

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпіном на полях саміту «Великої двадцятки», що проходив 18-19 листопада 2024 року в Бразилії. Він став першим британським прем’єром, який зустрівся з лідером Китаю за минулі шість років, оскільки за попереднього консервативного уряду відносини між двома країнами значно погіршилися.

Власне, вже на початку зустрічі Стармер торкнувся теми відносин між Лондоном і Пекіном, сказавши, що «ми хочемо, щоб наші відносини були послідовними, міцними, шанобливими, і, як ми і домовилися, уникали несподіванок там, де це можливо». «Міцні відносини між Великою Британією та Китаєм важливі для обох наших країн і для міжнародного співтовариства загалом», – додав він.

За словами Стармера, Велика Британія буде «передбачуваним, послідовним, незалежним актором на зовнішній арені, прихильним верховенству закону». Британський прем’єр також висловив бажання зміцнити ділове співробітництво з Китаєм, особливо в таких «сферах взаємного співробітництва», як міжнародна стабільність, боротьба зі змінами клімату, і економічне зростання.

Зі свого боку Сі Цзіньпін заявив, що дві держави повинні «підтримувати своє стратегічне партнерство і відкривати нові можливості для відносин» між ними. За словами голови КНР, у Лондона і Пекіна є потенціал для розширення співпраці, незважаючи на наявні між ними розбіжності, і вони повинні поглиблювати політичну довіру для взаємної вигоди. «У Китаю і Великобританії є широкі можливості для співпраці в різних сферах, включно з торгівлею, інвестиціями, чистою енергією, фінансовими послугами, охороною здоров’я та підвищенням добробуту наших народів», – сказав він.

Зустріч Стармера і Сі Цзіньпіна відбулася після їхньої першої розмови телефоном у серпні цього року, через місяць після перемоги лейбористів на парламентських виборах у Великій Британії. І тепер Стармер запропонував провести повноцінну зустріч між двома лідерами в Пекіні або Лондоні. Крім того, сторони обговорили те, що британська канцлерка Казначейства Рейчел Рівз може відвідати столицю КНР у 2025 році, щоб обговорити питання економічного і фінансового співробітництва з віцепрем’єром Китаю Хе Ліфеном.

«Я дуже хочу, щоб моя канцлерка зустрілася з віцепрем’єром Хе в рамках майбутнього економічного і фінансового діалогу на початку наступного року для обговорення нових інвестиційних проєктів і створення більш рівних умов, які допоможуть нашому бізнесу», – заявив з цього приводу Стармер.

Водночас на зустрічі було порушено й гострі питання, щодо яких між країнами є розбіжності – зокрема, порушення прав людини в Китаї, питання Гонконгу, а також російсько-українська війна. Так, Стармер висловив занепокоєння з приводу «погіршення» здоров’я гонконгського видавця і демократичного активіста Джиммі Лая, який утримується під вартою в Китаї з 2020 року. Зазначимо, що в той момент, коли прем’єр зачепив це питання, китайські чиновники вивели британських журналістів із зали, де відбувалася зустріч.

Загалом Стармер наголосив, що підхід його уряду буде «завжди ґрунтуватися на національних інтересах Великої Британії», але при цьому Лондон стане «передбачуваним і прагматичним партнером» для Пекіна.

І саме прагматизм і стоїть за бажанням нового британського лейбористського прем’єра відійти від курсу попереднього консервативного уряду і налагодити відносини з Китаєм. Пекін є одним із головних торговельних партнерів Лондона, і Стармер зацікавлений у тому, щоб розширити торгівлю з ним. Це має стимулювати зростання британської економіки, яке, за прогнозами МВФ, може становити цього року лише 1,1%.

І саме тому прем’єр, який у минулому засуджував Китай за «переслідування уйгурської меншини», тепер цілком відверто говорить таке: «що ж, ми потребуємо тісного економічного партнерства, а Китай – друга за величиною економіка світу, тому я вважаю, що ми можемо співпрацювати в цій сфері».

А відмовляючись коментувати винесені в КНР тюремні вироки, Стармер заявив: «Мною рухає той факт, що економічне зростання, налагодження роботи нашої економіки таким чином, щоб люди відчували, що їхній добробут зростає, є пріоритетним завданням мого уряду, і саме тому стосунки з Китаєм мають бути прагматичними та серйозними».

Крім економіки, Лондон також потребує підтримки Пекіна з питання змін клімату, яке лейбористський уряд вважає одним із пріоритетних напрямів своєї політики. За словами представника адміністрації британського прем’єра, Стармер хоче заручитися підтримкою Китаю в глобальних зусиллях із боротьби зі змінами клімату, особливо в умовах того, що новий президент США Дональд Трамп, найімовірніше, згорне колишню «зелену» політику Вашингтона, коли вступить на посаду в січні наступного року.

Експерт із КНР аналітичного центру Chatham House доктор Юй Цзе сказала, що зустріч між Стармером і Сі Цзіньпіном на полях саміту G20 зіграла «критично важливу роль» у «потеплінні» відносин між Великою Британією та Китаєм після попереднього погіршення, і припустила, що країни в майбутньому можуть укласти торговельну угоду, попри дипломатичні непорозуміння, які існують між ними. «Судячи з інформації, наданої обома сторонами, переговори відбулися в позитивному тоні, – зазначила вона, – але, коли справа дійшла до конкретики, щодо гострих питань вони, схоже, так і не досягли будь-якої угоди».

Крім того, за словами Юй Цзе, усім спробам двох держав налагодити відносини може завадити тиск з боку США. «Це досить складне завдання для британського уряду, якщо Сполучені Штати чинитимуть додатковий тиск на Велику Британію, щоб вона дотримувалася лінії США щодо Китаю», – сказала вона, додавши, що американська політика щодо КНР за часів Трампа, найімовірніше, буде «яструбиною».

Дійсно, вже під час своєї передвиборчої кампанії Трамп пообіцяв запровадити мита на імпорт китайських товарів у розмірі 60%, а після перемоги на виборах він збирається призначити у свою нову адміністрацію відомих «яструбів» щодо Китаю, включно з кандидатом на посаду держсекретаря Марко Рубіо. Усе це може призвести до нової торговельної війни між США і КНР, до якої опиняться залучені й союзники Вашингтона в Європі.

І зараз Стармер, як і інші європейські лідери, вирішує, як діятиме, якщо Трамп усе ж таки вирішить втілити свої обіцянки в життя. І одним із варіантів пом’якшити для себе наслідки можливої торговельної війни між двома головними економіками світу є активізація торгівлі та співпраці з однією з них. Якщо Трамп не буде готовий піти назустріч Стармеру, то Сі Цзіньпін уже зараз виявляє бажання налагодити відносини з Великою Британією.

Коли Трамп обирався на посаду президента США, то одне з гасел його передвиборчої кампанії звучало як «Америка понад усе». І якщо його плани влаштувати нову торговельну війну з Китаєм завдадуть шкоди економіці союзників США в Європі, то не дивно, якщо ті почнуть дотримуватися схожої політики та нададуть перевагу співпраці з більш стабільним і прагматичним партнером у Пекіні. І тоді навіть «особливі відносини» Вашингтона і Лондона можуть відійти на другий план перед інтересами самої Великої Британії.