Найкращий друг у Білому домі: чи буде Трамп підтримувати Ізраїль після повернення до влади

Під час своєї передвиборчої кампанії Дональд Трамп пообіцяв покласти край конфліктам у секторі Газа і Лівані, де Ізраїль протистоїть воєнізованим угрупованням ХАМАС і «Хезболла», яких підтримує Іран. Очікується, що новий президент США безумовно стане на бік Тель-Авіва, оскільки його називають «найкращим другом Ізраїлю в Білому домі». Але чи так все просто, і чи справді Трамп повністю підтримає Ізраїль після повернення до влади?

«Під час мого президентства на Близькому Сході був мир, і дуже скоро він настане знову, – заявляв Дональд Трамп під час своєї передвиборчої кампанії на пост президента США, – я розв’яжу проблеми, створені [віцепрезиденткою] Камалою Гарріс і [президентом] Джо Байденом, і покладу край стражданням і руйнуванням у Лівані. Я хочу, щоб на Близькому Сході знову було встановлено справжній, міцний мир».

Водночас Трамп не представив чіткого плану того, як саме він збирається втілювати свої гучні слова в життя, і чим його підхід відрізнятиметься від політики колишньої адміністрації Байдена. Однак певні висновки можна зробити з огляду на те, кого саме новий президент США хоче призначити у свою адміністрацію після того, як вступить на посаду в січні наступного року.

Хоча деякі експерти припускали, що під час свого другого президентського терміну Трамп може відійти від «яструбиної» політики на Близькому Сході, його очікувані кадрові призначення свідчать про те, що на посаді президента він навряд чи перестане надавати допомогу Ізраїлю. Адже ключові посади в його майбутній адміністрації можуть посісти активні прихильники Ізраїлю, які підтримують його дії в конфлікті з «Хезболлою», ХАМАС та Іраном.

Так, кандидат на посаду держсекретаря США Марко Рубіо в листопаді цього року заявив у відповідь на запитання про те, чи підтримає він припинення вогню в секторі Гази: «Я хочу, щоб вони [Ізраїль] знищили кожен осередок ХАМАС, який зможуть знайти. Ці люди [бойовики ХАМАС] – жорстокі звірі, які вчинили жахливі злочини».

А майбутній радник президента з національної безпеки Майкл Волтц у жовтні 2024 року розкритикував адміністрацію Байдена за те, що вона «знову чинить тиск на Ізраїль, примушуючи його робити менше, ніж потрібно», і сказав, що Тель-Авів мав завдати удару по нафтозаводах і ядерних об’єктах в Ірані у відповідь на ракетну атаку з боку Тегерана.

Крім того, кандидат на посаду американського посла в Ізраїлі Майк Хакабі в лютому цього року заявив, що його переповнювали емоції після вторгнення бойовиків ХАМАС в Ізраїль 7 жовтня 2023 року. Він також назвав ізраїльські поселення на Західному березі річки Йордан (частина території держави Палестина) втіленням біблійних пророцтв у життя. «Я ніколи не використовую термін «Західний берег». Я вважаю його образливим. Йдеться про Іудею і Самарію (біблійна назва цієї території)», – сказав він.

Водночас, на думку колишнього ізраїльського прем’єра Егуда Барака, незважаючи на те, що Трамп має намір призначити «яструбів» на ключові посади у своїй адміністрації, він сам визначатиме курс зовнішньої політики, а решта «віддано йтимуть за ним».

Крім кадрових призначень, певне уявлення про майбутню політику Трампа щодо Ізраїлю і конфлікту в Газі та Лівані дають його слова ізраїльському прем’єру Беньяміну Нетаньяху. За словами джерел газети The Times of Israel, ще в липні 2024 року Трамп заявив Нетаньяху, що хоче, щоб Ізраїль завершив війну в Газі до того моменту, як він повернеться до влади, якщо переможе на виборах, тобто до 20 січня 2025 року.

Цю інформацію підтверджує і колишній ізраїльський дипломат у Нью-Йорку Алон Пінкас: «Трамп ясно дав зрозуміти Нетаньягу, що хоче завершити [війну в Газі] до 20 січня, коли він повернеться в Білий дім». Водночас, за словами джерела The Times of Israel, Трамп не поставив перед Нетаньяху конкретних рамок, і в майбутньому цілком може підтримати дії ізраїльської армії в Газі, якщо Тель-Авів офіційно оголосить про припинення військових дій.

Варто зазначити, що плани Трампа щодо припинення конфлікту до моменту його повернення в Білий дім уже почали втілюватися в життя. 26 листопада Ізраїль і «Хезболла» досягли угоди про припинення вогню на території Лівану після більш ніж року бойових дій. Щоправда, сталося це за посередництва чинної адміністрації Байдена, тому цей успіх Трамп ніяк не може записати на свій рахунок.

«Згідно з досягнутою сьогодні угодою, яка набуде чинності завтра о 4-й ранку за місцевим часом, бойові дії на лівано-ізраїльському кордоні буде припинено. Це має стати постійним припиненням вогню», – розповів про угоду Байден.

Він додав, що протягом наступних 60 днів Ізраїль поступово виведе свій війська з Південного Лівану, а цю територію займе ліванська армія. За словами президента США, «Хезболлі» не дадуть змоги відновити інфраструктуру та загрожувати безпеці Ізраїлю.

Після укладення угоди представники США та Ізраїлю висловили сподівання на те, що втрата «Хезболлою» військової підтримки в умовах припинення вогню в Лівані зможе підштовхнути і ХАМАС до мирних переговорів. І справді, за словами представника терористичного угруповання, ХАМАС готовий досягти припинення вогню в Газі. «Ми повідомили посередникам у Єгипті, Катарі та Туреччині, що ХАМАС готовий до угоди про припинення вогню і серйозної угоди з обміну полоненими», – заявив він, також звинувативши Ізраїль у тому, що він перешкоджає укладенню такої угоди.

Зазначимо, що представники угруповання давно заявляють про те, що прагнуть припинення вогню, однак, за інформацією Тель-Авіва, відмовляються йти назустріч вимогам Ізраїлю щодо звільнення заручників. А міжнародні посередники стверджують, що позиція Ізраїлю щодо того, що його армія має залишитися в Газі, також заважає укладенню угоди, внаслідок чого мирний процес зайшов у глухий кут.

І тепер саме Трампу належить завдання переконати Нетаньяху зупинити військові дії в Газі в обмін на звільнення заручників, яких досі утримують бойовики ХАМАС. Поки що ізраїльський прем’єр відмовлявся від подібної угоди, заявляючи, що це дозволило б терористичному угрупованню вижити і дало б зрозуміти, що Ізраїль зазнав поразки у війні.

За словами майбутнього прес-секретаря Білого дому Каролін Лівітт, на посаді президента Трамп «стане головним американським переговірником і домагатиметься того, щоб невинні мирні жителі, яких утримують як заручників, повернулися додому». Але щоб домогтися вирішення конфлікту в Газі, Трампу потрібно буде переконати Нетаньягу пом’якшити свої вимоги і піти на компроміс. Однак цьому можуть перешкодити дві обставини.

По-перше, незважаючи на те, що раніше Нетаньяху називав Трампа «найкращим другом, який коли-небудь був в Ізраїлю в Білому домі», останніми роками відносини між ними дещо «охололи». Коли Трамп програв президентські вибори 2020 року, він, можливо, був роздратований тим, що ізраїльський прем’єр привітав Байдена з перемогою. А після вторгнення ХАМАС у жовтні минулого року Трамп розкритикував Нетаньягу за непідготовленість до нападу, заявивши, що цього б не сталося, якби президентом США був він.

І, по-друге, незважаючи на очікування того, що ізраїльський прем’єр буде покірнішим щодо Трампа, ніж щодо Байдена, нині він перебуває в сильнішій позиції всередині країни і краще здатний протистояти тиску з боку США. Завдяки успішним військовим кампаніям проти «Хезболли» і ХАМАС Нетаньяху зміцнив підтримку у своєму уряді, і цілком може залишитися при владі щонайменше ще на рік.

Крім того, Нетаньяху цілком відверто заявляє, що збирається продовжити військові дії проти «Хезболли», незважаючи на будь-які угоди про припинення вогню, а в його уряді відкрито обговорюють анексію Західного берега річки Йордан. Усе це суперечить планам Трампа не тільки щодо встановлення «міцного миру» на Близькому Сході, а й щодо нормалізації відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією як ключовими союзниками США в регіоні.

Тому стосунки між Нетаньягу і Трампом після повернення останнього до влади в січні наступного року можуть бути зовсім не такими дружніми, як очікується. Новий президент США, найімовірніше, не перестане підтримувати Ізраїль, що стосується і дій ізраїльської армії в Газі.

Однак він зацікавлений у тому, щоб якнайшвидше завершити конфлікти на Близькому Сході, щоб перейти до нормалізації відносин між своїми союзниками в регіоні. Тому тиск на Ізраїль з боку США цілком може зрости, навіть якщо це не сподобається прихильникам Тель-Авіва в самій адміністрації Трампа.