Консервативний поворот: хто стане новим канцлером Німеччини?

Після розвалу правлячої коаліції в листопаді на Німеччину очікують позачергові парламентські вибори, які мають відбутися 23 лютого наступного року. І чотири партії з найбільшим рейтингом висунули своїх кандидатів на посаду канцлера. Які кандидати візьмуть участь у виборах, у кого з них є шанси перемогти, і яку політику вони хочуть проводити?

Після розвалу правлячої коаліції на початку листопада цього року головні німецькі партії домовилися з урядом на чолі з Олафом Шольцем про те, що позачергові парламентські вибори, щоб сформувати уряд більшості, відбудуться 23 лютого 2025 року. І чотири партії, які мають намір узяти участь у виборах, уже висунули своїх кандидатів на посаду канцлера.

Соціал-демократи (SPD), які зараз разом із «Зеленими» складають уряд меншості, передбачувано висунули кандидатуру чинного канцлера Олафа Шольца, який входить до складу їхньої партії. Висування Шольца відбулося після двох тижнів напружених суперечок всередині самої партії щодо того, чи підтримати його кандидатуру, чи висунути більш популярного міністра оборони Бориса Пісторіуса. Однак сам Пісторіус заявив, що «не готовий» балотуватися на пост глави уряду, а згодом і проголосував разом з іншими старшими членами SPD за висунення кандидатури Шольца.

За словами співголови партії Ларса Клінгбайля, Шольц провів Німеччину через «серйозні кризи, проявивши сталеві нерви, розсудливість і стійкість, особливо коли йдеться про важливі міжнародні проблеми». Однак результати опитувань громадської думки говорять про те, що виборці не надто вірять у ці позитивні якості чинного канцлера. Наразі Шольц є найнепопулярнішим главою уряду з часів возз’єднання Німеччини 1990 року.

За результатами опитування, проведеного телекомпанією ZDF у листопаді, лише 37% респондентів вважали, що він добре справляється з обов’язками канцлера. А згідно з іншим опитуванням, 78% респондентів дотримувалися думки, що у SPD є більше шансів перемогти на виборах, якщо партія висуне кандидатуру Пісторіуса на посаду канцлера. І лише 11% вважали, що соціал-демократи зможуть виграти вибори з Шольцем як кандидатом. А враховуючи, що рейтинг самої SPD наразі становить лише 16%, а до виборів лишається лише два місяці, у Шольца є зовсім небагато часу для того, щоб підняти свою популярність і мати якісь шанси перемогти на виборах. Але поки що цей сценарій є малоймовірним.

Однак Шольц – не єдиний кандидат від правлячої коаліції Німеччини. «Зелені», які також входять до уряду разом із SPD, висунули кандидатуру свого співголови, віце-канцлера і міністра економіки та проблем зміни клімату Роберта Хабека. У своїй промові з приводу висунення Хабек сказав, що зараз демократії загрожують розколи в суспільстві, правий екстремізм і популісти. Він додав, що ще неясно, що перемога Дональда Трампа на виборах президента США означатиме для безпеки Німеччини. За його словами, у ситуації, що склалася, враховуючи також конфлікти на території України та на Близькому Сході, «Зелені» потрібні як ніколи.

«Відповідь Німеччини на зростання авторитарних режимів – це не більше націоналізм, а союз демократів у рамках Євросоюзу, який є сильним і перебуває в контакті зі своїми громадянами», – заявив Хабек, відсилаючись до зростання популярності популістських партій у Німеччині. Сам же Хабек у своїй політиці підтримує продовження боротьби зі змінами клімату, перетворення економіки та виплату великих державних допомог, що є ключовими пунктами програми «Зелених».

Однак, зважаючи на те, що рейтинг самої партії наразі становить лише 13%, у Хабека є небагато шансів на перемогу на виборах. Крім того, правоцентристський блок Християнсько-демократичного союзу/Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС), у якого найбільший передвиборчий рейтинг, у минулому неодноразово критикував як «Зелених», так і самого Хабека. Тому «Зелені» навряд чи зможуть залишитися молодшими партнерами в новій правлячій коаліції Німеччини, якщо SPD не зможе здобути перемогу на виборах.

Говорячи про зростання популярності популістських партій у Німеччині, зазначимо, що вперше у своїй історії «Альтернатива для Німеччини» («АДГ») також висунула свого кандидата на посаду канцлера – співголови партії Аліс Вайдель. Сама «АдН», яку Федеральне агентство з охорони конституції Німеччини називає «ультраправою» партією, виступає за жорстке обмеження імміграції, особливо з мусульманських країн, припинення поставок зброї Україні, відновлення відносин з Росією, запуск АЕС на території Німеччини та вихід з ЄС, якщо Брюссель не проведе серйозних реформ. Партія набрала популярність у виборців, оскільки не боялася піднімати гострі теми, які хвилюють багатьох, до того, як це стали робити партії політичного мейнстриму.

І для вкрай правої «АдГ», яка виступає за «християнські цінності» та «традиційну сім’ю», вибір саме Вайдель як кандидата на посаду канцлера видається доволі дивним. Адже співголова партії є відкритою лесбійкою, яка мешкає разом зі своєю партнеркою зі Шрі-Ланки та двома дітьми у Швейцарії. Однак експерти вважають, що саме це робить Вайдель гарним вибором для «АдН», оскільки вона зможе залучити більш поміркованих виборців, які зазвичай не хочуть голосувати за ультраправих.

Сама ж Вайдель після висунення заявила, що збирається відновити «хвору» економіку країни, зупинити її перехід до екологічно чистої енергії, а також значно скоротити міграцію. За її словами, зараз Німеччина переживає одну з найважчих криз в її історії: «У нас за плечима 20 років великих і “світлофорних” коаліцій, і ми зазнали краху. Наша країна більше не така, що була раніше. У нас була країна з найбезпечнішим і найдешевшим енергопостачанням. У нас була процвітаюча країна, яку побудували наші дідусі та батьки… тепер це вже не так». Вайдель вважає «джерелом усіх бід», що вразили Німеччину, нелегальну міграцію.

Наразі рейтинг «АдГ» становить 18%, і вона цілком може посісти друге місце на наступних виборах. Тож її найкращий шанс прийти до влади – це вступити в коаліцію з переможцем, яким, найімовірніше, стане блок ХДС/ХСС. Якраз цього, за словами професора політології Кассельського університету Вольфганга Шредера, і прагне більш поміркована фракція Вайдель в «АдН», яка «прагне самостійного існування праворуч від консерваторів з можливістю формування коаліції». Однак поки що ХДС/ХСС відмовляється співпрацювати з партією, яка завдяки своїй радикальній позиції та суперечливим висловлюванням низки своїх членів асоціюється з нацистським минулим Німеччини.

Щодо самого блоку ХДС/ХСС, то він є явним фаворитом на майбутніх виборах, а лідер Християнсько-демократичного союзу та кандидат від блоку Фрідріх Мерц має всі шанси опинитися в кріслі канцлера у 2025 році. Після свого висунення Мерц заявив, що «Європа і світ знову мають подивитися на Німеччину із захопленням, а не зі здивуванням». «Я докладу всіх зусиль, – додав він, – щоб побудувати Німеччину, якою ми знову зможемо пишатися».

Мерц, який після відходу Ангели Меркель з поста канцлера і глави ХДС зумів повернути партію від колишнього центризму до її консервативного коріння, тепер хоче зробити те ж саме і з країною. Він планує скоротити соціальну допомогу, різко знизити кількість біженців, які просять притулку в Німеччині, обмежити регулювання бізнесу, щоб стимулювати зростання приватних інвестицій, а також зробити видатки на оборону більш пріоритетною частиною бюджету, при цьому зберігаючи фіскальну дисципліну.

Рейтинг ХДС/ХСС наразі становить 32%, що різко перевершує всі інші партії та означає практично гарантовану перемогу на виборах, особливо з огляду на те, що вони відбудуться всього за два місяці, і поки що немає особливих причин для різкої зміни ситуації. І йдеться радше не про перемогу чи поразку консерваторів, а про те, яку партію вони візьмуть до себе в коаліцію, щоб сформувати уряд більшості.

З огляду на те, що традиційний партнер ХДС/ХСС – ліберали з партії «Вільна демократична Німеччина» (FDP), наразі набирають лише 4% і цілком можуть не подолати п’ятивідсотковий бар’єр на виборах до парламенту, найбільш близьким для нього за поглядами потенційним партнером є «Альтернатива для Німеччини». Крім того, самі ультраправі, перемігши на регіональних виборах цього року, чинять тиск на консерваторів, щоб ті відійшли від своєї жорсткої позиції щодо «АдН» і сформували з нею праву коаліцію після майбутніх парламентських виборів. Однак поки що Мерц відмовляється від співпраці з крайніми правими.

Відповідно, залишаються соціал-демократи і «Зелені», а також більш екзотичні варіанти, на кшталт ультралівий популістський «Союз Сари Вагенкнехт» (BSW), з якими ХДС/ХСС може сформувати коаліцію після своєї ймовірної перемоги на виборах у лютому наступного року. Однак у будь-якому разі на Мерца чекає складне завдання – сформувати коаліцію з партнерами, яких він щойно переміг на виборах, і які вже перебували при владі і багато в чому втратили довіру виборців. Крім того, він може зайняти пост канцлера у вкрай складній міжнародній обстановці.

Тривалий час добробут Німеччини спирався на три стовпи: захист від будь-яких зовнішніх загроз, який забезпечували США, практично необмежену міжнародну торгівлю, що забезпечила процвітання експортоорієнтованої економіки країни, і постійні поставки дешевих енергоносіїв з Росії для підтримки німецької промисловості. Однак останніми роками всі ці фактори дедалі більше і більше піддаються перегляду, і Мерц може прийти до влади в умовах, коли Німеччина більше не зможе спиратися на них. І незрозуміло, чи вистачить політичних рішень, які він пропонує, для того щоб Німеччина знайшла нові основи для свого процвітання.