Трюдо йде і залишає Канаду на роздоріжжі

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив, що піде у відставку з посади глави кабінету, а також залишить посаду глави правлячої Ліберальної партії.

Трюдо заявив, що продовжить виконувати свої обов’язки до завершення процесу виборів. «Я маю намір піти з посади лідера партії і прем’єр-міністра після того, як партія обере свого наступного лідера під час надійного загальнонаціонального голосування. Ця країна заслуговує на реальний вибір на наступних виборах, і мені стало зрозуміло, що якщо мені доведеться вести внутрішню боротьбу, я не зможу бути найкращим варіантом на цих виборах»,- сказав прем’єр.

Також політик попросив генерал-губернатора Канади Мері Саймон призупинити роботу парламенту до 24 березня. У разі, якщо парламент не повернеться до роботи до цього терміну, опозиція може винести вотум недовіри не раніше травня. У Ліберальної партії буде достатньо часу, щоб визначитися з новим лідером і структурою нового кабінету, а також виробити нову стратегію перед новими парламентськими виборами, які мають відбутися 20 жовтня.

Канадський прем’єр пішов на випередження. За даними Globe and Mail, Трюдо заявив про відставку до зустрічі партійного активу з керівництвом, яку було призначено на 8 січня. Ще в грудні за відставку Трюдо виступали більше третини депутатів правлячої партії. Ця зустріч могла закінчитися для політика провалом – і однопартійці могли самі змістити його з посади. Ймовірно, побоюючись такого розвитку подій, прем’єр вирішив оголосити про свою відставку самостійно.

Після десятирічного правління Трюдо залишає своєму наступникові довгий список проблем: це високі ціни, брак житла, розчарування виборців у лібералах, а також неочікуване для всіх протистояння з Дональдом Трампом, який, серед іншого, пообіцяв високі тарифи на канадські товари, а також наполегливо пропонує країні увійти до складу США.

Для канадської політики відхід Трюдо виглядає як послаблення позицій і початок періоду невизначеності. Популістські заяви Трампа показують прагнення американського президента здобути максимум на переговорах із канадським колегою після своєї інавгурації. Однак обговорювати підвищення тарифів Трюдо буде в ролі «кульгавої качки», уже не маючи колишнього впливу на ситуацію в країні.

Серед претендентів на посаду лідера партії немає очевидних лідерів. Політологи називають кілька міністрів кабінету: фінансів Домініка Леблана, закордонних справ Мелані Жолі та інновацій Франсуа-Філіпа Шампаня. Крім того, до перегонів можуть долучитися кілька аутсайдерів, наприклад, колишня прем’єрка Британської Колумбії Крісті Кларк і колишній голова Банку Канади Марк Карні.

Тепер Канаді належить оцінити десятирічну спадщину Трюдо, яка виглядає суперечливою. Ставши лідером Ліберальної партії у 2013 році, спочатку Трюдо виглядав аутсайдером у канадській політиці: всі сприймали його як недосвідченого сина канадського прем’єра. Але виборча кампанія 2015 року стала поворотним моментом у його кар’єрі. Країну охопила «трюдоманія» – і популярність політика зросла в рази за кілька місяців, що дозволило легко перемогти на виборах.

Трюдо багато в чому змінив канадську політику, протиставляючи себе правим популістам і консерваторам. Він активно виступав за збільшення міграції, лібералізацію економіки, більшу інклюзивність у держапараті. Підтримка прем’єра залишалася стабільною – і він без особливих проблем переобирався у 2019 і 2021 роках.

Однак скандали і відсутність значущих успіхів зіграли свою роль: виборці та опозиція все більше критикували лібералів, звинувачуючи їх у лицемірстві. Трюдо акумулював це невдоволення. Його уряд виступав за зелену економіку і при цьому збільшував видобуток вуглеводнів. Житлову кризу за всіх обіцянок так і не було вирішено і навіть посилилася. Різке зростання вартості життя на тлі пандемії призвело до обвалення рейтингу прем’єра.

Як і в США, невдоволенням скористалися праві політики – і головним опонентом Трюдо став «канадський Трамп», лідер опозиційної Консервативної партії П’єр Пуалевр. Консерватор пропонував виборцям здаються простими рішення: скоротити податки, побудувати більше житла, оптимізувати бюджет і зупинити злочинність. У підсумку рейтинг Трюдо впав утричі порівняно з його рекордною популярністю на початку прем’єрства.

Найболючішим ударів виявилася відставка найближчої соратниці прем’єра, міністра фінансів Христі Фріланд. За кілька днів до представлення бюджету Фріланд оголосила про звільнення, пославшись на розбіжності з начальником. Суперечки викликала стратегія, яким чином Канада відповідатиме на можливе введення мит з боку США за Трампа. У відкритому листі Фріланд вказала на серйозні проблеми в уряді, і її слова шокували однопартійців.

І канадці, і експерти сходяться на думці, що найкращими переговорщиками для Трампа будуть консерватори, а не ліберали, оскільки останні виглядають не як партнери, а як ті, хто просить не запроваджувати нові тарифи. У відповідь Трамп публікує провокаційні пропозиції Канаді стати «51-м штатом США» і обіцяє домогтися цього економічними методами. «Немає жодного шансу, що Канада стане частиною Сполучених Штатів», – написав у соцмережах Трюдо.

У цій міжнародній плутанині та внутрішньопартійній боротьбі Джастін Трюдо, імовірно, вирішив, що кращого приводу оголосити про свою відставку вже не буде – і якщо його не змістять однопартійці, то попереду маячить вотум недовіри уряду. Хоча в канадців до лібералів безліч претензій, політичне майбутнє залишається туманним: прихід до влади популістів-консерваторів нагадуватиме ситуацію сусідів, тобто на Канаду чекає ще кілька непередбачуваних років.