Поворот направо: бігтех намагається сподобатися Трампу

Повертаючись до Білого дому, Дональд Трамп привів із собою цілу когорту бізнесменів, які контролюватимуть ключові напрямки його політики. Маск став найближчим соратником президента, а на інавгурацію Трампа прийшов весь бігтех. Що це означає?

Інавгурація Дональда Трампа засвідчила значну зміну у відносинах адміністрації Білого дому і технологічної індустрії. Ще до заходу практично всі великі компанії Кремнієвої долини пожертвували мільйони доларів в інавгураційний фонд Трампа. У ротонді Капітолію позаду президента можна було побачити весь цвіт бігтеху: там був найближчий соратник Трампа Ілон Маск, засновник Amazon Джефф Безос, глава Apple Тім Кук і глава Google Сундар Пічаї, гендиректор Meta Марк Цукерберг, гендиректор OpenAI Сем Альтман і безліч інших бізнесменів.

Серед гостей церемонії виділявся Ілон Маск – глава щойно сформованого Департаменту ефективності уряду (DOGE). Відомство з неясними повноваженнями займеться скороченням бюджетних витрат. Для Маска навіть створили офіс неподалік від Білого дому, що стало наочним доказом його збільшеного впливу. Якщо спочатку департаментом мали керувати Маск спільно з венчурним капіталістом Вівеком Рамасвамі, то вже в перший день правління Трампа Рамасвамі відмовився від нової посади.

Журналісти та експерти з тривогою дивилися на стрімке втручання Маска в американську політику. Після замаху на Трампа влітку минулого року мільярдер оголосив про повну підтримку кандидата від республіканців і доклав усіх зусиль, щоб мобілізувати прихильників Трампа у своїй соцмережі X. Сумнівні дії Маска і мільярди витрачених грошей привели політичного аутсайдера до приголомшливої перемоги. Бігтех відчув, що часи змінилися.

Першим перейшов на бік Трампа Марк Цукерберг. Ще під час першого терміну Трамп люто критикував Facebook за модерацію своїх прихильників, яку республіканці сприймали як цензуру. Вищою точкою протистояння стало блокування акаунта Трампа після штурму Капітолія його прихильниками в січні 2021 року. Тоді багато соцмереж наслідували приклад Цукерберга, що змусило Трампа створити власну соцмережу Truth Social.

Цукерберг під тиском громадськості створив масштабну програму фактчекінгу в соцмережах Meta і неодноразово висловлювався за боротьбу з дезінформацією, яка заполонила соцмережі. Після перемоги Трампа він зайняв прямо протилежну точку зору, оголосивши про закриття програми. Бізнесмен пояснив своє рішення тим, що фактчекери політично упереджені і загрожують свободі слова. Meta відмовилася від співпраці з фактчекінговими організаціями у США, а також має намір зробити те саме і в інших регіонах.

У словах Цукерберга була чимала частка лукавства, оскільки сторонні організації перевірки фактів не контролювали модерацію Meta. Компанія сама вирішувала, блокувати чи видаляти сумнівні публікації, а також самостійно обмежувала політичний контент у Facebook та Instagram. Глава Meta навіть назвав проблему дезінформації перебільшеною, але події суперечили його твердженням: нещодавній ураган «Мілтон» і пожежі в Каліфорнії показали, що розгул дезінформації загрожує безпеці громадян і призводить до реального насильства.

Багато в чому соцмережі за Обами і Байдена орієнтувалися на позицію демократів, які вимагали рішучих дій проти екстремізму в онлайн-просторі. Здавалося, що між Вашингтоном і Кремнієвою долиною – цілковите порозуміння, і ця співпраця ґрунтується на спільних цінностях, які поділяють як політики-демократи, так і топ-менеджери технологічних компаній. Але такий погляд був помилковим.

Протягом 2024 року наростала нова тенденція: великі компанії почали масово відмовлятися від програм інклюзивності, які знижували дискримінацію представників меншин під час прийому на роботу в корпорації (DEI). Meta, Amazon, Harley-Davidson, John Deere, Tractor Supply Company, Polaris, Lowe’s, Molson Coors, Nissan та інші компанії або значно урізали програми, або зовсім відмовилися від них. Лише Apple висловилася за продовження DEI. Хоча противники таких програм посилалися на рішення Верховного суду, який заборонив позитивну дискримінацію у вишах, фактично скасування DEI було зроблено з оглядкою на повернення Трампа в Білий дім.

Про початок нової епохи відносин Вашингтона і бігтеху свідчить ситуація навколо TikTok. Ухвалений за демократів закон про заборону соцмережі у США став проблемною спадщиною адміністрації Байдена. Якщо попередня команда керувалася міркуваннями національної безпеки і вимагала якнайшвидшого продажу соцмережі некитайській компанії, то адміністрація Трампа переслідує насамперед бізнес-інтереси. Закон почав діяти за день до інавгурації: Байден вирішив залишити вирішення питання новій команді в Білому домі.

Перед Трампом постала дилема: яким чином виконати закон про заборону, щоб зберегти додаток у країні. За умови, що один із ключових донорів його передвиборчої кампанії мільярдер Джефф Ясс володіє 7% акцій ByteDance, материнської компанії TikTok. Подовживши крайній термін продажу застосунку, Трамп заявив, що знайде вихід із ситуації, оскільки це важлива платформа для висловлення думок 170 мільйонів американських користувачів. Президент зауважив, що TikTok допоміг йому завоювати молоду аудиторію під час виборів – і тепер він змінив своє ставлення до закордонної соцмережі.

І Білий дім, і представники бігтеху заявляють, що керуються насамперед принципами свободи слова, які нібито були спотворені демократами. Але на ділі з’ясовується, що вирішальне значення мають бізнес-інтереси: боротьба з дезінформацією, захист прав меншин, блокування платформ коштують грошей, і при першій можливості корпорації відмовляються від зайвих витрат, справедливо вважаючи, що не понесуть відповідальності за свої рішення. Бігтех не прагне взяти владу у Вашингтоні у свої руки. Цукерберг, Безос і Альтман лише розраховують, що уряд перестане втручатися в їхні справи.