Фрідріх Мерц: правий поворот чи політичний компроміс

6 травня 2025 року Фрідріх Мерц офіційно вступив на посаду федерального канцлера Німеччини, завершивши епоху політичної нестабільності, що розпочалася з краху «світлофорної коаліції» Олафа Шольца. Його прихід до влади – результат дострокових виборів, де блок ХДС/ХСС здобув перемогу з 28,6%, а СДПН опустилася до історичного мінімуму (16,4%). Мерц, багаторічний опонент Ангели Меркель і прихильник консервативного курсу, обіцяє «реформи та інвестиції» для відродження економіки і зміцнення ролі Німеччини у світі. Але які зміни чекають на країну та Європу? І чи зможе він подолати внутрішні розколи?

Фрідріх Мерц – фігура суперечлива. Його кар’єра почалася в юриспруденції, а пізніше він очолював наглядову раду BlackRock Germany, що зробило його символом зв’язку політики і бізнесу. У ХДС він зарекомендував себе як критик курсу Меркель, виступаючи за повернення до консервативних цінностей, економічний лібералізм і жорстку міграційну політику. 

Ключові риси його стилю: 

1. Економічний прагматизм. Мерц має намір знизити податки для бізнесу, скоротити бюрократію і переглянути «зелені» ініціативи, які, на його думку, гальмують промисловість. «Кліматична політика не повинна шкодити економіці», – заявив він в інтерв’ю CNBC; 
2. Міграційний курс. Він уже співпрацював з ультраправою AfD, підтримуючи посилення депортацій і кордонів, що викликало хвилю критики навіть усередині ХДС;
3. Трансатлантизм. Як переконаний євроатлантист, Мерц вважає НАТО основою безпеки, але водночас закликає Європу готуватися до епохи без гарантій США: «Ми повинні обговорювати ядерний захист із Францією і Великою Британією», – заявив він Politico. 

Перші заяви Мерца позначили його пріоритети: 

• Підтримка України. Він пообіцяв продовжити військову допомогу Києву, включно з постачанням крилатих ракет Taurus, які блокував Шольц. Однак у червні 2024 року Мерц несподівано виступив за мирні переговори з Росією, зазначивши, що «війна має закінчитися»;
• Роль США. У Парижі Мерц заявив, що «європейці не зможуть замінити США» у врегулюванні конфлікту, а гарантії безпеки для України неможливі без участі Вашингтона. При цьому він різко засудив втручання американських політиків у внутрішні справи Німеччини, назвавши критику AfD з боку віце-президента США Джей Ді Венса «неприйнятною»;
• Відносини з Росією. Хоча Мерц раніше підтримував «Північний потік-2», зараз він дистанціюється від Москви. За словами політологині Лінди Калчер, «Мерц діятиме в руслі трансатлантичної солідарності, але залишить двері прочиненими для діалогу». 

Німеччина переживає рецесію, а держборг перевищує 60% ВВП. Мерц обіцяє «шокову терапію»: 

• інвестиції в оборону. План Шольца щодо виділення €100 млрд на модернізацію армії буде доповнено новими витратами, що потребуватиме перегляду «боргового гальма» – правила, що обмежує дефіцит бюджету. Однак консерватори в ХДС виступають проти;
• енергетика. Мерц підтримує атомну енергетику і критикує «поспішну» відмову від АЕС. Його план включає диверсифікацію поставок газу і можливе відновлення співпраці з Росією, якщо «це вигідно економіці»; 
• цифровізація. Створення Міністерства цифровізації та модернізації держави під керівництвом Карстена Вільдбергера – крок до подолання технологічного відставання. 

Однак аналітики сумніваються в ефективності його заходів. «Ринки не вірять, що Мерц зможе зупинити спад», – зазначає економіст ING Карстен Бжескі. 

Союз ХДС/ХСС і СДПН виглядає нестійким. Уже під час голосування за канцлера Мерц недобрав голосів своїй коаліції, що, на думку BBC, «підриває віру в його здатність керувати». 

Головні ризики: 

1. Розкол у СДПН. Ліве крило соціал-демократів критикує поступки консерваторам, особливо в соціальній політиці. Наприклад, збереження Бориса Пісторіуса на посаді міністра оборони (СДПН) стало компромісом, але не гарантує єдності; 
2. Ультраправий виклик. AfD, яка набрала 20,8%, стала другою силою в бундестазі. Її лідери називають коаліцію Мерца «слабкою» і вимагають скасування «брандмауера» проти співпраці з крайніми правими; 
3. Спадщина Меркель. Мерцу доведеться боротися з порівняннями з колишньою канцлеркою, чий поміркований курс досі впливає на електорат. 

Прогнози: що чекає на Європу? 

1. Посилення ролі Німеччини в ЄС. Мерц має намір оживити франко-німецьку вісь і просувати торговельні угоди, зокрема Mercosur. «Без Парижа і Берліна ЄС не зможе конкурувати зі США і Китаєм», – заявив він у Давосі; 
2. Жорстка лінія щодо Китаю. На відміну від Шольца, Мерц критикує залежність німецького автопрому від Пекіна й обіцяє скоротити інвестиції в Азію; 
3. Зелений курс під питанням. Реформи в енергетиці та сільському господарстві можуть уповільнити екологічну трансформацію ЄС. 

Фрідріх Мерц прийшов до влади з амбітними планами, але його успіх залежить від здатності балансувати між консервативними реформами і компромісами з СДПН. Як зазначає Politico, «Мерц може стати найбільш непередбачуваним канцлером з часів Шредера». Його курс визначить не тільки майбутнє Німеччини, а й траєкторію всієї Європи в епоху геополітичних бур.