Окуповане місто: як Лос-Анджелес став епіцентром війни Трампа з мігрантами

Лос-Анджелес, 12 червня 2025 року – Гул вертольотів над даунтауном, броньовики біля будівлі мерії та сліди підпалених машин на автостраді 101 – так сьогодні виглядає «місто ангелів», яке перетворилося на полігон для безпрецедентного зіткнення між адміністрацією Дональда Трампа та захисниками мігрантів. Шість днів протестів, спровокованих рейдами ICE, переросли в повномасштабну конституційну кризу з введенням військ і комендантською годиною… 

Все почалося вранці 6 червня, коли агенти ICE в масках і тактичному спорядженні провели серію рейдів у робочих кварталах Лос-Анджелеса. Біля магазину Home Depot в Вестлейку і в швейних цехах Fashion District було затримано 45 осіб, включаючи президента профспілки працівників сфери послуг Девіда Уерта, який отримав поранення під час арешту. До полудня на вулиці вийшли перші сотні протестувальників, а до вечора зіткнення з поліцією переросли в заворушення із застосуванням світлошумових гранат і «коктейлів Молотова». 

7 червня стало переломним моментом: дізнавшись про можливий рейд в Парамаунті (82% латиноамериканців), жителі заблокували парковку Home Depot, змусивши федеральних агентів відступити. У Комптоні протестувальники спалили поліцейський автомобіль. Саме тоді Трамп, назвавши губернатора Гевіна Ньюсома і мера Карен Басс «некомпетентними», федералізував 2 000 бійців Національної гвардії Каліфорнії без згоди штату – вперше з 1965 року. 

До 9 червня військова присутність досягла безпрецедентних масштабів: 

• 4 100 гвардійців (включаючи додаткових 2 100); 
• 700 морських піхотинців з бази «Твентінайн Палмс». 

«Це серйозне порушення суверенітету штату», – заявив Ньюсом, подавши позов проти адміністрації. У своєму зверненні він назвав дії Трампа «актами диктатора, а не президента». 

10 червня мер Басс ввела комендантську годину після 20:00, коли мародери розграбували 23 магазини в даунтауні. «Якщо ви не живете або не працюєте тут – уникайте району. Порушники будуть заарештовані», – попередила вона. До цього моменту кількість затриманих за добу досягла 197 осіб, а загальна кількість арештів з початку протестів перевищила 575. 

Протестувальники, всупереч наративу Білого дому, не є однорідною масою «погромників». Марія Гутьєррес, учасниця акцій в Парамаунті, пояснює: «Ми захищаємо наше місто. Вони полюють на тих, хто просто хоче кращого життя». Її позицію поділяють не всі: Хуан, натуралізований мігрант з Мексики, заявляє: «Якщо ти тут незаконно – боротися безглуздо. Злочин є злочином». 

Політичний розкол поглиблюється:

• Трамп у Twitter стверджує, що протести – це «платні бунтівники, оплачені смутьяни» без надання доказів;
• 22 губернатори-демократи випустили спільну заяву, назвавши введення військ «тривожним зловживанням владою»; 
• Клаудія Шейнбаум, президент Мексики, засудила «криміналізацію міграції», нагадавши, що «мексиканські мігранти – законослухняні громадяни, необхідні для економіки США».

За кадром зіткнень – системні фактори:

1. Рекордні темпи депортацій: 6 червня ICE заарештувала 2 200 осіб – добовий рекорд. Заступник глави адміністрації Стівен Міллер публічно вимагав довести число до 3 000 на день; 
2. Політика «міст-притулків»: Лос-Анджелес офіційно отримав цей статус у листопаді 2024 року, ставши мішенню адміністрації;
3. Бездіяльність проти роботодавців: з двох десятків рейдів ICE, висвітлених ЗМІ, лише в одному випадку було порушено справу проти власника бізнесу. Як зазначає Музаффар Чішті з Migration Policy Institute: «Це не дія проти роботодавців. Це гонитва за масовими депортаціями». 

На тлі слухань у 9-му апеляційному суді (11 червня) і запланованого на 12 червня рішення за позовом Ньюсома, можливі варіанти: 

1. Ескалація (ймовірність 60%)

• Морпіхи займуть позиції в місті в найближчі 48 годин;
• Протести поширяться на інші «міста-притулки»: Сіетл, Нью-Йорк і Чикаго, де вже введено локальну комендантську годину; 
• Ризик повторення сценарію «Бунтів 1992 року», якщо війська застосують зброю. 

2. Політичне врегулювання (30%) 

• Суд зобов’яже Трампа вивести війська, визнавши їх введення неконституційним;
• Демократи використовують кризу для мобілізації виборців: Ньюсом, який розглядається як кандидат у президенти-2028, вже транслює послання: «Якщо це сталося в Каліфорнії – може статися скрізь».

3. Заморожування конфлікту (10%)

• Адміністрація скоротить рейди в Каліфорнії, переключившись на штати з республіканськими губернаторами (Техас вже задіяв Нацгвардію);
• ICE формально дотримається рішення суду за позовом ACLU про незаконність арештів без ордерів.

Історичні паралелі турбують: операція «Wetback» 1954 року, коли депортували 1,3 млн мексиканців, не вирішила проблем міграції, але породила «почуття відчуження від американського суспільства» серед латиноамериканців. Сьогодні, бачачи мексиканські прапори на протестах, експерти попереджають: «Довіра до уряду підірвана на покоління».

Як зазначає професор права Джон Асеведо: «Для бази Трампа це показує: він буде використовувати будь-які засоби для виконання своїх правил». Ціна цієї демонстрації сили – розколота нація і місто, де навіть на тлі лісових пожеж в Сан-Бернардіно губернатор змушений констатувати: «Військова авантюра Трампа загрожує нашій здатності гасити пожежі».

Лос-Анджелес сьогодні – не просто арена вуличних боїв. Це тест на міцність американського федералізму, де під гусеницями бронетехніки можуть опинитися не тільки бордюри Санта-Моніки, але і крихкий консенсус про те, що означає «закон і порядок» в різнобарвній Америці XXI століття.