Вже наприкінці серпня з нагоди 30-ї річниці незалежності України, на запрошення президента Зеленського, до Києва приїде Вселенський патріарх Варфоломій I. Що може означати ця візитація, як її сприйматимуть вірні Православної церкви в Україні (ПЦУ), чи варто очікувати протестів вірян Московського патріархату? Яка наступна церква з терен СНД може повторити «український сценарій автокефалії» та відійти від Москви? Як політики використовують церковні питання у своїй грі?

Спробуємо розібратися.

Тернистий шлях до автокефалії

Те що Володимир хрестив Русь саме в Києві, коли ще Москви, як міста, не було взагалі – доконаний факт, що православ’я ми отримали від Константинополя – також. Отож, материнська Церква Русі-України – саме Константинопольська, Московський патріархат може вести своє літочислення, як окремої церкви, з XIV-XV століття. Саме такої думки дотримується предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній та інші історики-богослови.

Якщо говорити про спроби Української церкви отримати свою незалежність автокефалію – вони сягають початку 20 ст. – 2017-21 р.р., коли після жовтневої революції була створена Українська автокефальна церква, священники та єпископи потерпали від репресій радянської влади і були змушені емігрувати та створювати Українську автокефальну церкву в діаспорі. З отриманням Незалежності України в 1991 році рух до створення незалежної автокефальної церкви в Україні посилився, щоправда канонічний статус та визнання іншими православними церквами, Православна церква в Україні отримала лише два роки тому – у 2019 році, коли Вселенський патріарх надав Томос про автокефалію українському православ’ю. Чим викликав гнів Московського патріарха Кирила, який погрожував Вселенському патріарху Варфоломію ледь не Страшним судом та відмовою у церковному спілкуванні.

У своєму листі Вселенського патріарха Варфоломія патріарх Кирило пише:

біль, подив і обурення у зв’язку з «антиканонічними діями», в яких звинувачує Константинополь через проведення церковного собору в Києві, обрання предстоятеля Православної церкви України, яку російський церковний ієрарх вважає неканонічною, і скасування рішення від 1686 року про тимчасове підпорядкуванні Київської митрополії Московському патріархату .

Патріарх Московський зазначає, що якщо Вселенський патріархат не змінить політику, Варфоломій перестане «бути Першим в православному світі».

«А нанесені Вами страждання православних українців підуть за Вами на Страшний суд неупередженого Господа нашого і будуть свідчити перед Ним проти Вас », – наголошується в листі Кирила.

Незважаючи на опір Москви, православні церкви світу одна за одною починають визнавати Православну церкву в Україні, як канонічну і одну з 15 незалежних автокефальних церков. Крім Вселенського патріархату ПЦУ на сьогодні визнали Елладська церква, Кіпрська та Антіохійська.

Днями стало відомо що, Єпіфанія, митрополита Київського і всієї України, включила в Диптих (поминальник всіх предстоятелів помісних церков) одна з найстаріших – Олександрійська церква, ніж по суті визнала канонічність ПЦУ.

Фото нового диптиху розмістив архімандрит Вселенського Патріархату Романос Анастасіадіс на своїй сторінці в Facebook.

Цікава історія тепер виходить з єпархіями і парафіями Української православної церкви (Московського патріархату), або за новим українським законодавством РПЦвУ (Російська Православна церква в Україні). Парафій Московського патріархату в Україні налічується найбільше і головні святині – Києво-Печерська і Почаївська Лаври, підкоряються, власне, патріарху Кирилу.

З приводу єпископів Московського патріархату в Україні Патріарх Ворфоломей I авторитетно заявив :

«Після Об’єднавчого собору і надання Томосу нова автокефальна церква України є єдиною канонічною православною церквою на території Української держави, і Блаженніший Митрополит Київський і всієї України повинен бути визнаний її канонічним Предстоятелем». Згідно з канонічним принципом територіальності, який є невід’ємним і постійним фактом православної еклезіології, жодна інша Церква не може бути присутньою в межах юрисдикції Церкви України, – підкреслив у листі Вселенський патріарх Варфоломій натякаючи на присутність УПЦ МП.

«Тим не менше, в дусі пастирської чуйності, ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів під Росією, не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних або тих, що знаходяться (мають резиденцію) в Україні, ієрархів, згідно з каноном 8 Першого Нікейського собору, сподіваючись, що волею Божою, вони незабаром об’єднаються з помісною Церквою».

З цих слів випливає, що Варфоломій не вважає Онуфрія канонічним (законним) митрополитом Київським, але як ієрархом, який проживає в Києві, як це було надруковано в Щорічнику Вселенського патріархату за 2020 рік.

Архімандрит Романос Анастасіадіс, клірик митрополії Ретімно і Авлопотамос, буквально тиждень тому заявив, що Константинопольська Церква мало не «проклинає Блаженнішого Онуфрія, і всіх тих, хто вважає його законним Митрополитом Київським» всупереч вказівкам Фанара. Про це Анастасіадіс написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

Опублікувавши скріншот публікації грецького ресурсу «Ромфея» про святкування в Києві Дня тезоіменитства Блаженнішого Онуфрія зі штампом «fake», клірик Фанара пише:

«Прокляття Матері Святої Христової Великої Церкви не тільки на ньому самому, що не розкаявся, неканонічному, жалюгідному і нещасному зраднику свого народу, незаконному пасажиру церковного корабля України, а й на всіх тих, хто продовжує відтворювати титул «Київський» (Митрополит – ред.), який узурпував (Блаженніший Онуфрій – ред.) не дивлячись на чітку заборону Церкви».

23 травня 2019 Вселенський патріарх зазначив, що «присутність Московського патріархату в Україні є небажаною, і завдає шкоди інтересам української нації і єдності українського народу». Він зазначив, що українському народові необхідно було надати автокефалію і церковну незалежність – того, що народ прагнув отримати протягом століть.

«Автокефалія, надана Української церкви Вселенським патріархатом, дає можливість на внутрішнє самоврядування, яке завжди підтримує розвиток місцевої церкви », – сказав Варфоломій.

У відповідь на такі дії Константинополя РПЦ намагалася піти шляхом ізоляції Вселенського патріархату, «пішов у розкол», і оголосила ПЦУ «Суто політичним проектом, який закінчиться разом із режимом Порошенко». Але жодна помісна церква світу не пішла слідом за РПЦ на розрив канонічного спілкування з Константинополем. Навпаки, Елладська (Грецька) церква визнала автокефалію ПЦУ в жовтні, а Олександрійський патріархат (другий по честі у православному світі) – в листопаді минулого року.

З предстоятелем ПЦУ співслужив у Києві єпископ Православної церкви Чеських земель і Словаччини, українську автокефалію підтримав один болгарський митрополит і Кіпрська церква.

Коливання з цього питання спостерігаються в Грузинської та Румунської церквах. Щоб не йти на розрив з більшою половиною православного світу і не впадати в ізоляцію, керівництво РПЦ придумало небачений в православній історії хід:

воно вирішило, що постанови Елладської та Олександрійської церков були «несоборними», тому розірвало спілкування тільки з частиною їх єпископату в надії, що інша частина і далі буде не визнавати ПЦУ.

В черзі за Томосом тепер стоять Молдова та Біларусь

У Білорусі також почалися рухи зі створення своєї Білоруської автокефальної православної церкви, яка має свої парафії не тільки в Білорусі, але і в Австралії, США, Великобританії та Канаді. Богослужіння ведуться в церкві на білоруській мові, також, крім богослужбової діяльності, БАПЦ веде культурно-просвітницьку роботу і має свою недільну школу.

На відміну від України, офіційна влада Білорусі не визнає цю церкву – тому йти за сценарієм України і просити про Томос у Константинополя БАПЦ трохи зарано.

Першоієрарх Білоруської автокефальної православної церкви (БАПЦ), архієпископ Святослав Логін (на фото) в інтерв’ю «Радио Свобода» заявив, що Білоруска автокефальна православна церква підтримає надання Томоса ПЦУ.

«Ми, звичайно, підтримуємо це рішення. Наша мета – також легалізуватися в Білорусі і офіційно отримати статус автокефалії», – висловився Логін щодо рішення Константинопольського патріархату надати Українській православній церкві статус автокефальної.

Логін пояснив, що українська церква і білоруська в минулому мали єдину митрополію – церква в Білорусі починалася з Київської митрополії.

«Пізніше це була Києво-Литовська митрополія з центром у Новогрудку – вона була знищена Московською церквою. І до цього дня Москва робить все, щоб Українська і Білоруська церкві автокефалії не отримали», – розповів архієпископ. За його словами, для того щоб білоруське православ’я отримало автокефальний статус, на це має бути бажання віруючих і влади.

Логін переконаний, що для того щоб держава була духовно незалежною, повинна бути незалежність церкви, тому держава в цій незалежності повинна бути зацікавлена.

Після президентських виборів в Білорусі предстоятель БАПЦ архієпископ Святослав звинуватив Лукашенка в «кривавій розправі над мирним народом на вулицях і в тюрмах» в Мінську та інших містах країни і закликав «тих, хто все ще служить його сатанинської влади, не підкорятися злочинним наказам». У заяві говориться, що насильство в Білорусії твориться «за підтримки східного сусіда Білорусі, який називає себе« православним» і «старшим братом», і що «весь цивілізований світ підтримує боротьбу білоруського народу за свої права». БАПЦ навіть наклала Анафему на Лукашенко через це.

25 червня Олександр Лукашенко зреагував на такі спроби створити автокефальну церкву в Беларусі та повідомив, що противники теперішньої влади хочуть оголосити автокефалію Білоруської православної церкви.

«Перевіреним шляхом йдуть – оголошення автокефалії. Листи пішли в Константинополь, листи пішли до нашого патріарха, він про це мені говорив. І тут ми бачимо вже цей розворот. Ми повинні зробити все, щоб головний наш здобуток – міжконфесійний мир – зберегти в Білорусі

Спочатку бліцкриг, який не вдався, потім загравання з народом (квіточки та інші богохульства). На жаль, і храми були підключені до цього. Була спроба підключити майже всі католицькі храми, і багато людей піддалися на це. І у нас серед православних були певні хитання, з якими на сьогодні і владика, і Православна церква впоралися. Це того варте, заспокоюватися не можна», – сказав Лукашенко під час відвідування Жировічевського монастиря напередодні.

У Молдові теж є своє прагнення до відходу від Москви, але вже під омофор Румунського Патріархату, який планує створити на території Молдови і Придністров’я свою церкву, об’єднавши Бессарабську і Молдавську метрополії в одну автокефальну церкву і навіть приєднати до неї кілька парафій в Одеській області та Буковині.
у Молдавії, кажуть, навіть «почалася війна митрополій», а парафії в республіці розділилися, як в політиці, на румунські та російські.

24 жовтня 2007 Синод румунської Православної Церкви утворив 7 нових єпархій. Зокрема, було відновлено 3 єпархії Бессарабської митрополії, які існували до 1944 року. Зараз їх центри знаходяться в молдавських містах Бєльці, Кантеміра і Дубоссарах, але з часом Румунська Церква має на меті перенести єпископські кафедри в українські міста – Хотин, Ізмаїл та Білгород-Дністровський.

Відновлення єпархій викликало негативну реакцію Московської Патріархії і УПЦ (МП), синод Української Православної Церкви засудив рішення РумПЦ, зазначивши зокрема, що:

«Вищевказані дії Румунської Православної Церкви становлять загрозу для цілісності не тільки Української Православної Церкви, а й Української держави, оскільки створюють умови для зростання сепаратистських настроїв на Буковині та Одещині ».

У зв’язку з цим почалися переговори між РумПЦ і РосПЦ, які з самого початку наштовхнулися на труднощі .

Предстоятель Румунської православної церкви патріарх Даниїл (в центрі), жовтень 2018 року

Незабаром після створення ПЦУ, в лютому 2019 року, Румунська православна церква висловлювалась за визнання Православної церкви України в обмін на гарантії свобод свобод румунських віруючих в Україні. У липні цього ж року Синод ПЦУ створив православний румунський вікаріат з правами самоврядування. Однак, на жаль, Румунська православна церква призупинила процес визнання ПЦУ. У лютому 2020 його синод висловився за консенсус між Вселенським і Московським патріархатом в питанні української церкви.

Кавказ – справа тонка

Днями прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з Католикосом-патріархом всієї Грузії, первоієрархом Грузинської православної церкви Ілією II.

«Керівник українського уряду і патріарх Грузії обговорили питання, актуальні для українського і грузинського народів. Денис Шмигаль наголосив, що національні історії Грузії і України, зокрема шляхи розвитку православних церков. Керівник уряду зазначив, що Україна і Грузія разом йдуть дорогою європейської інтеграції. Також прем’єр-міністр наголосив на важливості духовно-релігійної складової для становлення, подальшого розвитку обох держав», – йдеться в повідомленні уряду України.

У той же час в канцелярії патріарха Грузинської православної церкви заявили, що «на зустрічі обговорювалися дружні відносини між нашими країнами» і, що патріарх Ілія II і Денис Шмигаль «висловили бажання і надалі зміцнювати зв’язки і зближувати наші народи».
І хоча Грузинська церква поки тримає дистанцію в питанні української автокефалії – процес «визнання» ПЦУ розпочався. Зокрема, митрополит єпархії Шемокмеді Йосеб навіть привітав з отриманням Томасу Україною.

«Я вітаю Православну церкву України з врученням Томосу і вважаю, що Україна заслужила автокефалію, тому що боролася за неї протягом століть. Прагнення до православної християнської єдності ще більше зміцнить її і наділить великим авторитетом»

Зараз в грузинському суспільстві звучать все наполегливіше заклики до влади і духовенства офіційно визнати автокефалію Української православної церкви.

Частина віруючих опублікували петицію в Священного синоду ГПЦ. У ній Синод закликають підтримати автокефалію і взяти до уваги думку прихожан.

«Ми, діти Грузинської православної церкви, сподіваємося, що наша Церква не зганьбить історію власної автокефалії і підтвердить євхаристійну єдність з Православною церквою України» , – йдеться в петиції.

За кілька днів раніше в Тбілісі біля будівлі патріархії відбулася акція, яка закликала офіційно визнати незалежність ПЦУ. Це був своєрідний флешмоб – учасники передали в Патріархії два документа: копію Томосу, який передали українській церкві, і його переклад з грецької мови на грузинський.

Інший грузинський теолог Важа Вардідзе додав, що Грузії важливіше зберегти добрі стосунки з Константинополем, ніж з Москвою.

«Грузія зацікавлена ​​в тому, щоб зберегти своє гармонійне перебування в загальноправославному канонічному просторі», – сказав Вардідзе в інтерв’ю.

Чого очікувати від візиту Варфоломія на річницю Незалежності України?

Поки помісні церкви визначаються підтримувати позицію Москви, або Константинополя, а церкви на території країн співдружності розглядають можливість повторення «українського сценарію» з отриманням автокефалії, віруючі ПЦУ з нетерпінням очікують на візит Вселенського патріарха. Представники Московського патріархату, в свою чергу, створюють громадські організації і готуються до пікетів візиту Варфоломія І в Україну.

Мітинг, організований священиками РПЦвУ і громадською організацією «Миряни» під приводом «хресного ходу» відбувся під стінами українського парламенту 15 червня цього року. Цікаво, що при цьому «хресному ході ніхто нікуди не йде, а всі стоять і є сцена, на якій виступають речники.

Релігійний експерт Олександр Ефременко прокоментував цю «хресну ходу» так:

«У РПЦвУ незадоволені законопроектами, які мають на меті змусити їх привести свою назву відповідно до суті релігійної організації, а не ховатися під назвою «Української церкви», одночасно перебуваючи під керівництвом Кремля. Таке нормування назви покаже простим людям, що це ніяка не українська церква, а філія Російської Церкви Московського патріархату. Саме тому «Миряни» РПЦвУ вирішили атакувати Верховну Раду », – резюмує Єфременко.

Крім цього експерт назвав причини, чому в РПЦвУ створили проект «Миряне» и заявляють про «самоорганізацію» віруючих Московського патріархату.

«А все тому, що служителі РПЦвУ не хочуть брати на себе відповідальність за антидержавні мітинги і підлаштовують, що вони нібито не організатори цього мітингу, а ініціатива виходить від мирян РПЦвУ», – пояснив він.

До речі, створена близько трьох місяців тому громадська організація «Миряни», почала свою активну діяльність лише на початку червня. Але почала її з уже нам добре відомих наративів, спрямованих на дестабілізацію суспільно-громадської обстановки в Україні, що в свою чергу, при позитивному розвитку подій для даної структури, має як мінімум зірвати візит Вселенського патріарха в Україну на 30-річчя Незалежності, як максимум – реалізувати у нас в країні «Чорногорський сценарій».

Так, на Буковині, одна з єпархій РПЦвУ влаштувала навіть опитування серед своїх прихожан про їхню готовність вийти на протести, якщо Києво-Печерську лавру передадуть Православній церкві України. При цьому в опитуванні безпосередньо вказується, що за приклад береться досвід «народу Чорногорії».

Чи будуть «Миряни» та інші громадські активісти на чолі з священиками Московського патріархату пікетувати візит Вселенського патріарха в Україну – швидше за все так, чи дасть цей протест великий ефект – час покаже.

Але поки офіційні джерела УПЦ МП кажуть, що приїзд Константинопольського Патріарха принесе в українське суспільство «тільки смуту і протистояння».

Про це митрополит Антоній (Паканич) заявив в ефіре програми «Смотрі».

«Думаю, що будь-який президент має право відвідувати будь-яку державу і релігійного лідера. Але є й інший аспект. Кожен президент думає перш за все про свою державу, про її стабільність у суспільстві і про те, як вона розвивається. У цьому плані, звичайно, приїзд патріарха Варфоломія в Україну не принесе миру і спокою. Тому що він несе особисту відповідальність за те, що у нас відбувається в релігійній сфері протягом останніх років. А це захоплення наших храмів, побиття наших священиків, наших віруючих людей. Це все – особиста відповідальність саме патріарха Варфоломія, оскільки це відбувалося після того, як він подарував Томос українським розкольникам », – підкреслив митрополит Антоній.

Керуючий справами УПЦ підкреслив, «якщо патріарх Варфоломій хоче приїхати в Україну для того, щоб попросити вибачення в Української Православної Церкви, в наших священиків, у наших віруючих, то ми вітаємо такий приїзд. Але думаю, що він хоче приїхати сюди тріумфатором. А цей тріумф помилковий. І принесе в життя українського суспільства тільки розбрат і поділ».

Тим часом, під час робочого візиту до Турецької Республіки президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою на зустрічі з Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм офіційно запрошують його на святкування 30-річчя Незалежності України, а Патріарх приймає запрошення і дякує за візит президентського подружжя Матері-церкви , який, за його словами, «приносить велику радість», і зазначив, що задоволений тим, що в Україні поступово настає мир.

Зеленський повідомив, що під час зустрічі віч-на-віч з Його Всесвятістю детально обговорено ситуацію в Донбасі.

«Хоча складно, але є кроки вперед. До вашого приїзду у нас буде можливість просунутися на шляху до миру. І головне – про полонених: на Донбасі, в Криму і в Росії – дуже хочеться, щоб вони повернулися додому», – підкреслив він.

«Бажаю цього від щирого серця. Щоб припинився біль сімей, чиї родичі в полоні», – зазначив Варфоломій.

Зеленський подякував Варфоломію за беззастережну особисту підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, нашої незалежності, а також за всю підтримку, яку Патріарх надає Україні.

«Вдячний за все, що ви зробили і робите для України. Для нас важлива така підтримка на шляху до миру. Україна – тепла і привітна. Ми всі будемо дуже раді вашому приїзду, це буде дуже важливий візит для України », – зазначив Володимир Зеленський.