Контрабанда по-білоруськи

Білорусь – одна з країн, яка завдяки «сірим» торговим схемам отримує велику вигоду від санкційного протистояння між Заходом та Росією, яке розпочалося у 2014 році після приєднання Криму. Постачання креветок з країни, що не має виходу до моря, і зовсім стали економічним анекдотом. Згодом проблема поставок продовольства, що потрапило під ембарго, у відповідь на західні санкції все-таки починає вирішуватися. Принаймні так описує нинішню ситуацію з так званою «санкціонкою» Россельхонагляд – Федеральна служба з ветеринарного та фітосанітарного нагляду. Однак, як з’ясували редакції NewsPrice,Платформи 375 і Виборчкому, це не зовсім так…

Санкционные смотрители

Обсяги «санкціонки» справді трохи знизилися. Але під Мінськом продовжують працювати і навіть приростають майданами контрабандні склади. І саме на них заборонена продукція і зазнає перемаркування. Причому ставлення до контрабандних схем має не лише приватний бізнес обох країн, а й державні виробники сільськогосподарської продукції у Білорусі.

У минулі роки республіку припадало до 90% трафіку санкційних товарів. А навесні 2021 року голова Россільгоспнагляду Сергій Данкверт – головний санкційний доглядач – заявив про суттєве зниження спроб ввезення заборонених товарів із території Білорусі. За його словами, це стало ефектом від запровадження процедур електронної сертифікації: наразі контрабандні товари ввозяться вантажівками не в поточному порядку, а в поодиноких випадках. Щоправда, частково повернулися 1990-ті, і знову з’явилися «човник»: білоруси, які заробляють на ввезенні в Росію різноманітні продовольчі товари від сирів до ковбас.

Те, що схема електронної сертифікації буксує, офіційно обговорюють як Россільгоспнагляд, так і аналогічні відомства в інших країнах Євразійського економічного союзу. Так, восени поточного року пройшла спільна нарада на тему забезпечення простежуваності продукції, яка, згідно з документами, рухається транзитом Росією з Білорусі до іншої країни ЄАЕС. Тобто Москву непокоїть помилковий транзит: випадки, коли електронні документи після прибуття вантажу в кінцеву точку залишаються «непогашеними». Незважаючи на оптимістичні заяви керівника Россільгоспнагляду, у зведеннях цього відомства регулярно фігурує інформація про затримання сільськогосподарської продукції та регулярно повідомляється про обмеження на її постачання.

Наприклад, у 2021 році кілька разів вводилася тимчасова заборона на ввезення до Росії ряду найменувань овочів і фруктів з Брестської області, що межує з Польщею. Найчастіше конфіскуються та вирушають під гусениці бульдозерів саме польські яблука, закамуфльовані під білоруські. І річ тут у тому, що загалом ця вигідна схема окупається навіть у разі результативної перевірки на кордоні: кілограм яблук у Польщі коштуватиме 15-20 центів, а продати їх у Москві можна втричі, а то й у чотири рази дорожче.

“Неправильні” яблука

Крім яблук у торговому санкційному топі цілком можна побачити груші та помідори, які постачаються здебільшого з Польщі та України. Россільгоспнагляд неодноразово заявляв, що ця продукція не схожа на вироблену в Білорусі. Ті самі яблука та груші білоруси просто не вміють зберігати у товарному вигляді в період після грудня-січня. Крім того, у вантажах контролери знаходять залишки маркування, що говорить про небілоруське походження, та й достовірної інформації про обсяги, вирощену місцевими виробниками продукції, банально не вистачає.

А тим часом Білоруси хваляться тенденцією зростання врожаю. Щоправда, у 2021 році він виявився найгіршим у всій Східній Європі. Як виявилося у вітчизняних садівників чимало технологічних прогалин, внаслідок чого вони і програють сусідам-конкурентам не лише через санкції, а й завдяки розвитку агробізнесу в Росії.Наприклад, 2024 року росіяни планують зібрати 2,1 мільйона тонн яблук, що втричі більше, ніж 2017-го.

Незважаючи на продовження санкційних обмежень, експорт яблук з Білорусі з січня по серпень 2021 року склав 160% порівняно з аналогічним періодом минулого. Причому майже весь обсяг, як і раніше, припадає на Росію. Така сама ситуація і з грушами, постачання яких збільшилось у 4,6 разів. У той же час, імпорт з Польщі, за даними Національного статистичного комітету, залишився приблизно на тому ж рівні – 98,7%. Ситуація з томатами дещо інша – 61% по відношенню до минулого року. Начебто це пов’язано зі скороченням обсягів ввезення польських помідорів на 50%, до речі, український імпорт цього продукту зріс.

Про контрабандні схеми «Платформі 375» розповіли очевидці. І з цих оповідань вдалося заздалегідь дізнатися про те, що на склади у низці селищ під Мінськом приїжджають українські та польські та білоруські фури з сільськогосподарською продукцією, яка потім проходить перемаркування і вже як вирощена до Білорусі вирушає великовантажами до Росії.

Перемаркування – це зміна інформації про виробника та постачальника на ящиках із товаром. Однак це не вся процедура легалізації «санкціонки», крім цього доводиться купувати і сертифікати на продукцію та її тоннаж у місцевих виробників овочів та фруктів.

Менеджер одного з амбасадорів нелегальних поставок до Росії «Метіди-Торг», яка має серйозні складські потужності в Хатежиному по Мінському, у розмові з одним із авторів розслідування стверджував, що готовий здійснити постачання, щоправда, з кількома умовами.«Польські» яблука сорту «Лігол», «Голден», «Чемпіон» та інші, вирощує цілу низку білоруських фермерів, але їхня кількість дуже обмежена і набагато менша від того, що вирощується західними колегами. Особливо враховуючи той факт, що на тлі надвиробництва «санкційних» фруктів цього року у білорусів стався серйозний неврожай. Крім того, як уже говорилося раніше, «аналоги» не зберігаються в товарному вигляді довше лютого. До речі, самі «яблучні експерти» називають за відповідністю параметрів ціна-якість найкращими українські плоди.

Контрабандне переклеювання

Автори розслідування протягом деякого часу на власні очі спостерігали процес перемаркування продукції в селищі Хатежине під Мінськом просто на стоянках фур. Тепер там вибудовані складські приміщення, що працюють як перевалочна база. Причому власник складів навіть не спромігся їх утеплити, і основна діяльність ведеться лише в період збирання врожаю.

Жителям селища це не надто подобається:

 «Нерідко фури з товаром приїжджають ночами. Приймання, фасування та навантаження товару відбуваються досить галасливо. А раніше переклеювання могло вестися відкрито, вдень, просто у дворах складів.»

І справді, після кількох скандалів на тему «санкціонки» машини найчастіше приїжджають у темну пору доби, а для приховування від непотрібних шпигунів використовуються рампи.

Разгрузка фур на территории посёлка Хатежино (скад ООО “Метида-Торг”). Фотография Платформа 375

На території Хатежино працюють відразу кілька компаній, які займаються оптовою торгівлею овочами та фруктами. А на момент проведення розслідування ударними темпами зводилися нові приміщення. Власники компаній, які займаються контрабандою, мешкають як у самій Білорусі, так і в РФ. Очевидно, саме тому білоруська сторона у відповідь на звинувачення росіян у контрабанді сільськогосподарської продукції повідомляла, що «санкціонкою» займаються російські компанії.

Журналист “Платформы 375” устроился работать грузчиком на склад «Метида-торг»

Найбільше складських приміщень у селищі належить «Метіда-торг». Щоправда на будинках відсутня будь-яка інформація: адресні покажчики, таблички з назвою фірм. Журналісту «Платформи 375» навіть вдалося влаштуватися вантажником на один із таких складів, що дозволило не лише засвідчити, а й зняти перемаркування на фото. Як виявилася більшість продукції, і зовсім перефасовується в тару відомих білоруських брендів.

Кілька років тому телеканал «Белсат» провів розслідування власності земель, на яких було збудовано склади. З’ясувалося, що власником та єдиним забудовником є ​​ТОВ «БелПСП». Компанія отримала землю та суттєві пільги від держави у рамках великого інвестпроекту, а її засновник Сергій Філіппов свого часу був тісно пов’язаний із керівництвом Мінського обласного виконкому.

«Королі санкцій»

Редакції вдалося з’ясувати, що власниками “Метида-торг” у рівних частках є білорус Сергій Баланович та громадянин Росії Олексій Кузнєцов. 52-річний Баланович мешкає в елітному котеджному селищі під Мінськом. А також володіє кількома великими складами в Мінській області та овочесховищем у Брестській. З 2000-х років Сергій володів півдесятком компаній а-ля «Метіда-торг» основним профілем яких були фрукти та овочі.

Выписка из ЕГР. Скриншот “Платформа 375”

За даними «КіберПартизан», на час купівлі складських приміщень у Хатежино, білоруського бізнесмена не можна було назвати особливо платоспроможним: його річна заробітна плата склала трохи більше ніж 3000 доларів. Що нижче за середнє по країні. До речі, його співробітники отримували ще менше.

Цікавим є той факт, що спільне дітище Балановича і Кузнєцова є одним із постачальників російського АТ «Арвіай», що управляє портфелем компанії «X5 Group», до складу якої входять популярні російські мережі продовольчих магазинів «П’ятірочка», «Карусель» та «Перекресток». Журналістам вдалося зробити фото супровідного маркування вантажу.

Поставляти в РФ імпортні фрукти та овочі білоруським компаніям, офіційно, заважає продовольче ембарго, проте в обхід нього польська сільськогосподарська продукція таки потрапляє на російський ринок. Наприклад, та сама «Метида-Торг» робить поставки від Світлогірської овочевої фабрики і з тепличного господарства ВАТ “ДОРОРС” у структурі Білоруської залізниці. Окрім того, постачальником виступає і агрокомбінат «Ждановичі» – сільгосппідприємство, підвідомче управлінню сільського господарства виконкому Мінського району.

РРедакції вдалося одержати відомості про фінансові розрахунки між цими підприємствами. Так, у «Метіда-Торг» від «ДОРОРСу» протягом трьох кварталів 2021 року було поставлено продукції на 1 млн. рублів, а від Світлогірської овочевої фабрики – удвічі більше.

Всього ж, згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті організації, сума роздрібного товарообігу за 2020 рік склала 3338363 рубля і це дозволяє зробити висновок про те, що практично весь оборот «Метіда-Торг» припадає саме на двох вищевказаних виробників. І тут постає питання: або інформація на сайті не відповідає дійсності, або оборот компанії серйозно зріс 2021-го.

У Республіці Білорусь, не дивлячись на заяви влади, проблема поставок продовольства, що потрапило під ембарго, у відповідь на західні санкції все-таки не може вирішитися. Сьогодні, як і раніше, діють різні схеми обходу заборон для отримання фінансової вигоди від санкційного протистояння між Заходом і Росією, а компанія “Метида-торг” це лише один із прикладів контрабанди по-білоруськи.

Свого часу Россільгоспнагляд звинувачував цілу низку білоруських компаній, пов’язаних з великими бізнесменами, наближеними до влади, як то «Белтаможсервіс», «Глобалкастом» та «Газ Венчуре»), у причетності до постачання санкційних продуктів.

Остання компанія з перерахованих, до речі, була митним представником «Бреміно груп», якою володіли три відомі бізнесмени, близькі до сім’ї Лукашенка: Олексій Олексин, Микола Воробей та Олександр Зайцев. Одного з них – Алексіна – прозвали «тютюновим королем», і пов’язують із величезними потоками сигаретної контрабанди до країн Євросоюзу.

Саме цигарки сьогодні очолюють скандальний контрабандний топ білоруських товарів, але це вже зовсім інша історія, яку ми обов’язково розповімо у майбутньому. Наступне розслідування буде присвячене тому, як саме працює схема контрабанди цигарок, хто такі водії-камікадзе і чому вони ризикують своїми фурами, як і де в Європі реалізується контрабанда і про які гроші йдеться.