«Оксамитовий сезон по-білоруськи»: хто і навіщо біжить до Республіки з Росії

21 вересня у Росії було оголошено часткову мобілізацію. У заяві російського президента Володимира Путіна говорилося, що призову підлягають ті, хто на даний момент перебуває в запасі, проходив службу в лавах ЗС, а також має певні військово-облікові спеціальності та відповідний досвід. Проте бардак і плутанина у військкоматах призвели до того, що повістки почали приходити майже всім поспіль. Власне, тому багато громадян РФ чоловічої статі і деяка частина жіночої вирішили не чекати на «запрошення» і чи не одним днем ​​стали залишати країну. … Або намагатися це зробити…

Як виявилося, варіантів, куди можна виїхати в найкоротший термін із Росії, дуже небагато. Щасливі власники віз, що діють, поїхали навіть ще до мобілізації. А про те, щоби отримати нові, у нинішній ситуації можна не мріяти. І що залишається? Країни Центральної Азії, наприклад, Казахстан, Киргизстан. Закавказзя – Грузія, Вірменія. І… Білорусь…

Зростання «туристичної привабливості Білорусі»

Отже, починаючи з кінця вересня білоруси почуваються мешканцями якогось особливо привабливого туристичного місця. У тому ж Мінську у кав’ярнях, метро, ​​просто на вулицях міста з’явилося незвично (для останніх років) багато приїжджих. І переважна більшість — росіяни, які не хочуть їхати на війну з Україною.

Але чому країна-сусідка? Адже, по-перше, багато хто розглядає її невіддільно від Росії, називаючи «посібницею агресора», а по-друге, тут не так багато перспектив у плані роботи: навіть самі білоруси здебільшого незадоволені рівнем зарплати і говорять про те, що «треба валити». Однак, як виявилося, навіть попри все перераховане, плюсів також достатньо.

Не дивно, що на тлі такого шаленого попиту, в Росії лякаюче зросли ціни на авіаквитки. При цьому на деякі напрямки вони ще й дуже швидко «йдуть». А ось з Білорусі, як і раніше, за цілком прийнятні, з урахуванням ситуації, гроші можна полетіти в Алмати, Ашхабад, Баку, Батумі, Дубай, Єреван, Казань, Краснодар, Кутаїсі, Москву (Домодєдово і Шереметьєво), Нур-Султан, Санкт- Петербург, Сочі, Стамбул, Ташкент, Тбілісі, Тель-Авів.

А ще існують «партизанські» стежки до Європи, якими тікають переслідувані режимом. Так, незрозумілі маршрутки, так, перебіжки лісами, але для багатьох це все одно краще, ніж перспектива зникнути десь в Україні. До того ж, такий варіант відкриває перспективи отримання політичного притулку в ЄС, і, як наслідок, можливість розпочати нове життя в якійсь більш розвиненій та перспективній країні.

До речі, поки що жодних обмежень для росіян у Білорусі немає. В’їзд у країну, як і раніше, вільний, можна навіть вдало проскочити на власному авто, не зустрівши жодного інспектора ДПС. А потім уже кожен вирішує сам — залишатися чи продовжувати рух далі.

Дійсно, крім тих, хто розглядає республіку як транзитну точку, є також категорія осіб, які вирішують у принципі залишитися.І тут можна виділити кілька категорій:

• Перші — це ті, хто не може покинути Росію через наявність тих чи інших заборон, наприклад, через борги перед податковою. Варто зазначити, що такі росіяни саме з Білорусі відлетіти кудись можуть, навіть не погашаючи зобов’язань перед РФ. Є також певний відсоток тих, хто вже нікому нічого не винен, але чекає на час, поки, наприклад, оновлюються бази, щоб потім зовсім уже спокійно, наскільки це взагалі можливо, виїхати;

• Друга категорія – ті, хто не подбав про закордонний паспорт. Причому частина з них намагаються оформити документ через посольство в республіці, а інша частина прийняла рішення просто залишитися в країні і спробувати тут якось налагодити побут;

• Третя категорія – люди з фінансовими труднощами. Не кожен росіянин може собі дозволити просто так взяти і будь-якої миті зірватися, куди очі дивляться. Найчастіше люди банально не мають грошей, а потрапити до Білорусі можна дуже бюджетно, так, потягом можна доїхати з Москви до Мінська за 2000—2500 російських рублів. При цьому є і супербюджетні методи, той же автостоп.

Змінити Росію на Білорусь

Докладніше варто зупинитися на тих, хто просто переїжджає до сусідньої країни і вирішує, що вона стане кінцевою точкою вимушеної подорожі. Такий варіант теж не такий уже й поганий. Громадяни РФ мають право перебувати в Білорусі без будь-якої реєстрації протягом 90 днів. Потім необхідно все-таки зробити своє перебування в країні офіційним, але це досить просто — наприклад, зняти квартиру за договором оренди.

Щодо працевлаштування, то росіянам як громадянам країни-члена ЄАЕС не потрібне жодного спеціального дозволу на роботу. Тому найголовніша проблема — просто, її знайти. А якщо володарі паспорта з двоголовим орлом хочуть отримати можливість, перебуваючи в країні, не переживати за реєстрацію, брати кредити, отримувати медичну допомогу нарівні з громадянами тощо, то потрібно оформити посвідку на проживання. І, хвала Союзній державі, зробити це можна за спрощеною схемою без отримання дозволу на тимчасове проживання.

Цікаво, що такий потік громадян РФ не так, щоб сильно на щось вплинув. Так, наприклад, за даними DW, зросли ціни на орендне житло, зокрема, на подобові квартири, як гарячі пиріжки розлетілися і номери в готелях. Але, наприклад, ринок квартир, які здаються у довгострокову оренду, залишається плюс-мінус на колишньому рівні. Білоруські орендодавці все ж таки більше зацікавлені в тому, щоб знайти мешканців на термін хоча б від року.

«Голос Америки», з посиланням на «Нашу Ніву» та DW, пише, що нібито білоруські силовики отримали завдання відслідковувати росіян. Мовляв, пильна увага звертається на авто з російськими номерами та підвищений інтерес до чоловіків із паспортом РФ. Але знову ж таки на вулицях цього не помітно, у соцмережах подібних повідомлень-постів авторства тих, кого зупиняли, не видно. Та й у державних ЗМІ не рапортують про затриманих-депортованих через ухилення від мобілізації до РФ. А це означає, що, ймовірно, білоруська влада не зацікавлена ​​в якомусь «полюванні на російських чоловіків». Швидше, навпаки, республіка зараз збирає вершки із ситуації, адже приїжджі, якщо вони не біженці з Близького Сходу — це не так уже й погано: на них цілком можна заробити, наприклад, отримавши не дуже дорогу робочу силу тощо.

Звичайно, росіянам, які навіть потенційно підпадають під мобілізацію, навіть перебуваючи в Білорусі, не слід розслаблятися. Все-таки у Лукашенка та Путіна свої стосунки. І що вони вирішать у ході своєї чергової зустрічі передбачити не можна. Але, з іншого боку, є відчуття, що практично ніде зараз не можна знайти довгоочікуваного спокою та гарантій того, що завтра життя не доведеться вкотре кардинально змінювати.