Віддалена робота — новий привілей чи законне право у цифровій економіці?

Аналітики говорять про революційні зрушення в корпоративній культурі та ринку праці в цифрову епоху. Поширення віддаленої роботи під час коронавірусу змінило життя мільйонів працівників у всьому світі. Нові правила призвели до того, що співробітники компаній після спаду захворюваності задумалися про свої права і вже не готові покірно повертатися до офісів. Хто залишиться у виграші у цій новій реальності — роботодавець чи працівник?

Ковід все покращив

Пандемія коронавірусу значно прискорила поширення віддаленої роботи — і її популярність. За даними Placer.ai, відвідуваність офісів у США знизилася на 52% у п’ятницю та на 45% у понеділок порівняно з періодом до пандемії. І цей підхід стає новою нормою для працівників. У Європі ситуація та сама: за даними німецької газети Süddeutsche Zeitung, більше половини німецьких співробітників вважають за краще працювати з дому після закінчення пандемії.

Пандемія також змінила корпоративну культуру у багатьох компаніях: баланс сил між роботодавцями та працівниками змінюється. Ті компанії, які вимагали повернутися до офісу, зіткнулися з негативною реакцією свого персоналу, аж до хвилі звільнень. Масові скорочення в IT-секторі показові: під час пандемії багато хто зірвався зі своїх місць, навіть із сім’ями, і не готовий знову змінювати плани — благо, айтішники завжди можуть знайти роботодавця, який лояльніше ставитиметься до віддаленої роботи.

“Закручування гайок” на ринку праці починається з лідерів у своїх галузях: вони першими просять своїх співробітників повернутися в офіс. Інші компанії чекають, щоб побачити результат — чи підвищиться в цьому випадку продуктивність. Трапляються й виняткові випадки: наприклад, жорстка політика Ілона Маска у Twitter, який показав на вихід усім, хто розраховував на продовження видалення. Решті, кого не торкнулося колесо скорочень, змушені ночувати на робочому місці, замінюючи відразу кілька звільнених колег.

Дистанційка змінює світ

Поширення віддаленої роботи опосередковано впливає всю економіку. Наприклад, найбільше цей тренд у США позначився економічно розвинених регіонах. Відсутність білих комірців у своїх офісах на Манхеттені на початку та наприкінці тижня змінює район: менше виручки отримують ресторани, готелі та громадський транспорт, а ціна на нерухомість падає — у людей стає менше стимулів приїжджати на Манхеттен. Округ втрачає понад 12 мільярдів доларів на рік, згідно з дослідженням вчених зі Стенфордського університету. “Ніде економічний ефект віддаленої роботи так не помітний”, – підсумували вони.

Дослідники пророкують сильне падіння цін на офісну нерухомість – до 40%. Це падіння коштуватиме місту 5 мільярдів податкових надходжень, або 5% його річного бюджету. “Велика дірка, яку доведеться заповнювати новими податками та зниженням витрат”, – підсумовують експерти. Місто втрачає – працівники виграють. Співробітники компаній, офіси яких розташовані на Манхеттені, заощаджують приблизно 30% робочого часу. Працівник економить в середньому 4661 долар на рік на їжі, покупках і розвагах поряд з офісом. Вигода для білого комірця очевидна.

Поширення дистанційки призвело до простоювання офісних будівель. Мерія Чикаго планує вирішити житлову кризу за допомогою переобладнання офісних центрів у діловому районі під апартаменти. Чиновники оголосили конкурс серед архітектурних бюро, щоб пожвавити центр міста та зробити його взірцем інновацій для всієї країни. Приклад Чикаго наслідував Сан-Франциско та інші американські міста.Однак усі вони стикаються з однією і тією самою проблемою: офісні будівлі не пристосовані для житла, і в деяких випадках стає вигідніше знести об’єкт, ніж переобладнати, але тоді виникає величезний вуглецевий слід.

Зміна робочої культури вплинула міське середовище. Наприклад, із закінченням пандемії люди повернулися до ресторанів, паб та магазинів, а на дорогах знову звичні пробки. Однак у лондонському метро поменшало на чверть пасажирів. У Мехіко пасажиропотік впав у 2022 році на 36% порівняно з 2019 роком. У Токіо ранкових пасажирів метро поменшало на 25% порівняно з початком 2020 року. Цифри Нью-Йорка ще більше вражають: там падіння досягло 40% пасажиропотоку, порівняно з доковідними часами.

Шпигунство та недовіра

Однак, до повного дистанційного щастя ще далеко. Як відзначає сервіс з підбору персоналу Monster, близько третини американських компаній передумали зробити певні умови віддаленої роботи незмінними. Топ-менеджери наводять аргументи на користь повернення співробітників до офісів: ефективна комунікація всередині колективу, підтримка корпоративної культури, прийняття новацій. З іншого боку, співробітники вже звикли до гнучкості, і вже більше третини американців хотіли б мати можливість працювати віддалено повний робочий день.

Про що менеджери замовчують – це зниження контролю над співробітниками під час видалення. Згідно з опитуванням Microsoft, 87% співробітників вважають, що вони так само ефективні, як і в офісі, коли працюють з дому. Але лише 12% керівників вважають, що їхні команди залишаються по-справжньому продуктивними за віддаленої роботи. А 85% керівників кажуть, що практика гібридної роботи (три дні в офісі, два дні вдома) робить їх ще більш підозрілими до своїх співробітників. Іспанія виявилася лідером серед європейських країн з “менеджерської параної”: 40% іспанських компаній встановили шпигунське програмне забезпечення, щоб стежити за своїми працівниками.

Для керівників безпека більше не є переконливим аргументом після спаду захворюваності на коронавірус. “Бізнес-лідери кажуть, що безпека більше не є проблемою, особливо коли діти повернулися до школи”, – вважає Джон С. Тейлор-молодший, президент Society for Human Resource Management.За його словами, у бізнесменів складається враження, що вони доклали зусиль до організації робочого часу, але “знаходять, що працівники не хочуть нічого поступатися натомість”. Це призводить до робочих конфліктів між сторонами.

Тому компанії прагнуть краще стежити за тим, хто приходить до офісу. Згідно з опитуванням Gartner, для перевірки частіше використовують дані з бейджів (35%), звіти (22%) та дані зі спеціальних додатків (10%). Тільки 3% опитаних компаній заявили, що готові звільняти співробітників, які не дотримуються правил перебування в офісі. Директор з досліджень Інституту Геллапа Бен Вігерт вважає, що “співробітники розбещені вибором”. І поки що тенденція не змінилася, але “збільшення звільнень обов’язково змінило б ситуацію. Тоді співробітники проводитимуть більше часу в офісі”, – зауважив дослідник.

Віддалена робота — зло чи благо?

Зниження витрат і більше особистого часу – не єдині переваги для працівників. Для багатьох робота вдома знижує ризик домагань чи дискримінації. 53% респондентів британського інституту дослідження ринку Yougov зізналися, що причина їхньої віддаленої роботи — це менший соціальний тиск, який вони відчувають, перебуваючи поза офісом. Що для менеджерів має звучати парадоксально, тому що саме плюси безпосередньої комунікації називають серед переваг роботи в офісі. Для будь-якого відділу кадрів тут є чим подумати.

Дослідники спробували з’ясувати, чи справді економія часу вигідна працівникам на віддаленні. Вони спробували підрахувати, скільки часу на день заощаджують такі співробітники у 27 країнах. З’ясувалося, що в Китаї це приблизно 102 хвилини, у Бразилії — 82 хвилини, 73 — у Великій Британії, 65 — у Канаді, 62 — у Франції і лише 55 хвилин — у США. За оцінками вчених, робота з дому економила близько двох годин на дорогу до роботи на одного працівника на тиждень. Основними бенефіціарами, на думку, є компанії, оскільки 40% зекономленого часу співробітники присвячують роботі.

Третина респондентів присвятила цей час дозвілля чи заняттям спортом, близько 11% скористалися цим часом, щоб подбати про своїх дітей. Економісти зазначили, що позитивні наслідки є і для суспільства — це менше навантаження на транспортну систему та менше пробок у години пік. Однак багато хто забуває про головний мінус віддаленої роботи, який кожен випробував на собі: за даними дослідників, робочий день будинку в середньому виявляється довшим, ніж в офісі. Тому у кожного формату залишаються свої плюси та мінуси.

Хто переможе?

Масові звільнення в ІТ-індустрії наприкінці 2022 року стали тривожним сигналом, що час ліберального ставлення до умов праці закінчується. Тисячі працівників Twitter, Meta, Amazon, Apple та інших великих компаній були звільнені на тлі економічної кризи, яка дісталася бігтеху. В очікуванні рецесії топ-менеджери корпорацій намагаються затягнути тугіше пояси і вже не мріють про сумнівні з точки зору економіки проекти метавсесвітів — вистачило б грошей на операційну діяльність і виплати зарплати працівникам, що залишилися.

Таким чином ті співробітники, які вже звикли до плюсів віддаленої роботи за час пандемії, тепер виявилися одними з перших жертв глобального спаду в економіці. “Там, де співробітники колись могли вимагати можливість працювати віддалено – аж до загроз покинути корабель, якщо вони не отримають схвалення, – баланс сил зміщується на користь роботодавців, оскільки інфляція зростає, а наймання зупиняється”, – робить висновок Forbes. Такими темпами деякі американські компанії змусять працівників відмовитися від віддаленої роботи.”

Неможливо передбачити, як поведеться ринок праці надалі. За словами професора економіки Стенфордського університету Ніколаса Блума, радикальний перегляд умов праці, успішно випробуваних у пандемію, може бути надто ризикованим для компаній. Блум вказує на Маска, який спочатку вирішив покінчити з віддаленням у Twitter, але був змушений відступити перед кількістю оголошених відставок. “Якщо такий завзятий працівник, як Маск, який хвалиться тим, що спить в офісі на дивані, не може переламати ситуацію, інші навіть не намагатимуться”, – вважає професор.

Але рецесія може дати протилежний ефект. Замість того, щоб скорочувати віддалену роботу, компанії почнуть її підтримувати, скорочуючи свої офісні площі та заощаджуючи бюджети. Все залежить від того, як довго триватиме ця криза.Через ризик рецесії співробітники будуть менш схильні звільнятися, але також вони можуть бути “менш продуктивними та менш мотивованими”, вважає оглядач Forbes Шон Фарщі. “Надання співробітникам гнучкості, яку вони хочуть, і забезпечення їхньої автономії, необхідної їм для роботи, — це один із найкращих способів підготувати компанію до того, що чекає на нас у майбутньому”, — вважає експерт.