«Гамбурзький рахунок» Олафа Шольца: чи зуміє канцлер пережити податковий скандал?

Після розгромної перемоги на виборах у Берліні християнські демократи згадали про скандал, що давно й повільно тліє, пов’язаний з канцлером Олафом Шольцом. Політик виступає як свідок у розслідуванні шахрайської схеми німецьких банків. Конфлікти у правлячій коаліції та падіння популярності соціал-демократів — гарне тло для звинувачень їхніх супротивників, які не втрачають шансу повернутися до влади. Чи зможе Олаф Шольц утриматися на посту?

Справа Cum-Ex

Опоненти Шольца у бундестазі розпочали парламентське розслідування його передбачуваної причетності до справи про ухилення від сплати податків, яку в Німеччині назвали «справою Cum-Ex». Скандал розпочався понад п’ять років тому, коли Шольц був бургомістром Гамбурга. Виявлена ​​схема дозволяла фінансистам та акціонерам банків виводити з-під податків мільярди євро. Розслідування, яким займається прокуратура Кельна, складається з багатьох кримінальних справ. Ключовою фігурою афери називають колишнього депутата бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини Йоханнеса Карса. Він багато років був повіреним Шольца.

Раніше у серпні 2022 року слідчі виявили в одному із сейфів гамбурзького банку M.M.Warburg понад 200 тисяч євро. Власником сейфу виявився Йоханнес Карс. Слідство підозрює його посередництвом від сплати податків: нібито колишній депутат допомагав керівництву M.M.Warburg. Достовірно невідомо, чи пов’язана якимось чином знайдена сума із фінансовими махінаціями, прокуратура досі утримується від будь-яких заяв у цій справі.

Назва схеми походить від латинських прийменників, які застосовують на біржі, щоб описати акцію компанії до (cum) та після (ex) виплати дивідендів. Схема працювала так: фінансист домовлявся з групою спільників про багатоходову купівлю-продаж пакету акцій компанії в день, коли виплачували дивіденди. Це дозволяло кільком учасникам схеми звернутися до податкових органів за компенсацією нібито сплачених податків, яка насправді була незаконною.

За законом, держава оподатковує отримані дивіденди 25-відсотковим податком. Отриманий документ дозволяє повернути податки, які були сплачені понад належне. Кожен учасник багаторазової купівлі-продажу акцій отримував папір, що дає право на податкове повернення. Виходило, що держава забирала податки з дивідендів, а за нібито сплачені податки держава повертала гроші кілька разів.

Подібна практика була поширена в багатьох німецьких банках, однак із цього ряду вибивався M.M.Warburg. І тут у справі з’являється німецький канцлер. 2016 року Карс організував зустріч акціонерів банку з тодішнім бургомістром Гамбурга.При цьому керівництво банку вже було під слідством, податкове відомство Гамбурга вимагало від банку повернути 47 мільйонів євро, але за кілька днів несподівано відмовилося від своїх вимог. Вже наступного року міністр фінансів Вольфганг Шойбле доручив Гамбургу стягнути з банку 43 мільйони євро.

Підозріла амнезія Шольца

Сам Шольц ніколи не афішував цю зустріч. Поведінка гамбурзьких податківців видалася місцевим опозиціонерам підозрілою, і вони ініціювали парламентське розслідування. У ході розглядів бургомістр визнав спочатку лише одну зустріч. Слідчі під час обшуків у банку виявили щоденник співзасновника M.M. Warburg, у якому всі контакти були задокументовані. Шольцю довелося зізнатися ще у двох зустрічах із банкірами. Проте політик категорично заперечував свій вплив рішення податкових органів. Вже перед депутатами Шольц заявив, що не пам’ятає деталей зустрічей.

Вже канцлером, Шольц став свідком у справі Cum-Ex. Місцеві ЗМІ повідомляли, що прокуратура отримала доступ до електронної пошти Шольца під час його роботи на посаді бургомістра Гамбурга.

Ця справа дала привід противникам Шольца говорити про змову відомих політиків СДПН у Гамбурзі, які впливали на розслідування. Незважаючи на серйозні звинувачення, скандал не надто вплинув на передвиборчу кампанію соціал-демократів у 2021 році — і вони змогли випередити християнських демократів. Потенційна участь Шольца у шахрайській схемі залишається незрозумілою. Після обрання політика федеральним канцлером пристрасті на якийсь час стихли. Але на початку цього року вони спалахнули з новою силою.

Регіональний парламент Гамбурга планує викликати Шольца втретє до слідчого комітету. Атака на канцлера піднялася на федеральний рівень. Блок ХДС/ХСС – вічні суперники соціал-демократів – планують провести розслідування на федеральному рівні у бундестазі. «Ми запросимо парламентський комітет із розслідування податкової справи Шольца-Варбурга у бундестазі в перший парламентський тиждень після великодніх канікул», — заявив заступник голови фракції ХДС Матіас Міддельберг. Коаліційний уряд та прес-служба Шольца зберігають мовчання.

У відповідь партійні функціонери СДПН заявили, що християнські демократи переслідують свої, тактичні інтереси. «Вони висувають звинувачення, які вже давно спростовані», – заявила парламентський секретар СДПН Катя Маст. Проте фракції ХДС і ХСС мають достатньо голосів у бундестазі, щоб створити слідчий комітет. Свою підтримку висловили й інші опозиційні партії. Комітет матиме право заслуховувати свідків та експертів, а також вимагати доступ до документів. Думка комітету не має обов’язкового характеру, але може сильно зіпсувати репутацію та позицію Шольца в майбутньому.

Упродовж останніх років нинішній канцлер незмінно відповідає журналістам, що не пам’ятає подробиць зустрічей у Гамбурзі. Проте з’ясувалося, що ще у 2020 році на закритих слуханнях у бундестазі він, мабуть, легко згадав деталі та розповів, про що йшлося на зустрічах із банкірами. На той час Шольц обіймав посаду міністра фінансів у кабінеті Меркель. Критики політика стверджують, що несподівана амнезія Шольца була потрібна, щоб деталі розслідування не зашкодили його політичній кар’єрі. Шольц наголошує, що в результаті банк повернув до бюджету ті самі 47 мільйонів євро, а прокуратура Гамбурга не вважає його підозрюваним у справі.

Бардак у коаліції

Можливим приводом для відновлення нападок на канцлера стали вибори в Берліні, на яких християнські демократи завдали нищівної поразки СДПН, яка правила у столиці у складі різних коаліцій останні 22 роки. На виборах до Палати депутатів Берліна ХДС отримав 28,2% голосів, тоді як СДПН – лише 18,4% голосів, зрівнявшись у результатах із «зеленими». Результат називають «ляпас Шольцу та його партії», а втрата Берліна стала «шоком» для всіх і в першу чергу для самих лівих, прихильників канцлера.

Deutsche Welle зазначає, що результати «відбивають труднощі СДПН на національному рівні, тоді як уряду Шольца, який перебуває при владі трохи більше року, доводиться мати справу з галопуючою інфляцією та наслідками війни в Україні». З іншого боку, соціал-демократи можуть утримати позиції, оскільки у християнських демократів мало шансів сформувати уряд, оскільки більшість великих партій не бажають об’єднуватися з прихильниками колишнього канцлера Ангели Меркель — ніхто не хоче повертатися до часів, що тільки що минули.

Незважаючи на звинувачення та провали на федеральному рівні, Шольц намагається зображати ефективну діяльність. Наприклад, чергові урядові консультації правлячої коаліції наприкінці березня, які затягнулися на кілька днів. Лідер опозиції — голова ХДС — Фрідріх Мерц заявив, що «в наявності урядова криза» і зараз у Брюсселі Німеччину розглядають «як катастрофічний випадок — як країну, на яку більше не можна розраховувати». Шольц відкинув ці звинувачення.

Іншою спірною ситуацією було закриття останніх атомних електростанцій у Німеччині. Співголова СДПН Ларс Клінгбайль, коментуючи суперечки навколо німецьких АЕС, назвав «бардаком», що відбувається у федеральному уряді: міністр економіки та проблем клімату з партії зелених Роберт Хабек, міністр фінансів і лідер ВДП Крістіан Лінднер і сам Шольц ніяк не могли домовитися. У результаті канцлер вперше за довгий час застосував «Richtlinien Kompetenz» – конституційне право федерального канцлера визначати напрями державної політики в ситуації, коли думки в кабінеті розходяться.

Юристи згадали, що востаннє публічно цим правом користувався перший канцлер ФРН Конрад Аденауер у 1957 році для проведення пенсійної реформи. Пізніше глави уряду воліли домовлятися зі своїми партнерами щодо коаліцій, майстром у переговорах завжди називали попередницю Шольца Ангелу Меркель. Однак ніхто з них не очолював такого різношерстого кабінету, що складається з трьох партій. Одні заявили про авторитарні замашки Шольца, інші вказували на катастрофічний стан коаліції, яка не може ухвалити жодного рішення без багатомісячних дискусій.

Після запеклих суперечок між зеленими та ліберальними міністрами Шольц вирішив продовжити роботу трьох останніх АЕС до весни 2023 року. Поведінка канцлера відрізнялася від його попередників. У країні, де панує культура компромісу, вчинок Шольца здивував.І все-таки 15 квітня 2023 року три останні атомні електростанції в Німеччині були закриті — Німеччина повністю відмовилася від атомної енергетики, на радість «зеленим», які святкували свою перемогу. Щоправда, ніхто з них не хотів згадувати, що замість Німеччини доведеться купувати електроенергію у Франції з її 56 атомними станціями.

В очікуванні провалу

Закриття АЕС канцлер Шольц може додати до скарбнички своїх досягнень, як і знаменитий Zeitenwende («поворотний момент») — влучно позначена самим політиком зміна підходу Німеччини до оборони. Після початку війни в Україні країна відмовилася від традиційного невтручання у військові конфлікти та значно збільшила витрати на оборону. Це рішення нелегко далося соціал-демократам, які завжди симпатизували Росії та були пацифістами.

Втім, такі заходи можуть здаватися вимушеними — і директиви канцлера можуть справляти враження великої політичної сили, хоча насправді Шольц не має серйозного авторитету в коаліції і навіть серед однопартійців — його кандидатура була компромісом серед соціал-демократів. Важко уявити, щоб проти Ангели Меркель було розпочато таке скандальне розслідування, а їй довелося демонстративно мовчати, щоб не сказати чогось зайвого.

Незважаючи на досягнення уряду Шольца, протягом кількох останніх місяців правляча коаліція не одержує схвалення більшості в опитуваннях громадської думки. Лише за перший рік коаліція збільшила державний борг на 500 мільярдів євро. Роздутий після початку війни в Україні бюджет доведеться скоротити, і міністр фінансів Крістіан Лінднер уже пообіцяв скласти більш збалансований бюджет наступного року. Але протиріччя в коаліційному уряді нікуди не дінуться — і не факт, що плани Лінднера знову не зустрінуть у багнети «зелені», які гаряче підтримують Україну та санкційну політику щодо Росії.

Залишається невирішеним і найболючіше для німецької економіки питання — це дефіцит енергії, який до осені лише загострюватиметься. Зараз уряд Шольця не має ясного розуміння, як подолати кризу, оскільки знайти в найкоротші терміни заміну газових поставок з Росії — завдання вкрай нелегке. Висока інфляція та ризик рецесії пророкують кабінету Шольца набагато більші труднощі, ніж ті, з якими він зіткнувся в перший рік. Справа Cum Ex – показник його слабкості: опозиція з радістю використовує старі звинувачення та доведе розслідування до кінця, якщо канцлер не приструнить свій кабінет та популярність СДПН впаде до мінімуму.

Саме протиріччя правлячої коаліції можуть стати ахіллесовою п’ятою нинішнього уряду. СДПН має переважну більшість голосів виборців у відсотковому співвідношенні, порівняно зі Вільною демократичною партією та «зеленими». Однак вихід із коаліції будь-який з них означатиме урядову кризу та відставку Шольца. Цей «важіль» залишається важливим аргументом у міністерських дискусіях, і все, що залишається канцлеру, — це вміло лавірувати між позиціями, побоюючись втратити підтримку своїх партнерів.