Турецька ніч: чи буде другий тур виборів для Ердогана?

Президентські вибори у Туреччині прикули погляд не лише мешканців країни, а й закордонних спостерігачів. Вперше за довгий час у турецької опозиції з’явився реальний шанс перемогти Ердогана та закінчити його двадцятирічне правління кардинальною зміною усієї політичної системи. Перемога опозиційного кандидата може означати різкий поворот і в міжнародних відносинах: і з Росією, і із Заходом. Усі вночі 15 травня чекали на дозвіл цієї інтриги — але, схоже, її розгадка затягується.

Що сталося

Ердогану та його Партії справедливості та розвитку (ПСР) протистоїть «Національний альянс» із шести опозиційних партій з єдиним кандидатом – лідером Народно-республіканської партії (НРП) Кемалем Киличдароглу. Єдиний фронт опозиції виглядає строкатим і навряд чи міг з’явитися за інших обставин: тут консервативні націоналісти з «Хорошої партії», ісламісти з «Партії щастя», колишні союзники Ердогана – партії Deva та Gelecek, Демократична партія та провідна опозиційна партія країни – НРП. Серед них є серйозні розбіжності, єдине, що їх поєднує, — це бажання змістити Ердогана і повернути до Туреччини парламентську республіку.

Альянс протягом багатомісячних запеклих суперечок намагався знайти кандидата, який зможе перервати 20-річне правління Ердогана. Киличдароглу — не очевидний вибір, учасники альянсу пропонували більш відомих та популярних мера Стамбула Екрема Імамоглу та голову Анкари Мансура Яваша. Категорично проти Киличдароглу виступала лідер «Хорошої партії» Мераль Акшенер, погрожуючи розвалити союз. У результаті її вмовили залишитися, а опозиціонери вирішили не ризикувати — у разі програшу мери втратять свої посади, а партії — контроль над найбільшими турецькими містами.

Голову НРП не можна назвати суто технічним кандидатом: насамперед Киличдароглу відомий туркам своїми корупційними розслідуваннями, які призвели до кількох гучних відставок. Його рейтинг неухильно зростав перед виборами завдяки тому, що політик об’єднував весь протестний електорат. Це позначалося на настроях виборців: за даними останніх опитувань, Киличдароглу випереджав (56,8%) Ердогана (43,2%) більш ніж на десять процентних пунктів. Політологи передбачали, що цього може бути недостатньо для перемоги, оскільки вирішальними можуть стати голоси курдської меншини, які голосують або за Ердогана, або Демократичну партію народів, які не входять до блоку опозиції.

Незважаючи на очікування, саме голосування пройшло спокійно, про масові фальсифікації на виборах не повідомлялося.Коли Киличдароглу проголосував на виборчій дільниці в одній зі шкіл Анкари разом з мером турецької столиці Мансуром Явашем, Ердоган вирушив до Стамбула — найелекторальнішого міста країни. Там журналісти CNN Turk зняли відео, яке моментально розійшлося по соцмережах: Ердоган став роздавати гроші дітям з нагоди дня матері, що відзначається в країні. Сумнівний піар-хід не викликав нарікань Центрвиборчкому: діти не виборці, тому роздача грошей не вважається підкупом.

Що відбувається

Всю ніч турецькі ЗМІ публікували суперечливі результати підрахунку голосів. Відповідно до законодавства країни, виданням заборонено публікувати дані екзит-полів до офіційного дозволу Вищої виборчої ради, тому перші публікації про голосування значно відрізнялися, за умови, що переважна більшість провідних турецьких ЗМІ або державні, або належать прихильникам Ердогана. Головна інтрига неділі — чи президент набере заповітні 50% голосів, які означають перемогу в першому турі. І, найімовірніше, зробити це Ердогану не вдалося.

Після публікації перших результатів чинний президент значно випереджав лідера опозиції, проте розрив між двома основними суперниками став скорочуватися у міру того, як приходили результати з великих міст із великим населенням, зокрема зі Стамбула, Анкари та Ізміру, де традиційно сильна підтримка опозиції. Якогось моменту Ердоган набрав 50,50% голосів, що могло означати подолання необхідного бар’єру для перемоги в першому турі. Однак пізніше цифри президента виявилися нижчими і завмерли на позначці 49% голосів.

Після підрахунку 99,01% бюлетенів Ердоган набирає 49,40% голосів, його головний суперник Киличдароглу – 44,96%. Ще один кандидат у президенти Сінан Оган — 5,21%, голова Партії вітчизни Мухаррем Індже, який 11 травня заявив про зняття своєї кандидатури, примудрився набрати 0,44% — певне, деякі турки проголосували за нього помилково. Ці результати загалом підтвердили прогнози політологів щодо високої поляризації турецького суспільства та можливості другого туру. Ще одним важливим результатом були коментарі самих кандидатів після публікації результатів.

Ердоган заявив, що сподівається перемогти у першому турі, але якщо судилося провести другий тур, він заперечувати не буде. “Хоча остаточних даних поки немає, можу сказати, що ми з явним відривом лідируємо”, – додав президент. Киличдароглу сказав, що впевнений у своїй перемозі у другому турі. «Якщо буде оголошено другий тур, ми обов’язково виграємо. Воля до змін у суспільстві понад 50 відсотків», — сказав політик.Раніше прихильники опозиційного кандидата попередили виборців, що партія Ердогана може використати свій прийом та повторно провести вибори в регіонах, де лідирує опозиція.

Що (не) станеться

Головний козир у передвиборчій програмі Киличдароглу — це обіцянка позбавити Туреччину авторитарного правління Ердогана. Протягом багатьох років політик звинувачував президента в тому, що країна відійшла від ідей кемалізму, закладених Мустафою Кемалем Ататюрком, якого шанують як батька турецької нації. Ататюрк виступав за республіканське правління, світський характер держави, поміркований націоналізм та боротьбу з пережитками традиційного суспільства. Протягом свого правління Ердоган робив навпаки: розраховував на підтримку релігійно налаштованих виборців і навіть змінив конституцію, перетворивши Туреччину з парламентської на президентську республіку.

Висловлювані Ердоганом ідеї відродження колишньої османської величі та пантюркизму призводили до того, що його партію двічі намагалися заборонити. Однак ПСР не тільки вистояла, але й домоглася переважної більшості в парламенті. Кемалісти побоюються, що у разі перемоги Ердоган продовжить руйнувати демократичні інститути, започатковані ще Ататюрком. Опозиціонери після довгих років репресій і переслідувань не спокушаються щодо можливостей свого супротивника: Ердоган боротиметься за владу до кінця і використовуватиме всі важелі для цього, наприклад, ввівши військовий стан або задіявши адміністративний ресурс на місцях.

Для об’єднаної опозиції ці вибори останній шанс показати, що зміни можливі. Програш Киличдароглу у другому турі призведе до приголомшливого розчарування супротивників Ердогана, виборці втратить надію, що можна щось змінити електоральним способом. Для Ердогана перемога на виборах означає можливість продовжити реванш ісламізму в Туреччині — і знищити останні залишки парламентаризму. Любитель символічних жестів, політик сподівається зустріти сторіччя Турецької республіки, яке пройде 29 жовтня, на посаді президента — і цим підтвердити свій авторитет лідера, який претендує на роль Ататюрка нового століття.

Незважаючи на незліченні опитування, які віддавали першість у гонці Киличдароглу, Ердоган зумів мобілізувати свій електорат після падіння рейтингу через серйозну економічну кризу та руйнівний землетрус із численними жертвами на початку року. Явка виявилася рекордною для Туреччини за кілька десятиліть та перевищила 90%. Остаточні результати виборів буде опубліковано Вищою виборчою радою 19 травня в офіційній газеті. Згідно з турецьким законодавством, другий тур виборів президента призначається за два тижні після першого.