To reset your password, please enter your email address or username below.

Убивство Наеля Мазрука: стара Франція зіткнулася з новою – і не може її зрозуміти

У Франції – наймасштабніші заворушення з 2005 року. Міста виглядають зараз не як звичні для туриста листівкові краєвиди. Удень на вулицях – спалені автомобілі та будинки. Фасади люксових брендів забиті. Вночі тисячі людей виходять проти батальйонів поліції. Профспілкові травневі протести змінилися бунтом молоді, яка виступає проти ситого, «нормального життя», в якому для них не передбачили місця.

Уранці 27 червня в паризькому передмісті Нантере поліцейський патруль помітив машину, яка перевищила швидкість. Коли жандарми спробували зупинити Mercedes, вони побачили за кермом підлітка. Почалася погоня. Нагнавши порушника, правоохоронці спрямували на молоду людину зброю і зажадали вийти з машини. Той спробував виїхати – і один із поліцейських застрелив підлітка. Загиблим виявився 17-річний Наель М., син алжирських іммігрантів. Спочатку жандарми заявили, що Наель намагався збити їх. Коли з’явилося відео з камер спостереження, стало очевидно, що це не так.

У ніч на середу в паризьких передмістях спалахнули заворушення. Обурені громадяни били вітрини, підпалювали автомобілі, захоплювали торгові центри і грабували магазини. У поліцейських летіли феєрверки та коктейлі Молотова, у якихось районах грабіжники вийшли зі зброєю і почали стріляти в повітря. У соцмережах поширилися заклики збиратися на Єлисейських полях – одній із головних вулиць Парижа. Силовики посилили заходи безпеки і послали в цей район спецпідрозділи МВС. Поліція почала проводити на столичних вулицях вибіркові перевірки.

Для підтримання порядку влада задіяла близько 45 тисяч жандармів. Сім тисяч із них вийшли на вулиці Парижа і в передмістя французької столиці. Правоохоронні органи застосовують сльозогінний газ і гумові кулі для розгону присутніх. Однак навіть така значна сила не допомагає стримати натиск протестувальників – хвилювання в багатьох регіонах не вщухають. Масштабні заворушення тривають у Парижі, Ліоні, Греноблі, Марселі, Тулузі, Страсбурзі, Ліллі та інших великих містах. Мерії Марселя і Ліона навіть запросили додаткову допомогу силовиків, побоюючись, що втратять контроль над містом.

Найбільш напружена ситуація – у передмістях великих міст, де проживає етнічно різноманітне населення. У самому Нантері в першу ніч заворушень поліція була змушена відступити під натиском протестувальників. У паризькому передмісті Л’Ай-ле-Роз люди увірвалися в будинок мера Вінсента Жанбрюна, коли його дружина і діти п’яти і семи років спали, і підпалили будівлю. Самого чиновника не було в будинку: він кілька ночей поспіль проводить у будівлі адміністрації через заворушення. Мер заявив, що його дружина і діти дістали травми, коли намагалися покинути палаючий будинок, жінка навіть зламала ногу.

По всій країні було затримано тисячі людей: першої ночі – 31 учасника заворушень, другої – понад 150, третьої – понад 400, четвертої – вже понад 1300, п’ятої ночі – 700 затриманих. За час заворушень було поранено 45 поліцейських. За даними МВС країни, учасники заворушень пошкодили 577 автомобілів і підпалили 70 будівель.

Головним спікером країни в ці неспокійні дні став міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен. Прихильник правих поглядів, він відомий своїми жорсткими висловлюваннями і нелюбов’ю до мігрантів. Не дивно, що і в цьому випадку міністр встиг похвалити своїх підлеглих за «рішучі дії» і зазначив, що заворушення до п’ятої ночі пішли на спад. Щоправда, йому довелося розкритикувати профспілку поліцейських Syndicat France Police, які написали щось зовсім провокаційне.

«Браво колегам, які відкрили вогонь по 17-річному юному злочинцеві. Зупинивши його автомобіль, вони захистили своє життя і життя інших учасників дорожнього руху. Єдиними винними в загибелі цього бандита є батьки, які не зуміли виховати сина», – сказано в повідомленні. Невідомо, чи були обурення Дарманена щирим або показним, але такі слова в обстановці, коли до його підлеглих долітають справжні кулі, можуть призвести до нової трагедії.

Ситуація виявилася настільки гострою, що президент країни Еммануель Макрон відклав запланований візит до Німеччини і провів екстрену зустріч із кабінетом міністрів. Він одразу ж вказав на поколінський характер протесту: Макрон зауважив, що близько третини затриманих за участь у заворушеннях «молоді або дуже молоді». Йому вторив Дарманен: деяким заарештованим лише 13 років. Міністр навіть звернувся до батьків, щоб вони вжили заходів і переконалися, що діти, які збираються йти протестувати, залишаються вдома.

Влада спробувала звалити протест на збуджених тінейджерів, які нібито самі не відають, що творять. Уряд одразу ж заборонив розважальні заходи в неспокійних районах, школам запропонували скасувати або відкласти проведення випускних, десь перестав ходити громадський транспорт, у деяких комунах ввели комендантську годину. У дискусіях в інтернеті та на телебаченні спікери ставили запитання: чи не завадить бунт молоді літнім відпусткам і традиційній велоперегонах Tour de France, маршрут якої проходить паризькими передмістями?

Як буває в таких випадках, французька влада стала жорстко критикувати протестувальників за порушення порядку. Президент заявив, що учасники намагаються виправдати своє насильство смертю Наеля і назвав це «неприпустимим використанням смерті підлітка у своїх цілях». У словах Макрона можна побачити навіть деяку розгубленість: президент дивувався, чому люди виступають проти «інституцій і Республіки», яка начебто робить усе, щоб підняти рівень життя і знизити градус неприязні між жителями передмість та органами влади.

За подіями, що стрімко розвивалися, всі якось призабули сам привід хвилювань. Прокуратура розслідує обставини загибелі підлітка і деталі вбивства. Відомство вважає застосування вогнепальної зброї в цьому випадку неправомірним. Поліцейському, який стріляв у Наеля, висунули обвинувачення, він перебуває під вартою. Сам обвинувачений у четвер вибачився перед сім’єю загиблого.

Прокурор Нантера заявив, що минулого вівторка близько 8 ранку поліцейські помітили автомобіль із польськими номерами, який перевищував швидкість на смузі, виділеній для громадського транспорту. За кермом орендованого Mercedes перебував підліток. Патруль увімкнув сигнал сирени і наздогнав порушника на світлофорі, вимагаючи зупинитися. Молодий чоловік проігнорував вимоги і продовжив рух на червоне світло. Погоня тривала 16 хвилин, через затори поліцейські нагнали порушника і попрямували до машини.

За їхніми словами, вони направили зброю на підлітка, щоб він знову не поїхав. Потім зажадали вимкнути запалювання, але машина рушила. У цей момент пролунав постріл – водій отримав смертельне поранення. Автомобіль прискорився і врізався в дорожню огорожу. У машині перебували ще два підлітки, вони вибігли на трасу. Одного вдалося затримати, другий утік від поліції. Зі складеного патрулем рапорту випливало, що водій намагався задавити поліцейських, а ті лише захищалися.

Але в опублікованому ролику з камер видно, що чоловіки перебували на узбіччі дороги, ліворуч від автомобіля, який навряд чи міг їх зачепити. Пізніше в соцмережах з’явився пост від підлітка, який нібито втік, у якому стверджувалося, що поліцейські кілька разів ударили Наеля прикладом зброї, через що той відпустив педаль гальма.

Загибель Наеля знову порушила питання про насильство і систематичний расизм у французькій поліції. На це вказують численні доповіді міжнародних правозахисних організацій. Наприклад, 2021 року шість із них, зокрема Amnesty International і Human Rights Watch, подали позов проти французького уряду. Правозахисники звинуватили Францію в систематичній дискримінації щодо темношкірих громадян з боку поліцейських, коли ті перевіряли їхні документи. МВС категорично відкидає звинувачення, а Дарманен упевнений у їхній надуманості.

У відповідь міністерство вказує на статистику. У 2023 році у Франції було всього два випадки, коли людину застрелили під час зупинки за порушення правил руху. Однак минулого року таких смертей була рекордна кількість – 13 випадків. У 2021 і 2020 роках їх було по три. У 2017 році МВС отримало для співробітників право відкривати вогонь у ситуаціях, коли існує загроза життю представникам влади. У більшості випадків, які призвели до загибелі водіїв, суд визнав дії поліцейських правомірними. Тож статистика не переконує французів – їх обурює безкарність правоохоронців.

Мешканці Нантера здебільшого співчувають молоді, що бунтує, – це типове паризьке передмістя, в якому поширена дискримінація мігрантів і поліцейське насильство. У таких робочих кварталах живуть тисячі французів, які прибули з північноафриканських країн – колишніх колоній Франції. Цей бунт – ознака проблеми, яку влада намагається розв’язати вже протягом кількох десятиліть. Практично ніхто не підтримує насильство, але що робити з нерівністю і несправедливістю в цих районах – досі неясно.

Ще одне питання, яке неприємно здивувало французів, – це кількість зброї, яка опинилася в руках протестувальників. У Франції одне з найжорсткіших законодавств, що регулюють обіг вогнепальної зброї. Але під час заворушень молоді люди вільно розгулювали передмістями з пістолетами й автоматами та билися з поліцейськими. Про смертельні жертви сторін не повідомляли.

Заворушення, що спалахнули, дали привід противникам Макрона розкритикувати його керівництво силовими відомствами. Лідер лівих у парламенті Жан-Люк Меланшон закликав до повної перебудови французької поліції. Лідер зелених Марін Тондельє вважає, що поліцейські просто вбили дитину. «Я чула брехню від поліцейського, брехню від його колеги, брехню від прокурора і брехню від преси. Складається враження, що наша поліція стає схожою на американську», – сказала Тондельє.

Були й ті, хто підтримав уряд. Голова правої партії «Республіканці» Ерік Сіотті заявив, що контроль був правомірним, а такі ситуації з відмовами підкоритися поліцейським відбуваються ледь не щопівгодини. Для правих ці заворушення – черговий приклад роботи «бомби уповільненої дії», тобто міграційної проблеми, яку потрібно розв’язувати одним способом – обмеженнями на кордонах.

Головний редактор газети «Аш-Шарк аль-Аусат» Гассан Шарбель зауважує, що загибель підлітка висвітлила проблему, яку намагалися не помічати кілька попередників Макрона, починаючи з Шарля де Голля. Франція значно змінилася демографічно, це вже не та соціально однорідна країна, яку досі намагаються представити населенню. Французькі політики відмовлялися визнавати, що «нові французи не схожі на старих». «Французький підліток із передмістя не прагне до Франції, яка вітала його батька, запропонувавши тому роботу. Він ненавидить поліцію <…>, він не довіряє правосуддю або інститутам загалом».

У суботу в Нантері відбувся похорон підлітка. У місцевій мечеті на церемонії прощання зібралися родичі та близькі Наеля. Місцева влада встановила металеві огорожі для безпеки учасників. Сім’я молодика попросила пресу не бути присутньою на заході. Бабуся Наеля закликала учасників заворушень заспокоїтися і не використовувати загибель її онука як привід для продовження протестів. Жінка заявила, що звинувачує в смерті підлітка тільки поліцейського, який стріляв у нього. Але чи послухаються її?

Автор публікації

Коментарі: 0
Публікації: 320
Реєстрація: 22.06.2020