Польща посварилася з Німеччиною через візи: в ЄС нова міграційна криза

У Польщі розгорається візовий скандал: сотні тисяч мігрантів отримували трудові візи в прискореному режимі, що в десятки разів перевищувало показники сусідніх країн. Німеччина, Чехія і Словаччина вже посилили прикордонний контроль і висувають претензії полякам. Як розслідування позначиться на відносинах Варшави і Брюсселя?

Міграція стала головною темою виборчої кампанії в Польщі – вибори відбудуться вже 15 жовтня. Представники опозиційних партій звинуватили правлячу «Закон і справедливість» (ЗіС) у тому, що вона втратила контроль над пересуванням мігрантів у Польщі – і країна стала основним перевалочним пунктом для потрапляння в ЄС. Нібито мігранти отримували польські візи в прискореному режимі без належних перевірок після оплати посередників. За їхніми оцінками, близько 350 тисяч мігрантів придбали шенгенські візи в польських консульствах через посередників.

За даними Rzeczpospolita, Польща видає найбільше робочих віз до Євросоюзу. За рік у країні з’являється в 40 разів більше трудових мігрантів, ніж у сусідній Німеччині. У 2020 році в Польщі було видано 600 тисяч трудових віз для іноземців, тоді як у всіх країнах ЄС – 2,2 мільйона. Уже 2021-го ця цифра в Польщі перевищила 790 тисяч, тоді як Німеччина видала лише 18 тисяч, Чехія – 41 тисячу, а Італія – 50 тисяч трудових віз.

У польському Міністерстві закордонних справ почалося розслідування, яке досить швидко призвело до показового пошуку винних. Агенти Центрального антикорупційного бюро (ЦАБ) несподівано з’явилися в будівлі відомства з постановою про блокування електронного обладнання заступника міністра Пьотра Вавжика. Він курирував усі польські консульства за кордоном. Також агенти допитали начальника консульського відділу та його заступника, а також гендиректора відомства.

Уже за кілька годин стало відомо, що Вавжик подав у відставку через «відсутність задовільної співпраці». Було звільнено кількох його підлеглих. ЦАБ описало схему видачі віз, за якою посередницькі фірми давали змогу обходити чергу в консульство. Послуга коштувала іноземцям від 4 до 5 тисяч доларів. У схемі брали участь дипломатичні представництва Польщі в Гонконзі, ОАЕ, Індії, Саудівській Аравії, Сінгапурі, Катарі, на Тайвані та Філіппінах.

Скандал вийшов за межі країни. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що візове питання потребує роз’яснень. «Не може бути так, щоб польська сторона пропускала мігрантів, а ми потім були змушені обговорювати нашу політику надання притулку», – дивувався він. Глава німецького уряду додав, що ФРН посилить перевірки на кордоні з Польщею. Комісар ЄС із внутрішніх справ Ільва Йоганссон зажадала від Польщі відреагувати на звинувачення.

Польща жорстко відреагувала на слова канцлера. Міністр закордонних справ Збігнєв Рау заявив, що звинувачення Шольца є спробою втрутитися в польську виборчу кампанію. «Компетентність канцлера Німеччини явно не стосується триваючого розгляду в Польщі», – написав Рау у своєму акаунті в X. «Ми чудово бачимо, як рейтинги Шольца падають, а АдН зростають, тому Шольц, бажаючи вклинитися в її електорат, намагається використовувати мігрантів», – додав представник ЗС Рафал Бохенек.

У листі до комісара ЄС з безпеки уряд Польщі заявив, що «візова справа» – перебільшений «медійний факт», пов’язаний із виборчою кампанією та популістськими висловлюваннями опозиції. Не чекаючи реакції Берліна, польська влада посилила контроль на кордоні зі Словаччиною: у Європі вже не перший рік існує так званий балканський маршрут, яким нелегальні мігранти потрапляють до ЄС. Аналогічних заходів вжила Словенія на кордоні з Хорватією.

Німеччина не стала зволікати і запровадила додатковий контроль на кордонах із Польщею та Чехією. За даними федеральної поліції, цього року відомство зафіксувало понад 70 тисяч незаконних в’їздів до країни. Від 20 до 25% випадків незаконного перетину кордону сталося внаслідок дій контрабандистів. Здебільшого нелегали прибувають із Сирії, Афганістану, Туреччини та Іраку.

Берлін має намір схвалювати менше заяв про надання притулку і активніше боротися з контрабандистами. За цей рік у Німеччині подали позови про надання притулку близько 204 тисячі осіб, що на 77% більше, ніж за той самий період минулого року. На нервову реакцію німецького МВС вплинула і ситуація на італійській Лампедузі: десятки тисяч мігрантів рвуться на північ ЄС, зокрема й до Німеччини.

Міністр внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер чітко висловила німецьку позицію: різке зростання кількості мігрантів виявляє тріщини в системі притулку ЄС. «Якщо ми не зможемо краще захистити зовнішні кордони, то відкриті кордони всередині ЄС будуть поставлені під загрозу», – заявила вона на прес-конференції.

Фезер вважає, що розв’язанням проблеми стане посилення контролю і «гнучких поліцейських сил» у прикордонних районах. На її думку, насамперед необхідна співпраця із сусідніми країнами і впровадження рішень у масштабі всього Євросоюзу. «Ефективним і таким, що постійно знімає навантаження місцевим органам влади, можуть бути тільки європейські рішення, а саме контроль на зовнішніх кордонах, а не на внутрішніх», – сказала міністр.

Польські ЗМІ почали припускати виключення країни з шенгенської зони. Брюссель поспішив запевнити, що цього не станеться. Однак візовий скандал посіяв недовіру між Варшавою та її сусідами: статистику не сховаєш, а в непростих відносинах між Польщею та Єврокомісією з’явилася ще одна неприємна тема. І додатковий аргумент для Брюсселя в суперечці про кількість дотацій для польської економіки.

Судячи з усього, розслідування корупції в польському МЗС тільки набирає обертів. Представники Громадянської коаліції стверджують, що за три роки Польща видала майже 2 мільйони віз для громадян країн, що не входять до ЄС. Звинувачення посипалися на самого міністра Збігнєва Рау, який намагався пригасити конфлікт і осадити Шольца за різкі випади. Але глава відомства не міг не знати про наявну корупційну схему, переконані опозиціонери.

Відставка заступника міністра – це удар по правлячій партії і привід набрати додаткові очки опозиційній. Лідер «Громадянської платформи» Дональд Туск уже відкрито викликає лідера ЗіС Ярослава Качинського на дебати, щоб висловити всі претензії в обличчя опоненту. Яким би не був результат цих виборів, Польщі доведеться під тиском сусідів обмежувати потік мігрантів і щось робити з тими, хто залишився. У нинішній ситуації у польського уряду не так багато варіантів – вимогам Берліна доведеться підкорятися.