Вибори в Польщі: консерватори перемогли, але їхнє правління закінчилося

Парламентські вибори в Польщі називають найважливішими з 1989 року. Інтрига полягала в результатах для правої популістської партії «Право і справедливість», яка перебуває при владі вже вісім років. Заради перемоги над прихильниками Ярослава Качинського опозиційні сили об’єдналися в широку коаліцію на чолі з колишнім прем’єром Дональдом Туском. Здається, опозиція перемогла, але її позиція нестійка – а консерватори не мають наміру здаватися.

Після підрахунку всіх голосів результати виборів виявилися такими: ПіС набрала 35,38% голосів, її суперниця «Громадянська коаліція» – 30,7%, «Третій шлях» – 14,4%, «Левиця» – 8,61%, «Конфедерація» – 7,16%. «Цей день увійде в історію Польщі, як світлий день, день відродження нашої Республіки», – заявив лідер «Громадянської коаліції» Дональд Туск у своєму виборчому штабі. Представники ПіС також заявили, що виграли ці вибори, але в їхніх словах є частка лукавства.

Перемога консерваторів виявилася пірровою. Незважаючи на перше місце на виборах, ПіС не вистачить голосів у сеймі для створення парламентської більшості та призначення свого уряду. Не допоможе і приєднання до консерваторів ультраправих депутатів «Конфедерації», інші партії не підуть на зближення з ПіС. Хоча партійні керівники переконують прихильників, що знайдуть спосіб залишитися при владі, можна впевнено заявити, що багаторічне правління ПіС закінчилося.

Усі очікують на рішення про об’єднання головних опозиційних сил: «Громадянської коаліції», «Третього шляху» і «Левиці». Представники трьох партій уже підтримували ідею сформувати коаліційний уряд, кількості мандатів для цього вистачить з лишком: 246 за необхідних 231. Однак ніхто з політичних сил не давав стовідсоткових обіцянок.

Перше засідання нового Сейму має відбутися не пізніше ніж через 30 днів після публікації результатів виборів. Важливим показником буде обрання спікера, якого, найімовірніше, обере парламентська більшість. Політична приналежність спікера Сейму зіграє роль на виборі майбутнього прем’єр-міністра Польщі.

Іншою важливою особою є президент країни, який має висунути кандидатуру прем’єра. Анджей Дуда – виходець із ПіС і не приховує своїх симпатій до партії. Ще під час передвиборчої кампанії Дуда заявив, що право на створення уряду в Польщі має партія, яка перемогла на виборах, і він не має наміру відмовлятися від цієї традиції. Найімовірніше, президент запропонує кандидатуру чинного прем’єра Матеуша Моравецького.

Експерти вважають, що керівники ПіС до останнього намагатимуться не визнавати свою фактичну поразку. Якщо Дуда висуне в прем’єри колишнього главу кабінету і лідера опозиційної «Громадянської коаліції» Дональда Туска, це означатиме кінець консервативного правління ПіС: згідно з польською конституцією, президент має обмежені повноваження, і головним у політичній ієрархії є все-таки прем’єр-міністр.

Найнеймовірніший сценарій – це спроба ПіС створити парламентську більшість, якщо вдасться переконати окремих депутатів з інших фракцій. Ця імпровізована коаліція може проіснувати лише на час обрання Моравецького, щоб добрати відсутні голоси. Але проти консерваторів грає час: практично неможливо зібрати більшість протягом належних 14 днів з моменту номінації кандидата в прем’єри.

Якщо кандидатура Дуди не пройде голосування, то ініціатива в номінації перейде до Сейму. Висунути свого кандидата зможе група з 46 депутатів протягом наступних 14 днів. У журналістів та експертів немає сумнівів, що це стане Дональд Туск – не лише як лідер «Громадянської коаліції», а й як колишній прем’єр і голова Євроради, який володіє солідними контактами в Брюсселі.

У разі провалу номінації депутатів ініціатива знову перейде до президента, і тоді кандидату необхідно набрати кількість голосів «за», яка перевищуватиме голоси «проти». Якщо і цього разу не вдасться обрати прем’єра, президент буде зобов’язаний призначити дострокові парламентські вибори. Такий варіант розвитку подій вкрай малоймовірний.

Вибір нового прем’єр-міністра – лише менша з проблем, яка стоїть перед майбутнім ліберальним кабінетом. Консерватори залишили після себе розхитану економіку, непомірно роздутий соціальними зобов’язаннями бюджет і погані відносини з Брюсселем. Зростаючий вплив католицької церкви призвів до ухвалення найжорсткішого в ЄС законодавства про заборону абортів, що викликало багатотисячні протести поляків по всій країні.

Хоча ПіС втратила парламентську більшість і навряд чи увійде до нового кабінету, проте опозиційній коаліції буде непросто скасувати чимало рішень попередньої влади, які викликають таке невдоволення у громадян. Прихильники консерваторів залишаються на керівних місцевих і республіканських постах і всіляко гальмуватимуть реформи нового уряду. До того ж у президента Дуди є право вето, яким він обов’язково скористається, – і тоді коаліції доведеться збирати дві третини голосів депутатів, яких у неї немає.

Ейфорія від перемоги об’єднаних сил на виборах швидко мине – і учасникам коаліції доведеться домовлятися про подальшу співпрацю. Така одностайність в опозиції під час виборів пояснюється бажанням покласти край восьмирічному правлінню ПіС. Тепер перспективи коаліції не настільки райдужні: за домінування партії Туска в русі він не може обійтися в Сеймі без молодших партнерів, які натомість вимагатимуть більших поступок. До того ж навесні наступного року відбудуться муніципальні вибори, і до них потрібно готуватися вже зараз.