Чому стався антисемітський погром у Махачкалі?

Зростання антисемітських настроїв на Північному Кавказі стало несподіванкою для Кремля. Війна на Близькому Сході призвела до рідкісної ситуації, коли мусульмани кавказьких республік і Москва солідарно виступають на боці Палестини. Однак у проарабської позиції російської влади є і свої мінуси. Наслідки ми побачили в Махачкалі.

Увечері 29 жовтня до аеропорту Махачкали попрямував натовп протестувальників. Вони розшукували «біженців з Ізраїлю», які прилетіли в місто під час пересадочного рейсу до Москви. Натовп зупиняв автомобілі, що виїжджали, і перевіряв у водіїв паспорти. Через кілька годин кілька сотень людей увірвалися в будівлю аеропорту, вигукуючи антисемітські гасла. Протестувальники зупиняли пасажирів і запитували, чи не євреї вони.

Пізніше частина людей вибігла на злітно-посадкову смугу і намагалася проникнути в літак, що прилетів із Тель-Авіва. Керівництво закрило аеропорт на приймання і відправлення рейсів. Телеграм-канали стверджували, що співробітники аеропорту пропонували натовпу вибрати трьох осіб, які з камерами зайдуть у літак і переконаються, що в салоні немає євреїв. Деякі з них намагалися сховатися в службових кабінетах.

Спочатку поліцейські ніяк не перешкоджали натовпу, співробітники поліції лише закликали утриматися від погрому і перекриття доріг, деякі з них симпатизували протестувальникам. Уже на злітному полі з’явився спецназ, проте силовики не стали нікого розганяти. На місце приїхали міністр з національної політики Енрік Муслімов і міністр у справах молоді Каміл Саїдов, які вступили в переговори з присутніми.

Коли натовп почав розходитися, поліція Дагестану затримала близько 80 учасників заворушень, затриманих доправили у відділи поліції для «подальшого розгляду». До ранку 30 жовтня поліція заявила, що встановила особи «понад 150 активних учасників заворушень». За різними оцінками, у заворушеннях брали участь приблизно 1000-1500 осіб, загалом постраждало приблизно 20 осіб. Слідче управління СК РФ по Дагестану порушило кримінальну справу за статтею про масові заворушення.

Крім Махачкали, антисемітські акції відбулися і в інших районах Північного Кавказу. У Хасавюрті натовп зібрався біля одного з готелів через чутки, що туди нібито заселили біженців з Ізраїлю. Поліцейські дозволили протестувальникам увійти всередину, щоб ті переконалися, що це не так. У Черкеську пройшов мітинг, на якому учасники вимагали «виселити євреїв». У Нальчику невідомі підпалили єврейський культурний центр, що будується.

Досить скоро з’ясувалося, що захоплення аеропорту сталося після публікацій у телеграм-каналах закликів долучатися до сходу біля аеропорту та перевіряти автівки поруч із будівлею. Повідомлення про «біженців з Ізраїлю», серед інших, публікував популярний канал «Утро Дагестана», який заснував колишній депутат Держдуми Ілля Пономарьов. Сам Пономарьов стверджує, що він уже понад рік не має стосунку до цього каналу. Telegram заблокував «Утро Дагестана» за заклики до насильства.

Наступного дня з’явилася реакція місцевої влади. Глава республіки Сергій Меліков заявив, що акцію організували «вороги», а канал «Утро Дагестану» адмініструють із території України «зрадники і бандерівці». Володимир Путін на зустрічі з членами Ради Безпеки традиційно звинуватив у провокаціях «колективний Захід». «Треба розуміти, де корінь зла. Де павук, який намагається обплутати своєю павутиною весь світ, використовує обдурених людей на території України. Події в Махачкалі інспіровані через соціальні мережі, не в останню чергу з території України за допомогою західних спецслужб», – заявив він.

На думку етнографа Велвла Черніна, те, що сталося, – не специфіка Кавказу, оскільки антисемітських настроїв не спостерігається в сусідніх державах, Грузії або Азербайджані. Експерт вважає, що причиною погромів став ісламізм і радикалізація молоді, яка орієнтується на ХАМАС як на «флагман боротьби проти світового зла, під яким мається на увазі іудаїзм».

За словами анонімного незалежного журналіста з Дагестану, такого розвитку подій ніхто не очікував у республіці. «Хоча люди в Дагестані, як і загалом на всьому Північному Кавказі, дуже сильно переживають події, що відбуваються в Газі», – зауважив він. На думку журналіста, провокації в телеграм-каналах лягли на благодатний ґрунт. «Суспільство [в Дагестані] в напрузі вже давно. І навіть без міжнародного порядку денного перебуває в стані стресу і обурення. З внутрішніх причин. Насамперед це побутова необлаштованість», – повідомив спікер.

Новини про антисемітський погром у Дагестані шокували політиків і громадських діячів у Росії та за кордоном. Знайти і покарати організаторів закликали прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаніягу, голова Федерації єврейських громад Росії Олександр Борода. Повним шоком стали події і в адміністрації президента РФ. На думку джерела «Медузи», таку масштабну акцію було б складно провести без участі місцевих політиків, які незадоволені Меліковим.

Питання у Кремля викликає і бездіяльність правоохоронних органів. В адміністрації президента впевнені, що силовики «прогавили історію в Дагестані» і недостатньо «працювали з населенням на тему антисемітизму». Однак у силових структурах вважають, що те, що трапилося на Північному Кавказі, – це провина адміністрації президента, оскільки робота з міжнаціональних відносин перебуває у сфері її компетенції.

Загалом співрозмовники «Медузи» впевнені, що антисемітські заворушення продовжують низку протестів, що охопили республіку за кілька минулих років. Жителі Дагестану незадоволені рівнем життя і бездіяльністю влади. Наприклад, влітку цього року відбулося кілька вуличних акцій проти вимкнення світла і води. Восени саме в Дагестані розгорнулися наймасштабніші в країні виступи проти мобілізації.

Хоча російська влада намагається купірувати ефект від антисемітських виступів за допомогою пропаганди, події в Дагестані можуть створити труднощі для передвиборчої кампанії Володимира Путіна у 2024 році. Російський президент ритуально повторює фрази про «національну злагоду» і «мирне співіснування народів» у країні. Бездіяльність силовиків – тривожний сигнал для Кремля, що він втрачає контроль у такому складному регіоні.

Експерти вважають, що місцеві силовики читали ті самі телеграм-канали, що й протестувальники, і знали про підготовку погрому. Події стали великим упущенням дагестанської влади, яка відмовила в проведенні мітингу на підтримку Палестини. Тоді протест вилився в антисемітські виступи на місцях. Багато молодих людей у кавказьких республіках володіють арабською мовою й активно обговорюють війну на Близькому Сході. Слабка реакція федерального центру і низький рівень життя в республіці радикалізують жителів Дагестану. Антисемітизм став тією темою, яка каналізувала насильство і невдоволення, що зростає.