Війна на Близькому Сході розбудила в Німеччині антисемітизм

«Ми не потерпимо огидних нападок на Ізраїль, які святкуються тут, на наших вулицях», – заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц під час свого виступу в Бундестазі. За вісім днів після нападу ХАМАС на Ізраїль у Німеччині сталося 202 антисемітських інциденти. У відповідь влада заборонила діяльність угруповання і заарештувала найактивніших про палестинських демонстрантів. Чому в країну повернувся антисемітизм?

Шольц оголосив про заборону будь-якої діяльності ХАМАС та ісламістської організації Samidoun, що підтримує палестинських ув’язнених в ізраїльських в’язницях. За його словами, бойовики здійснюють теракти, а Samidoun їх «прославляє». Заборона також стосується зборів, використання логотипів і передбачає конфіскацію майна організацій. Офіційно в угруповання немає офісу в країні.

Кілька років тому Німеччина вже заборонила низку організацій, тісно пов’язаних із ХАМАС. У доповіді Федеральної служби захисту конституції (BfV) за 2022 рік зазначено, що палестинське угруповання розглядало західні країни, зокрема й Німеччину, як безпечний притулок, де організація могла зосередитися на зборі пожертвувань, вербуванні нових прихильників і поширенні своєї пропаганди.

У 2020 році федеральний уряд заборонив діяльність ліванського угруповання «Хезболла» і намагався закрити Ісламський центр у Гамбурзі. Ця організація протягом десятиліть перебуває під наглядом німецької розвідки, оскільки влада припускає її зв’язок з Іраном. У 2022 році вдалося депортувати заступника керівника центру за звинуваченням у підтримці та фінансуванні тероризму. Однак довести підривну діяльність центру влада не змогла – і він досі працює в Гамбурзі.

Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня німці могли побачити радісні натовпи на вулицях міст. У берлінському районі Нойкельн, де традиційно проживає багато вихідців із країн Близького Сходу, відбулися демонстрації, на яких учасники закликали до знищення Ізраїлю. В одну із синагог невідомі кинули коктейль Молотова, кілька берлінських будинків, де мешкають євреї, позначили жовтою Зіркою Давида – як у нацистські часи. Особливо всіх обурила поведінка прихильника Samidoum, який роздавав перехожим солодощі.

Під час демонстрацій відбувалися сутички з поліцією, на будівлях стали з’являтися свастики й антисемітські написи. У підсумку влада заборонила багато пропалестинських демонстрацій і посилила заходи безпеки в єврейських громадах і культурних установах. Відоме гасло прихильників Палестини «Від річки до моря Палестина буде вільна» німецька прокуратура визнала екстремістським, тепер за публічне повторення цих слів на людину чекає кримінальне покарання.

Лідери мусульманської громади поспішили відхреститися від радісних одновірців. Айман Мазієк з Центральної ради мусульман Німеччини наголосив, що лише незначна меншість вийшла на вулиці з антиізраїльськими та антисемітськими гаслами. Мазієк закликав не вважати, що «ці зображення, ці люди говорять від імені всіх мусульман, німецьких мусульман або їхніх організацій тут».

Обстановка настільки загострилася, що німецька влада тепер розглядає можливість депортації порушників, які не є громадянами країни. Міністр внутрішніх справ Ненсі Фазер оголосила, що відомство буде переслідувати людей, які збирають пожертви для заборонених організацій.

BfV нарахувала близько 450 порушників, які відкрито підтримували ХАМАС, багато з них – громадяни Німеччини. Але прихильників і співчуваючих набагато більше. За оцінкою експерта з Близького Сходу Гвідо Штайнберга, це тисячі людей, які часто не діють публічно, а збирають пожертви й агітують у мережі. Підозрювані ретельно стежать за тим, що говорять, щоб не привертати увагу влади.

Суворі заборони мають перекрити потоки фінансової допомоги з країни до сектору Гази, але німецькі чиновники наштовхнулися на перешкоди власної системи. У Німеччині некомерційні організації за законом користуються певним ступенем захисту, а розслідування з боку таких органів, як BfV, обмежені, коли справа стосується фінансів.

Про палестинські мітинги проходять і в інших країнах, але для Німеччини арабо-ізраїльський конфлікт особливо близький. «Історія Німеччини і наша відповідальність, пов’язана з Голокостом, роблять нашим обов’язком відстоювання існування і безпеки Держави Ізраїль», – заявив канцлер Шольц під час візиту до Тель-Авіва 17 жовтня. Не всі згодні з такою позицією політика.

Заворушення в Берліні породили дебати про баланс між свободою слова і необхідністю боротьби з антисемітизмом. Голосніше за всіх висловлюються ліві, які ставлять запитання, чи є заборони на про палестинські протести зловживанням держави? Багато з них самі брали участь у цих демонстраціях і співчувають палестинцям. Мерія Берліна вважає, що ймовірність антисемітських виступів дуже висока і насамперед необхідно думати про громадську безпеку.

Група лівих активістів влаштувала пікет біля будівлі МВС і скандувала «Звільніть Палестину від провини Німеччини». Вони переконані, що країна повинна не враховувати історію Голокосту при виборі позиції в нинішньому конфлікті. За іронією долі, тієї ж точки зору дотримуються і крайні праві. Наприклад, 78% прихильників радикальної «Альтернативи для Німеччини» не вважають, що у країни є «особливі зобов’язання перед Ізраїлем».

Опитування показують, що німецькі мусульмани частіше дотримуються антисемітських поглядів, ніж населення загалом. Політики називають таке явище «імпортованим антисемітизмом», який проникає в країну через імміграцію з країн з мусульманською більшістю. Дослідники давно помітили, що існує чітка кореляція між зростанням насильства на Близькому Сході та збільшенням антисемітських інцидентів у Європі. Масштабна міграція за останні десятиліття зробила близькосхідний порядок денний більш актуальним для жителів ЄС.

Війна на Близькому Сході розкрила ті проблеми в Німеччині, які вважалися другорядними. Антисемітські демонстрації показали, що багато мігрантів так і не інтегрувалися в німецьке суспільство, а деякі навпаки радикалізуються. Боротьба з ісламізмом перетворилася на «полювання на відьом» і низку заборон, які розводять громадян по різні боки барикад.