«Найкращий друг Китаю»: чи завадять зв’язки з Пекіном новому главі МЗС Великої Британії Девіду Кемерону?

У середині листопада 2023 року під час чергових перестановок у британському Кабінеті міністрів на посаду глави МЗС було призначено колишнього прем’єр-міністра країни Девіда Кемерона. З 1970-х років це стало першим прикладом повернення експрем’єра в Кабінет міністрів. Однак це призначення вже зазнало критики через близькі зв’язки Кемерона з Китаєм. Під час перебування на посаді прем’єра він заявив про «золоту еру» у відносинах двох країн, а після відходу у відставку брав участь у проєктах Пекіна і навіть просував китайську ініціативу «Одного пояса, одного шляху». Чи завадять зв’язки з КНР поверненню Кемерона у велику політику?

У середині листопада цього року зі своєї посади було звільнено міністра внутрішніх справ Великої Британії Суеллу Браверман, причиною стала її стаття в Times із критикою лондонської поліції за м’якість щодо учасників пропалестинських протестів, які відбулися після чергового загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту. Стаття не була узгоджена з офісом прем’єр-міністра Ріші Сунака, а також Браверман відмовилася пом’якшити її тональність і зміст, що і призвело до її звільнення.

Новим міністром внутрішніх справ призначили главу МЗС Джеймса Клеверлі, а на його місце, зі свого боку, прийшов колишній прем’єр-міністр країни Девід Кемерон. Він виступив із заявою, в якій наголосив на своїй готовності допомогти чинному прем’єру під час того, як Великобританія зіткнулася з серйозними проблемами на зовнішній арені, використовуючи свій багаторічний досвід як лідера правлячої Консервативної партії і глави уряду.

Новий міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон

Під час свого перебування на посаді прем’єра Кемерон заявляв про «золоту еру» в британсько-китайських відносинах, і активно просував співробітництво з КНР у найрізноманітніших сферах. Так, у листопаді 2010 року він очолював делегацію з чотирьох міністрів і майже 50 британських бізнесменів під час візиту до Пекіна, а в жовтні 2015 року приймав у Великій Британії прибулого з візитом голову КНР Сі Цзіньпіна, що вважається піком у відносинах двох країн. Також за його правління Велика Британія не тільки співпрацювала з Китаєм в економіці й торгівлі, а й уперше в історії дозволила китайським компаніям інвестувати в будівництво важливих об’єктів інфраструктури, включно з аеропортами, АЕС і мережею 5G.

І навіть після того, як Кемерон залишив посаду прем’єра у 2016 році, він продовжив розвивати спільні проєкти з Китаєм. Так, у 2017 р. міністерство фінансів Великої Британії призначило його віце-головою британсько-китайського інвестиційного фонду з бюджетом в 1 млрд фунтів стерлінгів, створеного для вкладень у проекти, пов’язані з ініціативою Сі Цзіньпіна під назвою «Один пояс, один шлях». Однак цьому проекту було покладено край, коли відносини двох країн почали псуватися через розбіжності з таких питань, як, наприклад, політика КНР у Гонконзі.

Також Кемерон брав участь у спірному китайському проєкті під назвою «Коломбо Порт Сіті» – багатомільярдному будівництві мегаполісу в столиці Шрі-Ланки, яке було розпочато ще 2014 року. Критики проєкту кажуть, що майбутній мегаполіс цілком може стати новою китайською військовою базою в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Проєкт «Коломбо Порт Сіті», Шрі-Ланка, 2021 рік

Незадовго до свого призначення главою британського МЗС Кемерон прилетів в ОАЕ наприкінці вересня 2023 року, щоб взяти участь у двох інвестиційних заходах для підтримки «Коломбо Порт Сіті». Він також особисто відвідав Шрі-Ланку на початку цього року.

Представник Кемерона заявив, що у колишнього прем’єра не було прямих контактів ні з урядом КНР, ні з китайською компанією, залученою в проєкт. Однак підтримка китайського проекту Кемероном викликала різку реакцію критиків, які стверджують, що він допомагає КНР у здійсненні її геополітичних амбіцій.

Так, колишній міністр у справах праці та пенсій в уряді Кемерона Іан Дункан Сміт, проти якого Пекін запровадив санкції за його критику ситуації з правами людини в Китаї, сказав: «Кемерон з-поміж усіх людей має зрозуміти, що китайська ініціатива «Один пояс, один шлях» являє собою не допомогу, підтримку і розвиток, а, зрештою, пов’язана з набуттям контролю – що і було продемонстровано в Шрі-Ланці».

А в липні 2023 року Комітет з розвідки та безпеки (ISC) парламенту Великої Британії надав конфіденційні докази того, що британсько-китайський інвестиційний фонд Кемерона був певною мірою організований урядом КНР, щоб підвищити довіру до інвестицій у Китай та його іміджу. Комітет також використовував ці докази для підтвердження заяв, що КНР проникла в британську економіку, і розкритикував уряд країни за нездатність відреагувати на китайську загрозу. Торкнувся він і підтримки Кемероном проекту «Коломбо Порт Сіті».

У цій ситуації призначення колишнього прем’єра главою МЗС не могло не викликати критику. Директор із політики та захисту інтересів британської правозахисної організації Hong Kong Watch Сем Гудман заявив RFA Cantonese, що «є великі питання про відносини Кемерона з Китаєм і його особисті фінанси. Чи отримує він гроші безпосередньо від уряду КНР? Це все ще питання. І, звичайно ж, що це означає для британської зовнішньої політики? Зараз він (Кемерон) є міністром закордонних справ, найвисокопоставленішим дипломатом у Великій Британії та відповідатиме за британсько-китайські відносини».

Деякі критики навіть вважають, що саме призначення Кемерона главою МЗС є результатом китайського впливу. Однак, як пише газета Bloomberg, це призначення цілком могло відбутися виключно з внутрішньополітичних причин.

Чинний британський прем’єр Ріші Сунак перебуває на своїй посаді трохи більше ніж рік і прийшов до влади в обстановці політичної кризи, що дісталася йому у спадок від одіозного попередника Бориса Джонсона. З 2021 року в уряді країни змінилося три міністри закордонних справ, і його й далі потрясають постійні відставки і скандали.

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак

Наступні парламентські вибори у Великій Британії відбудуться до початку 2025 року, і Сунак, як вважає Bloomberg, вирішив іти на них із командою, яка, принаймні, не підриватиме його авторитет. Кемерон може допомогти йому своїм досвідом і політичною незворушністю перед будь-якими обставинами. І його повернення в уряд здатне компенсувати недоліки Сунака, насамперед, його недосвідченість.

Сам же Кемерон, вступивши на посаду глави МЗС і, мабуть, усвідомлюючи свою репутацію, поспішив заявити, що його ставлення до Китаю серйозно змінилося. Так, після розмови зі своїм китайським колегою Ван І на початку грудня він у дусі колишніх часів сказав, що «має намір мати конструктивні стосунки» з КНР, і «Велика Британія продовжуватиме взаємодіяти з Китаєм там, де це просуває наші інтереси».

Однак це вже звучало як чергові заяви, а під час візиту до Вашингтона 8 грудня Кемерон уже назвав Китай «епохальним викликом». На запитання про такі різкі зміни в його думці міністр сказав виданню Axios, що його погляди щодо КНР «змінилися, тому що багато фактів змінилися». Серед таких фактів він назвав зловживання китайського уряду проти уйгурів на заході країни, репресії Пекіна в Гонконзі, а також дії КНР з економічного примусу Австралії та Литви.

За його словами, підхід Великої Британії до Китаю наразі охоплює «зміцнення» систем захисту від китайських кібератак та інших актів «агресії», «приєднання» до США та інших ключових партнерів у питанні КНР, а також «залучення» Китаю до проблеми зміни клімату та «деяких питань двосторонніх торговельних відносин».

Кемерон додав, що на зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном вони «добре обговорили» КНР і будуть «продовжувати дуже тісно співпрацювати». Він також заявив MSNBC, що якщо Росія зможе домогтися успіху у війні з Україною, то «єдиними людьми, які будуть посміхатися, будуть президент Путін і голова Сі, і я не думаю, що хтось із нас хоче, щоб це сталося».

Такі заяви автора «золотої ери» у відносинах із Китаєм можна розглядати як підтримку ним нинішнього курсу Великої Британії на конфронтацію з колись одним із основних партнерів країни. Щоправда, ще цього року Кемерон підтримував китайські проєкти в Індо-Тихоокеанському регіоні, тому така різка зміна його риторики цілком може бути і спробою виправдатися за свою репутацію «прокитайського» політика.

Водночас, на думку експертів, відносини з КНР навряд чи перебуватимуть у центрі уваги Кемерона під час його перебування на посаді міністра закордонних справ, оскільки у Великої Британії наразі є набагато важливіші зовнішньополітичні проблеми – передусім загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту в Газі й український конфлікт, якими, найімовірніше, і займеться новий очільник МЗС.

Крім того, вже у 2024-початку 2025 рр. у Великій Британії мають відбутися парламентські вибори, які Консервативна партія, що перебуває при владі ще з часів прем’єрства Кемерона, цілком може програти, оскільки за результатами опитувань громадської думки вона сильно відстає від своїх конкурентів-лейбористів. У цьому випадку зміниться уряд, і Кемерон покине його.

І тільки в разі, якщо консерватори все ж таки зможуть здобути перемогу на виборах, можна буде побачити, чи справді колишній британський прем’єр змінив своє ставлення до Китаю, чи він так само прагне повернутися до спільних проєктів із Пекіном.