До Москви близько, від Брюсселя далеко: як результати парламентських виборів вплинуть на вступ Сербії до ЄС?

17 грудня 2023 року в Сербії відбулися позачергові парламентські вибори, а також муніципальні вибори в кількох муніципалітетах, включно з Белградом. Перемогу на них здобула пропрезидентська коаліція «Александр Вучич – Сербія не повинна зупинятися». Однак одразу з’явилися повідомлення про порушення на виборах, боснійських сербів, яких привозили автобусами до столиці Сербії, щоб проголосувати за правлячу партію, і навіть напади на спостерігачів.

Опозиція назвала результати виборів несправедливими і вивела своїх прихильників на вулиці Белграда, вимагаючи скасувати їх. Міжнародні спостерігачі, зокрема представники країн ЄС, куди так сильно прагне президент Сербії Александр Вучич, також розкритикували їх. Водночас сербського лідера підтримали в Москві. Як усе це позначиться на вступі Сербії до Євросоюзу?

17 грудня 2023 року в Сербії відбулися вибори, перемогу в яких із результатом 48,06% здобула пропрезидентська коаліція «Александр Вучич – Сербія не повинна зупинятися», до якої також входить керівна Сербська прогресивна партія. Друге місце з 24,32% голосів посіла опозиційна коаліція «Сербія проти насильства», створена після двох масових розстрілів у школах у травні 2023 р. На третьому місці опинилася ліва коаліція на чолі з Соціалістичною партією Сербії з результатом 6,73%, далі йшли кілька дрібніших партій.

Схожа ситуація склалася і на місцевих виборах, передусім у столичному Белграді, де пропрезидентська «Сербія не повинна зупинятис» отримала 39,98% голосів, а опозиційна «Сербія проти насильства» не надто відстала від неї, але все ж таки набрала лише 35,50%.

Здавалося, що президент країни Александр Вучич, який сам із великим відривом взяв гору на попередніх виборах глави держави 2022 року, може святкувати повну перемогу. Такий результат на парламентських виборах дає змогу правлячій Сербській прогресивній партії, яку він донедавна очолював, здобути абсолютну більшість у Народній скупщині та самостійно сформувати новий уряд.

Власне, Вучич і тріумфував, назвавши результати голосування «абсолютною перемогою». Виступаючи перед прихильниками, він сказав: «Моя робота полягала в тому, щоб зробити все, що в моїх силах, щоб забезпечити абсолютну більшість». І на перший погляд президенту, який фактично сформував у Сербії авторитарний режим, усе вдалося.

Президент Сербії Александр Вучич святкує перемогу своєї Сербської прогресивної партії на виборах, 17 грудня 2023 року

Однак опозиціонери із «Сербії проти насильства» не визнали своєї поразки, звинувативши правлячу коаліцію у «крадіжці голосів» під час місцевих виборів у столиці. Вони заявили, що в Белграді проголосувало понад 40 тис. осіб, які офіційно не були зареєстровані як жителі столиці, додавши, що влада Сербії дозволила незареєстрованим виборцям із сусідньої Боснії проголосувати на виборах.

Про порушення на виборах також повідомили спостерігачі та незалежні ЗМІ. Так, стверджували, що етнічних сербів із Боснії і зовсім привозили на автобусах, щоб проголосувати в Белграді. Крім того, повідомлялося, що на одну з груп спостерігачів на півночі Сербії було скоєно напад, а їхню машину розбили бейсбольними битами.

У цих умовах опозиція закликала своїх прихильників зібратися на мітинг увечері 18 грудня. «Занадто велика кількість виборців, які не живуть у Сербії, не кажучи вже про Белград, є грубим порушенням закону», – заявила одна з лідерок «Сербії проти насильства» Мариніка Тепіч. «Ми будемо використовувати всі доступні нам законні засоби, щоб демократично захистити волевиявлення людей».
У столиці Сербії почалися масові протести, учасники яких вимагали скасування результатів виборів і відходу президента Вучича у відставку. 24 грудня 2023 р. вони спробували проникнути в міські збори, але були відкинуті поліцейськими, які застосували щити і сльозогінний газ. Того дня поліція заарештувала як щонайменше 35 осіб. Однак протести тривають досі.

Масові протести в Белграді, 24 грудня 2023 року

Сам Вучич відреагував на масові виступи, звернувшись до народу і порадивши не хвилюватися, «оскільки ніякої революції не відбувається». «Вони (протестувальники) нічого цим не доб’ються, і давайте постараємося не нашкодити нікому з випадкових демонстрантів, реагуючи м’яко і мирно», – сказав він.

Однак міжнародна реакція на події в Сербії, зокрема з боку країн Євросоюзу, про вступ до якого так багато говорить президент, мала б занепокоїти його набагато сильніше. Зокрема, Міжнародна місія зі спостереження за виборами, до якої входять представники ОБСЄ, Європарламенту та Парламентської асамблеї Ради Європи, заявила, що сербські вибори «відзначилися численними процедурними порушеннями».

Крім того, МЗС ФРН назвало порушення на виборах у Сербії «неприйнятними» для країни-кандидата на вступ до ЄС. «У Сербії відбулися вибори, проте ОБСЄ повідомила про зловживання державними коштами, залякування виборців і випадки підкупу голосів. Це неприйнятно для країни зі статусом кандидата до Євросоюзу», – повідомили у відомстві.

Висловилися і в США. Прес-секретар американського Держдепартаменту Метью Міллер закликав сербську владу розслідувати порушення на виборах, «працюючи з ОБСЄ над розв’язанням проблем, що виникли».

Депутат Європарламенту від Австрії Андреас Шидер заявив, що повідомлення про те, що автобуси з незареєстрованими виборцями приїжджають голосувати в Белград, шокують. Крадіжка голосів, підкуп і корупція мають бути неприпустимими в демократичних країнах.

Інший представник Австрії, депутат парламенту країни і голова спостерігачів за виборами Ради Європи Стефан Шиннах прямо сказав, що вибори в Сербії не були справедливими: «Перемогу в Белграді вкрали в опозиції».

Вибори в Сербії також прокоментувала Єврокомісія. «Зі стурбованістю ми дійшли висновку, що виборчий процес у Сербії потребує відчутних поліпшень і подальших реформ, оскільки правильне функціонування демократичних інститутів лежить в основі її вступу Сербії до ЄС», – заявили в ЄК. А глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель у спільній заяві з комісаром із розширення ЄС Олівером Варгелі закликав сербську владу забезпечити конструктивний та інклюзивний діалог.

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель

Натомість Вучич передбачувано знайшов підтримку серед інших авторитарних лідерів. З перемогою на виборах його привітали прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президент Азербайджану Ільхан Алієв. Але особливу підтримку сербський президент знайшов у Москві.

Після перемоги пропрезидентської коаліції на виборах глава Росії Володимир Путін привітав Вучича, побажавши сербському народу «миру і процвітання».

А 25 грудня, у самий розпал протестів, президент Сербії зустрівся з російським послом у країні Олександром Боцаном-Харченком. За результатами зустрічі посол заявив, що є «незаперечні докази» того, що протести були спровоковані країнами Заходу. Це вторило словам самого Вучича про те, що його уряд зазнав атаки з боку зовнішніх сил, які прагнуть влаштувати в Сербії «помаранчеву революцію».

«Це була спроба насильницького захоплення державних органів Сербії», – сказав він провладному телеканалу Pink TV.

Крім того, прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що «у наявності процеси і спроби третіх сил, зокрема з-за кордону, спровокувати подібні заворушення в Белграді. Це те, що ми спостерігаємо. Ми не сумніваємося, що керівництво республіки забезпечить законність у країні». Він додав, що сербська влада не зафіксувала порушень на виборах.

Президент Росії Володимир Путін

А офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова сказала, що «очевидні спроби колективного Заходу розгойдати ситуацію в країні, використовуючи техніки «майданних» переворотів. Суворе дотримання букви і духу конституції країни, повага до вибору сербського народу, який проголосував за національні інтереси своєї країни – єдино можлива реакція».

Загалом Росія відреагувала передбачувано, звинувативши Захід у всіх гріхах і пояснивши масові протести в Сербії «західними методичками» і «підступами третіх сил з-за кордону», а не справедливим обуренням громадян крадіжкою голосів і порушеннями. Однак її настільки гаряча підтримка Вучича може вийти йому боком у майбутньому.

Цього разу західні країни, зокрема представники ЄС, чітко дали зрозуміти, що, незважаючи на всі їхні тривалі спроби вивести Сербію із зони російського впливу та зробити її частиною європейського співтовариства, вони не мають наміру далі прощати Вучичу спроби сформувати в країні авторитарний режим і зібрати всю владу у своїх руках.

Євросоюзу не потрібен ще один Віктор Орбан, який укладатиме з Москвою закулісні угоди і ставитиме палиці в колеса політиці Брюсселя. Тому, навіть якщо Вучичу і вдасться в той чи інший спосіб придушити протести та сформувати уряд із членів своєї партії, тим самим сербський лідер відсуне вступ країни до ЄС, про який він так палко та постійно говорить, ще на довший термін. З іншого боку, Вучич уже неодноразово демонстрував, що для нього збереження власної влади набагато важливіше за майбутнє країни і заявлені ним же самим цілі.

Незалежно від результату протестів у Сербії, їхнього придушення або проведення ще одних позачергових виборів у Белграді чи в країні загалом, один конкретний висновок можна зробити вже зараз – вступ Сербії до європейського співтовариства станеться явно не за президента Вучича.