«Плата за 6 січня»: чи заборонять американські штати Трампу обиратися президентом?
Наприкінці грудня 2023 року Верховний суд американського штату Колорадо викреслив Дональда Трампа зі списку кандидатів на виборах президента США, які відбудуться в листопаді 2024 року, постановивши, що той порушив Конституцію країни. А незабаром зі схожою забороною виступила держсекретар штату Мен Шенна Беллоуз. Унаслідок цих безпрецедентних рішень Трампу тепер заборонено обиратися в президенти на території цих штатів. Але чи завадить це йому знову очолити США?
19 грудня 2023 року Верховний суд Колорадо ухвалив, що Дональд Трамп, який хоче знову обратися в президенти США від Республіканської партії, має бути викреслений зі списку кандидатів на партійних праймеріз на території штату.
Суд аргументував своє рішення, звернувшись до 14-ї поправки до Конституції США, а точніше до її третього пункту, в якому йдеться про те, що ніхто, хто обіймав державну посаду, якщо він узяв участь у «повстанні або в заколоті, або повстанні проти Сполучених Штатів, або надавав допомогу або підтримку ворогам їхнім», не може знову претендувати на неї. А Трампа якраз звинувачують у тому, що він намагався скасувати результати президентських виборів 2020 року, на яких програв, і підбурював своїх прихильників до штурму Капітолія в січні 2021 року. Само собою, провини ні в тому, ні в іншому випадку він не визнає.
Це рішення Верховного суду Колорадо стало безпрецедентним, оскільки ще жодного разу до цього 14-ту поправку не застосовували до кандидатів у президенти, а тим паче до колишніх президентів. Однак приклад Колорадо наслідували й інші.
Через 10 днів, 29 грудня 2023 р. схоже рішення ухвалили у штаті Мен. Держсекретар штату Шенна Беллоуз виключила Трампа зі списку кандидатів на республіканських праймеріз у штаті. Вона також обґрунтувала своє рішення 14-ю поправкою і звинуватила політика в тому, що він «упродовж кількох місяців, які увінчалися подіями 6 січня 2021 року, за допомогою неправдивого наративу про махінації на виборах збуджував своїх прихильників і спрямував їх на Капітолій».
Беллоуз додала, що та обставина, що Трамп закликав своїх прихильників поводитися мирно і підкорятися поліції, не може бути виправданням для його дій. Противники Трампа намагалися заборонити йому балотуватися і в інших штатах, на кшталт Мічигану та Міннесоти, однак тамтешні суди відхилили їхні позови. Але в поєднанні з іншими звинуваченнями на адресу скандального політика здається, що з поверненням на посаду президента в нього справді можуть бути проблеми.
У січні 2021 року, ще коли Трамп був президентом, Палата представників Конгресу США оголосила йому імпічмент за підбурювання до заколоту, після того, як він закликав своїх прихильників іти на Капітолій 6 січня. Більшість американського Сенату, який мав ухвалити рішення про імпічмент, погодилася з доводами нижньої палати Конгресу, проте кількість голосів «за» не досягла потрібних двох третин. Рішення про імпічмент так і не було ухвалено, що дало Трампу можливість ще раз обиратися на посаду президента.
Після цього екс-главі держави все ж висунули звинувачення у втручанні в президентські вибори і заворушеннях у Капітолії. Суд над ним має відбутися в березні 2024 року.
Водночас ситуація навколо участі Трампа в президентських виборах не така проста, і він із великою часткою ймовірності все ж зможе балотуватися цього року. Для початку, справа в самій 14-й поправці до Конституції, на яку посилаються ті, хто хоче заборонити йому обиратися.
Її ухвалили 1868 року, після закінчення кривавої Громадянської війни в США, щоб не допустити повернення до влади політиків із Конфедерації південних штатів, з якими зовсім недавно воювала Північ. Крім того, саму поправку сформульовано розпливчасто, вона прямо не згадує саму посаду президента, і застосовувалася лише двічі з 1919 року, і жодного разу – стосовно кандидата на посаду глави держави. Тому саме її застосування у випадку Трампа викликає питання, і може бути оскаржене юристами.
Власне, сам політик уже звернувся до Верховного суду США, щоб йому дозволили залишитися в списку кандидатів на республіканських праймеріз у Колорадо. 18 січня 2024 року його адвокати у своїй заяві суду аргументували, що президент – це «не чиновник Сполучених Штатів», про яких ідеться в 14-й поправці, що сам Трамп «не брав участі в заколоті», і що рішення про заборону йому обиратися може ухвалювати тільки американський Конгрес.
«Суд має поставити рішучу крапку в спробах виключення кандидатів, які погрожують позбавити права обирати десятки мільйонів американців і провокують хаос і безлад, якщо інші суди штатів та офіційні особи візьмуть приклад з Колорадо і виключать можливого кандидата від Республіканської партії з виборчого списку», – заявили адвокати Трампа.
До речі, раніше зі схожими аргументами суд нижчої інстанції в штаті Колорадо дозволив Трампу брати участь у президентських виборах на території штату, ухваливши, що хоча той і брав участь у “заколоті”, проте на президентів 14-та поправка не поширюється, оскільки вони не є “чиновниками Сполучених Штатів”. Однак це рішення було наприкінці грудня скасовано Верховним судом штату.
Що стосується Верховного суду США, то він уже погодився розглянути питання, чи можуть представники штату Колорадо заборонити Трампу балотуватися в президенти на території їхнього штату. Слухання, на якому сторони представлять свої аргументи, призначено на 8 лютого.
І оскільки нинішній склад Верховного суду, троє з дев’яти суддів у якому були призначені за часів Трампа, сильно схиляється на консервативний бік, він цілком може ухвалити рішення, що 14-та поправка в цьому разі не застосовується, і тоді заборона в Колорадо не набуде чинності. Також суд може постановити, що рішення про заборону має ухвалювати Конгрес, у нижній палаті якого зараз домінує Республіканська партія. У цьому разі Трамп, найімовірніше, теж отримає право обиратися в спірних штатах.
Крім того, у Мені рішення Шенни Беллоуз має ще бути затверджено Верховним судом штату. Передвиборчий штаб Трампа вже дав зрозуміти, щоб буде опротестовувати його. І, нарешті, на час, поки триває необхідний юридичний процес, обидва штати призупинили ухвалення своїх заборон. А в таких випадках Верховний суд США розглядає справу доволі довго, і Трамп напевно з’явиться у списках кандидатів на республіканських праймеріз у Мені та Колорадо, які мають відбутися 5 березня.
Ба більше, вся ця ситуація із заборонами може навіть зіграти Трампу на руку. В обох штатах рішення про виключення його зі списку кандидатів ухвалювали демократи, представники партії-суперника, і тому їхні дії легко уявити як відчайдушні спроби заборонити популярному політику перемогти на виборах. Передвиборчий штаб кандидата вже назвав заборону в Колорадо «рішенням тиранів». Крім того, рішення працює і на імідж Трампа як такого собі борця з «глибинною державою» (deep state), переслідуваного владою, що вже допоміг йому перемогти 2016 року.
На користь цього також свідчать і цифри – відтоді, як на адресу політика прозвучали звинувачення в участі в «заколоті», його популярність серед виборців лише зросла. Він уже виграв республіканські праймеріз у Нью-Гемпширі в середині січня 2024 року, обійшовши свою єдину суперницю, яка залишилася, Ніккі Гейлі з результатом у 54%.
Трампа також підтримали 185 політиків-республіканців, включно з дев’ятьма губернаторами, 24 сенаторами і 116 представниками штатів у Конгресі. Національний комітет Республіканської партії вже розглядає можливість оголосити його «ймовірним кандидатом у 2024» ще до того, як він офіційно набере потрібну кількість голосів. Загалом, Трамп – це явний фаворит республіканців на майбутніх виборах.
Звичайно ж, він цілком може їх програти, як це трапилося 2020 року, оскільки дуже багато чинників працює проти нього. Однак своїми спробами заборонити йому навіть брати участь демократи не тільки працюють на його імідж, а й фактично підривають саму суть американської демократії, створюючи небезпечний прецедент. А якщо подібну заборону почнуть застосовувати і республіканці в майбутньому? А якщо її застосовуватимуть не тільки до таких одіозних і спірних кандидатів, як Трамп, а й до всіх, хто представляє іншу політичну партію?
Такі рішення небезпечні тим, що призводять до ескалації і без того сильного політичного розколу в США, і в разі їх подальшого застосування можуть поставити країну на межу громадянської війни. Як це і сталося в 1860-х роках, коли було ухвалено 14-ту поправку.