І хочеться і колеться: заморожені російські активи стали випробуванням для ЄС

Після початку російсько-українського конфлікту західні країни блискавично заморозили всі російські активи. Через два роки війни союзники України ніяк не можуть вирішити, що з ними робити, і це питання може стати ще одним протиріччям, яке знижує підтримку Києва.

Рада ЄС вирішила зберегти прибуток від заморожених активів російського Центробанку, щоб надалі використовувати ці кошти на підтримку і відновлення України. Це рішення роз’яснює правовий статус доходів від російських активів і встановлює правила їхнього зберігання та обліку для депозитаріїв, які володіють активами ЦБ РФ на суму понад 1 мільйон євро.

Загалом після вторгнення російських військ в Україну було заморожено близько 300 мільярдів доларів Центробанку РФ, які зберігаються на рахунках у західних банках. Більша частина цих коштів знаходиться в Європі. Протягом двох років влада ЄС обговорює можливість використання заморожених російських активів, для цього було створено спеціальну робочу групу.

Учасники групи дійшли висновку, що конфіскація активів юридично неможлива. Після цього Брюссель почав шукати легальні шляхи використання прибутку від активів для підтримки України. Єврокомісія запропонувала план, згідно з яким прибуток буде розміщено в спеціальному фонді, з якого його почнуть передавати для відновлення української економіки.

Питання конфіскації російських активів – суто політичне. З технічного погляду зробити це нескладно, однак у такого рішення величезні політичні ризики, які зупиняють європейських чиновників від необачних дій. Проте на ЄС тиснуть одразу з двох боків: Київ не бачить жодних перешкод для передачі російських коштів, наполягаючи на справедливості конфіскації, Вашингтон також закликає Брюссель активніше використовувати заморожені кошти ЦБ РФ.

Прихильники конфіскації вважають, що це правильно з економічного і морального погляду. Наприклад, колишній міністр фінансів США Ларрі Саммерс заявив, що продовження допомоги Україні тільки коштом американських платників податків неминуче призведе до скорочення видатків в інших пріоритетних для уряду США сферах, наприклад, у сфері зміни клімату.

Особливо гострою склалася ситуація на початку року, коли законопроєкт про допомогу Україні забуксував у Конгресі США. Хоча Сенат досягнув консенсусу і все-таки проголосував за ухвалення документа, агресивна частина республіканців у Палаті представників найімовірніше поховає багатостраждальний законопроєкт, у якому немає важливого для них фінансування антиімміграційних заходів. Для України це зволікання схоже на катастрофу: без життєво необхідних 60 мільярдів доларів країна повільно програє супротивникові.

За цих обставин американська сторона всіляко дає зрозуміти європейцям, що їхня підтримка Києва є недостатньою, і союзники мають перерозподілити фінансову відповідальність, якщо один із них не може забезпечити підтримку вчасно. Канцлер ФРН Олаф Шольц уже заявив, що країни ЄС мають виділяти більше коштів і прискорити постачання озброєнь. Однак перспективи у європейців поки що не райдужні: план поставок зірвано, і в бюджеті ЄС немає таких сум, які могли б покрити “дірку”, що утворилася через дебати в американському Конгресі.

Заморожені активи можуть ідеально заповнити нестачу в підтримці. Головна перешкода – юридична: конфіскація російських коштів фактично означатиме крадіжку, що стане однозначним сигналом для інших інвесторів. У європейських банках зберігають свої резерви багато країн Глобального Півдня, і така конфіскація призведе до неминучого погіршення відносин і перерозподілу резервів у безпечніші юрисдикції.

Використання прибутку з активів стало проміжним варіантом, який можна вважати тимчасовим рішенням. Українська сторона припускає, що ці надходження можна буде використовувати як заставу для залучення великих сум від приватних інвесторів. Проте ризики нікуди не зникли: якщо в Конгресі так і не зможуть домовитися про виділення нового траншу Києву і ситуація на фронті стане для України критичною, Євросоюзу доведеться ризикувати по-крупному.

Голоси лунають уже всередині Союзу: Естонія закликає конфіскувати 150 мільярдів заморожених російських активів до кінця 2024 року. Міністр закордонних справ Йонатан Всевіов заявив, що це потрібно зробити якомога швидше, до виборів президента США, які відбудуться вже в листопаді. «Якщо ми чекатимемо занадто довго, може виявитися занадто пізно», – додав Всевіов.

Масла у вогонь підлив Дональд Трамп, який знову пригрозив виходом США з НАТО. На передвиборчому мітингу в Південній Кароліні колишній американський президент заявив, що в разі обрання він вимагатиме від європейських країн виконувати фінансові зобов’язання перед альянсом. В іншому разі Америка перестане їх захищати в разі можливого нападу Росії. Ця шокуюча заява стривожила європейців. Знаючи про пропутінські симпатії Трампа, Брюссель гарячково шукає шляхи, які убезпечать його в майбутньому.