«Поворот на Захід»: чи відмовиться Вірменія від союзу з Росією на користь Франції?

Наприкінці лютого 2024 року прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його країна фактично заморозила членство в ОДКБ, а також поскаржився на російську пропаганду проти нього. У той самий період до Єревану прилетів міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню, щоб підписати угоди у сфері оборони та безпеки, а військові експерти заговорили про можливе розміщення у Вірменії в майбутньому французького військового контингенту. Чи справді Єреван готовий відмовитися від союзу з Москвою на користь Парижа?

23 лютого 2024 року в інтерв’ю французькому телеканалу France 24 прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян сказав, що його країна фактично заморозила свою участь в ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку, військово-політичний блок під егідою Росії). «На даний момент на практиці ми заморозили нашу участь у цій організаці», – заявив він.

Пашинян також сказав, що ОДКБ не змогла виконати свої завдання «щодо Вірменії, особливо у 2021 і 2022 роках. І ми не могли допустити, щоб це сталося без будь-якої реакції з нашого боку». Прем’єр, імовірно, мав на увазі бої на азербайджансько-вірменському кордоні в листопаді 2021 року і вересні 2022 року, і військові дії з азербайджанськими військами на території Нагірного Карабаху в серпні 2022-го. Тоді ОДКБ, в особі насамперед Росії, фактично не надала Вірменії допомоги проти Азербайджану.

Також прем’єр поскаржився на російську пропаганду проти Вірменії та себе особисто. За його словами, у жовтні 2023 року в Москві «відкрито закликали вірменське населення підняти повстання і повалити владу». Йдеться про масові протести в Єревані восени минулого року, які почалися під час чергового наступу азербайджанських військ на територію Нагірного Карабаху. Тоді Пашинян не став починати військові дії проти Баку, що викликало невдоволення значної частини вірменського суспільства.

На думку прем’єра, російські пропагандисти в той період підігрівали настрої серед протестувальників, щоб ті повалили правлячий режим. Власне, холодне ставлення з боку Москви до Пашиняна ще з часів його приходу до влади внаслідок революції 2018 року ні для кого не секрет. Водночас вірменський прем’єр не висував звинувачень проти Росії, а також сказав, що вже після протестів зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним.

Крім того, Пашинян заявив, що питання про російську військову базу у Вірменії, яка розташована в Гюмрі, не перебуває на порядку денному і не пов’язане з темою ОДКБ. «Насправді це інший договір, це предмет іншого договору і наразі ми про це не говоримо», – сказав він.

У секретаріаті ОДКБ у відповідь на заяви вірменського прем’єра заявили, що Вірменія не надсилала офіційних заяв про припинення членства в міжнародній організації. Судячи з усього, Пашинян мав на увазі, що Єреван не виходить з ОДКБ, але водночас не братиме участі в заходах військово-політичного блоку. Так, у 2023 році Вірменія не стала брати участь у спільних навчаннях країн-членів ОДКБ і саміті організації.

Цікавий збіг, але того самого дня, 23 лютого 2024 року, до Єревана з першим в історії візитом прибув міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню. Там він зустрівся зі своїм вірменським колегою Суреном Папікяном, а також із самим Ніколом Пашиняном, щоб обговорити подальше зміцнення військового співробітництва між двома країнами.

Під час зустрічі представники двох країн торкнулися реформи вірменської армії, її військової підготовки, боєготовності та співпраці в інших сферах. Також було підписано угоди у сфері оборони і безпеки, подробиці яких поки що не розголошують. За словами вірменського міністра Папікяна, Єреван підписав контракт на купівлю у французької компанії PGM гвинтівок. Вартість угоди не розкривається. «Вірменія хоче модернізувати армію, ми збираємося використовувати для цього власні ресурси і допомогу країн-партнерів», – заявив він.

Зі свого боку, Лекорню розповів, що 22 лютого 2024 року відповідно до підписаної угоди до Вірменії прибула партія біноклів нічного бачення, а незабаром відправлять і французькі бронетранспортери «Бастіон». Він додав, що постачання Єревану ракетних комплексів «Містраль» є питанням часу. Міністр заявив, що Франція готова продати Вірменії і більше систем дальньої дії. «Якщо Вірменії потрібні системи ППО, то будуть надані ракети малої, середньої та великої дальності», – сказав він.

Крім того, Лекорню зазначив, що до Вірменії буде відправлений французький військовий радник, який спеціалізується на питаннях ППО, щоб допомогти їй відбити «можливі удари з боку потенційних агресорів». Також вірменські солдати й офіцери проходитимуть навчання у французьких військових школах.

Коментуючи нинішню напруженість у відносинах між Єреваном і Москвою, Лекорню сказав, що Вірменія «звертається до партнерів, які дійсно можуть забезпечити їй безпеку». А Папікян, кажучи про те, що деякі сусіди Вірменії, насамперед Іран і Росія, стурбовані її зближенням з країнами Заходу, зазначив, що «наші іранські партнери поважають наше співробітництво з іншими країнами, і я думаю, що наші російські та інші партнери повинні робити те ж саме, оскільки у Вірменії немає заборонених тем, коли йдеться про співпрацю на благо країни», – заявив він.

Після візиту французького міністра оборони військові експерти заговорили про те, що Франція може розмістити у Вірменії свій обмежений військовий контингент. Однак про створення повноцінної військової бази поки що не йдеться.

Водночас, судячи зі слів Пашиняна про майбутнє російської бази в Гюмрі, про відмову Єревана від союзу з Москвою поки що говорити зарано. Заморожування ж участі Вірменії в ОДКБ виглядає як цілком прагматичний крок, оскільки під час загострень конфлікту з Азербайджаном, зокрема повномасштабних боїв на кордоні двох країн, Пашинян неодноразово звертався до міжнародної організації, однак фактично не отримав жодної допомоги.

А під час нещодавнього протистояння в Нагірному Карабасі у вересні 2023 року російський миротворчий контингент, що перебуває у Вірменії, по суті, дистанціювався від конфлікту, надаючи допомогу мирним жителям і не втручаючись у те, що відбувається. Водночас кілька російських миротворців, включно із заступником командира миротворчого контингенту, загинули внаслідок вогню азербайджанських військових.

У цих умовах Пашинян, який зрозумів, що Москва як союзник не збирається допомагати Вірменії і забезпечувати її безпеку, став шукати нових партнерів у військовій сфері. Одним із них і стала Франція – одна з найсильніших за військовою міццю держав у складі НАТО, а також країна з давніми зв’язками з Вірменією через численну вірменську діаспору, що проживає на французькій території.

Можливе розміщення французького військового контингенту у Вірменії також працює на зміцнення захисту Єревана від нового нападу з боку Баку, оскільки президент Азербайджану Ільхам Алієв може побоятися вступати в конфлікт із країною-членом НАТО.

Однак Пашинян не хоче надто сильно злити Росію, яка є одним із головних партнерів Вірменії в економічній сфері, тому не збирається поки що прибирати російську військову базу з країни. І поки цей стан справ зберігатиметься, Єреван, найімовірніше, не піде з ОДКБ, просто звівши свою участь у військово-політичному блоці до мінімуму та розвиваючи відносини з державами, які справді здатні забезпечити своїм союзникам безпеку.