Пакет з пакетами: успіх антиросійських санкцій досі під питанням

Друга річниця війни в Україні не принесла визначеності ні у військовому, ні в економічному сенсі. Нова хвиля західних санкцій породжує питання щодо їхньої ефективності. Чи здатні обмеження США та ЄС зупинити путінський режим? І що заважає це зробити?

Хоча США і Євросоюз готували нові пакети антиросійських санкцій до другої річниці початку війни в Україні, загибель головного противника путінського режиму Олексія Навального підвищила ставки. Блискавична реакція західних лідерів, які звинуватили у вбивстві опозиціонера російського президента, натякала, що незабаром настануть відчутні наслідки у вигляді ще більш катастрофічних санкцій.

23 лютого Білий дім оголосив про понад 500 нових санкцій проти Росії. Ці заходи торкнулися осіб, пов’язаних з ув’язненням Навального, а також російського фінансового сектору, оборонної промисловості, мережі закупівель та осіб, які ухиляються від санкцій по всьому світу. «Вони (санкції) змусять Путіна заплатити ще вищу ціну за його зовнішню агресію та репресії у себе на батьківщині», – прокоментував рішення президент Байден.

Одночасно 13-й пакет санкцій щодо Росії затвердив Євросоюз. Вони торкнулися 106 фізичних і 88 юридичних осіб, зокрема представників судової влади, політиків і людей, відповідальних за незаконну депортацію українських дітей. Крім того, Брюссель звинуватив низку компаній з Китаю, Казахстану, Індії, Сербії, Таїланду, Шрі-Ланки і Туреччини у співпраці з Москвою з метою обходу санкцій, і тепер щодо них діятимуть експортні обмеження.

Однак розлогі списки нових обмежень не справили враження на експертів і журналістів. На думку аналітиків, навіть цього значного списку нових санкцій буде недостатньо, щоб хоч якось зупинити мілітаристські дії Москви. При цьому експерти відзначили поворот обмежень у бік третіх країн, де діють посередники, які допомагають російському уряду порушувати санкційний режим.

На брифінгу, присвяченому санкціям, президенту Байдену нагадали про його слова, якими він застеріг Путіна під час зустрічі 2021 року. Тоді американський лідер заявив, що в разі смерті Навального російська влада зіткнеться з такими наслідками, про які вона навіть не уявляє. Цього разу Байден нагадав, що відтоді Штати запровадили купу санкцій, чого ж іще потрібно для протистояння Путіну.

Головний економічний підсумок дворічної війни – це низька ефективність західних санкцій. Теза стала настільки очевидною, що її активно тиражують російські пропагандистські ЗМІ. Проте це підтверджують і незалежні економісти. За оцінками Мінфіну США, російська економіка 2022 року скоротилась лише на 2,1%, у той час, коли було введено найжорстокіші заходи. І тепер вона демонструє кращі показники, ніж передбачалося.

Причин неефективності може бути кілька. По-перше, російська влада знаходить нові способи обійти санкції. Для цього створюються складні ланцюжки поставок через безліч посередників у різних країнах, які передають потрібні для ведення товари. Таким чином до Росії потрапляють необхідні для військової техніки чіпи та інші значущі оборонні матеріали.

Введення нафтової стелі виявилося половинчастим рішенням. Москва створила тіньовий флот із танкерів, які перевозять нафту в обхід санкцій. Це забезпечує стабільний приплив грошей в економіку, які служать своєрідним допінгом для її зростання. При цьому США і союзники самі знизили величину стелі цін, побоюючись дефіциту нафти на ринку і зростання цін. Незважаючи на західні зусилля, Росія досі залишається важливим гравцем на світовому ринку енергоносіїв, і від її послуг не збираються відмовлятися Індія і Китай.

Нарешті, головна перешкода, яку не можуть подолати західні країни, – це виникнення прошарку посередників, через яких заборонені товари експортуються в Росію. Запровадження санкцій проти російських партнерів – складне політичне рішення, оскільки до цього списку потрапляють компанії з Туреччини, Китаю, Казахстану та безлічі інших країн. Однак в останніх санкційних списках дедалі частіше з’являються іноземці, зокрема європейці. У США і ЄС немає іншого шляху, щоб посилювати санкційний режим.

«Чого західні лідери вочевидь не зробили, то це те, що не заявили своїм виборцям про тривалий характер загрози, що виходить від сміливої, ревізіоністської Росії», – заявляють експерти Фонду Карнегі. Як зазначає The Wall Street Journal, Захід застосовує «магічне мислення», переконуючи себе у важкому становищі, в якому опинився путінський режим. Очікування швидкого краху – політичного та економічного – не виправдовуються, а спроби ізоляції Росії на міжнародній арені наштовхнулися на небажання країн Глобального Півдня грати за правилами західних санкцій.

Головна надія архітекторів санкцій – це перегрів військової економіки в Росії. Як зазначено в заяві Білого дому, вона продовжує «канібалізувати» промисловість, не пов’язану з обороною, за рахунок майбутніх економічних перспектив. Нові санкції – спроба знайти складний компроміс, який підірвав би здатність Росії вести війну і водночас не зіпсував би відносини з третіми країнами. Усе, що залишається робити економістам і політикам, – це чекати ефекту від обмежень, який виявився по-неприємному непередбачуваним.