Батогом та пряником: чи введуть США санкції проти Грузії?

У середині травня 2024 року парламент Грузії ухвалив закон «Про прозорість іноземного впливу», що призвело до масових протестів у країні та величезної критики з боку західних країн. Представники Євросоюзу виступили різко проти ухвалення закону, сказавши, що він може перешкодити вступу Грузії до ЄС. А вже цього тижня на розгляд Конгресу США може надійти законопроєкт про санкції проти грузинських чиновників, які ухвалили закон про іноагентів. Але чи буде ухвалено такий закон, чим він загрожує грузинській владі, і чи може змусити її змінити свою політику?

14 травня парламент Грузії в третьому й остаточному читанні ухвалив закон «Про прозорість іноземного впливу», який підтримали 84 депутати. У рамках цього закону неурядові організації та ЗМІ з іноземним фінансуванням у розмірі понад 20% річних доходів тепер повинні будуть реєструватися як «організації, що проводять інтереси іноземної сили». Також таким організаціям доведеться заповнювати річну фінансову декларацію, і в разі порушення закону їм загрожує штраф у розмірі близько 9,5 тис. доларів.

Опозиція справедливо побоюється, що ухвалення закону, який дуже нагадує російське законодавство про іноагентів, призведе до ускладнення і подальшого припинення роботи ЗМІ та організацій, незалежних від держави. І опозиціонери активно борються проти ухвалення закону, не тільки в парламенті, а й беручи участь у багатотисячних протестах, які зараз проходять по всій Грузії.

Проти закону про іноагентів виступили не тільки багато грузинських політиків, включно з президентом країни Саломе Зурабішвілі, а й західні країни, які вважаються ключовими партнерами Тбілісі. Представники Євросоюзу, кандидатом на вступ до якого є Грузія, заявили, що ухвалення закону несумісне з прагненням Тбілісі вступити в ЄС, і попередили, що наразі її статус кандидата перебуває під загрозою.

Виступили проти закону про іноагентів і в Сполучених Штатах. Так, помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О’Браєн наголосив, що якщо Тбілісі ухвалить цей закон, то «ми побачимо обмеження з боку Сполучених Штатів», які стосуватимуться фінансів і поїздок за кордон тих, хто стоїть за ухваленням документа, – тобто представників правлячої партії Грузії «Грузинська мрія». А прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр сказала, що якщо закон про іноагентів ухвалять, то це змусить Вашингтон «фундаментально переглянути наші відносини з Грузією».

У цих умовах запровадження санкцій з боку Сполучених Штатів щодо грузинських чиновників, відповідальних за ухвалення закону про іноагентів, ставало цілком імовірним сценарієм. За розробку відповідного законопроєкту взявся член Палати представників Конгресу США Джо Вілсон, представник Республіканської партії від Південної Кароліни. Він є членом Комітету Палати представників з іноземних справ, а також очолює Комісію з безпеки та співробітництва в Європі, урядове агентство США, що слідкує за дотриманням свободи та демократії на території всього європейського континенту.

У рамках свого законопроекту, який, за словами джерела POLITICO, він мав внести на розгляд до Конгресу ще 20 травня, Вілсон пропонує запровадити санкції проти грузинських чиновників та інших осіб, які «несуть матеріальну відповідальність за підрив або заподіяння шкоди демократії, правам людини, або безпеці в Грузії». Зокрема, грузинським політикам та їхнім сім’ям може загрожувати заборона на отримання віз, поїздки за кордон, а також заморожування їхніх закордонних активів.

Також санкцій зазнають співробітники грузинських правоохоронних органів, які брали участь у жорсткому придушенні протестів проти закону про іноагентів, побиваючи і затримуючи активістів та опозиційних політиків. Вілсон пропонує запровадити обмеження і проти осіб, що діють від імені грузинського уряду, які брали участь у порушенні прав людини.

Крім того, парламентарій хоче зобов’язати американських чиновників повідомляти Конгресу про «неправомірний політичний вплив, клептократію і корупцію серед грузинської еліти», а також про дії російської та китайської розвідки на території Грузії, а також про вплив КНР у країні. Вілсон також хоче з’ясувати, чи брали участь будь-які громадяни Грузії в обході антиросійських санкцій.

У рамках свого законопроєкту парламентарій пропонує надати підтримку грузинській опозиції, якщо закон про іноагентів усе ж таки буде ухвалено. Зокрема, у документі йдеться про створення «групи з моніторингу демократії» для того, щоб відстежувати «передвиборчу демократичну обстановку» в Грузії, де в жовтні цього року мають відбутися парламентські вибори.

«Ситуація в Грузії дуже гнітюча. Грузинський народ являє собою втіленням свободи і продовжує надихати американців», – заявив сам Вілсон – «На жаль, проросійський уряд (Грузинської мрії) виступає проти патріотично налаштованих грузинів, які не хочуть життя за середньовічними кремлівськими правилами. Репресії щодо волелюбних грузинів повинні припинитися, і США твердо закликають до повернення демократичних норм і цінностей».

Однак законопроєкт Вілсона пропонує Грузії не тільки «батіг», а й «пряник», у разі, якщо Тбілісі все ж таки відмовиться від ухвалення закону про іноагентів. Зокрема, у документі йдеться про те, що США можуть почати переговори з Грузією щодо «сприятливого режиму торгівлі», внаслідок чого грузинським товарам буде полегшено доступ на американський ринок. Крім того, пропонується лібералізувати візовий режим для громадян Грузії.

Також законопроєкт передбачає надати Тбілісі пакет військової допомоги, що містить «техніку та обладнання для оборони та безпеки, що ідеально підходить для захисту території від російської агресії, а також супутнє навчання, технічне обслуговування та елементи підтримки військових операцій». Однак усі ці заходи будуть втілені в життя лише в тому разі, якщо США отримають підтвердження, що «Грузія продемонструвала значний і стійкий прогрес у зміцненні своєї демократії, про що свідчитимуть, щонайменше, значною мірою справедливі та вільні вибори, і збалансована обстановка перед виборами».

Як пише видання The Hill, у разі, якщо законопроєкт Вілсона буде подано на розгляд Конгресу, то його досить легко буде затверджено в Комітеті Палати представників із закордонних справ. Голова Комітету, також представник Республіканської партії Майкл Маккол, раніше застеріг прем’єр-міністра Грузії Іраклія Кобахідзе проти ухвалення закону про іноагентів.

Однак навіть з урахуванням того, що законопроєкт про санкції проти Грузії може бути ухвалений у Конгресі США без особливих проблем, все одно залишається питання того, наскільки він буде ефективним. З одного боку, за ухвалення цього документа виступають навіть самі грузинські опозиціонери. Так, голова фракції найбільшої опозиційної партії «Сила в єдності» в парламенті Грузії Тіна Бокучава заявила, що сподівається, що американські законодавці підтримають законопроєкт про санкції:

«Санкції проти Бідзіни Іванішвілі (засновника «Грузинської мрії», якого опозиція називала реальним правителем Грузії) давно назріли, але для того, щоб заходи, що розробляються у США, мали реальний вплив, вони мають зачепити не лише Іванішвілі, а й вище керівництво «Грузинської мрії», включно з тими, хто керував жорстоким придушенням мирних протестів останніми тижнями».

Крім того, розумно, що у своєму законопроєкті Вілсон пропонує грузинській владі не тільки «батіг», а й «пряник». Оскільки у деяких грузинських чиновників і пов’язаних із ними осіб є активи і бізнес-інтереси за кордоном, особливо в західних країнах, заморожування активів і заборона на поїздки туди, причому не тільки для політиків, а й для членів їхніх сімей, може стати для них серйозним ударом і змусити відмовитися від ухвалення закону про іноагентів, вважаючи його надто слабким приводом для подібних можливих витрат.

Однак, з іншого боку, навряд чи навіть «пряник» змусить «Грузинську мрію» відмовитися від спроб забезпечити собі повне домінування в політиці країни і придушити своїх опонентів. Грузинська влада може все ж таки відступитися від закону про іноагентів, але тоді вона просто продовжить боротися з неурядовими організаціями, ЗМІ та опозицією іншими методами, можливо, тихішими, щоб не викликати гніву з боку США і Європи.

І тут вступає в справу питання про те, наскільки взагалі санкції здатні змусити уряд тієї чи іншої країни змінити свою політику. Як показують приклади з історії – СРСР, Куба, КНДР, Китай, Іспанія за часів Франко, Португалія за часів Салазара, країни радянського блоку в Європі – у всіх цих випадках до зміни політики приводили не іноземні санкції, а зміна політичного режиму, серйозна економічна криза або зовсім революція знизу. Є лише один приклад з недавньої історії, де санкції значно вплинули на зміну політики держави – ПАР, де санкції і тиск міжнародної спільноти призвели до падіння режиму апартеїду. Але тоді в боротьбі проти апартеїду об’єдналося мало не все світове співтовариство, а причинами його падіння не в меншій мірі стали серйозний опір населення всередині країни і падіння цін на сировину, що стало ударом для економіки ПАР.

У випадку Грузії ж ці фактори відсутні, та й навряд чи США і Євросоюз повністю відмовляться від співпраці з Тбілісі, хоча б із побоювань, що тоді вона повністю підпаде під вплив Росії. Єдине, чого може позбутися Грузія – це статусу кандидата в члени ЄС, але, судячи з усього, «Грузинську мрію» Іванішвілі це не сильно турбує. Тому країну від подальшого відходу від демократії врятують радше не західні санкції, а можлива перемога опозиції на парламентських виборах у жовтні.