Найнебезпечніша епоха: чому стався замах на прем’єра Словаччини Фіцо?

15 травня 2024 року на прем’єра Словаччини Роберта Фіцо було скоєно замах після виїзного засідання уряду в місті Гандлова. У нього кілька разів вистрілили, прем’єра відразу ж відвезли в лікарню і провели дві операції. Але хто ж стояв за замахом, і що спроба вбивства свідчить про серйозну політичну кризу в Словаччині?

Замах на Фіцо стався, коли він ішов вулицею, щоб привітати своїх прихильників після виїзного засідання уряду в місті Гандлова. За словами віцепрем’єра, міністра оборони і найближчого союзника Фіцо Роберта Каліняка, глава уряду дістав чотири вогнепальні поранення: два легких, одне середньої тяжкості та одне важке.

Міністр внутрішніх справ Словаччини Матуш Шутай-Ешток заявив, що якби одна з куль «потрапила б лише на кілька сантиметрів вище, то вона зачепила б печінку прем’єр-міністра». Після замаху Фіцо на гелікоптері перевезли в лікарню в сусідньому місті Банська-Бістриця, і він переніс дві операції. Пізніше Калиняк розповів, що хоча здоров’я прем’єра і перебуває «поза небезпекою», він поки залишається в реанімації. «Безпосередньо його життю нічого не загрожує, але його стан залишається серйозним, і йому потрібна інтенсивна терапія», – заявив він журналістам.

Він додав, що стан Фіцо можна «вважати стабільним із позитивним прогнозом». За словами віцепрем’єра, «тепер ми всі почуваємося трохи спокійніше». Калиняк повідомив, що поки що Фіцо залишатиметься в лікарні Банська-Бістриці, оскільки його стан все ще не дає змоги перевезти прем’єра до столиці країни Братислави.

Що стосується ініціатора замаху, то ним виявився 71-річний охоронець і письменник Юрай Цинтула. Інформація про нього, яку повідомляють ЗМІ, є суперечливою – з одного боку, він виступає проти війни Росії з Україною та політики уряду Словаччини, але, з іншого, писав дописи на підтримку вкрай правого, проросійського політичного угруповання та вірші, спрямовані проти мігрантів. Його заарештували 18 травня і на суді він визнав свою провину в тому, що трапилося. Тепер нападнику загрожує щонайменше 25 років в’язниці.

За словами Шутая-Ештока, сам злочинець після затримання розповів, що він не згоден із політикою Фіцо і вирішив діяти після нещодавніх президентських виборів у країні, на яких переможцем став союзник прем’єра, спікер парламенту Петер Пеллегріні.

«Причинами (що спонукали Цинтулу вчинити замах) стали рішення про скасування спеціальної прокуратури і про припинення надання військової допомоги Україні, реформа системи суспільного мовлення і звільнення голови судової ради», – заявив міністр внутрішніх справ.

Він додав, що правоохоронні органи розслідують лише одну версію – що замах був політично мотивованим. І справді, тоді як одразу після того, що сталося, словацькі політики перебували в розгубленості, не знаючи, що сталося і хто тепер керує країною, вони сходилися в одному – замах стався через серйозну політичну поляризацію в суспільстві.

Після повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єра в жовтні минулого року, яку він залишив у 2018 році на тлі гучного вбивства журналіста Яна Куцяка та його нареченої Мартіни Кушнірової, політичний розкол у Словаччині лише посилився. Знову отримавши владу в країні, Фіцо відразу взявся за радикальні реформи, за якими, судячи з усього, стояло бажання заткнути всіх, хто міг виступити проти його режиму. Так, уряд скасував спеціальну прокуратуру, що розслідує корупційні злочини, фігурантами яких уже стали люди, пов’язані з партією Фіцо «Курс – соціальна демократія» (SMER), змінив кримінальний кодекс, щоб знизити покарання за корупцію, розкритикував незалежні ЗМІ та пригрозив, що оголосить неурядові організації з іноземним фінансуванням «іноагентами» в рамках закону, що нагадує той, який було ухвалено в Росії.

У зовнішній політиці Фіцо відмовився від колишнього курсу Словаччини на підтримку України у війні з Росією, пообіцявши припинити постачання їй військової допомоги і заблокувати її можливий вступ до НАТО. У результаті цієї суперечливої політики в країні склалися два протиборчі табори. Прихильники Фіцо бачать у прем’єрі сильного лідера, який насамперед дбає про національні інтереси країни, а його супротивники – популістського політика, чиї симпатії до Росії можуть зашкодити цим самим інтересам. І в умовах такого серйозного політичного розколу не дивно, що якийсь радикал наважився усунути людину, в якій, на його думку, зосереджені всі проблеми країни.

Також не дивно, що одразу ж після замаху діячі режиму Фіцо під заяви про «єдність» стали використовувати те, що трапилося, щоб поглибити цей розкол і звинуватити в усьому своїх опонентів. Спершу міністр внутрішніх справ Шутай-Ешток погодився зі словами чинної президентки країни Зузани Чапутової, представниці ліберального табору, яка незабаром залишить свою посаду, про те, що необхідно припинити використовувати «риторику ненависті», яка зараз домінує в словацькому суспільстві. «Емоції, природно, сильні, але було б дуже погано загострювати цю і без того небезпечну ситуацію», – заявив він.

А віцепрем’єр Калиняк додав до цього, що словакам потрібно «навчитися терпіння до різних думок». Щоправда, одразу ж після цього обидва міністри звинуватили опозицію та ЗМІ в розпалюванні ворожої атмосфери в суспільстві. Вони попросили журналістів «подивитись на себе в дзеркало» і з’ясувати, чи не вони фактично стоять за замахом на Фіцо. Також в уряді назвали Цинтулу «самотнім вовком», водночас наполягаючи, що його погляди збігаються з тим, що говорить опозиція, просто він налаштований більш радикально. Ба більше, пізніше Шутай-Ешток розповів, що влада розслідує версію про те, що злочинець – зовсім не «одинак», що потенційно означає, що його можуть звинуватити у зв’язках із будь-якою політичною організацією, насамперед опозиційною.

Інші представники правлячої в Словаччині коаліції не були настільки стримані і безпосередньо звинуватили в події опозицію. Так, депутат від SMER Любош Блаха заявив представникам опозиції в парламенті, що Фіцо «бореться сьогодні за життя через вашу ненависть». А віце-спікер парламенту і лідер вкрай правої Словацької національної партії, що входить до коаліції з SMER, запитав у опозиціонерів: «Ви задоволені?». Також він додав: «Для ЗМІ настають зміни». Ймовірно, йдеться про плани уряду закрити суспільну мовну компанію «Радіо і телебачення Словаччини» (RTVS), яка користується певною незалежністю від держави, і створити замість неї нову національну мовну компанію під своїм жорстким контролем. Раніше Фіцо вже назвав RTVS «не об’єктивною».

А з огляду на те, що сам Цинтула під вартою вже заявив, що однією з причин замаху стали дії уряду проти «Радіо і телебачення Словаччини», у режиму з’явилася чудова нагода для того, щоб остаточно скасувати неугодну їм телекомпанію в рамках подальшої боротьби з незалежними ЗМІ. За словами глави RTVS Любоша Махая, дехто вже звинуватив його компанію в замаху на прем’єра. «Нам щодня надходять погрози, і вони серйозні», – заявив він. Махай додав, що «пережив цензуру 1970-х років за комуністичного режиму і нападки на пресу в 1990-х», але вважає нинішню епоху «найнебезпечнішою».

Немає особливих сумнівів у тому, що Фіцо скористається замахом на себе так, як уже багато разів чинили інші авторитарні політики, – для посилення своєї влади і придушення опонентів, передусім опозиційних політиків і незалежних ЗМІ. У Євросоюзі вже побоюються, що він може піти слідами іншого європейського авторитарного лідера і свого найближчого союзника – угорського прем’єра Віктора Орбана, який від моменту приходу на посаду 2010 року планомірно підпорядкував собі всі інститути влади в країні.

І з огляду на те, що більшість важливих державних посад у Словаччині, зокрема віднедавна і посаду президента, обіймають прихильники Фіцо, супротивники прем’єра можуть мало що зробити, щоб завадити йому. Щоправда, дії Фіцо лише поглиблюють політичний розкол у країні та можуть зрештою призвести до соціального вибуху такої сили, перед яким невдалий замах на нього стане здаватися лише дитячою забавкою.