Миротворець: навіщо Орбан вирушив із візитом до Трампа?

У середині липня 2024 року угорський прем’єр Віктор Орбан, продовжуючи свою «мирну місію», вирушив у США з візитом до кандидата в президенти Дональда Трампа. Як пройшов його візит? І чи вдалося Орбану чогось досягти під час його «мирної місії»?

11 липня прем’єр Угорщини Віктор Орбан після саміту держав-членів НАТО у Вашингтоні вирушив до Флориди, де зустрівся з кандидатом у президенти США від Республіканської партії Дональдом Трампом. Цей візит став продовженням його «мирної місії», метою якої є припинення війни між Росією та Україною. У рамках своєї «місії» Орбан уже побував у Києві, Москві та Пекіні, а тепер прибув до США.

За результатами зустрічі з Трампом угорський прем’єр написав у соцмережах, що кандидат від республіканців «збирається вирішити» російсько-українську війну. «Для мене було честю відвідати сьогодні президента Трампа. Ми обговорювали шляхи встановлення миру. Гарна новина цього дня: він збирається вирішити цю проблему!», – заявив він.

У відповідь Трамп висловив згоду з Орбаном. «Має бути встановлений мир, і якомога швидше. Занадто багато людей загинуло на війні, яку взагалі не треба було починати!», – написав він у соцмережах.

Візит Орбана до Трампа виглядає логічним продовженням його «мирної місії», оскільки кандидат від Республіканської партії має всі шанси виграти президентські вибори в листопаді цього року і повернутися в Білий дім. А вирішення російсько-українського конфлікту багато в чому залежить від позиції США. Крім того, Трамп – давній союзник Орбана, угорський прем’єр підтримав його спробу повернутися в президентське крісло і заявив нещодавно, що є «дуже, дуже висока ймовірність» того, що чинний глава держави Джо Байден програє вибори.

Орбан також розкритикував адміністрацію Байдена за нездатність покласти край російсько-українському конфлікту. «Я думаю, що новий лідер надасть нові можливості [зробити це]», – сказав він.

Трампа ж прем’єр Угорщини охарактеризував як «людину, яка зробила себе сама» з «іншим підходом до всього». «Він [Трамп] – людина миру. За чотири роки на посаді [президента у 2016-2020 роках] він не розпочав жодної війни і зробив дуже багато чого для встановлення миру в старих конфліктах у дуже нестабільних регіонах світу», – заявив Орбан. Він додав, що перемога Трампа на американських виборах стала б «благом для світової політики».

Передбачувано й те, що візит Орбана до Трампа не викликав захоплення в офіційного Вашингтона, політику якого щодо російсько-українського конфлікту угорський лідер критикував. Радник президента Байдена з національної безпеки Джейк Салліван висловив занепокоєння тим, що зустріч Трампа й Орбана суперечить інтересам України, заявивши: «Позиція США – позиція адміністрації Байдена – полягає в тому, що жодних перемовин щодо України не може відбуватися без участі Києва».

Однак дії Орбана викликали критику не тільки у Вашингтоні, а й у Брюсселі. Річ у тім, що з 1 липня Угорщина на шість місяців стала державою-головою в Раді ЄС, що дає їй повноваження певною мірою визначати порядок денний усього міжнародного об’єднання. А Орбан уже встиг оголосити, що використає головування своєї країни для того, щоб рухатися до встановлення миру між Росією та Україною, хоча головування в Раді ЄС не дає Будапешту якогось особливого дипломатичного статусу.

Але його неочікувані візити до Москви та Пекіну, про які угорський прем’єр не поставив до відома лідерів ЄС, серйозно розлютили їх і призвели до спроб стримати Угорщину впродовж її головування. Так, верховний представник Союзу із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що Орбан під час своїх візитів «не представляє позицію ЄС у жодній формі». А представник Єврокомісії Ерік Мамер, характеризуючи поїздки угорського прем’єра, сказав: «Йдеться про умиротворення [Росії]. А не про мир».

Крім того, група з 63 депутатів Європарламенту звернулася до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, голови Європейської ради Шарля Мішеля та голови Європарламенту Роберте Метсоле з вимогою призупинити право Угорщини голосувати в Раді ЄС. За їхніми словами, Орбан «уже завдав значної шкоди, зловживаючи головуванням у Раді». З огляду на те, що до числа цих депутатів увійшли представники різних країн і політичних груп, включно з правою «Європейською народною партією», лібералами з Renew Europe («Відновлюючи Європу»), «Лівими» і «Зеленими», можна говорити про те, що їхню позицію поділяє більшість депутатів Європарламенту.

Виникає питання – чи варта була «мирна місія» Орбана всього цього осуду і можливого покарання Угорщини? Чого він узагалі зумів домогтися? На перший погляд, небагато чого. Військові дії все ще тривають, і обидві сторони відмовилися від запропонованого Орбаном припинення вогню, аргументуючи це тим, що це дасть противнику можливість перегрупувати свої сили. Однак не все так просто, якщо проаналізувати підсумки «мирної місії» угорського прем’єра з урахуванням різних аспектів.

Багато в чому значимість своєї «місії» позначив сам Орбан. Раніше він заявив, що «кількість країн, які можуть вести переговори з обома протиборчими сторонами, знижується». «Угорщина поступово стає єдиною державою в Європі, яка може розмовляти з усіма», – зазначив він. І це справді виявилося правдою – угорський прем’єр наразі фактично є єдиним представником Євросоюзу, з яким готові розмовляти не лише в Києві та Вашингтоні, а й у Москві та Пекіні.

Причина – в особливій позиції, яку зайняв Будапешт із початком російсько-української війни, який одночасно виступав проти санкцій щодо Москви, але при цьому зумів зберегти зв’язки з Києвом. Крім того, сам Орбан перебуває в дружніх стосунках як із Трампом, так і з Китаєм, унаслідок чого його готові слухати обидві найсильніші держави світу.

Під час своєї «мирної місії» угорський прем’єр, можливо, навіть зумів дещо змінити позицію російського президента Володимира Путіна. «Говорити з Путіним, щоб той насправді чув – цього теж хочуть усі, тому що Путін слухає тільки себе», – сказала директорка програми досліджень безпекових питань українського аналітичного центру «Центр оборонних стратегій» Вікторія Вдовиченко.

І, судячи з усього, Орбану вдалося зробити так, щоб Путін почув його. Коли угорський лідер прилетів із візитом до Києва, то прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков сказав, що в Кремлі від його поїздки нічого не чекають. Однак, коли той потім вирушив до Москви і зустрівся з Путіним, тон Пєскова різко змінився. «Ми сприймаємо [зустріч з Орбаном] дуже, дуже позитивно. Ми вважаємо, що вона може бути дуже корисною», – заявив він.

За словами Вдовиченка, наступний візит до Трампа – це «новий крок, і Орбан мислить, як дуже прагматичний бізнесмен». «Що в [його] інтересах? Фантастичний маневр – об’єднати всі ці авторитарні режими і привести їх до Трампа», – сказала вона.

І розрахунок Орбана цілком може виправдатися. У листі до голови Європейської ради Мішеля Орбана закликав до відновлення дипломатичних відносин із Москвою і переговорів із Пекіном про мирну конференцію для врегулювання російсько-українського конфлікту. Крім того, він заявив, що «Путін готовий розглядати будь-яку пропозицію про припинення вогню, яка не допомагає прихованій передислокації та перегрупуванню українських військ».

За словами Орбана, посередником на мирних переговорах у разі перемоги на президентських виборах може стати Трамп. І оскільки такі переговори стануть для Трампа, який уже обіцяв закінчити війну на території України за 24 години після повернення в президентське крісло, головним тріумфом усього його нового терміну, він навряд чи відмовиться від такої можливості. А початок усьому цьому процесу в такому разі покладе саме «мирна місія» Орбана.

Крім того, не варто скидати з рахунків і міжнародний аспект «місії» угорського прем’єра. На початку липня, якраз коли він їздив світом із візитами, створена за його участі права політична група «Патріоти Європи» залучила до свого складу 84 депутати Європарламенту з 11 країн. У результаті вона стала третьою за кількістю місць у Європарламенті і цілком може претендувати на лідерство серед європейських консерваторів. І якщо ЄС усе ж таки вирішить покарати Угорщину за «місію» Орбана, то він тим самим лише посилить авторитет угорського прем’єра серед ультраправих, які відверто критикують європейські інституції.

І, нарешті, не забудемо і про внутрішньополітичний аспект. Хоча правляча партія Угорщини «Фідес» і здобула перемогу на виборах у Європарламенті 6-9 червня, набравши 45% голосів, їй на п’яти активно наступає партія «Тиса», яку очолює перший за довгі роки серйозний суперник для Орбана Петер Мадяр. Незважаючи на те, що «Тиса» була створена всього три місяці тому, на недавніх виборах вона вже змогла набрати 30%. Орбан же втратив понад 700 тис. голосів порівняно з парламентськими виборами в Угорщині, що відбулися 2022 року.

Зараз його позиції всередині країни зовсім не виглядають такими ж непорушними, як раніше. І тут прем’єр їде в закордонне турне, показуючи угорським громадянам, що він має величезний авторитет у світі, його приймають у столицях найсильніших держав і він особисто впливає на порядок денний усієї міжнародної системи. Тим самим Орбан підвищує і свій авторитет усередині країни.

Звісно, успіх його «мирної місії» в аспекті припинення війни між Росією та Україною сильно залежить від того, чи переможе Трамп на президентських виборах у листопаді. Однак навіть якщо цього не станеться, то Орбан радше може виграти від неї, ніж програти.