Занадто багато «але»: Німеччина скорочує допомогу Україні

Чутки про значне скорочення німецької допомоги Києву підтвердилися: уряд Шольца зменшив її вдвічі. Чому Берлін відвертається від Києва?

Федеральний уряд до останнього не підтверджував і не спростовував чуток про істотне скорочення підтримки України. З’явилися тривожні коментарі про замороження нових проєктів і проблеми з бюджетним плануванням на наступний рік. Зрештою кабінет Шольца визнав, що військову допомогу Києву 2025 року буде скорочено вдвічі – до 4 мільярдів євро.

«Німеччина залишається абсолютно залученою, і слова канцлера, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде потрібно, залишаються чинними, і ніхто, насамперед російський президент, не може сподіватися, що ми послабимося», – заявив заступник прес-секретаря уряду Німеччини Вольфганг Бюхнер.

Бюхнер нагадав, що Німеччина навіть за умови скорочення підтримки залишається другим за обсягами донором України після США і найбільшим донором у Європі. Проте дискусії навколо обсягів допомоги та її деталей тривають. Німеччина розраховує, що підтримка зменшуватиметься найближчими роками в міру того, як Києву почнуть надходити відсотки від конфіскованих російських активів.

За даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина вже передала Україні озброєнь на суму понад 10 мільярдів євро. До цього пакета увійшли три зенітні ракетні комплекси Patriot, при цьому в самій Німеччині залишилося дев’ять таких систем. При цьому Конституційний суд ФРН ще торік постановив, що бюджетні витрати уряду Шольца помітно перевищують встановлені законом межі.

Рішення суду значно ускладнило завдання коаліційному уряду. Кабінету заборонили використовувати нерозподілені кошти на відновлення після коронавірусу для зелених ініціатив і підтримки промисловості. У фінансах країни з’явився великий пролом, що змусило Шольца дотримуватися фінансової дисципліни і перейти на режим жорсткої економії.

Таким чином, зміна в допомозі Києву була продиктована насамперед внутрішньополітичними причинами. Усе літо коаліційний уряд обговорював проєкт бюджету країни на майбутній рік, намагаючись заощадити і скоротити витрати буквально на всьому. Щоб залатати фінансову дірку, що утворилася в скарбниці, міністри вирішили знизити оборонні витрати, зокрема й обсяги допомоги Україні.

Виступаючи незабаром після схвалення проекту бюджету, міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер припустив, що незабаром Києву доведеться більше покладатися на фінансування з інших «європейських джерел», а також на кошти від російських активів. Це означає, що заморозка не позначиться на раніше обіцяних програмах допомоги, але жодних нових зобов’язань Берлін брати на себе не має наміру.

Прийдешні скорочення допомоги обвалили акції німецьких оборонних компаній, включно з найбільшим виробником зброї в країні Rheinmetall: за кілька днів котирування компанії впали більш ніж на 5%. Акції компанії Hensoldt, виробника радарів для систем ППО IRIS-T, впали відразу на 7,6%. Саме IRIS-T стали першою «жертвою» нової політики Берліна: Міністерство фінансів ФРН відмовило Міноборони країни в коштах на закупівлю цих систем для Києва.

Скорочення витрат викликали побоювання у союзників Німеччини, насамперед у Литви. Країни планують побудувати нову військову базу на кордоні з Білоруссю, де розмістяться до 4 тисяч німецьких військових і танки Leopard 2 A8. Оборонне замовлення на виробництво танків вартістю 2,93 мільярда євро може підвиснути – подробиці скорочень бюджету опубліковані не були.

Експерти очікують, що під час проходження проєкту бюджету через німецький парламент позначена цифра в 4 мільярди євро може збільшитися, але незначно. У кабінету просто немає зайвих коштів, щоб зберегти обсяги допомоги на рівні нинішнього року. Також розбіжності з приводу допомоги Україні поглибили розкол у правлячій коаліції, до якої входять соціал-демократи Шольца, «зелені» та Вільна демократична партія (ВДП).

«Українське питання» – лише одне з багатьох у списку претензій, які пред’являють союзники по коаліції один одному. Лідер «зелених» і міністр економіки Роберт Габек прямо заявив, що коаліція справді не може знайти спільну мову, і повідомив про намір балотуватися на пост канцлера на федеральних виборах 2025 року.

Однак до федерального голосування мають відбутися вибори в трьох східних німецьких землях, і рішення Шольца про скорочення допомоги може виглядати передвиборчим жестом. Згідно з опитуваннями, східні німці в більшості виступають за якнайшвидше припинення військових дій.