«Африканський корпус» як реінкарнація ПВК Вагнера

Загибель Євгена Пригожина, здавалося, стала кінцем ПВК Вагнер, а його бізнес-імперія відійшла численним бенефіціарам. Але воєнізоване угруповання, широко поширене в Африці, відродилося під іншим ім’ям: Africa Corps.

На тлі чуток про наближення війни на Близькому Сході учасники ПВК Вагнера знову опинилися в строю. Через вісім місяців після провального походу на Москву і шести місяців після загибелі Пригожина найманці, які залишилися, отримали дозвіл Москви продовжити свою діяльність, але вже під іншим брендом. Africa Corps – це відсилання до німецького Afrikakorps генерала Роммеля, який воював у Північній Африці під час Другої світової.

Насамперед колишні сили ПВК Вагнера зосереджені в Лівії та Судані, де вони замінюють західні війська, що відступають. Багато ветеранів угруповання бажали б приєднатися до нової структури. Часто вони керуються психологічною мотивацією: найманцям важко пристосуватися до цивільного життя, багато хто з них знову потрапляє до в’язниці. Повернення до строю – це спосіб уникнути складнощів адаптації та продовжити існувати у звичній обстановці.

Інша емоція, яка рухає ветеранами-вагнерівцями, – це ностальгія за часом до війни в Україні, коли кістяк угруповання складався з колишніх спецпризначенців, а Пригожин не наймав ув’язнених, які заполонили ПВК пізніше з 2022 року. Africa Corps багато хто сприймає як спробу реанімувати структуру вагнерівців, але тепер уже на умовах, які вигідні російській владі. Після знищення всього керівництва ПВК серед найманців не залишилося тих, хто міг би стати наступником Пригожина.

За оцінками західних аналітиків, Москва намагається скористатися можливостями, які відкрилися у зв’язку з кризою і нестабільністю в Північній Африці та регіоні Сахель. Знову обговорюється проєкт російської морської бази в Порт-Судані на Червоному морі, де хусити нападають на військові західні судна, які захищають стратегічно важливий торговий судноплавний шлях. За даними джерел, вагнерівці розпочали підготовчі роботи з будівництва порту.

Група давно вже діяла в Судані, де займалася незаконними поставками зброї і торгівлею золотом. Колишніх командирів ПВК Вагнер помітили в Лівії, куди вони прибули на авіабазу Аль-Хадім на сході країни, а також у Сирті та Аль-Джуфрі. Ці регіони перебувають під контролем генерала Халіфи Хафтара, лідера повстанців, яких підтримує Москва в конфлікті, що розгорівся після падіння режиму Муаммара Каддафі.

Вихід французьких військ із країн регіону Сахель зіграв на руку російським найманцям. Відрядження заступника міністра оборони РФ Юнус-Бека Євкурова і генерала ГРУ Андрія Авер’янова до Лівії, ЦАР, Буркіна-Фасо, Малі та Нігеру – це приклад того, як російська влада намагається перехопити ініціативу у вагнерівців і використати конфлікт місцевих еліт із західними країнами у своїх інтересах.

Москва також намагається грати на протиріччях і незадоволені країн Глобального Півдня, які звинувачують Захід у нездатності припинити ізраїльський наступ на Газу. ПАР взяла на себе ініціативу звинуватити Ізраїль у скоєнні геноциду, звернувшись до Міжнародного суду ООН. Ізраїль категорично відкидає всі звинувачення, зголосившись захищати свою позицію в судовому процесі.

Явне зменшення впливу на Близькому Сході Москва намагається заповнити активними діями на африканському напрямку. Тепер Кремль хоче діяти безпосередньо, а не використовувати ПВК як прикриття. Вакуум, що утворився після відходу французів, триватиме недовго, і російські військові спішно створюють Africa Corps, щоб його заповнити. У своїх телеграм-каналах нова організація вже оголосила про набір рекрутів. Окремо зазначено, що колишнім вагнерівцям буде дозволено носити знаки приналежності до старої ПВК.

Єдине, чого побоювалися найманці, – це переслідування за спробу перевороту, навіть якщо вони не були фактично причетні до походу на Москву. Як показала загибель Пригожина, російська влада була задоволена смертю керівництва ПВК, і тепер загроза для вагнерівців минула. Усі, хто захотів, перейшли під контроль Росгвардії. Іншим же вказали не двері. Тепер для російських ПВК повернулося негласне правило: діяти за межами країни, щоб не виникла спокуса нового перевороту.