Америка понад усе: чому в ЄС побоюються перемоги Джеймса Венса на виборах у США

Більшість країн Євросоюзу побоюються можливої перемоги на президентських виборах у США в листопаді цього року експрезидента Дональда Трампа, за якого відносини Америки з її союзниками серйозно зіпсувалися. І вибір Трампом як кандидата у віцепрезиденти сенатора Джеймса Девіда Венса лише посилив їхнє занепокоєння. Чому в ЄС з настороженістю ставляться до людини, яка в майбутньому може стати другою особою в США?

У середині липня цього року кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп обрав кандидатом у віцепрезиденти сенатора від штату Огайо Джеймса Девіда Венса. Політик відомий як один із головних ізоляціоністів серед республіканців, він виступає проти того, щоб Сполучені Штати і далі виділяли гроші на допомогу Україні у війні з Росією. Крім того, сенатор критикував країни Європи за надто велику залежність від США в питанні витрат на оборону.

Під час Мюнхенської конференції з безпеки, що проходила в лютому 2024 року, Венс заявив, що Україна повинна вступити в переговори з Росією, оскільки у Сполучених Штатів та інших її союзників немає можливості підтримувати її. «Я думаю, що розумно домогтися настання миру шляхом переговорів. Я вважаю, що у Росії є стимул для того, щоб сісти за стіл переговорів просто зараз. Мені здається, що і в України, Європи та США є стимули сісти за стіл переговорів», – сказав він. Венс додав, що той факт, що президент Росії Володимир Путін «поганий хлопець, не означає, що ми повинні відмовитися від будь-якої дипломатії».

Крім того, під час тієї ж конференції політик не пішов на зустріч президента України Володимира Зеленського та глави МЗС України Дмитра Кулеби з групою сенаторів, які представляють обидві основні американські партії. «Я не думав, що дізнаюся щось нове», – сказав він.

Також Венс брав активну участь у спробі республіканців заблокувати ухвалення в Сенаті законопроєкту про допомогу союзникам США, включно з Україною, на початку цього року. Коли законопроєкт, не без дозволу з боку Трампа, все ж таки ухвалили у квітні, сенатор заявив: «Ми змогли ясно дати зрозуміти Європі та решті світу, що Америка не може нескінченно виписувати їм чеки». Крім того, у квітні він написав статтю в The New York Times, в якій стверджував, що замість того, щоб надавати Києву більше допомоги, Вашингтон повинен переконати його відмовитися від мети повернення всіх територій до кордонів 1991 року, і почати переговори з Москвою.

Усе це пояснює, чому високопоставлений європейський чиновник заявив Politico, що вибір Венса як кандидата у віцепрезиденти США – це «катастрофа» як для України, так і для ЄС, який підтримав Київ у війні з Москвою. І справді, сенатор не знаходить добрих слів не тільки для України, а й для союзників Вашингтона в Європі.

Так, під час Мюнхенської конференції він, як повідомляється, сказав своїм європейським співрозмовникам, що його «зараз набагато більше цікавлять проблеми у Східній Азії, ніж у Європі». А у квітні Венс, виступаючи з промовою в Сенаті, розкритикував країни ЄС за те, що вони недостатньо витрачають на оборону. «Три роки європейці говорили нам, що Володимир Путін є загрозою для існування Європи. І всі ці три роки вони не діяли так, наче це справді є правдою», – заявив він. Зокрема, Венс дорікнув Німеччині в тому, що вона не витратила 2% свого ВВП на оборону, хоча саме таку суму держави-члени НАТО погодилися виділяти на військову сферу.

Крім того, сенатор різко критикував Євросоюз за рішення не надавати фінансову допомогу Угорщині та Польщі, яких Трамп вважає важливими союзниками США в Європі, через проблеми з демократією і верховенством закону в цих країнах. «Знаєте, ЄС утримав мільярди доларів обіцяної допомоги Угорщині, через її позицію щодо України. Він забрав мільярди доларів обіцяної допомоги у попередньої польської влади через її консервативні погляди, – заявив він, – це не порядок, заснований на правилах. Це Європа, з Брюсселя і Берліна, нав’язує ліберальні імперіалістичні погляди решті континенту».

Венс також відомий своєю прихильністю до протекціонізму, він є затятим захисником американської промисловості і виступає за введення мит на імпорт:

«Ви побачите набагато агресивніший підхід до захисту вітчизняних виробників», якщо Трамп виграє вибори цього року, сказав Politico сенатор. «Я, звісно, думаю, що ми маємо бути набагато агресивнішими в застосуванні тарифів до цілої низки галузей».

Під час свого першого президентського терміну Трамп ввів мита на імпорт сталі та алюмінію з Європи, і він обіцяв знову захищати американську промисловість, якщо повернеться в Білий дім. І з огляду на прихильність Венса до протекціонізму, він, найімовірніше, буде активно підтримувати всі подібні заходи на посаді віцепрезидента, що в перспективі може завдати шкоди торгівлі між США і європейськими країнами.

Також держави ЄС занепокоєні тим, що в разі перемоги Трампа і Венса на виборах у листопаді нове керівництво США змусить їх зайняти більш жорстку позицію щодо Китаю. Венс неодноразово заявляв, що «реальною проблемою» для Америки є не Росія, а КНР, і що Сполучені Штати повинні звернути свою увагу на Східну Азію. «Це найбільша загроза для нашої країни, і ми абсолютно відволіклися від неї», – сказав він.

У разі перемоги Трампа на президентських виборах Венс, найімовірніше, сприятиме переорієнтації зовнішньої політики США на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. А це, своєю чергою, може призвести до того, що Європа перестане бути одним із головних пріоритетів для Америки на зовнішній арені. Ба більше, нове керівництво Сполучених Штатів може пов’язати свою подальшу підтримку європейських союзників з їхньою позицією щодо Китаю. Досі ЄС займав більш м’яку позицію щодо КНР, ніж США. Наприклад, Брюссель запровадив менш жорсткі мита щодо китайських електромобілів, ніж Вашингтон. Однак із поверненням Трампа в Білий дім США можуть надавати на ЄС, змусивши його змінити позицію і втягнувши в повноцінну торговельну війну з КНР.

Однак найбільшу небезпеку для Європи становить та обставина, що вибір Трампом Венса на посаду віцепрезидента може бути не випадковим популістським кроком, а довгостроковим зрушенням у зовнішньополітичному курсі Республіканської партії. «Під час минулого президентства Трампа, я вважаю, європейці оцінювали його як чотирирічне відхилення, а потім зітхнули з полегшенням, коли було обрано Байдена, і подумали, що ми повернемося до нормального життя… І я думаю, що вони певною мірою видавали бажане за дійсне, тепер люди почали це усвідомлювати», – сказав директор Програми демократичної стійкості в Центрі аналізу європейської політики (CEPA) Сем Грін.

«Але якщо нас насправді чекає не просто ще одна адміністрація Трампа, а й саме майбутнє Республіканської партії, в якій домінують такі люди, як Джей Ді Венс, то це набагато протверезніша перспектива для Європи».

З огляду на те, що експерти вже заговорили про президентські амбіції Венса, який цілком може балотуватися після відходу Трампа, можна зробити висновок про те, що курс Трампа буде продовжено і після того, як закінчиться його другий президентський термін. А це, зі свого боку, свідчить про те, що США за наступних президентів-республіканців можуть відійти від свого колишнього «євроатлантичного» курсу, спрямованого на захист і підтримку насамперед союзників у Європі.

Повернення Сполучених Штатів за президента Венса і його наступників до ізоляціонізму і протекціонізму, а також їхня переорієнтація на Азіатсько-Тихоокеанський регіон означатиме якщо не крах, то серйозну зміну світоустрою, сформованого після перемоги у Другій світовій війні в 1945 році. І в рамках нового світопорядку Європі доведеться розраховувати насамперед на власні сили, оскільки союзник з-за океану цілком може відмовитися вкотре прийти на допомогу.