To reset your password, please enter your email address or username below.

Американські перегони президентів, заради майбутнього США

Раптова заява президента Джо Байдена про вихід із президентських перегонів на наступний термін стала несподіваною і викликала безліч реакцій як у США, так і за їхніми межами. Розглянемо можливі наслідки цього рішення для політичного ландшафту країни, партійних структур і міжнародних відносин.

21 липня 2024 року, чинний президент США Джо Байден офіційно заявив, що залишає спроби «завоювати» другий президентський термін. Попри цю заяву, Байден не піде з посади президента США до закінчення повноважень, незважаючи на заклики деяких представників Республіканської партії піти у відставку.

«Якщо Джо Байден не здатний балотуватися в президенти, він не здатний виконувати обов’язки президента. Він повинен негайно піти у відставку. 5 листопада не може настати досить скоро», – написав спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон у своєму X. Однак на цю заяву відразу ж надійшла гідна відповідь від Білого дому:

«Президент Байден успадкував від свого попередника економіку у вільному падінні, стрімке зростання рівня насильницької злочинності та альянси, що розвалилися. Він змінив ситуацію і забезпечив найсильніше економічне зростання у світі та найнижчий рівень насильницької злочинності за майже 50 років, одночасно зробивши НАТО більшим, ніж будь-коли. Він із нетерпінням чекає завершення свого терміну і досягнення нових історичних результатів для американського народу».

Перше, що потрібно зробити після цього рішення, терміново шукати нового кандидата від Демократичної партії. На цьому етапі Камала Гарріс, віцепрезидент США, і кілька інших високопоставлених демократів розглядають як можливих претендентів, відсутність яскраво вираженого лідера може викликати внутрішні розбіжності та послабити партію на виборах. Праймеріз, які тепер стануть більш конкурентними, можуть призвести до розколу серед демократів, особливо якщо не вдасться знайти єдиного кандидата.

Джо Байден зі свого боку заявив, що повністю підтримує кандидатуру віцепрезидента Гарріс. За численними прогнозами Камала Гарріс найімовірніша кандидатка від демократів, якщо партія затвердить її кандидатуру, вона стане другою в історії США жінкою, яка претендує на пост глави держави, – і першою темношкірою американкою в цій ролі.

Гарріс може стати сильним противником Трампа. На відміну від Байдена, який виявився нездатним протистояти республіканцеві, Гарріс готова активно критикувати його: за підтримку заборони абортів, вибір радикального Джей Ді Венса у віцепрезиденти та навіть за вік (Трамп старший за Байдена на початку свого правління, – а Гарріс 59 років).

Так само, є інформація, що в штабі Трампа готувалися до можливої участі Гарріс у передвиборчих перегонах – і вже підготували ТБ-ролик, який звинувачує її в приховуванні даних про стан здоров’я Байдена і небажанні відкрито говорити про проблеми всередині країни, наприклад про інфляцію. Водночас сам республіканець заявив, що «перемогти Гарріс буде простіше, ніж Байдена».

Рішення президента Джо Байдена про вихід із президентських перегонів стало несподіванкою не тільки для американських громадян, а й для світової спільноти. Ця подія викликала хвилю невизначеності серед лідерів країн, які вибудовували відносини з адміністрацією Байдена. Питання про те, хто буде наступним президентом США, тепер стає ключовим фактором, що впливає на поточні переговори та міжнародні домовленості.

Однією з галузей, де відхід Байдена може спричинити значні зміни, є кліматична політика. Байден активно підтримував Паризьку угоду та ініціював амбітні плани щодо зниження викидів вуглецю. Лідери країн, які беруть участь у глобальних кліматичних переговорах, тепер з настороженістю стежитимуть за політикою наступного президента США. Можливе пом’якшення екологічних ініціатив або вихід із міжнародних угод може підірвати глобальні зусилля з боротьби зі зміною клімату.

Не можна забувати про міжнародну безпеку, де США відіграють ключову роль, і відхід Байдена з перегонів може вплинути на цю роль. Байден дотримувався стратегій зміцнення альянсів, таких як НАТО, і протистояння агресії з боку таких країн, як Росія і Китай. Новий президент може переглянути ці стратегії, що викличе настороженість серед союзників США. Наприклад, Європа, Україна і країни Азії, що покладаються на американську військову підтримку, можуть бути підставлені під «удар» невпевненості в захисті та подальшому забезпеченні безпеки.

Росія і Китай потребують особливої уваги, оскільки ці країни активно слідкували за політикою адміністрації Байдена і вибудовували свої стратегії залежно від його дій. Прихід нового лідера з іншими поглядами на відносини з цими країнами може призвести до зміни їхніх зовнішньополітичних пріоритетів. Китай може спробувати зміцнити свої позиції в Азії та за її межами, а Росія може скористатися ситуацією для просування своїх «інтересів» у Європі, Україні та на Близькому Сході.

Союзники США зацікавлені в передбачуваності та стабільності американської внутрішньої і зовнішньої політики. Відхід Байдена створює певний вакуум невизначеності. Це призведе до необхідності переукладання багатьох угод і домовленостей, а також перегляду стратегій взаємодії зі США. Такі країни, як Велика Британія, Німеччина, Японія, Південна Корея та багато інших прагнутимуть до збереження стабільних відносин, щоб уникнути різких змін у міжнародній політиці.

З іншого боку, те що Байден вийшов із президентських перегонів, не позбавляє його впливу на політику. Як колишній президент, він продовжуватиме відігравати значну роль у політичному житті країни, можливо, виступаючи в ролі радника або наставника для нових лідерів Демократичної партії.

З цього напрошується висновок, що лідери країн уважно стежитимуть за розвитком подій у США, щоб адаптувати свої стратегії та зберегти стабільні відносини з новим президентом. Незалежно від того, хто стане наступним лідером США, важливо, щоб міжнародна політика залишалася передбачуваною і стабільною для підтримання глобального миру і безпеки.

25 липня віцепрезидентка Камала Гарріс офіційно оголосила, що братиме участь у виборах президента США. Висунення відбулося за допомогою віртуального голосування 1 серпня, і вже за день вона перетнула потрібний бар’єр голосів та отримала статус офіційного кандидата на посаду президента США від партії демократів.

Як повідомляє POLITICO, Дональд Трамп відреагував на висунення Камали Гарріс як кандидата в президенти США негативно, використовуючи образливі терміни, такі як «божевільна» і «тупа як камінь». Також Гарріс потрапляє під критику Трампа за нібито її недоліки і невдачі на посаді віцепрезидента, стверджуючи, що вона не справляється із завданнями. Гарріс зі свого боку не розгубилася, і описала свою майбутню боротьбу проти Дональда Трампа як битву між прокурором і злочинцем, стверджуючи, що має досвід добре справлятися з «шахраями».

Однозначно Гарріс користується підтримкою демократів і «молодого» електорату, за останніми даними, в період з 2-го до 4-го серпня було опитано 11 265 респондентів, і 48% підтримали Гарріс, підтримка Трампа склала 44%. Про це свідчить дослідження міжнародної компанії Morning Consult.

Незалежні виборці та молодь віком 18-34 роки віддають перевагу чинному віцепрезиденту США – відповідно, 42% проти 37% і 49% проти 40%. Більшість виборців-республіканців переважно вказували у своїх уподобаннях на Трампа (89%), а виборці-демократи – на Гарріс (91%).

Перевагу Гарріс над Трампом в останньому опитуванні журнал Newsweek назвав «рекордною». Незважаючи на вищенаведені цифри, Гарріс належить подолати серйозне протистояння з боку Трампа і його прихильників. Поки ще рано прогнозувати результат виборів, у будь-якому разі кампанія обіцяє бути напруженою і повною взаємних звинувачень.

Автор публікації

Коментарі: 0
Публікації: 103
Реєстрація: 21.10.2019