Безпека для Європи: з якими проблемами зіткнеться Польща під час свого головування в ЄС

З 1 січня цього року Польща стала державою-головою в Раді Євросоюзу, і наступні шість місяців визначатиме порядок денний міжнародного об’єднання. Які пріоритети вона перед собою поставила, як будуватиме стосунки з новим президентом США Дональдом Трампом та з якими проблемами зіткнеться як голова Ради ЄС?

1 січня Польща стала державою-головою в Раді Євросоюзу (Ради міністрів і одного з двох законодавчих органів ЄС) і наступні півроку визначатиме порядок денний міжнародного об’єднання. «Наше головування стане багато в чому новаторським, – висловився з цього приводу прем’єр-міністр країни Дональд Туск, – воно розпочинається у складний час, позначений конфліктами, і нашим завданням буде переконати всі 27 держав-членів ЄС у тому, що Європа може залишатися найбезпечнішим і найстабільнішим місцем на Землі. Саме безпека стане нашим головним пріоритетом у наступні шість місяців».

Він додав, що Польща проводитиме «спільну, ретельно розроблену політику безпеки, надаючи Україні всю необхідну їй підтримку», чого можна досягти лише спільними зусиллями.

Як слоган для свого головування в Раді ЄС Варшава обрала «Безпека, Європа!». І справді, під час головування вона зосередиться на різних видах безпеки: зовнішній і військовій, енергетичній, економічній, продовольчій і кліматичній, медичній та інформаційній.

Зовнішня і військова безпека матиме для Польщі особливий пріоритет, оскільки прямо на її кордонах зараз відбувається найбільший за масштабами конфлікт у Європі в XXI столітті – війна між Росією та Україною. І вона зацікавлена в тому, щоб ЄС продовжував надавати допомогу Києву і розвивав свою військову промисловість. «Це буде одна з найголовніших тем для нас», – заявила з цього приводу заступник міністра з європейських справ Польщі Магдалена Собковяк-Чарнецька.

І Польща обговорюватиме з іншими країнами-членами ЄС, як збільшити фінансування військово-промислового комплексу міжнародного об’єднання, водночас усвідомлюючи, що деякі з них, наприклад, Німеччина та Нідерланди, не підтримують випуск спільних облігацій для фінансування проєктів у сфері оборони. «Нинішній уряд Нідерландів налаштований ще більш вороже [щодо спільних облігацій для військових проєктів], ніж його попередники, але якщо Німеччина змінить свою позицію [після парламентських виборів у лютому цього року], то я насилу можу собі уявити, що менш впливові опоненти продовжать наполягати на своїй відмові», – заявив Politico один з європейських дипломатів.

Під час свого головування в Раді Євросоюзу Польщі також належить займатися проектом створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) – фонду з бюджетом у розмірі 1,5 млрд євро для підтримки збройових компаній європейських країн. І це лише мала частина тих коштів, які ЄС планує виділити на військову сферу. За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, міжнародному об’єднанню буде потрібно додатково 500 млрд євро на оборону протягом наступних 10 років.

Також Варшава хоче заручитися допомогою інших європейських країн у фінансуванні свого проєкту «Східний щит» вартістю 2,3 млрд євро, спрямованого на зміцнення кордонів з Білоруссю і Росією. «Ми прагнемо до співфінансування з боку інших держав», – сказала з цього приводу Собковяк-Чарнецька.

Крім того, сама Польща хоче у 2025 році наростити свої витрати на оборону до 4,7% ВВП, що є найвищим показником серед країн НАТО. І, за словами депутата Європарламенту Ріхо Терраса, Варшава, найімовірніше, буде «підштовхувати інші держави-члени до підвищення їхніх витрат на оборону», оскільки вона «є видатним прикладом для наслідування в цьому питанні».

Головним союзником для Польщі у справі підштовхування інших країн Європи до збільшення витрат на свою оборону можуть стати Сполучені Штати, особливо з огляду на давні дружні відносини між двома країнами. Крім того, згідно з інформацією Politico, нещодавно радники обраного президента США Дональда Трампа повідомили владі європейських країн, що той очікує, що союзники Вашингтона по НАТО підвищать свої витрати на оборону до 5% ВВП після його інавгурації 20 січня. І Польща, яка цього року має намір витратити на оборону більше за решту держав-членів НАТО, краще за всіх відповідає цій вимозі і може підштовхнути інші країни Європи наслідувати свій приклад.

Однак політичні сили в самій Варшаві розходяться в думках щодо Трампа і свого ставлення до США загалом. Так, виступаючи у квітні 2024 року, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський, який представляє правлячу ліберальну Громадянську коаліцію, куди входить і прем’єр Дональд Туск, підкреслив, що шлях країни лежить через Євросоюз. Водночас президент Польщі Анджей Дуда, союзник консервативної партії «Право і справедливість», що програла нещодавні вибори і має добрі стосунки з Трампом, закликав уряд країни використати головування Варшави в Раді ЄС для зміцнення співробітництва між Брюсселем і Вашингтоном. «Ми в Польщі прекрасно знаємо, що не може бути безпечної Європи без участі Сполучених Штатів», – сказав він.

При цьому політика Трампа, який хоче знизити підтримку союзників США і зосередитися на вирішенні внутрішніх проблем країни, може викликати у Варшаві занепокоєння, оскільки вона звикла покладатися на Вашингтон у справі забезпечення власної безпеки.

З іншого боку, в інших європейських країнах побоюються, що Польща, залежна від постачань американської зброї, може піддатися тиску з боку нового президента США не тільки в питанні витрат на оборону, а й у питанні тарифів на імпорт товарів до США та підвищення експорту американських товарів до Європи. «Трамп, безсумнівно, буде тиснути на нас, щоб ми витрачали більше, – заявив один з європейських дипломатів, – я легко можу уявити собі розвиток подій, за якого він також використовуватиме подібні методи, щоб змусити нас купувати американську продукцію, і Польща тут стане природною ціллю».

Водночас між Варшавою і Вашингтоном можуть виникнути розбіжності з приводу України, допомогу якій Трамп також хоче скоротити. За словами колишнього помічника генсека НАТО Антоніо Міссіролі, з цього питання позиції двох країн «кардинально розходяться».

Усе це, принаймні на початковому етапі, може завадити Польщі вибудувати дружні стосунки з новою адміністрацією США, що, своєю чергою, здатне ускладнити зміцнення європейської безпеки, яке Варшава поставила однією з головних цілей свого головування в Раді Євросоюзу. З іншого боку, надмірно дружні відносини з Вашингтоном можуть спровокувати критику на адресу Польщі з боку інших країн Європи за те, що в прагненні зміцнити власну безпеку в умовах конфлікту на своєму кордоні вона потурає Трампу на шкоду інтересам ЄС.

На результат головування Польщі в Раді Євросоюзу також вплине і внутрішня ситуація в самій країні. Річ у тім, що противник нинішнього уряду президент Анджей Дуда залишить свій пост цього року, і в травні відбудуться вибори нового глави держави. Звісно, прем’єр Дональд Туск зацікавлений у тому, щоб на цю посаду вступив представник його «Громадянської коаліції», щоб уже без перешкод провести обіцяні ним реформи, наприклад, полегшити жінкам доступ до абортів або дозволити цивільні партнерства незалежно від статі тих, хто бажає вступити в них. У разі, якщо ж на виборах переможе політик від «Права і справедливості», то він, як і його попередник Дуда, буде активно заважати втіленню планів Туска в життя.

Поки що «Громадянська коаліція» випереджає «Право і справедливість» в опитуваннях громадської думки, але лише ненабагато (34% проти 32%). І забезпечення перемоги своєї політичної сили на виборах буде одним із головних пріоритетів для прем’єра Туска на наступні місяці, що може відволікти його від ефективного головування в Раді ЄС.

За словами глави варшавської філії Європейської ради з міжнародних відносин Петра Бураса, ці внутрішні проблеми стримуватимуть Польщу під час головування в Раді ЄС. «Польський уряд сприймає наступні вибори як вкрай важливі для майбутнього країни. Це фактично головне питання для Туска».

А один із європейських дипломатів заявив, що країни-члени Євросоюзу та Єврокомісія занепокоєні тим, що Польща як держава-голова Ради ЄС ставитиме свої національні інтереси вище за європейські, наприклад, у питанні міграції, торгівлі, енергетики чи боротьби зі змінами клімату. «Вона не сприймається як чесний посередник. Здається, все зводиться до виборів президента [в Польщі]», – додав він.

Усі ці фактори можуть завадити Варшаві домогтися своїх амбітних цілей зі зміцнення безпеки в Європі на посаді держави-голови Ради ЄС. Водночас після відверто скандального головування Угорщини, чий прем’єр Віктор Орбан зазнавав постійної критики з боку інших європейських країн за спроби домовитися з президентом Росії Володимиром Путіним і головою КНР Сі Цзіньпіном без відома і схвалення ЄС, Польщі доведеться постаратися, щоб виконувати обов’язки держави-голови гірше за неї.