Безславні вибори у Франції: Ле Пен не перемогла, Макрон не програв

Підсумки парламентських виборів у Франції виявилися несподіваними для всіх і в тому числі для переможців. Національна асамблея перетворилася на «підвішений» парламент, де жодна з партій не матиме більшості.

Другий тур виборів до Національної асамблеї, що відбувся 7 липня, обернувся сенсаційною поразкою «Національного об’єднання». Партію Марін Ле Пен та її протеже Жордана Барделла обійшли суперники: ліві з «Нового народного фронту» та урядова коаліція «Разом». Попри опитування громадської думки, які пророкували ультраправим ледь не абсолютну більшість у парламенті (289 місць), ті ледве змогли набрати 150 мандатів.

Хоча ліві та центристи доклали всіх зусиль, щоб перешкодити лепеністам, перемогу в ультраправих відібрала сама виборча система у Франції. Двоступенева мажоритарна схема передбачає змагання кандидатів не за партійними списками, а в кожному окрузі. Таким чином, ще в першому турі ліві та центристи домовилися знімати своїх кандидатів, щоб перешкодити ультраправим домогтися перемоги на місцях у другому.

Якби голосування відбувалося за партійними списками без поділу на округи, то «Національне об’єднання», безсумнівно, посіло б перше місце. За даними МВС Франції, за партію Марін Ле Пен проголосувало 10 110 090 осіб (32,05% виборців). У «Нового народного фронту» – 7 414 923 голосів (25,68%), в урядової коаліції – 6 572 748 (23,15%). У підсумку ніхто з провідних політичних сил не зміг досягти абсолютної більшості.

Політологи пророкують Франції «бельгійський сценарій»: нестабільний парламент і міністерську чехарду. За французькими законами, розпустити парламент буде неможливо наступного року – і попереду ще три роки до президентських виборів. У цій ситуації сили ультраправих, лівих і центристів у Національній асамблеї приблизно рівні, але антипатії між ними настільки високі, що є ризик паралічу всієї парламентської системи.

Незважаючи на перемогу і назву, «Новий народний фронт» не виглядає згуртованою структурою. Хоча лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон заявив про приголомшливу перемогу коаліції, вкрай ліві не покращили свої показники, а перше місце «Фронт» здобув радше завдяки поміркованим лівим центристам. Різнорідність коаліції не мала значення перед другим туром, коли потрібно було перемогти ультраправих, але тепер протиріччя між членами «Фронту» будуть тільки наростати.

Питанням залишається і доля самого уряду. Прем’єр-міністр Габріель Атталь відразу після виборів подав у відставку. Президент Макрон її не прийняв, пояснивши, що прем’єру необхідно продовжити роботу заради стабільності кабінету – попереду Олімпійські ігри, про безпеку яких турбуються всі. За традицією, уряд партії, що програла, йде у відставку, але президентська коаліція не провалилася на виборах. Попередній прем’єр Елізабет Борн також хотіла йти, але пропрацювала ще півтора року до призначення Атталя.

Проте доля Атталя під питанням, оскільки ліва коаліція сильно допомогла макроністам у другому турі. У відповідь представники лівих можуть зайняти парламентські комісії, деякі міністерські посади і навіть претендувати на прем’єрське крісло. Така ситуація «співжиття» вже траплялася під час другого президентського терміну Жака Ширака. Цього разу про свої прем’єрські амбіції не раз говорив Меланшон, але його призначення малоймовірне – скоріше це може бути поміркований лівий.

Для самого Макрона затія з розпуском Національної асамблеї виявилася не такою провальною, як розраховували експерти. Центр зберіг 163 місця і тепер може шукати потенційних союзників з числа малих партій як зліва, так і справа. Наприклад, з числа поміркованих лівих, соціалістів, «Республіканців» та інших. Обіцяна політологами криза режиму і навіть його зміна так і не настали – натомість на французів чекає триріччя виснажливих суперечок і політичного застою.