Більше грошей на війну: чи піднімуть країни Європи витрати на свою оборону

Виступаючи перед Європарламентом у середині січня, новий генсек НАТО Марк Рютте заявив, що в умовах погіршення ситуації з безпекою в Європі країнам ЄС потрібно збільшити свої витрати на оборону до 3,7% від ВВП. Раніше до цього ж закликав обраний президент США Дональд Трамп, однак він назвав цифру в 5% від ВВП. Подібні заяви викликали розкол у Європі, оскільки деякі європейські країни вважають таке різке підвищення витрат на оборону нереалістичним. Хто в ЄС підтримує збільшення витрат на оборону, хто проти, і чи будуть країни Європи витрачати більше грошей на свій захист від зовнішніх загроз?

Виступаючи перед Європарламентом у середині грудня, новий генсек НАТО Марк Рютте заявив, що країнам ЄС потрібно переглянути свої пріоритети щодо витрат, щоб збільшити витрати на оборону. «У середньому країни Європи легко витрачають до чверті свого національного доходу на пенсії, охорону здоров’я та системи соціального забезпечення. Нам потрібна лише невелика частина цих коштів, щоб серйозно посилити оборону», – сказав він.

У своєму першому виступі в Європарламенті як генсека НАТО колишній прем’єр-міністр Данії також зазначив, що державам-членам Північноатлантичного альянсу, до яких належить більшість європейських країн, доведеться знайти спосіб збільшити спільні закупівлі та використовувати наявну інфраструктуру, або ж зіткнутися з підвищенням витрат на оборону до 3,7% від свого ВВП. «Якщо ви здійснюєте спільні закупівлі [зброї та обладнання], використовуєте NSPA [Агентство НАТО із забезпечення та закупівель] і все інше, що доступне в рамках Альянсу та ЄС, то ви можете відняти витрати на спільні закупівлі та інновації [із загального показника в 3,7%]», – розповів він.

32 держави, що входять до НАТО, в минулому зобов’язалися витрачати на оборону 2% від ВВП, але наразі лише 24 з них досягли цього показника. Однак Рютте попередив, що навіть якщо європейські країни будуть більше витрачати грошей на спільні закупівлі зброї та обладнання, а також на інновації у військовій сфері, то їхній оборонний бюджет «все одно буде значно більшим за 2% від ВВП». «Чесно кажучи, 2% – це зовсім не достатньо, щоб залишатися в безпеці в найближчі роки. Як парламентарії, ви прекрасно знаєте, що безпека не буває безкоштовною», – заявив він.

«Я глибоко занепокоєний ситуацією з безпекою в Європі, – додав генсек НАТО, – ми не перебуваємо в стані війни, але й не в стані миру… Це означає, що нам потрібно вкладати більше грошей в оборону і створювати більше можливостей. Чекати не можна. Нам необхідно зміцнювати стійкість нашого суспільства і критично важливої інфраструктури».

І Рютте не перший політик, який говорить про те, що європейським країнам потрібно витрачати більше грошей на свою оборону. Обраний президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що держави ЄС мають підняти витрати на оборону до 5% від ВВП. «Європа вкладає лише маленьку частину тих коштів, що [вкладаємо] ми, – висловився він із цього приводу на початку січня, – нас же розділяє така річ, як океан, вірно? Чому ми повинні витрачати на мільярди доларів більше, ніж Європа?».

Однак 5% від ВВП на оборону – це набагато більше, ніж кожна з країн НАТО витрачає на ці цілі, і навіть більше, ніж витрачають на ці цілі самі США (3,4% у 2024 році). Тож вимога Трампа викликала певний розкол у Європі, оскільки деякі країни ЄС вважають її нереалістичною, принаймні в найближчі роки.

Ініціативу витрачати більше на оборону здебільшого підтримують ті європейські держави, які перебувають найближче до Росії і вважають її загрозою для своєї безпеки. «Ця ідея, яку Естонія підтримує вже багато років, – заявив прем’єр-міністр країни Крістен Міхал, – це чіткий сигнал [президенту Росії Володимиру] Путіну, що йому не варто випробовувати нерви НАТО, і що ми до цього готові». У 2025 році Естонія планує витратити 3,7% від ВВП на оборону.

Ідею підняти витрати на оборону також підтримує Швеція, яка минулого року витратила 2,1% від ВВП на військову сферу. «У Швеції існує широкий консенсус з приводу того, що ми повинні витрачати більше грошей на нашу оборону, – сказала з цього приводу глава МЗС Швеції Марія Мальмер Стенергард, – влада США вже давно закликає країни Європи збільшити витрати на оборону і більше брати участь у покритті своїх оборонних витрат. Ми поділяємо цю точку зору».

Вимогу Трампа також підтримали в Польщі. Міністр оборони країни Владислав Косиняк-Камиш заявив Financial Times, що Варшава може виступити в ролі «трансатлантичної ланки» між Європою і пропозицією обраного президента США. Він визнав, що для досягнення показника в 5% від ВВП, названого Трампом, «знадобиться ще десять років», але сказав, що обраного президента США «не варто критикувати за постановку по-справжньому амбітної мети, тому що інакше деякі країни продовжать сперечатися про те, чи дійсно потрібно збільшувати витрати [на оборону]». Сама Польща планує цього року витратити на військову сферу 4,7% від ВВП, тобто перебуває ближче за всі країни Європи до досягнення показника, якого вимагає Трамп.

Більш обережну позицію зайняла Чехія, в уряді якої заявили, що вперше досягнуть показника витрат у 2% від ВВП на оборону цього року. «Цілком реально порушити питання про 3% через кілька років», – сказав прем’єр-міністр країни Петр Фіала.

Однак інші європейські держави, які зіткнулися з проблемами з бюджетом, насилу можуть витрачати навіть 2% від ВВП на оборону. Насамперед ідеться про Італію, яка витратить лише 1,57% від ВВП на військову сферу у 2025 році, і хоче збільшити цей показник до 2% до 2028 року. «Я не думаю, що це буде 5%, наразі це практично неможливо для більшості країн світу», – висловився з приводу ідеї Трампа міністр оборони Італії Гвідо Крозетто.

Німеччина також зіткнулася з труднощами, збираючись витратити 2% від ВВП на оборону 2025 року, як і минулого. У Берліні вважають, що вимога Трампа може обійтися країні занадто дорого. «Це було б можливо лише за умови серйозного підвищення податків або величезного скорочення багатьох програм, які важливі для нас», – заявив із цього приводу канцлер ФРН Олаф Шольц. А експерт із зовнішньої політики і депутат німецького парламенту від Соціал-демократичної партії, до якої входить і Шольц, Ральф Штегнер взагалі назвав ідею Трампа «повним божевіллям».

Водночас у ФРН уже за місяць відбудуться нові парламентські вибори, які Шольц цілком може програти. А його головний суперник і фаворит у передвиборчих перегонах – лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц, уже заявив, що «2%, 3% чи 5% – це фактично не важливо, важливо, щоб ми робили те, що потрібно для нашої оборони». Тож можливо, що Німеччина все ж таки збільшить витрати на військову сферу вже за нового канцлера.

Водночас Франція намагається знайти спосіб підняти витрати на оборону в умовах серйозного бюджетного дефіциту, який може перевищити 6% за 2024 рік за встановленого ЄС ліміту в 3%, а також триваючої політичної кризи з урядами, що постійно змінюють один одного. А Велика Британія так і не поставила чітких термінів для досягнення своєї мети у 2,5% від ВВП, які вона планує витрачати на оборону.

Одночасно з виступом генсека НАТО Марка Рютте в Європарламенті в Польщі відбулася зустріч міністрів оборони п’яти країн Європи з найбільшими витратами на військову сферу – Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та самої Польщі. І всі учасники зустрічі заявили, що планують підвищувати витрати на оборону, але визнали, що досягнення показника в 5% від ВВП, про який говорить Трамп, буде складним завданням.

Однак експерти вважають, що ідея Трампа від початку не передбачає того, що країни Європи зможуть її здійснити. «Мені здається, сенс цієї вимоги полягає в тому, що її не можна здійснити, – пояснила старший викладач кафедри військових досліджень Королівського коледжу Лондона Рут Дейермонд, – схоже, що сенс вимоги про 5% у тому, що її не можна здійснити – щоб держави [члени НАТО] зазнали невдачі, намагаючись виконати її».

І невиконання цієї вимоги може стати для Трампа приводом, щоб звинуватити європейські країни в тому, що вони і не намагалися її виконувати або нездатні зробити це, і під цим приводом скоротити витрати США в рамках НАТО і перекласти більшу частину витрат на оборону Європи на самих європейців.

Однак незалежно від мотивації обраного президента США дедалі більше європейських країн вважають, що їм потрібно витрачати на свій захист понад 2% від ВВП, оскільки їхніх нинішніх видатків недостатньо для виконання регіональних планів оборони та загальних цілей, що стоять перед НАТО в умовах протистояння з Росією, а також загрози з боку Ірану і Китаю.

Тому держави-члени Північноатлантичного альянсу, зокрема країни Європи, імовірно, домовляться про збільшення видатків на оборону понад 2% від ВВП уже на саміті в Гаазі в червні цього року. І хоча про 5% від ВВП на військову сферу говорити явно рано, вони цілком можуть підняти витрати до 2,5%-3%. Адже, як сказав Марк Рютте, «безпека не буває безкоштовною», і, судячи з усього, дедалі більше європейських країн починають розуміти, що в питанні захисту від зовнішніх загроз їм потрібно розраховувати тільки на самих себе.