Біткоїни з чорного ринку: як цифровий підкуп зруйнував кар’єру міністра юстиції Чехії

Наприкінці травня Чехія зіткнулася з безпрецедентним політичним скандалом, який викрив тривожні прогалини в регулюванні криптовалют і поставив під удар стабільність правлячої коаліції. Кульмінацією стала відставка 2 червня міністра юстиції Павла Блажека, спровокована «подарунком» у 468 біткоїнів (близько 1 млрд крон або €40 млн) від Томаша Йіжиковського — колишнього оператора даркнет-майданчика Sheep Marketplace, засудженого за наркоторгівлю та відмивання грошей. Цей випадок — не просто особиста драма чиновника, а симптом системної кризи довіри до державних інститутів в епоху цифрових активів…

Історія почалася з твіту Міністерства юстиції 28 травня, де чиновники з гордістю повідомляли про виручку від продажу біткоїнів, що спрямовується на «боротьбу з наркотиками у в’язницях і цифровізацію правосуддя». Однак уже наступного дня видання Denik N розкрило шокуючі деталі: криптовалюта надійшла від Йіжиковського, який відбував термін у 2017–2021 роках за створення платформи для торгівлі наркотиками та зброєю.

Особливої пікантності скандалу додав факт, що міністр особисто прийняв дар у березні 2024 року, не обтяжуючи себе перевіркою його походження. «У мене не було можливості це дослідити, та й не цікавився я цим через стільки років після справи», — виправдовувався Блажек на пресконференції. Для опозиції така заява стала доказом або кричущої недбалості, або свідомої співучасті. Як зазначає Bloomberg, «державні прокурори негайно відкрили розслідування, зосередившись на можливому відмиванні грошей».

Відставка Блажека 30 травня — формально «добровільна» — стала тактичною жертвою правлячої коаліції за чотири місяці до парламентських виборів. Прем’єр-міністр Петр Фьяла, який довгий час вважав Блажека союзником, вважав за краще дистанціюватися, розуміючи, що скандал загрожує репутації всієї партії ГДП. Сам міністр, подаючи прохання, заявив: «Я не знаю про будь-які незаконні дії. Однак я не хочу завдавати шкоди репутації уряду». Але для опозиції його відставка — лише початок битви. Соціал-демократи і партія «Свобода» вже вимагають вотуму недовіри кабінету Фьяли, наполягаючи, що «прийняття коштів від злочинця без належної перевірки може кваліфікуватися як співучасть у відмиванні». Радіо Прага констатує: «Прем’єр і лідери коаліції публічно схвалили відставку, але напруга всередині правлячого блоку досягла критичної точки».

Скандал висвітлив фатальні суперечності в чеському законодавстві. З одного боку, в лютому 2025 року президент Петр Павел підписав прогресивний закон, що гармонізує регулювання криптовалют з нормами ЄС (MiCA). З іншого — процедури перевірки походження цифрових активів для держорганів залишаються аморфними. Йіжиковський, який намагався повернути 1500 біткоїнів (€140 млн), вилучених у нього під час арешту в 2017 році, зумів легалізувати частину коштів через дарунок міністерству — формально використовуючи прогалину в законі.

Як іронічно зазначає Le Monde, «боротьба з наркоторгівлею фінансувалася грошима наркобарона, а тюремна система отримала кошти від людини, яка сиділа в цих же в’язницях». Цей парадокс став потужним аргументом для прихильників посилення контролю. Cointelegraph прогнозує: «Під тиском ЄС Чехія внесе поправки, що зобов’язують держструктури проводити блокчейн-аналіз будь-яких криптонадходжень і розкривати їх джерела».

Станом на 8 червня 2025 року наслідки справи виходять далеко за межі відставки одного міністра:

• Загроза стабільності уряду: Вотум недовіри в червні ймовірний, хоча навряд чи буде успішним — коаліція зберігає більшість. Втім, як зазначає Washington Post, «наближення виборів у жовтні змушує партнерів по альянсу дистанціюватися від скомпрометованого міністра, що послаблює переговорні позиції Фіали»;
• Боротьба за ОДС: Блажек, пов’язаний із консервативним крилом партії, втрачає вплив. Його соратники можуть програти внутрішньопартійні вибори ліберальним технократам, які виступають за «нульову толерантність до корупційних ризиків»;
• Репутаційний удар: Чехія, яка позиціонувала себе як «криптогавань Східної Європи», зіткнеться з посиленням перевірок інвесторів. Іноземні компанії вимагатимуть додаткових гарантій прозорості;
• Доля «подарунка»: Кошти від продажу біткоїнів заморожені до завершення слідства. Якщо буде підтверджено їх злочинне походження, їх можуть конфіскувати на користь жертв Sheep Marketplace.

Історія Павла Блажека — це не просто падіння чиновника, а наочна демонстрація того, як цифрова реальність випереджає державне регулювання. Їжиковський, формально діючи в межах правового поля, використав вразливості системи для легалізації репутації та активів. Міністерство, прагнучи отримати фінансування, проігнорувало базові принципи due diligence. «В епоху, коли криптовалюти стирають межу між легальним і кримінальним капіталом, державам потрібні не просто закони, а алгоритми оперативного відстеження ризиків», — підсумовує аналітик Bloomberg. Відставка Блажека — перший, але не останній сигнал: блокчейн не прощає невігластва. І якщо Чехія не виробить «цифровий імунітет», її амбіції стати криптохабом можуть розчинитися, як транзакції в даркнеті.