Блінкен полетів ні з чим: Китай намагається обійти США збоку

Провальна поїздка держсекретаря Блінкена в Пекін показала, що у Штатів не так багато способів змусити Китай припинити підтримувати Росію. У відповідь Сі Цзіньпін намагається не звертати увагу на погрози і намагається задобрити союзників американців.

Широко розрекламований дводенний візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю мав вирішити одну задачу – відмовити Пекін від підтримки Росії у війні з Україною. США неодноразово звинувачували Китай у постачанні росіянам військових технологій, у відповідь китайська влада категорично заперечувала будь-які звинувачення. Для переконливості доводів американський Конгрес почав розглядати законопроєкт, який передбачає санкції проти «будь-якої китайської компанії», що допомагає російському ВПК.

Для Блінкена це був другий менш ніж за рік візит до Китаю. Такі часті візити стали можливими після домовленості між Джо Байденом і Сі Цзіньпіном, які зобов’язалися підтримувати відкритими контакти на високому рівні під час особистої зустрічі в Сан-Франциско минулого листопада. Перед квітневим візитом Блінкена Пекін відвідала міністерка фінансів США Джанет Єллен, а глава Пентагону Ллойд Остін провів переговори зі своїм китайським колегою Дун Цзюнем.

Настрій держсекретаря перед поїздкою був зовсім не миролюбний: «Ми бачимо, як Китай ділиться верстатами, напівпровідниками та іншими предметами подвійного призначення, які допомогли Росії відновити оборонно-промислову базу, деградації якої так сильно посприяли санкції та експортний контроль. Тепер, якщо Китай, з одного боку, заявляє про бажання хороших відносин з Європою та іншими країнами, то, з іншого боку, він не може підживлювати найбільшу загрозу європейській безпеці з часів закінчення Холодної війни».

Після приїзду до США Джанет Єллен уже пригрозила, що китайські компанії та банки, які обслуговують транзакції, пов’язані з поставками продукції подвійного призначення до Росії і не тільки, ризикують потрапити під американські санкції. Нарешті, за кілька днів до візиту Конгрес підтримав законопроєкт про військову допомогу Тайваню – дуже болюче питання для Пекіна, який називає втручання США в його відносини з Тайбеєм «червоною лінією». Крім того, негативно в Китаї поставилися і до закону про примусовий продаж TikTok.

Усе це призвело до того, що на Блінкена в Пекіні очікував холодний прийом, а привітальні слова міністра закордонних справ КНР Ван Ї більше скидалися на список претензій Пекіна до Вашингтона. За п’ять із половиною годин переговорів Блінкен відповів тим самим: «Я повторив наше серйозне занепокоєння з приводу поставок КНР компонентів, які підживлюють агресію Росії проти України. Ми повністю готові вживати заходів, якщо з китайського боку не послідують дії». Що виглядає як порушення дипломатичного протоколу.

Хоча коротка зустріч із Сі Цзіньпіном відбулася в спокійнішій атмосфері, візит американського дипломата виглядав як жорстке застереження Вашингтона, що адміністрація Байдена не обмежиться лише грізною риторикою. Китайське МЗС заявило, що США лицемірять, коли допомагають Україні, і водночас необґрунтовано засуджують нормальні торговельні відносини Росії та Китаю. Після прильоту до Вашингтона Блінкен навздогін звинуватив Китай у спробах вплинути на майбутні американські вибори президента і втрутитися в них.

Відверто провальні переговори Блінкена показали, що у країн залишилося не так багато сфер співробітництва, які могли б вивести відносини з глухого кута санкційної війни і взаємної недовіри. У цій ситуації Китай вважає за краще діяти асиметрично і протистояти тиску США, роблячи ставку на прагматичні відносини з їхніми союзниками і партнерами. Для цього Сі Цзіньпін вирушив у рідкісну зарубіжну поїздку – ціле європейське турне з візитами до Франції, Угорщини та Сербії.

Європейські країни виглядають двозначно, залишаючись на боці американців у їхньому технологічному протистоянні з Китаєм, одночасно розвиваючи з ним торговельні відносини. Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність стратегічної автономії Європи – і французько-китайські переговори стануть своєрідним тестом здатності європейських політиків вибудовувати власний порядок денний у відносинах із Пекіном. До того ж голова КНР очікує, що ЄС не блокуватиме китайські інвестиції, які, своєю чергою, необхідні європейській економіці, що переживає скрутні часи.

Жорсткі обмеження Білого дому не підтримує і великий бізнес: наприклад, глава Tesla Ілон Маск демонстративно відвідав Пекін і зустрівся з прем’єром Держради КНР Лі Цяном, а також домовився про співпрацю з Baidu в розробці картографічних і навігаційних систем. Санкції на експорт високих технологій проти Китаю не виправдали очікування: незважаючи на обмеження, китайським компаніям вдається розробляти процесори і системи ШІ, які конкурентоспроможні на світовому ринку.

На спільній прес-конференції в Парижі Са Цзіньпін заявив, що Китай «не є ні творцем цієї кризи, ні її стороною, ні учасником. Ми виступаємо проти використання кризи [в Україні] для того, щоб покласти відповідальність на третю країну, заплямувати її імідж і спровокувати нову Холодну війну». Журналісти сприйняли коментар китайського лідера як чітку відповідь Блінкену і натяк, що погрози Вашингтона безпідставні.

У ситуації, що склалася, у Штатів залишається єдиний дієвий інструмент тиску на Китай – це запровадження блокувальних санкцій проти китайських банків, яких підозрюють у контактах із Росією. У такому разі вони будуть відрізані від доступу до долара, що може завдати істотної шкоди китайській економіці. В умовах уповільнення економічного зростання для Китаю такий захід стане катастрофічним. Однак цей крок завдасть не тільки економічної, а й політичної шкоди США. У Вашингтоні це розуміють і вважають за краще продовжувати повільно тиснути на Пекін до президентських виборів.