Блінкена допустили до тіла: про що свідчить візит держсекретаря США до Пекіна?

Не минуло й дня після візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю, як американський президент Джо Байден назвав свого китайського колегу Сі Цзіньпіна диктатором, на що МЗС Піднебесної висловило офіційний протест. Чи означає це, що довгоочікуване дипломатичне перемир’я між країнами провалилося, не встигнувши розпочатися?

Журналісти недоречно для Байдена згадали гучну історію з китайськими зондами, яких вітром принесло в країну. Після довгих спостережень і розмов зонди збили, а це, своєю чергою, призвело до скасування візиту держсекретаря Блінкена до Китаю. «Причина, чому Сі Цзіньпін був дуже незадоволений, коли я збив ту повітряну кулю з двома вагонами шпигунської апаратури, була в тому, що він не знав про цю кулю. А це диктаторам дуже не подобається – коли вони не знають, що відбувається», – поділився спогадами американський президент.

У відповідь Пекін висловив традиційний у таких ситуаціях протест МЗС. Заява Байдена викликала подив у багатьох: через п’ять років постійної конфронтації щойно закінчився перший візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю. Мета візиту глави американської дипломатії – знизити напруженість між країнами, що помітно зросла останніми місяцями. На зустрічі з Сі Цзіньпіном було досягнуто навіть певного прогресу і перспективи нових переговорів. Найбільше Байден напевно насолив своєму підлеглому, для якого навіть такі скромні успіхи коштували великих зусиль.

Після історії з розвідувальними зондами сварка між США і Китаєм тривала п’ять місяців. Блінкен вирішив повернутися до порядку денного, який обговорювали до нещасливої історії: для підготовки китайського лідера і промацування ґрунту в Пекін вирушив засновник Microsoft Білл Гейтс. Журналісти зазначили, що Сі назвав Гейтса під час зустрічі першим “американським другом”, з яким він бачиться у 2023 році. Усі вважали ці слова добрим знаком, оскільки до останнього моменту зустріч голови КНР із Блінкеном не була затверджена китайською стороною.

З часів президента Трампа у двох країн накопичився довгий список розбіжностей, які лише посилювалися. Не сприяла розв’язанню проблем і відсутність дипломатичних контактів: наприклад, держсекретарі США не їздили в КНР із жовтня 2018 року, і тільки в нинішньому квітні відбулася зустріч дипломатів двох країн. Ніхто не очікував від поїздки Блінкена відчутних результатів. Це давала зрозуміти і китайська сторона: незадовго до візиту його колега Цинь Ган у телефонній розмові ще раз нагадав, хто винен у нещодавньому загостренні відносин.

Очікувана зміна курсу у відносинах із Китаєм так і не відбулася: демократ Байден, який змінив республіканця Трампа, Байден не поспішає скасовувати введені попередником торговельні обмеження. Особливо чутливими для китайської економіки стали надвисокі американські мита на товари. Ударом стали санкції у сфері високих технологій: США обмежили експорт чипів до Китаю заради вигідних умов для американських компаній на світовому ринку, а також технологічної переваги в майбутньому. Адміністрація Байдена пішла на це навіть попри невдоволення самих розробників технологій і виробників обладнання.

Китай не залишився в боргу і заборонив імпорт чіпів найбільшого американського виробника Micron. Усі згадали атмосферу торговельної війни часів Трампа, і загострення пристрастей відтоді анітрохи не знизилося. Технологічне суперництво тільки набирає обертів, наприклад, у сфері штучного інтелекту, і жодна з країн не має наміру йти на поступки – на кону величезні прибутки і нові ринки, що тільки формуються і ніким не регулюються. Неминуча технологічна конфронтація навряд чи вирішується дипломатичним шляхом, і всі це розуміють.

Однак несподіваною точкою зближення стала сфера контрабанди наркотиків. Серйозною проблемою для США став експорт Китаєм вироблених у країні хімічних компонентів, з яких виробляється фентаніл – синтетичний опіоїд, у багато разів сильніший за героїн. За останні кілька років смертність від передозування фентанілу в США зросла в кілька разів. Масштабна опіоїдна епідемія щорічно забирає близько 100 тисяч життів американців. Блінкен пообіцяв порушити під час зустрічі питання про створення робочої групи з хімпрепаратів, які використовують під час виробництва наркотиків.

Ще одна тема, що стала чутливою зовсім недавно, – це відносини Пекіна і Москви на тлі російсько-української війни. Журналісти лише підігрівали недовіру між США і Китаєм, публікуючи статті про можливість поставок Росії китайської зброї, яку використовуватимуть у військових цілях. Йшлося не тільки про дрони, а й про більш важке озброєння. Росія критично потребує поповнення своїх військових запасів, виснажених за час конфлікту. Розмови про таємні поставки підвищували нервозність Вашингтона, який пильно стежив за кожним контактом між Москвою і Пекіном на вищому рівні.

У підсумку в лютому після публікацій The Washington Post на цю тему Блінкен прямо звинуватив китайську владу в постачанні нелетальної військової допомоги Росії. Китайське МЗС назвало його слова домислами. Тоді держсекретар зізнався, що допомогу у війні Китай, можливо, зараз і не надає, але подумує зробити це в майбутньому. Пізніше він кілька разів попереджав китайський уряд про неприпустимість військового співробітництва з Росією під час війни і застерігав від будь-яких військових поставок. У Відні він заявив, що в іншому разі це спричинить негайні і серйозні наслідки для Китаю.

Досі жодних переконливих доказів таких дій не було представлено ні Держдепартаментом, ні журналістами, але осад залишився. Інша тема, що викликає занепокоєння Вашингтона, – це діяльність китайських приватних компаній, які можуть надавати Росії технології для використання у військовому конфлікті. Перед візитом Блінкена американські чиновники знизили градус риторики і намагалися утримуватися від прямих випадів на адресу Китаю.

Ще одна болюча для Китаю тема – це Тайвань. У Пекіні ще пам’ятають показовий візит колишньої спікерки Палати представників Ненсі Пелосі на острів, який супроводжувався загрозливими прольотами винищувачів і несподівано виниклими китайськими військовими навчаннями. Південно-Китайське море не спокійне й досі: Китай вважає його внутрішніми водами країни, США ж наполягають на міжнародному статусі території та проводять там військові маневри, навмисно дратуючи Китай їхньою постійністю.

Як і в разі технологічних санкцій, проблема Тайваню навряд чи розв’язуватиметься найближчими роками. За формальної підтримки американцями ідеї “одного Китаю” фактично США продовжують підтримувати Тайвань, отримуючи від цього економічну і політичну вигоду. Але головною перешкодою для зближення виявляється причина, що міститься у внутрішній політиці США: з наближенням президентських виборів у 2024 році антикитайська риторика в країні тільки наростатиме. Примирливі жести можуть вийти Байдену боком – цим неодмінно скористаються його опоненти, звинувативши президента у зраді національних інтересів.

Пекін зустрів Блінкена підкреслено холодно. Про це свідчать передовиці китайських видань: головна газета країни «Женьмінь жибао» помістила статтю про візит держсекретаря тільки після новин про відвідування Сі Цзіньпіном конгресу китайської молоді та візит китайського прем’єра Лі Цяна до Берліна. Китайські чиновники навмисно давали зрозуміти американській делегації, що на них не чекає привітний прийом. Не було навіть твердої домовленості, що зустріч із головою Сі відбудеться: згідно з протоколом, глава КНР зазвичай зустрічається тільки з главами держав.

Блінкену довелося спочатку кілька днів зустрічатися зі своїм китайським колегою і куратором дипломатів у КПК Ван І. Останній нагадав американському гостю, що з питання Тайваню «немає місця для компромісу». Китай сприймає дії США та їхніх союзників у регіоні – Австралії, Японії, Південної Кореї, Філіппін – як стримування, щоб не допустити перетворення перетворення Китаю на регіональну державу з перспективою стати рівною за можливостями США. Блінкен же парирував, що його країна лише намагається знизити для себе політичні та військові ризики.

За визнанням членів делегації, зустріч із Сі Цзіньпіном гостям схвалили лише за сорок хвилин до її початку. Головною на зустрічі стала тема економічного протистояння між країнами, і держсекретар повторив формулу адміністрації Байдена: що США розглядають Китай як суперника і конкурента, але не як противника. Американська делегація боязко сподівалася на відновлення військових контактів, перерваних історією з зондами. Але їхні надії не виправдалися: Сі Цзіньпін прямо заявив, що ніякого відновлення не буде. Мабуть, він досі почувається ображеним скандалом.

Крім ритуальних фраз про неприпустимість підтримки Росії та мирні ініціативи Китаю, Блінкен зробив на прес-конференції кілька важливих заяв, які мали сподобатися господарям. Держсекретар заявив, що США не підтримують незалежність Тайваню і підтверджують політику «одного Китаю», пояснивши, що США не хочуть зміни статус-кво. Також він зізнався, що намагався переконати Сі в тому, що Штати намагаються стримати економічний розвиток Китаю. Як видно, це не вдалося – санкцій проти китайських компаній хоч відбавляй.

Загалом головний підсумок візиту полягає в тому, що він відбувся. І це вже досягнення, якщо врахувати рівень відносин між країнами в попередні роки. Сам факт зустрічі свідчить про прагнення Пекіна і Вашингтона відновити контакти на вищому рівні та підготувати ґрунт для майбутніх переговорів. Поки що про нормалізацію відносин не йдеться, занадто багато розбіжностей накопичилося, щоб вирішити їх кількома візитами. Ситуація може змінитися лише після президентських виборів у США: їхній результат матиме прямий вплив на американо-китайські відносини. Однак другий строк Байдена, не пророкує Китаю нічого дорого.