Чого чекати від парламентських виборів у Німеччині 2025: криза коаліцій, зростання правих і битва за майбутнє Європи

23 лютого 2025 року Німеччина проведе дострокові парламентські вибори, які стануть ключовою подією не тільки для країни, а й для всієї Європи. Розпад правлячої коаліції «світлофор» (СДПН, «Зелені», ВДП) у листопаді 2024 року, спровокований бюджетною кризою та особистими конфліктами, вверг політичну систему в хаос. На тлі зростання підтримки ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АДН) і боротьби за лідерство між консерваторами і соціал-демократами вибори обіцяють бути одними з найбільш напружених в історії ФРН. 

Правляча коаліція, сформована 2021 року, розпалася через нерозв’язні протиріччя між партнерами. Соціал-демократи (СДПН) на чолі з Олафом Шольцем наполягали на збільшенні соціальних видатків і «зелених» інвестицій, тоді як ліберали з ВДП вимагали бюджетної дисципліни та зниження податків. Останньою краплею став конфлікт навколо реформи системи держборгу: міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) відмовився підтримувати плани Шольца, що призвело до його звільнення і виходу ВДП з коаліції. 

«ВДП свідомо пішла на загострення, розуміючи, що коаліція з провальними рейтингами не має майбутнього. Лінднер розраховував врятувати партію, вийшовши з уряду до виборів». 

12 листопада 2024 року бундестаг виніс вотум недовіри уряду, а 27 грудня президент Франк-Вальтер Штайнмаєр офіційно розпустив парламент, призначивши голосування на лютий. Це перші дострокові вибори з 2005 року, і їх проведення на сім місяців раніше терміну – яскравий індикатор системної кризи в німецькій політиці. 

Ключові гравці: рейтинги, кандидати та ідеологічні битви 

Згідно з останніми опитуваннями, консервативний блок ХДС/ХСС зберігає лідерство з 30-31%, однак його відрив від АДГ (20-22%) і СДПН (15-16%) не гарантує легкої перемоги. «Зелені» (12-13%) і новоспечений “Союз Сари Вагенкнехт” (ССВ, 4-5%) балансують на межі електорального бар’єру, а ВДП (4%) ризикує взагалі зникнути з бундестагу. 

Головні кандидати та їхні програми: 

1. Фрідріх Мерц (ХДС/ХСС) – колишній голова фракції ХДС, виступає за зниження податків для бізнесу, посилення міграційної політики і збільшення військових витрат. Його «Порядок денний до 2030 року» включає реформу ЄС і ультиматум Росії: «Якщо Москва не припинить агресію, ми передамо Україні ракети Taurus». 
2. Олаф Шольц (СДПН) – чинний канцлер, робить ставку на соціальні гарантії, підвищення мінімальної зарплати і «зелений перехід». Однак його популярність підірвана економічною стагнацією і розпадом коаліції. 
3. Аліс Вайдель (АДГ) – лідер ультраправих, вимагає виходу Німеччини з ЄС, припинення допомоги Україні та масових депортацій. «Санкції проти Росії тільки збагачують США, а міграція руйнує нашу ідентичність», – заявила вона в теледебатах. 
4. Роберт Габек («Зелені») – віце-канцлер, акцентує кліматичний порядок денний, але стикається з критикою за енергетичну кризу. 
5. Сара Вагенкнехт (ССВ) – екслідерка «Лівих», поєднує соціальний популізм з антиміграційною та проросійською риторикою. 

«АдН вперше може стати другою силою в бундестазі, але шлях до влади для них закритий. Усі партії, включно з ХДС/ХСС, зберігають «вогняну стіну» проти співпраці з ультраправими». 

Прогнози: хто переможе і які коаліції можливі? 

Більшість аналітиків сходяться на думці, що ХДС/ХСС здобуде перемогу, але не набере достатніх 316 місць для формування однопартійного уряду. Згідно з моделлю The Economist, консерватори отримають 222-235 мандатів, АдН – до 150, СДПН – близько 113, а «Зелені» – 97. Це робить неминучими складні коаліційні переговори. 

Сценарії формування уряду: 

• «Велика коаліція» (ХДС/ХСС + СДПН) – класичний варіант, але обидві партії уникають його через втрату підтримки виборців. 
• «Чорно-зелений» альянс (ХДС/ХСС + “Зелені”) – можливий, незважаючи на ідеологічні протиріччя. «Мерц готовий співпрацювати із «Зеленими», але баварська ХСС їх на дух не переносить», – коментує Сергій Бєляєв. 
• Трипартійні комбінації – наприклад, ХДС/ХСС + ВДП + ССВ, якщо останні подолають бар’єр. 

При цьому 47% німців вважають повторення «великої коаліції» поганим варіантом, а 65% відкидають «чорно-зелений» союз. Затяжні переговори, як у 2017 році, можуть паралізувати політику на місяці. 

Вплив на Німеччину та ЄС: нові виклики 

Результат виборів визначить позицію Берліна з ключових питань: 

1. Підтримка України: Мерц виступає за посилення військової допомоги, тоді як АдН і ССВ вимагають її припинення. 
2. Міграція: Зростання популярності правих уже призвело до посилення закону про притулок, але АдН наполягає на радикальних заходах. 
3. Економіка: Плани ХДС/ХСС щодо зниження податків контрастують із соціалістичними ініціативами СДПН і ССВ. 
4. Клімат: «Зелені» борються за збереження цілей щодо нульових викидів, але ВДП і ХДС/ХСС виступають за відстрочку. 

«Німеччина стоїть на переломі: вибір між стабільністю Меркель і радикальними змінами. Але якою б коаліція не була, їй доведеться балансувати між соціальними запитами та економічними реаліями», – резюмує The Economist. 

Вибори як тест на стійкість 

Парламентські вибори 2025 року стануть перевіркою не лише для німецької демократії, а й для всієї європейської політичної системи. Зростання правого популізму, криза традиційних партій і тиск глобальних викликів – усе це формує унікальний контекст голосування. Як зазначив Володимир Оленченко з ІМЕМО РАН, «без дострокових виборів країна могла зіткнутися з масовими протестами». 

Однак навіть перемога консерваторів навряд чи кардинально змінить курс Німеччини. Як попереджають експерти, головна інтрига – не хто переможе, а чи зможуть політики подолати розкол і запропонувати суспільству об’єднавчий порядок денний. В іншому разі криза управління може стати хронічною, а Німеччина – новою «хворою Європи».