Цифрова капітуляція Оттави: як податковий демарш Канади відкрив шлях до торговельної угоди з США

У неділю, 30 червня, за лічені години до набрання чинності спірного податку на цифрові послуги, уряд Канади зробив різкий політичний пірует. Міністр фінансів Франсуа-Філіп Шампань оголосив про повне скасування 3% податку для американських IT-гігантів — Amazon, Google, Meta і Apple. Причина? Пряма вимога Дональда Трампа, який днем раніше назвав цей збір «кричущим нападом на США» і заморозив торговельні переговори…

Конфлікт назрівав роками. Податок, розроблений ще в 2020 році, мав стягуватися ретроспективно з 2022 року, що миттєво створило б для компаній податкове навантаження в $2 млрд. Для Канади це був інструмент боротьби з податковими гаванями, де цифрові гіганти мінімізують відрахування. Але для Трампа — «пряма атака на американські інновації». Його реакція була блискавичною: у п’ятницю, 28 червня, він публічно розірвав переговори, а в неділю провів ультимативну телефонну розмову з прем’єр-міністром Марком Карні.

«Дуже просто. Прем’єр-міністр Карні здався Трампу і США», — заявила прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр, щойно стало відомо про скасування податку.

Для Вашингтона це безумовна перемога. Міністр торгівлі США Говард Латник у соцмережах подякував Канаді, назвавши податок «угодою-вбивцею» (deal breaker) для будь-яких угод. Але в Оттаві рішення розкололо еліти:

• Бізнес-асоціації привітали крок, побоюючись відповідних тарифів. Канадська торгова палата назвала податок «загрозою для споживачів і економіки»;
• Опозиційні консерватори на чолі з П’єром Пойлівром звинуватили уряд у капітуляції: «Лібералам потрібно вимагати поступок від Трампа. Канадці повинні бути впевнені, що вони поставлять Канаду на перше місце»;
• Професор права Університету Оттави Майкл Гейст і зовсім назвав управління податком «провалом»: ретроспективність і ігнорування попереджень США зробили його «бомбою уповільненої дії».

Ключовим каталізатором стала загроза «взаємних тарифів» (reciprocal tariffs), які автоматично зростуть до 11–50% вже 9 липня, якщо країни не досягнуть угод. Хоча Канада спочатку уникла квітневих мит Трампа, її експорт сталі та алюмінію в США все ще обкладається 50% тарифами. З огляду на те, що 75% канадського експорту ($413 млрд у 2024 р.) йде до США, ризики були занадто великі. Як влучно зауважив економічний радник Трампа Кевін Хассетт: «Канада зрозуміла, що ми маємо над нею економічну владу». 

Угода, яку сторони мають намір укласти до 21 липня, має не тільки економічний, а й геополітичний характер. У заяві уряду Канади підкреслюється мета встановити «безпечні відносини» з США. Однак «податкове перемир’я» не знімає ключові суперечності:

1. Сільське господарство та енергетика. США вимагають від Канади більших квот на молочну продукцію та зниження бар’єрів для американського СПГ;
2. Правила походження. Трамп наполягає на перегляді критеріїв USMCA, особливо для автопрому;
3. «Війна субсидій». Обидві країни активно субсидують «зелені» технології, що створює дисбаланс.

«Скасування податку дозволить досягти життєво важливого прогресу», — заявив Шампань, явно намагаючись представити поступку як тактичну мудрість.

Хоча відновлення переговорів — позитивний сигнал, їх успіх до 21 липня аж ніяк не гарантований. Трамп відомий любов’ю до «угод-сюрпризів», а Карні, колишній глава Банку Англії, зіткнувся із звинуваченнями в «зраді суверенітету». Якщо Канада не отримає відчутних поблажок щодо сталевих тарифів або нових правил USMCA, внутрішній тиск на лібералів посилиться.

Як зазначає Reuters, скасування податку «повернуло відносини з хаосу в крихку рівновагу». Але у Вашингтоні вже називають Канаду «складним торговим партнером». Для Оттави ж це гра на час: вибори 2026 року не дозволять Карні йти на нові жертви. Цифровий податок мертвий, але його привид буде витати над переговорами як нагадування: в епоху Трампа економічний суверенітет — розкіш, доступна не всім.