Гонконг просуває новий закон про безпеку, який допоможе боротися з інакодумством

Влада Гонконгу має намір ухвалити давно відкладений закон про безпеку, щоб обмежити іноземний вплив. Але експерти очікують, що зміни призведуть до подальшого придушення інакомислення і зближення з Пекіном.

Новий закон про національну безпеку передбачає покарання за правопорушення, які не підпадають під чинне законодавство, запроваджене Пекіном 2020 року. Тоді зміни призвели до критики опозиції, яка заявила, що закони суперечать обіцянці Китаю гарантувати дотримання громадянських свобод у Гонконзі. Масові протести, що відбулися після цього, влада жорстко припиняла.

Це не перша спроба міського уряду запровадити власний закон про національну безпеку. Ще 2003 року ухвалення документа довелося відкласти після того, як півмільйона людей вийшли на вулиці на знак протесту. Відтоді мітинги відбувалися регулярно. Пік припав на 2019 рік, коли мільйони людей виступили проти законопроєкту про екстрадицію, запропонованого колишнім главою адміністрації Кері Лем.

Пекінський закон передбачає кримінальну відповідальність аж до довічного ув’язнення за спробу відділення від Китаю, підривну діяльність, тероризм і змову з іноземними організаціями. У Гонконзі було заарештовано 290 осіб, зокрема десятки популярних політиків, активістів, адвокатів, профспілкових діячів і журналістів. Понад 30 із них було засуджено, десятки досі перебувають у попередньому ув’язненні.

До нового документа увійшла ціла низка нових злочинів: державна зрада, заколот, шпигунство, деструктивна діяльність, зовнішнє втручання. За словами глави адміністрації Гонконгу Джона Лі, загрози національній безпеці реальні, тому владі необхідно «стежити за потенційними диверсіями та течіями, які намагаються створити проблеми, особливо коли деякі ідеї «незалежного Гонконгу» все ще впроваджуються у свідомість деяких людей».

На публічній прес-конференції Лі прямо заявив, що документ має захистити населення від «нападу іноземних держав». «Іноземні розвідувальні організації, ЦРУ і британські спецслужби, публічно заявили, що вони проводять велику роботу проти Китаю і Гонконгу», – повідомив голова міста, зазначивши, що всередині міста також спостерігається «насіння заворушень».

Обіцянка, на яку посилаються критики закону, – це угода 1997 року, коли Велика Британія передала свою колишню колонію Китаю. Згідно з угодою, Пекін зобов’язався захищати права і свободи жителів Гонконгу щонайменше 50 років. Місто мало зберігати автономію, а жителі – користуватися широкими політичними правами, зокрема свободою слова і зібрань, до 2047 року. Крім того, Гонконг мав ухвалити свій закон про боротьбу зі злочинами, пов’язаними з безпекою.

Стаття 23 основного закону свідчить, що місто «має самостійно ухвалювати закони, що забороняють акти і діяльність, які загрожують національній безпеці». Юристи вважають, що законопроєкт встановлює нові червоні лінії там, де наявні норми розпливчасті. Це дасть змогу використовувати його для подальшого придушення інакомислення і свободи слова, знищуючи крихкий незалежний статус міста і підпорядковуючи його Пекіну.

Ключове питання, яке хвилює всіх, – це відправлення заарештованих людей до материкового Китаю. Через нього 2019 року спалахнули масові протести. Лі запевняє, що новий закон не передбачає цього механізму. Очільник міста вважає, що введення статті 23 в дію нарешті дасть змогу Гонконгу зосередитися на економічному розвитку, якому сьогодні заважає політична боротьба і заворушення.

Погіршення ситуації з громадянськими свободами в Гонконзі може спровокувати нову хвилю міграції. Ще 1987 року британський уряд запровадив заморські паспорти для жителів колоній. Власники документа отримали додаткові права для життя і роботи у Великій Британії та можливість отримати повноцінне громадянство через кілька років. У Гонконзі з населенням 7,45 мільйона таких налічується близько 3 мільйонів осіб. Багато з них виступають проти зближення міста з материковим Китаєм, що потенційно загрожує довічним ув’язненням.

Правозахисники з тривогою дивляться на обговорення змін у законодавстві – адже після ухвалення закону іноземним НКО буде важче працювати. Директорка Amnesty International у Китаї Сара Брукс заявила, що пропонований закон може ще більше посилити репресії в місті. «Це потенційно найнебезпечніший момент для прав людини в Гонконзі з моменту ухвалення Закону про національну безпеку 2020 року», – сказала вона.

Уряд так і не опублікував повний проєкт пропонованого закону. Натомість він розмістив об’ємний 110-сторінковий «документ громадських консультацій», у якому викладено обґрунтування закону та загальні пропозиції щодо його змісту. Законопроєкт подано для консультацій до Законодавчої ради міста, самі консультації закінчаться 28 лютого.