Канатоходець над прірвою: чи зможе Урсула фон дер Ляєн зберегти посаду голови Єврокомісії?

Наприкінці червня 2024 року лідери країн-членів Євросоюзу зберуться на саміті, щоб домовитися про кандидатів на керівні посади в органах влади ЄС, включно з головою Єврокомісії. Наразі головним кандидатом на цю посаду є чинна голова ЄК Урсула фон дер Ляєн. Але чи зможе вона домогтися підтримки лідерів країн ЄС і набрати необхідну кількість голосів у Європарламенті? Чи підтримають її ультраправі, які здобули серйозну перемогу на минулих виборах до Європарламенту?

У 2019 році Урсула фон дер Ляєн ледве здобула перемогу в боротьбі за посаду голови Єврокомісії (ЄК), набравши всього лише на дев’ять голосів депутатів Європарламенту більше, ніж потрібно, незважаючи на те, що правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), яку вона представляє, є найбільшою фракцією в законодавчому органі ЄС. Тоді її кандидатуру також підтримали соціалісти і ліберали з «Оновити Європу» (Renew Europe) президента Франції Емманюеля Макрона, друга і третя фракції за кількістю місць у Європарламенті відповідно.

Однак зараз перед фон дер Ляєн стоїть набагато складніше завдання. В умовах триваючої російсько-української війни, що загрожує вихлюпнутися на територію інших європейських країн, перспективи торговельної війни з Китаєм і можливої втрати США як головного союзника, якщо Дональд Трамп отримає перемогу на президентських виборах у листопаді, пост глави виконавчої влади всього Євросоюзу набуває особливої важливості. На кону стоїть сама політична стабільність європейської спільноти. А з огляду на те, що після виборів до Європарламенту, які відбулися 6-9 червня, фон дер Ляєн може зіткнутися з набагато більш вороже налаштованим законодавчим органом, є ймовірність, що вона просто не набере потрібної кількості голосів.

Щоб залишитися на посаді голови Єврокомісії, їй необхідно заручитися підтримкою кваліфікованої більшості лідерів країн-членів ЄС на саміті, який пройде наприкінці червня, а також отримати голос щонайменше 361 депутата Європарламенту з 720 під час подальшого таємного голосування.

Перше завдання здається простішим, оскільки з 27 глав держав-членів ЄС 13 належать до ЄНП, яка за попередніми результатами виборів до Європарламенту залишається найбільшою фракцією в законодавчому органі, і цей факт явно вплине на голосування на користь фон дер Ляєн. Крім того, більшість із лідерів європейських країн вважають, що вона добре справляється зі своїми обов’язками, наприклад, із постачанням вакцин до Європи на ранньому етапі пандемії коронавірусу та об’єднанням ЄС перед обличчям вторгнення Росії на територію України.

Водночас для того, щоб кандидатура фон дер Ляєн пройшла на голосування до Європарламенту, її мають підтримати 15 із 27 лідерів країн Євросоюзу, причому з тих держав, які разом становлять 65% населення ЄС. А 13 країн на чолі з представниками ЄНП, найбільшою з яких є Польща, разом становлять лише 26% населення ЄС.

У результаті, щоб фон дер Ляєн узагалі мала якісь шанси на переобрання, її мають підтримати лідери найбільших країн Європи – тобто президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, і, можливо, прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні.

Однак той же Макрон поки що не поспішає підтримувати її кандидатуру. Він говорив про кандидатуру колишнього італійського прем’єра та екс-голови Європейського центрального банку Маріо Драгі, який, за його словами, повинен «зіграти свою роль» на одній із високих посад у рамках ЄС. А нещодавно високопоставлений представник Renew заявив, що головою Єврокомісії має стати нинішня голова законодавчого органу Роберта Метсола, яка також є членом ЄНП. «Багато депутатів Європарламенту виступили проти неї (фон дер Ляєн)», – сказав він, тоді як Метсола, за його словами, «подобається всім».

Що стосується Шольца, то він також не поспішає підтримувати фон дер Ляєн. З огляду на те, що його Соціал-демократична партія Німеччини зазнала серйозної поразки на нещодавніх виборах до Європарламенту, набравши лише 13,9% голосів і посівши третє місце, цілком можливо, що канцлер поки що просто зайнятий тим, що намагається розібратися з наслідками цього провалу вдома. І Шольц ще може підтримати кандидатуру фон дер Ляєн на саміті наприкінці червня цього року.

Однак навіть якщо фон дер Ляєн і отримає підтримку кваліфікованої більшості лідерів країн ЄС, все ще залишається голосування в Європарламенті. І ось тут на неї можуть чекати справді серйозні проблеми.

На перший погляд, усе складається на користь фон дер Ляєн – її Європейська народна партія залишилася найбільшою фракцією в Європарламенті (за попередніми результатами виборів, набирає 186 місць), і якщо вона доб’ється підтримки Renew Europe Макрона та Прогресивного альянсу соціалістів і демократів, то зможе набрати близько 390 голосів депутатів Європарламенту. Це набагато більше за необхідний 361 голос, однак і тут не все так просто.

У 2019 році фон дер Ляєн обійняла свою посаду завдяки підтримці ЄНП, соціалістів і демократів та Renew. Однак навіть тоді близько 100 депутатів від цих трьох фракцій не проголосували за неї, і вона перемогла завдяки голосам польських правих із партії «Право і справедливість», а депутатів від угорської правлячої партії «Фідес». Але зараз фон дер Ляєн навряд чи може розраховувати на їхні голоси, оскільки вона підтримала «Зелений курс» ЄС, проти якого виступають консерватори, а також жорстко тиснула на «Право і справедливість» та «Фідес» за недостатнє забезпечення верховенства права в їхніх країнах.

Крім того, вона може зіткнутися з недостатньою підтримкою навіть у своїй власній партії. Кандидатуру фон дер Ляєн не підтримують французькі «Республіканці», що входять до ЄНП. Також, за словами представників партії, їй можуть надати недостатню підтримку в Італії, Іспанії та Словенії. А на з’їзді ЄНП у березні цього року, на якому фон дер Ляєн висунула свою кандидатуру на голову Єврокомісії, 18% із 499 делегатів проголосували проти.

У цій ситуації, якщо, як кажуть експерти, понад 10% депутатів від ЄНП, соціалістів і демократів, і Renew під час голосування проголосують проти неї або утримаються, то вона може просто не набрати потрібного 361 голосу. Тоді вирішальну роль можуть зіграти голоси ультраправих «Братів Італії» Джорджії Мелоні (за попередніми результатами, набирає 24 місця в Європарламенті), з якою фон дер Ляєн активно намагається домовитися, і чиєї підтримки потребуватиме як на саміті лідерів країн ЄС, так і в Європарламенті. У результаті Мелоні зможе стати справжнім «творцем королів», який визначає майбутнє всього Євросоюзу.

Щоправда, якщо фон дер Ляєн і доб’ється підтримки «Братів Італії», вона може втратити набагато більше – голоси соціалістів і демократів, Renew, а також «Зелених», які вже заявили, що не підтримають її переобрання, якщо політик укладе будь-яку угоду з ультраправими. Якщо ж вона відмовиться від планів заручитися підтримкою Мелоні, то їй знадобляться голоси “Зелених”, щоб набрати необхідну кількість голосів у Європарламенті. Звісно, «Зелені», за словами депутата від фракції Даніеля Фройнда, вимагатимуть щось натомість. «Питання в тому, що ми отримаємо, якщо укладемо угоду про співпрацю з нею? У нас є довгий список вимог, які стосуються того, що ми хотіли б змінити», – заявив він.

Однак, угода із «Зеленими», у свою чергу, може відштовхнути від фон дер Ляєн консерваторів з ЄНП, які вже виступали проти підтримуваного нею «Зеленого курсу» Євросоюзу. У результаті політик дедалі більше починає нагадувати канатохідця над прірвою, який нахиляється в різні боки, щоб не впасти, в надії дістатися до іншого краю. Кожен новий союз, кожна нова угода може призвести до того, що фон дер Ляєн втратить голоси тих, хто підтримував її раніше.

Але найголовніше те, що у неї залишається зовсім мало часу для того, щоб заручитися підтримкою політичних сил. Спочатку голосування в Європарламенті мало відбутися в середині вересня цього року, проте зараз кілька політичних груп наполягають на тому, щоб воно відбулося вже в липні, на останньому пленарному засіданні перед літніми канікулами. У результаті, як повідомляють ЗМІ, воно може відбутися вже 18 липня.

Тож у фон дер Ляєн залишається дуже мало часу для того, щоб укласти якусь угоду з усіма своїми можливими союзниками – Renew, соціалістами і демократами, ЄНП, «Зеленими», і, можливо, Мелоні. Їй необхідно примирити інтереси всіх цих сил і домогтися якогось компромісу, показавши себе єдиним кандидатом, здатним зробити це. Але поки що, враховуючи, що політики з різних флангів навідріз відмовляються співпрацювати один з одним і погрожують позбавити фон дер Ляєн підтримки за угоду з ким-небудь з них, її завдання виглядає вкрай складним, якщо не неможливим.