Конгрес Вільної Росії у Вільнюсі: погляд українця
Ніколи не думав, що доля мене занесе сюди – до Вільнюса на Конгрес «Вільної Росії». Але цікавість подивитися на «хороших росіян», які не сприймають Путіна, виступають проти війни та підтримують Україну, взяло гору. І ось я у Вільнюсі, представник NewsPrice з України та повноправний учасник цього Конгресу, на який мають з’їхатися з усіх країн не лише «хороші російські», а й білоруси, які розділяють антипутінські та антивоєнні погляди, як виявилося, це зовсім не однакові поняття. Серед заявлених спікерів – представники парламентів та урядів багатьох країн – посли, міністри, експерти, громадські діячі. Географія учасників та спікерів вражає: від США до Нової Зеландії, Ізраїлю, Великобританії, Польщі, усіх балтійських країн до, звісно, України.
День перший: Український прапор над Севастополем – як ознака Перемоги, сеанс одночасної гри з Гаррі Каспаровим та сюжет «на Першому»
Заявлений список спікерів не міг не вражати – практично всі лідери опозиції, які відкривали перший день Конгресу: Гаррі Каспаров, Михайло Ходорковський, Дмитро Гудков, Євген Чичваркін, Альфред Кох спільно з міністром оборони Латвії, екс-послом США у Росії Майклом Макфолом та іншими політиками вирішували, як Україні швидше перемогти, щоправда, весь час тримаючись осторонь відповіді на логічне запитання «Що робити далі?».
«Агресія путінського фашизму проти українського народу стала кульмінацією багаторічного настання сил тоталітаризму та авторитаризму у всьому світі.Жодного компромісу з абсолютним злом бути не може, і вільний світ це повністю усвідомив. Більшість із нас у залі – громадяни Росії, і ми повинні визнавати, що переважна кількість людей сприймають нашу країну як носія зла, і в цьому є як мінімум частка істини, – сказав Гаррі Каспаров на відкритті Конгресу. – Звільнення Росії від путінського фашизму можливе лише після підняття українського прапора у Севастополі, – переконував він, – наголошуючи, що ситуація дуже складна, але майбутнє – за силами свободи та демократії, і я не сумніваюся, що ми переможемо! Слава Україні!»
Інші лідери опозиції були не настільки радикальні у своїх промовах, хоч і підтримували думку про необхідність перемоги України, але самі слова «перемога», або «світ» вкладали дуже різний зміст. Колишній керівник ЮКОС Михайло Ходорковський назвав себе песимістом і нагадав, що Путін ще й близько не задіяв усі свої ресурси і, хоча український спротив «несподіваний за своєю силою», але «справа ще далеко не зроблена».
Сам Конгрес проходив під синьо-білим кольором прапора «Вільна Росія», значок якого більшість учасників Конгресу носили на лацканах піджаків. Як пояснили журналісту NewsPrice організатори Конгресу – подібний прапор був у Новгородської республіки, яка вважалася демократичною і задум самого прапора полягав ще в тому, щоб прибрати з нинішнього прапора РФ червоний (кривавий, радянський колір – ред.), замінивши його на мирний білий і чимось. то бути подібними до прапора вільної Білорусі.
Щоправда, те, що подібна кольорова гама (синьо-біла) використовувалася на прапорах партії Регіонів, опозиційного блоку екс-президента Януковича, що втік, і може викликати і вже, як виявилося викликає, неприйняття у значної кількості українців, про що організатори заходу та автори блакитно- білого прапора не замислювалися.
Завершився перший день роботи Конгресу сеансом одночасної гри з гросмейстером, у якому Каспаров на 11 дошках розгромив усіх своїх суперників, у т.ч. та автора цього матеріалу. Щоправда, мені вдалося протриматися заявлених для ЗМІ 15 ходів проти чемпіона світу та лідера російської опозиції.
Гала-вечеря порадувала учасників різноманітністю їжі, гарним вином, а також можливістю колаборації: антипутинські конгресмени активно знайомилися один з одним, налагоджували зв’язки та навіть планували подальші міжнародні акції.
Однак найбільше перший день роботи Конгресу запам’ятався майже десятихвилинним сюжетом «на Першому», в якому всі його учасники були переведені в статус «зрадників, які називають себе російською опозицією», «малі гніздо емігрантів з шенгенськими візами», а невеликі суто технічні повідомлення – начебто чергового кава-брейку між панелями заходу – перетворені журналістами чи не на основний лейтмотив участі росіян у цьому Конгресі.
Незважаючи на явно негативний та замовний зміст сюжету, багатомільйонна аудиторія «Першого» каналу Росії у прайм-тайм із повторами в новинах протягом чотирьох днів, отримувала інформацію про те, що у Вільнюсі таки зібрався Конгрес «Вільної Росії», що опозиція диктатору Путіну є і, що росіяни мають альтернативу цьому режиму. Більшої реклами, за даних умов для Конгресу, який налічував 550 учасників і приблизно таку ж аудиторію в ютубі онлайн не було чого бажати.
День другий: Питання колективної відповідальності за злочини, низові емігрантські ініціативи та виступ Noize MC
Наступного дня разом із Каспаровим та Ходорковським про здатність України перемогти розмірковував знаменитий американо-французький письменник Джонатан Літтелл. Він зазначив, що Україна має все, що потрібно для перемоги, крім зброї, а «американці поки що дають Києву рівно стільки зброї, скільки потрібно, щоб вона не програла, але й не виграла».
Але з майбутнім Росії все в головах опозиціонерів було дуже туманно – навіть найрадикальніший Каспаров не зміг сформулювати контури стійких демократій на східно-північному просторі Євразії, як він це бачить у майбутньому. Татарстан, Дегестан, Чечня – це все, що може відокремитися в ході війни від Росії, на думку Каспарова. Цьому Ходорковський заперечив – Росія має бути цілісною. Розуміння того, що в нинішній конфігурації демократичної держави не може бути в принципі, немає ні в кого з опозиціонерів, як і розуміння того, що відколупування окремих територій нічого не дасть – імперія силою зажене їх назад. Як це було з Чечнею. Тут або цілісна демократична Росія, яка знову може породити дракона, або після перемоги України процес розпаду федерації на велику кількість інших менших держав, щоправда, залишається чинник ядерної кнопки в чиїх руках вона перебуватиме.
«У Путіна погана карта, він блефує, але сподівається, що Захід здригнеться і кине карти, хоч там фулхаус », – відповів Каспаров.
Литовський журналіст Андрюс Тапінас, відомий тим, що зібрав понад 5 мільйонів євро на Байрактар для української армії, пожартував, що «ми вже перейшли з шахів на покер»»
Для представників «низових» організацій, які представляли антивоєнні ініціативи, було виділено лише півтори години на презентації. Низові організації хвалилися своїми феміністськими антивоєнними ідеями та кількістю осередків, як рух ФАС, що має 60 осередків у Росії та 30 за кордоном. Інші відзначали підтримку у т.ч. юридичну «відмовників від військової служби».
Інші вихвалялися активним веденням TikTok (рух NITKA), Telegram-каналу з антивоєнною творчістю та інструкціями, як безпечно розповсюджувати листівки та наклейки, а також ботом «Хоробри партизани» (@bravepartizan_bot), де можна отримати завдання на перформанс або розклеювання листів – проект « Медіа партизани», яку представляла Ольга Демидова.
Представник руху «Весна» хвалився тим, що антивоєнні мітинги та ходи наприкінці лютого та на початку березня пройшли на заклик саме його руху, а також ними було розроблено сервіс для звернень до депутатів Держдуми.
— Я подякував би їм за те, що вони роблять, і це було б щиро. Але це все дуже по-дитячому – прокоментував ці ініціативи голова Меджлісу кримськотатарського народу народний депутат України III-V та VIII скликань Рефат Чубаров, – хто продукує ці ініціативи мають бути дуже уважними, тому що неправильний діагноз може призвести до неправильного лікування», – зазначив український нардеп.
Член парламентського комітету із закордонних справ Литви Жигімантас Павленіс стверджував, що ця війна – це початок кінця путінського режиму: «Ми знаємо, що, якщо програємо, Вільнюс стане Бучею через п’ять-шість років. Рига, всі ми», — зазначив член парламентського комітету із закордонних справ Литви, екс-посол США у Литві Жигімантас Павленіс.
Як роботи в групах та тренінгах учасникам було запропоновано ознайомитись з діяльністю емігрантських російських ініціатив. У Вільнюс приїхали представники емігрантських спільнот із Болгарії, Іспанії, Нідерландів, Німеччини та навіть Австралії. Більшість подібних спільнот у Європі розпочали активну діяльність після арешту Навального, а війна в Україні лише посилила їхні протестні настрої. Хоча з українськими спільнотами в діаспорі, з новими українськими біженцями в Європі, ситуація в кожній країні складається по-різному – хтось порозумівся з українськими громадами, допомагає їм, проводить спільні акції і навіть спільно збирають волонтерську допомогу на ЗСУ, а хто -те – не зміг знайти порозуміння з українцями, які не можуть пробачити всім росіянам збройну агресію на нашу країну та звірства в Україні.
Анастасія Ткачова з Кракова, наприклад, зізналася, що з початку війни на всіх активістів посипався негатив: – Я хочу нагадати всім, що ви не одні, подивіться один на одного. Те, що ви робите, важливо, правильно і добре, і це потрібно робити, незважаючи на критику та протистояння».
Ткачова поскаржилася і на нестачу висвітлення діяльності активістів у ЗМІ, це повторювали в кулуарах та багато її колег. Власне, ця сама Анастасія в кулуарах після дискусії звернулася до автора цього матеріалу, представника України, із досить дивним проханням: «Приберіть у нас цього мудака (Путіна)». На що, звісно, отримала відповідь, що без спільної дії великої кількості вільних росіян зробити українцям це буде дуже важко.
Було ще одне звернення від іншого представника Конгресу про надання йому українського громадянства, що є виключно прерогативою Президента України. Щоправда, потім виявилося, що з російським громадянством цей учасник Конгресу розлучатися не дуже поспішає, а ще має додаткове громадянство Ізраїлю.
Власне на цій сесії ми змогли, від імені нашого видання зробити невелику презентацію медійної платформи, закликали представників антивоєнних громадських організацій Росії та Білорусі до співпраці, наголосили, що таким об’єднавчим медійним майданчиком може служити наша платформа, закликали до співпраці представників медіа всього світу та зробили коротку. презентацію нашого грантового антивоєнного конкурсу журналістських розслідувань із використанням інструментів OSINT.
До речі, заявленого раніше виступу радника офісу Президента України на Конгресі Олексія Арестовича ми так і не дочекалися, з українських спікерів та ведучих, окрім вищезгаданого голови кримсько-татарського Меджилісу, народного депутата України Рафата Чубарова можна відзначити ще українського парламентаря від партії президентської партії «Слуга народу » Олега Дунду та телеведучого Євгена Кисильова, який ставив присутнім на Конгресі росіянам незручні питання про колективну відповідальність всього російського народу за війну, за звірства у Бучі та Ірпені на Київщині. Він цікавився, чи сталася катастрофа в російському суспільстві, чи суспільство тільки стоїть на порозі цієї катастрофи? Такі питання викликали хвилю невдоволення у присутніх конгресменів, які не сприймали такого спічу від українського журналіста, який колись працював на російському телебаченні та мав російське громадянство.
Екс-депутат Держдуми Геннадій Гудков, який тепер проживає в Україні, зазначив, що «вся Росія перетворена Путіним на одну велику тюремну зону, просто десь загальний режим, а десь суворий. Якщо не буде перемоги України, Путін перетворить Росію на нову воєнізовану Північну Корею, і до 2028 року світ гарантовано отримає ядерну війну, а Путін на той час збудує величезний бункер на відстані».
Коли ми говоримо про неможливість силового опору всередині країни, ми маємо визнавати за росіянами, які бажають і можуть воювати проти Росії зі зброєю в руках, право встати пліч-о-пліч з українськими солдатами. Але для цього Україна має зробити важливі кроки з погляду законодавства, а поки що три тисячі заяв перебувають у стадії очікування.
Кисельов запропонував Гудкову як росіянину не використовувати на адресу українців слово «мабуть», а той сказав, що «палацовий переворот — найбезкровніший і найшвидший шлях припинення війни, тому треба разом із Заходом планувати зараз програму розколу еліт».
Завершився вечір виступом відомого російського іноагенту Noize MC, який їздить Європою та пропагує антивоєнні гасла, закликаючи у своїх виступах росіян боротися з диктатором та збирає на своїх концертах кошти для Перемоги України. До цього вечора Noize MC навіть підготував окремі куплети:
– Добрий день. Зараз перед вами виступає уповноважений ІТАР-ТАРС. Я б хотів сказати, що кожен, хто виходив на цю сцену, хто? – Запитав він.
– Пі***рас! – Вигукнули всі присутні.
У залі гасали учасники з синьо-білими прапорами Вільної Росії, червоно-білими Білорусі, а Ваш покірний слуга у футболці «I am Ukrainian» потягував осторонь литовське пиво і спостерігав за цим дійством. Особливо веселило, як учасники конгресу дружньо вигукували не лише заборонене на Росії гасло: «Ні Війні!» але й по-дружньому скандували «Слава Україні! – “Героям Слава!”, “Російський військовий корабель йди на …” і т.д.
До речі, футболка з написом “Я, Українець!” таки мала свій вплив, окрім порад росіянам із візами, або, як забрати Мудака (Путіна) чи отримати українське громадянство – до мене підходили спілкуватися вельми шановні учасники Конгресу зі своїм баченням вирішення проблем, а литовський бармен навіть захотів придбати подібну футболку.
День третій: не забирайте у нас візи та питання без відповіді, які подальші дії Комітету дії Росії?
Напередодні Конгресу екс-депутату Держдуми Іллі Пономарьову через висловлювання після вбивства Дарії Дугіної надійшла відмова від участі в Конгресі через нібито заклики до тероризму. Сам Ілля Пономарьов тими днями підписував в Ірпені декларацію співпраці опозиційних сил і створив в Україні певний центр російської опозиції в Україні.
Заключна секція Конгресу називалася «Зупинити експансію Росії: погрози та сценарії». Міністр внутрішніх справ Грузії (2004–2012) прем’єр-міністр Грузії у 2012 році Вано Мерабішвілі нагадав, що його країна стала першою жертвою путінської агресії.
«На жаль, нам забракло території, щоб зупинити російську армію. Міжнародна реакція була недостатньою, але президенти України, Польщі та країн Балтії приїхали до Тбілісі та висловили підтримку Грузії. Але якби запровадили справжні санкції, не було б анексії Криму та нинішнього етапу війни», – переконаний екс-міністр.
Народний депутат України Олег Дунда вважає, що все російське суспільство хворіє на імперський синдром: «Усі території, де є російська мова і хоча б зачатки російської культури, Росія вважає це частиною «російського світу». Отже, ми йдемо до вас із танками, ракетами, у солдатських чоботях. І це стосується Грузії, Казахстану, країн Балтії», – застерігає він.
Щоб не допустити цього, на думку Олега Дунди, потрібна перемога України на полі бою, а згодом демонтаж Росії. Олег Дунда закликав російських опозиціонерів скинутися “на фонд на голову Путіна” і назвав лідера російської опозиції Олексія Навального “Лжедмитрієм”, оскільки той свого часу не міг активно виступити проти окупації Криму Росією і говорив, що “Крим – не бутерброд”, звичайно, цю інформацію. по своєму подали пропутінські ЗМІ.
Поточна війна – великий виклик світовій спільноті, і у зв’язку з цим військові поставки Заходу Збройним силам України, на його думку, поступово збільшуватимуться, «оскільки всі побачили, що Росія – колос на глиняних ногах. І всі міркування про «другу армію світу», про «взяття Києва за три дні» були на пустушками».
Депутат Сейму Литва Раймундас Лопата, відповідаючи на питання модератора секції про те, що тепер може гарантувати військову безпеку країн Балтії, сказав: «Збільшення корпусу швидкого реагування НАТО. У відносинах із Північноатлантичним альянсом у нас проблем немає, особливо після Мадридського саміту, коли Росія була визнана головною загрозою європейській безпеці».
Під час підсумкової прес-конференції засновники Комітету дії Росії в черговий раз говорили про Перемогу України, зазначали, що не можна всіх росіян гребти під один гребінець, що має бути механізм видачі віз громадянам Росії, які тікають від Путинського тоталітарного режиму та Комітет дії Росії має розроблений механізм верифікації, яким готовий поділитись з відповідними імміграційними службами іноземних країн.
Про що окремо зазначив лідер російської опозиції Гаррі Каспаров: «Ми маємо розроблену систему верифікації громадян Росії і готові нею поділитися з відповідними органами країн Балтії, Польщі, сподіваюся, Великобританії. Думаю, за такої системи ми зможемо прийняти кілька сотень тисяч людей, які мають бути якось облаштовані в Європі.Це відносно невелика кількість людей на відміну від європейського туризму, що відбувається зараз, громадянами Росії. Хто бажає іммігрувати – маємо підписати відповідну декларацію, буквально з трьох питань, ми зможемо її розмістити у себе на якомусь онлайн ресурсі. Позитивна відповідь на будь-яке з цих питань означає тюремний термін на території Росії. Тому це дорога лише в один бік, доки путінський режим керує Росією, – зазначив для представників преси лідер російської опозиції».
На завершальне питання на спільній прес-конференції представника NewsPrice до Гаррі Каспарова щодо подальших дій «Комітету Дій Росії» та підсумків роботи цієї та попередніх Конференцій (подібні заходи у столиці Литви з 2016 року проходять уже у 12-й раз!), можливо, варто було прийняти якусь резолюцію цього конгресу?
Гаррі Каспаров відповів: «Резолюція конгресу – це оксюморон, адже Конгрес – це вільний майданчик для дискусій. Якби була підготовлена резолюція, вона б обмежувала можливості Конгресу, вона б показувала, що Конгресом хтось керує, що є якесь начальство, хтось намагається когось до чогось примусити. Конгрес – це огляд, у ньому беруть участь активісти, політики. Це можливість людям відчути, що вони не самотні, вони мають спільну мету, що вони можуть працювати пліч-о-пліч. Щодо подальших дій Комітету дій – наступного тижня ми збираємо засідання Комітету дій Росії і ми плануємо виступити з низкою ініціатив, які йтимуть у тому руслі, яке звучало на Конгресі, однією з таких ініціатив, яку ми розглядаємо, – це офіційне наше звернення до західних країн (Америки, Європи) щодо конфіскації заморожених коштів Росії. Чому західні країни (в т.ч. литовські, латиські) мають платити за війну в Україні, якщо є кошти російських олігархів та путінських фондів. Цей процес, звичайно, юридично складний, але його потрібно розпочати. Ми звертатимемося до тих пропозицій, які, на наш погляд, допоможуть Україні перемогти».